Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

Справа №  2-а-3111/11

П О С Т А Н О В А

Іменем  України

05.04.2011 р.

Суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області  Камінський  Валерій    Петрович  розглянувши в порядку скороченого провадження в м. Жмеринка справу за адміністративним позовомОСОБА_1до  УДАІ УМВС України у Вінницькій області  та інспектора АП ВДАІ Жмеринського РВ УМВС Павлишина Віталія Володимировича  про скасування постанови АВ 281839 від 20.02.2011 року,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 25.03.2011 року звернувся до суду з цим позовом  в якому вказав, що 20.02.2011 року отримав від інспектора Жмеринського ВДАІ  Павлишина В.В. постанову АВ 281839 від 20.02.2011 року та протокол про адміністративне правопорушення від  20.02.2011 року АВ1 197123.

У постанові від 20.02.2011 року зазначено, що 20.02.2011 року о 13 год. 00 хв. в м.Жмеринка по вул. Б.Хмельницького позивач керуючи автомобілем Форд Транзит д/н НОМЕР_1, не виконав вимогу дорожнього знаку 3.34 (зупинка заборонена) та здійснив зупинку в зоні дії цього дорожнього знаку, чим порушив п.3.34 ПДР, за що позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 255 грн..

Позивач вважає, що він Правил дорожнього руху не порушував, так як рухаючись за кермом автомобіля Форд Транзит д/н НОМЕР_1 20.02.2011 року біля 13 год. по вул..Б.Хмельницького в м.Жмеринкав напрямку від вул..Шевченко відчув підозрілі звуки, які надходили з правої сторони автомобіля. Зробив вимушену зупинку біля кафе «Харчевня», так як не міг більше керувати несправним автомобілем, включивши при цьому аварійний світлову сигналізацію, побачив, що спустило заднє праве колесо автомобіля. Підкачавши колесо, мав намір прибрати автомобіль із зони дії знака 3.34 (зупинка заборонена), але щойно почавши рух, був зупинений інспектором АП Жмеринського ВДАІ Павлишиним В.В., який сказав, що він-позивач порушив вимогу знака 3.34 (зупинка заборонена), та не вислухавши жодних пояснень позивача та його-позивача свідків, склав протокол про адміністративне правопорушення та виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, не роз’яснивши при цьому позивачу його права та обов’язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КпАП України.

28.02.2011 року на адресу УДАІ  Вінницької області позивач направив скаргу, в якій виклав свої обставини справи та вимогу скасувати постанову від 20.02.2011 року (а.с.6-8),  але 23.03.2011 року отримав відповідь, що постанова від 20.02.2011 року залишена без змін, а скарга без задоволення (а.с.9).

Просить суд поновити строк на подання адміністративного позову; скасувати постанову АВ 281839 по справі про адміністративне правопорушення від 20.02.2011 року, а справу закрити.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені вимоги пояснивши, що вважає  протиправними дії та рішення інспектора Павлишена В.В, щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КпАП України  та притягнення його до адміністративної відповідальності, обґрунтовуючи свої доводи тим, що він зробив вимушену зупинку  біля кафе «Харчевня» в м.Жмеринка по вул.Б.Хмельницького, так як в автомобілі Форд Транзит, яким він керував, спустило заднє праве колесо. При цьому включив аварійну світлову сигналізацію та виставив знак аварійної зупинки. Коли до нього підійшов інспектор Павлишину В.В. намагався про це розповісти, але інспектор до уваги не брав; повідомляв про своїх свідків цієї пригоди, але інспектор на це не зважив, а запросив інших свідків. При цьому позивач не заперечує проти того, що він сам добровільно без будь-якого примусу з боку інспектора Павлишина В.В. ставив свої підписи у протоколі та написав власноручно пояснення у протоколі, які йому по телефону  порадив написати його-позивача знайомий; протокол і постанову отримав від інспектора Павлишина В.В. зразу ж. Просить задовільнити його позов.  

Відповідач –інспектор АП Жмеринського ВДАІ Павлишин В.В. позов не визнав повністю і пояснив, що ОСОБА_1 20.02.2011 року о 13 год. керуючи автомобілем Форд Транзит д/з НОМЕР_2 здійснив зупинку в зоні дії дорожнього знаку «Зупинка заборонена» по вул..Б.Хмельницького в м.Жмеринка біля кафе «Харчевня»; в своєму власноручному поясненні позивач вказав, що він зупинався біля кафе «Харчевня» у зв'язку з вигрузкою товару у кафе; про права і обов’язки ОСОБА_1 було роз’яснено; свідками були запрошені водії таксі, які знаходилися поблизу; позивач про своїх свідків нічого не говорив. Просить суд відмовити позивачу у задоволені позову.

Представник відповідача – управління ДАІ УМВС України у Вінницькій області, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився, причини неявки не повідомив, а відповідно змісту ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суду пояснили, що вони інспектором Павлишиним В.В. були запрошені в якості свідків, що б засвідчити, що автомобіль позивача  здійснив зупинку в зоні дії знаку «Зупинка заборонена»; будь-якого знаку аварійной зупинки не бачили.

Заслухавши пояснення позивача, відповідача, всіх свідків, вивчивши заперечення позову, дослідивши інші докази, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу адміністративного впливу у зв'язку із адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність; адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст.251 КУпАП - доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, тощо.

Ст. 69 КАС України відносить до доказів пояснення сторін, третіх осіб та їх представників, показання свідків, письмові і речові доказі, висновки експертів.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

        Згідно вимог ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитись з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, тощо; справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно вимог п.3 ч.1 ст.288 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено у  вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.

Згідно ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може  бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Відповідно ч.1 ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги  або  протесту  на
постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:

1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення;

2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;

3) скасовує постанову і закриває справу;

4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за  адміністративне  правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

У відповідності до ч.1 ст.122 КУпАП порушення правил зупинки - тягне за собою накладення штрафу від п’ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ч.1, п. ч.2 ст.222 КУпАП України органи внутрішніх справ (міліція) розглядають справи про адміністративні правопорушення: у т.ч. за порушення правил дорожнього руху зокрема, частини перша і друга статті 122); від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: за адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема частинами першою і другою статті 122,  -   працівники Державтоінспекції МВС України, які мають спеціальні звання.

В судовому засіданні встановлено, що постанова інспектора Павлишина В.В. від 20.02.2011 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. є обґрунтованою і винесена з дотриманням вимог чинного законодавства; в діях позивача є ознаки події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП за ознакою зупинки в зоні дії знаку «Зупинка заборонена», що  підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення  АВ1 № 197123 від 20.02.2011 року (а.с.4); показами сторін і свідків.

Доводи позивача та пояснення свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 проте, що позивач  вимушено зупинився в зоні дії знаку «Зупинка заборонено» судом  не приймаються до уваги, розцінюючись судом як намагання позивача та сприяння його знайомих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 щодо уникнення позивачем адміністративної відповідальності.

Відповідно до вищевикладеного суд доходить до висновку, що оспорюване рішення суб’єкту владних повноважень, яке є предметом даного судового розгляду, постановлене з дотриманням вимог закону, є належно обґрунтованим, в судовому засіданні не встановлено доказів його неправомірності, у зв’язку з чим позовні вимоги про його скасування задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.7, 9, 122, 222, 251, 252, 268, 280, 293 КпАП України, ст. 3-5, 9, 14, 17, 18, 69, 71, 72, 102, 128, 159-163 КАС України, суд, -  

ПОСТАНОВИВ:

  Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до адміністративного суду.

Позов ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України у Вінницькій області, інспектора АП ВДАІ Жмеринського РВ УМВС Павлишина Віталія Володимировича залишити без задоволення, а постанову інспектора АП ВДАІ Жмеринського РВ УМВС Павлишина Віталія Володимировича серії  АВ 281839 від  20.02.2011 року – без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя     В. П. Камінський