№ 2-а-531/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

19.01.2011 року                                                                    Ленінський  районний суд м. Вінниці

           в складі: головуючого судді Борисюк І.Е.

          при секретарі Макаренко С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  до інспектора адмінпрактики ВДАІ м. Вінниці Павленка Володимира Дмитровича про  скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі, -

В С Т А Н О В И В  :

Позивач звернувся до суду з позовом до інспектора адмінпрактики ВДАІ м. Вінниці Павленка В.Д. про  скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що постановою від 24.12.2010 року його  було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП  та накладено штраф в розмірі 340 грн. Зазначив, що 13.11.2010р. він рухався по автодорозі м. Вінниця –м. Бар, в населеному пункті с. Рожепи, проколовши на дорозі шину, поміняв її на запасне колесо і продовжував рухатись. Проїжджаючи через населений пункт с. Лука Барська був зупинений інспектором ДПС ВДАІ м. Бар Шевчуком Р.В., де він склав протокол про порушення ним ПДР  за ч. 1 ст. 121 КУпАП проте інспектором протокол йому не вручався і він не міг викласти в ньому свої письмові пояснення та заперечення. Постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності при ньому не виносилась і йому не вручалась. Свою вину заперечує, так як ПДР дозволено в такій ситуації доїхати до найближчого місця стоянки або ремонту (п. 31.5. ПДР). В даному випадку найближча СТО знаходиться в м. Бар за 15 км від с. Лука Барська куди він прямував. 28.12.2010 р. його викликали в УДАІ м. Вінниці, де він був ознайомлений з постановою в справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 121  КУпАП, яку виніс інспектор Павленко В.Д. Зазначені обставини й стали підставою для звернення до суду з позовом.

          В судовому засіданні позивач підтримав позов, аргументуючи його мотивами викладеним в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з’явився, що не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, оскільки належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.

По справі встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до  постанови у  справі про адміністративне правопорушення від 24.12.2010 року серії АВ № 287186  винесеної інспектором адмінпрактики ВДАІ м. Вінниці Павленком В.Д. на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340  грн. за те, що він  13.11.2010р.  керуючи автомобілем марки ВАЗ 2109           д.н.з. НОМЕР_1 у якого на одній осі встановлено шини з різним протектором.

          Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

           Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Згідно п. 2.3. д) ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.

Пунктом 31.6. ПДР України встановлено перелік випадків, коли забороняється подальший рух транспортних засобів, проте не зазначено, що при встановленні на одній осі шини з різним протектором є порушенням.

В постанові в справі про адміністративне правопорушення від 24.12.2010 р. не зазначено, що де саме ОСОБА_1 їхав та о котрій годині дане правопорушення було виявлено інспектором ДПС ВДАІ м. Бар Шевчуком Р.В.

            Враховуючи викладене, а також те, що відповідач в судове засідання не з’явився, правом на заперечення позову та доказування правомірності своїх дій відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України не скористався, що вказує на те, що він не заперечує проти позову при тому, що факт вчинення правопорушення не визнається та оспорюється позивачем, про що останній вказав в судовому засіданні. Зазначені обставини переконують суд в наявності підстав для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 24.12.2010 року.

              Що стосується вимоги в частині закриття провадження по справі то така задоволенню не підлягає, оскільки суд не є, відповідно до закону, органом до компетенції якого належать повноваження по розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 121 КУпАП, а відповідно не має повноважень і на її закриття.   

На підставі викладеного, Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року та керуючись ст.ст. 256, 268, 279, 288 КУпАП, ст.ст. 2, 7-9, 17, 18, 70, 71, 76, 158-163, 167, ч.1 ст. 171-2 КАС України, суд, -     

                                                                    ПОСТАНОВИВ:

           Позов задовольнити частково.

          Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення від 24.12.2010 р. серії АВ №287186 про накладення на ОСОБА_1  адміністративного стягнення, передбаченого ч. 1ст.121 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.

          В задоволенні позовних вимог про закриття провадження у справі відмовити.          

          Постанова суду остаточна і оскарженню не підлягає.

          Суддя: