Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області    

                            Справа № 2-29/11

РІШЕННЯ

Іменем України

 11.04.2011 р.                                                                                                           м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді  Заярного А.М.,

з участю секретаря: Буга Р.М.,

представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринка справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2  про стягнення аліментів та поділ майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

  Позивачка звернулась до суду з позовом, в якому вказала, що 23.10.1982 року вона – ОСОБА_3 уклала шлюб з відповідачем – ОСОБА_2, від шлюбу мають двох дітей.

Дочка – ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає разом з нею.

З 01.09.2009 року син навчається в Київському національному університеті внутрішніх справ і цього ж року закінчує ІІІ курс по спеціальності «правознавство» заочної форми навчання.

Відповідач працює суддею Тиврівського районного суду, має середній місячний заробіток у розмірі 6000 грн., а також пенсію у розмірі 3000 грн..

Позивачка працює заступником головного бухгалтера ТОВ «Гніванський гранітний кар’єр», отримує невелику заробітну плату і одна не в змозі забезпечити сина на час його навчання в необхідному розмірі.  

Враховуючи те, що син немає ніякого джерела доходів, знаходиться на утриманні матері він потребує матеріальної допомоги. Вважає, що відповідач зобов’язаний та має можливість утримувати свого повнолітнього сина ОСОБА_5, який продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги. Відповідач відмовляється добровільно матеріально допомагати позивачці у вихованні та навчанні сина. Аліменти відповідач нікому не платить.

Крім того, в період шлюбу відповідачем був придбаний автомобіль ВАЗ 2107 за кошти отримані у кредит в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», який був погашений за спільно-нажиті  кошти. А також, на прізвище ОСОБА_2 у банках відкриті рахунки, на яких знаходяться сумісно накопичені кошти.

Просила  стягнути з відповідача на її користь на утримання сина,  щомісяця у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) та пенсії, але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян, починаючи з дня пред’явлення позову і до закінчення сином навчання, але не більше як до досягнення ним 23 років. Також просила розділити сумісно нажите під час шлюбу  майно та кошти.

Представник позивача – ОСОБА_1, в судовому засіданні уточнила позовні вимоги позивача, просила стягнути з ОСОБА_2 на користь сина ОСОБА_5, щомісяця у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) та пенсії, але не менше 30% прожиткового мінімуму для особи відповідного віку, починаючи з дня пред’явлення позову і до закінчення сином навчання, але не більше як до досягнення ним 23 років. Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Розділити майно, що є спільною сумісною власністю подружжя, стягнувши на її користь 1/2 вартості автомобіля та коштів з усіх банківських рахунків ОСОБА_2, а також судові витрати.  

Просила задовольнити позов з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач позовні вимоги визнав частково, а саме: погодився сплатити 1/2 вартості автомобіля, вказав, що готовий одразу виплатити 10000 грн., а потім, згодом 2664,20 грн., не вносячи гроші на депозитний рахунок, а одразу позивачці після винесення рішення. Просив, при винесенні судового рішення усі затрати понесені ним по автотоварознавчій експертизі, з позивачки не стягувати. Також згоден виплачувати сину щомісяця, до закінчення ним навчання кошти в сумі 50% прожиткового мінімуму на особу відповідного віку. В іншій частині позову заперечував. Пояснив, що сина утримує він, сплачуючи кожен семестр за його навчання суму в розмірі 3750 грн., в підтвердження в судовому засіданні для огляду пред’явив відповідні платіжні квитанції. Його син – ОСОБА_5, перебував з травня 2010 року до квітні 2011 року  на строковій військовій службі в м. Вінниці, а тому знаходився на державному утриманні. Навчається в університеті заочно.

Представник позивача – ОСОБА_1, на грошову компенсацію Ѕ вартості автомобіля, запропоновану відповідачем – погодилась.

Вислухавши пояснення сторін, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як було встановлено в судовому засіданні 15.09.2010 року рішенням Жмеринського міськрайонного суду шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано. Сторони, фактично,  спільно не живуть з листопада 2009 року.

Згідно свідоцтва про народження, батьками ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, записані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.8); у відповідності до копії паспорта громадянина України  ОСОБА_5, він зареєстрований в АДРЕСА_1 (а.с.9).

Відповідно довідки №774 від 30.08.2010 року КП «Гніваньводопостач» ОСОБА_3 проживає в АДРЕСА_1 і до складу її сім’ї входять: чоловік ОСОБА_2 та син ОСОБА_5 (а.с.10); згідно копії паспорта громадянина України ОСОБА_3 зареєстрована в АДРЕСА_1 (а.с.12-14). Її син ОСОБА_5 1989р.н. знаходиться на утриманні матері, що підтверджується довідкою №774/1 від 30.08.2010 року (а.с.16).

З довідки про доходи  встановлено,  що за 6 місяців 2010 року фактично отримані ОСОБА_3 доходи, становлять 8946,48 грн. (а.с.17).

З довідки про доходи ОСОБА_2 встановлено, що за 6 місяців 2010 року  він отримав сукупний дохід в розмірі 29216,26 грн., що в середньому за місяць складає 6273,43 грн.(а.с.44).

У відповідності до довідки №46/3/9-322 від 06.09.2010 року ОСОБА_5 є студентом 4-КН курсу факультету заочного навчання цивільних осіб (за кошти фізичних (юридичних) осіб) навчально-наукового інституту заочного та дистанційного навчання Київського національного університету внутрішніх справ (а.с.55).

Згідно довідки від 03.09.2010 року ОСОБА_5 перебуває на військовій строковій службі в ЗС України, зарахований в списки військової частини 20.05.2010 року по 20.05.2011 року. Довідка видана для отримання пільг, які встановлені Законодавством України для військовослужбовця та членів його сім’ї, що проживають: АДРЕСА_1 (а.с.32), що також підтверджується довідкою від 03.09.3010року №802, видану КП «Гніаньводопостач» (а.с.33).     

Згідно ч. 3 ст. 181 цього Кодексу за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її  матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язанні утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

За ч. 1 ст.  182, ст. 200 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;  інші обставини, що мають істотне значення; за ч. 2 ст. 200 цього Кодексу при призначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Згідно ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову.  

У відповідності до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд допускає до негайного виконання рішення в справах про стягнення аліментів – у межах суми платежу за один місяць.

За вищевикладених обставин, суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення аліментів слід задовольнити частково. Стягнувши з відповідача користь сина - ОСОБА_5, щомісяця у розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу) та пенсії, але не менше 30% прожиткового мінімуму для особи відповідного віку, починаючи з дня пред’явлення позову 01.09.2010 року і до закінчення сином навчання, але не більше як до досягнення ним 23 років.

Що стосується поділу майна подружжя, то судом встановлено, що за період їх сумісного подружнього життя в 2005 році ними був придбаний автомобіль ВАЗ 2107 (державний номерний знак НОМЕР_1), що підтверджується копією технічного паспорту (а.с.21) і проти чого в судовому засіданні не заперечував відповідач.

Згідно висновку автотоварознавчої експертизи від 29.12.2010 року №222 ринкова вартість автомобіля марки ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_1, 2005 року випуску, станом на момент проведення експертизи, з ПДВ складає: 25328,37 грн. (а.с.93-97).

Відповідно до довідки «Райффайзен Банк Аваль» на прізвище ОСОБА_2  відкритий картковий рахунок №НОМЕР_2 (а.с.34). Про те, що на прізвище відповідача в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» відкрито рахунок, підтверджується також довідкою від 06.09.2010року №07-11/8-2738 (а.с.52), а також поясненнями в судовому засіданні відповідача.

Про те, що ВАТ «Державний ощадний банк України» ТВБВ №10001/0160 філії – Вінницьке обласне управління  на прізвище ОСОБА_2 відкритий рахунок, підтверджується  листом від 06.09.2010 року №1608 (а.с.53), а також показами самого відповідача, який вказав в судовому засіданні, що кошти на його рахунку в «Ощадбанку» відсутні і позивачка до даного рахунку немає ніякого відношення, адже він не живе з нею з 2009 року.     

Згідно ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

За ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування, розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності , якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

За ч. 4 ст. 65 СК України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім’ї, створює обов’язки для другого подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім’ї.   

За ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

За ст. 70 СК України у разі поділу мана, що є об’єктом права спільної сумісної власності  подружжя, частина мана дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

За ч. 1, 2, 4  ст. 71 СК України майно, що є об’єктом права сумісної власності подружжя, ділиться  між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.

За огляду на  вищевикладені обставин, суд приходить до висновку, що позов в цій частині слід задовольнити, адже він повністю аргументований доказами представленими в матеріалах справи, вважає що майно, що є спільною сумісною власністю подружжя слід розділити між сторона, виділивши відповідачу ОСОБА_2 автомобіль ВАЗ 2107, стягнувши з нього на користь відповідачки ОСОБА_2 суму в розмірі 12664,20 коп., як компенсацію за 1/2 частки автомобіля; стягнути на користь ОСОБА_3 1/2  частки коштів, що знаходяться на банківських рахунках відкритих на прізвище ОСОБА_2 у Вінницькому обласному управлінні ВАТ «Ощадбанк» та Вінницькій обласній дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Судові витрати слід стягнути з сторін в межах задоволення позову, на підставі ст. 88 ЦПК України.

Керуючись статтями ст.ст. 8, 10, 15, 58, 59, 60, 61, 169, 208, 209, 213-215, 223  Цивільно-процесуального кодексу України, ст.ст. 60, 63 ч. 4 ст. 65, 69, 70, 71, 181, 182, 199, 200 Сімейного кодексу України,  суд

ВИРІШИВ:

   Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 (АДРЕСА_2 (зареєстрований АДРЕСА_3) на користь ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, щомісяця у розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу) та пенсії, але не менше 30% прожиткового мінімуму для особи відповідного віку, починаючи з дня пред’явлення позову 01.09.2010 року і до закінчення сином навчання, але не більше як до досягнення ним 23 років.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2, на користь держави 51 (п’ятдесят одну) грн. державного мита (КЕКД 22090100, р/р 3141853770006 банк ГУДК у Вінницькій області, МФО 802015, ЗКПОУЕ 34701261) і 120 (сто двадцять) грн. витрат з  інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи (КЕКД 22050000, символ звітності 259, банк одержувач: ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, р/р 31213259700006, код ЄДРПОУ 34701261).

Розділити майно, що є спільною сумісною власністю подружжя, виділивши ОСОБА_2 автомобіль ВАЗ 2107 (номерний знак НОМЕР_1).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суму в розмірі 12664 (дванадцять тисяч шістсот шістдесят чотири) грн. 20 коп., як компенсацію за 1/2 частки автомобіля.

Стягнути на користь ОСОБА_3 1/2  частки коштів, що знаходяться на банківських рахунках відкритих на прізвище ОСОБА_2 у Вінницькому обласному управлінні ВАТ «Ощадбанк» (21000, м. Вінниця, вул. Київська, 114; МФО 302076, ЗКПЕО 09303607) та Вінницькій обласній дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (21001, м. Вінниця, вул. 50-річчя Перемоги, 35; МФО 302247, ЄДРПОУ 20097421).

Стягнути з ОСОБА_2, на користь держави 126 (сто двадцять шість) грн. 65 коп. державного мита (КЕКД 22090100, р/р 3141853770006 банк ГУДК у Вінницькій області, МФО 802015, ЗКПОУЕ 34701261).

Стягнути з ОСОБА_2, на користь ОСОБА_3  120 (сто двадцять) грн. витрат сплачений за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 76(сімдесят шість) грн. 65 коп. державного мита (КЕКД 22090100, р/р 3141853770006 банк ГУДК у Вінницькій області, МФО 802015, ЗКПОУЕ 34701261).

          Рішення суду набирає законної сили  після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу  протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд  за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.   

Суддя:А. М. Заярний