Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22а-4252\11 Головуючий у суді І-ї інстанції Широкоряд Р.В.
Доповідач Белінська І. М.
Постанова
Іменем України
14.04.2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
Головуючої судді –Белінська І.М.
Суддів –Гайсюка О.В., Савченко С.О.
розглянула в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Світловодську на постанову Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Світловодську про визнання протиправною бездіяльність та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -
встановила:
25 листопада 2009 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Світловодську про визнання протиправною бездіяльність та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії.
Зазначала, що має статус дитини війни та відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії їй не виплачувалось, просила визнати такі дії відповідача протиправними та зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії за період з 01 січня 2006 року по грудень 2008 року та з 01 січня 2009 року.
Постановою Світловодського міськрайонного суду від 25 грудня 2009 року позов задоволено частково. Суд визнав протиправною бездіяльність УПФУ щодо не нарахування та невиплати підвищення до пенсії та зобов’язав відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”з урахуванням ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та починаючи з 22 травня 2008 року. В решті заявлених вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач просить постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог скасувати і відмовити в задоволенні позову. Посилається на те, що суд при розгляді справи не врахував, що підвищення до пенсії дітям війни є соціальною надбавкою, яка виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України, а не коштів Пенсійного фонду. Вказані кошти не можуть бути виплачені за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Державним бюджетом України кошти на виплату соціальної надбавки дітям війни не передбачено і проведення такого перерахунку законодавчо не врегульовано.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість постанови вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідно до абз.1 ч.1 ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”має статус дитини війни і згідно статті 6 Закону має право на отримання підвищення до пенсії, у розмірах, які визначено Законом.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Отже відповідно до положень вказаного закону пенсія позивача повинна виплачуватись із збільшенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком.
При цьому розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" , оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першої цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Таким чином, суд дійшов правильного висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а бездіяльність відповідача щодо не нарахування вказаного підвищення є незаконною.
Крім того, відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України "Про соціальний захист дітей війни" доплат до пенсії не може бути причиною невиконання покладених на УПФУ зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується, на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути постановлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Оскільки позивач має право на отримання підвищення до пенсії, відтак він має право на звернення до суду за захистом порушеного такого права.
Однак, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду.
Згідно ст.100 КАС України, в редакції, яка діяла на час розгляду справи в суді першої інстанції, пропущення річного строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні позову за умови, що на цьому наполягає одна із сторін.
З матеріалів справи вбачається, що адміністративний позов, в якому заявлені, в тому числі і вимоги про перерахунок та виплату підвищення до пенсії за 2007, 2008 роки подано до суду 25.11.2009 року, тобто з пропуском встановленого строку звернення до суду.
В запереченні на позов представник відповідача зазначав про пропуск позивачем річного строку звернення до суду і про необхідність відмовити в задоволенні позову (а.с.12).
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що до правовідносин пов’язаних з нарахуванням та виплатою пенсії, строк позовної давності не застосовується.
Проте такі висновки суду не можна визнати переконливими.
Порушення прав позивача відбувалось періодично –кожного місяця, починаючи з 09.07.2007 року, а тому у нього було достатньо можливостей для своєчасного звернення до суду.
Оскільки позивач звернувся до суду 25 листопада 2009 року, враховуючи встановлений законом річний строк звернення до суду, його права підлягають захисту за період з 25 листопада 2008 року і задоволенню підлягають позовні вимоги щодо перерахунку та виплати доплати до пенсії в межах річного строку звернення до суду та в межах заявлених позовних вимог, тобто за період з 25 листопада 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Суд помилково задовольнив позовні вимоги щодо перерахунку та виплати підвищення пенсії відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року, не визначив кінцеву дату перерахунку, вийшовши за межі позовних вимог.
За таких обставин постанову суду не можна визнати законною і обґрунтованою, тому вона підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.195, 197, п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст.202, ст.207 КАС України, колегія суддів,-
Постановила:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Світловодську задовольнити частково.
Постанову Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25 грудня 2009 року скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Світловодськ Кіровоградської області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_2 підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”за період з 25 листопада 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком –протиправною.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Світловодськ Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”та частини 1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”за період з 25 листопада 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
Постанова суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя:
Судді: