Липоводолинський районний суд Сумської області

Справа №  1-26/11

В И Р О К

І М ' Я М    У К Р А Ї Н И

06.04.2011                                                              смт.Липова Долина

 Липоводолинський районний суд Сумської області

          в складі: головуючого-судді Шульги О.М.

          при секретарі   Мазур О.А.

          з участю прокурора  Пось С.Г.

та адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с.м.т. Липова Долина справу про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,   уродженця  селища міського типу  Липова Долина  Сумської області, мешканця    АДРЕСА_1, українця, громадянина України,   з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого,  раніше судимого:

1)          23.04.2002 року Липоводолинським  районним  судом  Сумської області  по ст. ст. 185 ч.3, 304, ст.ст. 70,75 – 3 роки позбавлення волі  з випробуванням з іспитовим  строком 2 роки.

2)          10.06.2003 року Гадяцьким  районним  судом  Полтавської області по ст.ст. 185 ч.3, 188 ч.2, 304 КК України – 5 років 6 місяців   позбавлення  волі, 12.12.2006 р.  звільненого  умовно-достроково  на 1 р. 7 міс 23 дні

3)          16.12.2010 р. Липоводолинським райсудом Сумської області по ст.289 ч. 2 КК України   з застосуванням ст. 69 КК України  -  2 роки  позбавлення  волі

-          по ст.  185 ч.3 КК України

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4,   уродженця  села Гарбузівка Лебединського району Сумської області,  мешканця  АДРЕСА_2, українця, громадянина України, не одруженого,   працюючого  різноробочим СФГ „Обрій”, раніше судимого:

1) 23.12.2010 року Липоводолинським райсудом Сумської  області  по  ст. 185 ч.2 КК України з застосуванням   ст. 75 КК України – 2 роки позбавлення  волі  з випробуванням з іспитовим  строком 1 рік

-          по ст.  185 ч.3 КК України

ВСТАНОВИВ:

          Підсудний  ОСОБА_3 вчинив  таємне викрадення  чужого майна (крадіжка) скоєне повторно, за попередньою змовою групою осіб та поєднане з проникненням  до приміщення.

Підсудний ОСОБА_4 вчинив  таємне  викрадення  чужого майна (крадіжка) скоєне  повторно, за попередньою  змовою групою осіб та поєднане  з проникненням  до приміщення.

Цей  злочин  вони  вчинили за таких обставин.

25 листопада 2010 року  близько 00 год. 00 хв. підсудні  ОСОБА_5, який раніше  судимий  за вчинення крадіжок та ОСОБА_4, що вже  вчинив  крадіжку, достовірно знаючи, що  в  господарстві, розміщеному  в АДРЕСА_3, в  якому тимчасово  проживає  ОСОБА_6 знаходиться   дизельне  паливо  в  металевих бочках та акумуляторна  батарея марки „WESTA” 6 ст- 125-А/год належні  ТОВ „Регіон-Центр” так як  ОСОБА_4 раніше  проживав   у  вищезазначеному  господарстві, вирішили  їх викрасти.

Реалізуючи свій  злочинний намір до кінця, діючи  умисно, таємно, повторно, за  попередньою змовою групою осіб, переслідуючи  корисливу  мету, підсудні  проникли на  територію  вище зазначеного  господарства в селі  Колядинець Липоводолинського  району  перелізши  через  паркан. За допомогою   рожкового  ключа вони зірвали прибоєць  із  замикаючого пристрою  на дверях приміщення  сараю, що знаходиться  на території  даного  господарства, звідки викрали  металеву  бочку ємністю 100л. в якій  знаходились 85 літрів   дизельного  пального. Викрадену  бочку   з пальним  вони   викотили за територію господарства  і завантажили її в коляску  мотоцикла марки  К-750, яким  вони  приїхали із села Синівка  в село Колядинець і який  перед здійсненням крадіжки залишили неподалік  від вказаного господарства. Після  цього  підсудний ОСОБА_4 діючи повторно  за попередньою змовою  групою осіб  знову  проник   до зазначеного  господарства і викрав  акумуляторну  батарею  марки „WESTA” 6 ст- 125-А/год з трактора,  що знаходився  у даному  господарстві.

Викрадені речі підсудні  перевезли  в село Синівку, де того ж дня  дизельне  пальне  розлили по каністрам  і продали  його  наступного  дня гр..  ОСОБА_7 в с. Московське  за 420 грн. Отримані гроші ОСОБА_3 та ОСОБА_4  розподілили між  собою. Акумуляторна  батарея залишилась в колясці мотоцикла ОСОБА_3 звідки  була вилучена  працівниками міліції.

Згідно висновків  експертиз  вартість викраденого  акумулятора   становить 1300 грн., вартість викраденого 85 л дизельного  пального  становить 569 грн. 50 коп., вартість  бочки  становить  120 грн.

Таким чином,   своїми  злочинними  діями підсудні  ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заподіяли  матеріальні  збитки ТОВ „Регіон-Центр” на загальну суму 1989 грн. 50 коп.

Нанесені  ними  збитки   відшкодовані  ними  повністю.

Допитані в судовому засіданні підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вину свою  визнали  повністю, щиро покаялися в скоєному та пояснили, що  саме  за таких обставин  вони вчинили  цей злочин.

Зокрема  підсудний ОСОБА_3 в судовому засіданні  дав  слідуючи покази: 24.11.2010 року  до нього додому вечером  прийшов  його  знайомий ОСОБА_4 і вони  вдвох пішли  в центр  села Синівка  в бар. Перебуваючи  біля  бару,  ОСОБА_4 запропонував  йому  поїхати  в с. Колядинець Липоводолинського  району,   щоб викрасти з господарства,  де  він раніше   проживав,  солярку. Він погодився  з даною пропозицією і вони  прийшовши  до нього додому  взяли   мотоцикл марки К-750 і на ньому   поїхали  в с. Колядинець. Мотоциклом  керував   він , а ОСОБА_4  показував  йому дорогу. Проїхавши повз потрібний  двір  і впевнившись в тому, що  в будинку  світло  не горить, вони, взявши з собою  рожковий  ключ, проникли через паркан на територію господарства.  Потрапивши в двір,  вони  підійшли  до приміщення  літньої кухні,  де  з допомогою рожкового ключа ОСОБА_4 зірвав  прибоєць з вхідних дверей і вони  проникли до приміщення.

Виявивши там майже  повну бочку  з  соляркою вони  винесли  її з приміщення  на подвір’я, а потім виламавши частину  паркану  винесли за  територію господарства  і віднесли  до мотоцикла , який знаходився неподалік   та завантажили  її  в коляску  мотоцикла.  Після цього ОСОБА_4 ще повернувся  в  господарство та  виніс  звідти  акумулятор.  Все викрадене  вони  склали  в мотоцикл і поїхали  в с. Синівка Липоводолинського району.  Приїхавши   в с. Синівку,   вони  все  викрадене майно  заховали в господарстві  ОСОБА_8, яка була його сусідкою, надіючись  на те, що в неї  ніхто  нічого  шукать  не  буде, а самі  полягали в нього вдома  спать.

Прикинувшись вранці,  він  дозвонився  до свого  знайомого  ОСОБА_7, що проживає в с. Московське  і  запропонував  йому  придбати  в них солярку. Домовившись  про  ціну,   по  5 грн. за 1л, вони  відвезли  йому  85 літрів  солярки, за  що  той  заплатив  їм 420 грн.  Після  цього  вони  повернулись  додому в с. Синівку. Викрадений акумулятор  він  вирішив  залишити  собі. Одержані  гроші  в сумі  420 грн. вони  поділили між собою. Коли   працівники  міліції стали  дізнаватись  у них про вчинену  крадіжку, то  вони  зразу у всьому  зізнались. Все викрадене  ними майно  було  повернуто  власнику і ТОВ „Регіон-Центр” до них  ніяких  претензій не має.

Допитаний  в судовому  засіданні  підсудний ОСОБА_4 повністю  підтвердив покази підсудного ОСОБА_3

Враховуючи те, що учасниками процесу не оспорюються  фактичні обставини  справи і судом  встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності і істинності їх позиції, а тому, вислухавши думку учасників процесу та роз’яснивши їм положення ст. 299 КПК України, суд визнає недоцільним  дослідження інших доказів  по справі.

Таким чином, аналізуючи зібрані  і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності і визнаючи їх достовірними, суд вважає, що вина підсудних  доведена повністю і  дії підсудного ОСОБА_3 кваліфікує  по  ч.3 ст. 185 КК України як  таємне  викрадення  чужого майна – крадіжка вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб  та  поєднана з проникненням  до приміщення, оскільки  він маючи  не зняту і не погашену  судимість  за  раніше  вчинену крадіжку  знову  повторно, за попередньою змовою в групі  з ОСОБА_4 поєднаним  з проникненням  до приміщення, що належить   ТОВ „Регіон-Центр” незаконно, умисно, таємно заволодів  чужим  майном.  

Дії підсудного ОСОБА_4  суд кваліфікує  по ч. 3   ст. 185 КК України  як  таємне  викрадення  чужого  майна-крадіжка вчинена   повторно, за попередньою  змовою групою осіб та  поєднана з проникненням  до приміщення, оскільки  він  після  вчинення  раніше  крадіжки, знову повторно за попередньою змовою в  групі  з  ОСОБА_3  поєднаним  з проникненням до приміщення, що належить  ТОВ „Регіон-Центр” незаконно, умисно, таємно заволодів  чужим майном.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_3 обставинами, що його пом’якшують, судом визнається щире каяття підсудного, визнання своєї вини, активне  сприяння розкриттю злочину та добровільне  відшкодування  завданого збитку.

Обтяжуючою обставиною підсудному ОСОБА_3 судом  визнається  рецидив злочинів.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_4, обставинами, що його пом’якшують, судом визнається щире каяття підсудного, визнання  своєї вини, активне  сприяння розкриттю злочину та добровільне  відшкодування завданого  збитку.

Обставин, які  обтяжують  покарання  підсудному ОСОБА_4 судом не  вбачається.

Враховуючи характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого підсудним ОСОБА_3, його  особистість , що характеризується  позитивно, щиро  кається в скоєному, нанесені  ним  збитки не значні  і повністю відшкодовані, суд приходить  до висновку   про можливість призначити  йому  основне  покарання  нижче  від  найнижчої межі, встановленої  в санкції  ч.3 ст. 185 КК України, застосувавши  до нього  ст. 69 КК України – призначення  більш  м’якого  покарання  ніж  передбачено законом.

З матеріалів   кримінальної справи вбачається, що вироком  Липоводолинського  районного суду Сумської області  від 16.12.2010 року ОСОБА_3 був  засуджений за ч. 2  ст. 289 КК України з застосуванням   ст. 69 КК України за злочин вчинений ним  07 серпня  2010 року  до 2 років  позбавлення  волі.

Зважаючи на те, що після  постановлення  даного  вироку   стало відомо, що він  винен  ще в  іншому злочині вчиненому  ним до  постановлення зазначеного  вироку остаточна міра  покарання  повинна бути  призначена йому   на підставі  ч. 4  ст. 70 КК  України.

Враховуючи  характер та ступінь  суспільної  небезпечності вчиненого підсудним ОСОБА_4, його  особистість, що характеризується  позитивно, щиро кається   в  скоєному, нанесені ним  збитки  не значні і повністю відшкодовані, на  момент розгляду  справи  працевлаштований,  суд приходить  до висновку про можливість  при призначенні  покарання  підсудному перейти   до іншого  більш м’якого   виду основного покарання  не зазначеного  в санкції ч.3 ст. 185 КК України, а саме   у виді  обмеження волі, застосувавши  до  нього   ст. 69 КК України – призначення   більш м’якого  покарання  ніж  передбачено законом.

Крім  того  з матеріалів  кримінальної справи вбачається, що вироком  Липоводолинського  районного  суду  Сумської області  від 23.12.2010 року  ОСОБА_4 був засуджений  за ч. 2  ст. 185 КК України  до 2 років  позбавлення  волі  за злочин  вчинений  03.09.2010 року.

На підставі  ст. 75 КК України   суд звільнив  ОСОБА_4 від  відбування  покарання з  випробуванням.

Відповідно  до ч. 4 ст. 70 КК України , якщо після  постановлення вироку в справі  буде встановлено, що засуджений винен ще в іншому  злочині, вчиненому  ним до постановлення  попереднього вироку, покарання  призначається за правилами передбаченими  в  частинах  першій-третій цієї статті.

Разом  з тим згідно  п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України  від 24.10.2003 року № 7 „Про практику призначення судами кримінального  покарання”, якщо особа, яку звільнено  від відбування  покарання з випробуванням з іспитовим  строком, вчинила до постановлення  вироку  у першій справі інший злочин за який  вона  засуджується  до покарання, що  належить  відбувати реально, застосування  принципів  поглинання, часткового  чи повного  складання  призначених покарань не допускається і кожен  вирок, а отже і призначене ним  покарання  виконується самостійно.

В  матеріалах справи  є постанова  згідно  якої дизельне  пальне  в кількості 85 літрів, металева  діжка, акумулятор, мотоцикл  та рожковий  ключ  визнані  речовими  доказами.

Відповідно  до  ст. 81 КПК  рожковий  ключ як знаряддя  злочину  підлягає знищенню як  такий, що  не має ніякої  цінності, інші речові докази  підлягають поверненню їх  законним  володільцям.

В матеріалах кримінальної справи знаходиться  розрахунок  вартості  затрат   за проведення  товарознавчої експертизи в сумі 412 грн. 80 коп.

Відповідно  до  ст.ст. 91,93 КПК України  вказані  затрати  відносяться до  судових і вони  повинні  бути   відшкодовані за рахунок  засуджених.

Зважаючи на  те, що ступінь   вини підсудних  у вчиненні  ними  злочину  однакова затрати  за проведення  експертизи в сумі  412 грн. 80 коп. повинні  бути ними  відшкодовані  порівну по 206 грн 40 коп.

Враховуючи  те, що міра  запобіжного  заходу  підсудному  ОСОБА_3 як  на   досудовому  слідстві так  і при попередньому розгляді   справи  в суді  не обиралась, суд  вважає за необхідне  обрати  підсудному  ОСОБА_3  міру запобіжного заходу у виді  взяття  його під варту.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3  визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 185 ч.3 КК України і визначити йому покарання  з застосуванням  ст. 69 КК України  у виді  2 (двох) років  позбавлення  волі.

Враховуючи те, що ОСОБА_3  вчинив  даний  злочин  до постановлення  вироку Липоводолинським районним  судом  від 16.12.2010 року у виді  2 років   позбавлення   волі,  остаточне  покарання, згідно  ст. 70 ч.4 КК України,  визначити  йому  за сукупністю  злочинів  шляхом  часткового  складання   призначених  покарань  у виді 3 (трьох) років  позбавлення   волі,  зарахувавши  йому  відбуте  покарання    у виді  позбавлення  волі  з 16.12.2010р. по 05.04.2011 року  включно.

ОСОБА_4  визнати  винним  у вчиненні  злочину  передбаченого  ст. 185  ч. 3 КК України  і визначити  йому  покарання  з застосуванням  ст. 69 КК України у виді обмеження  волі  на строк  3 (три) роки.

На  підставі  ст. 70 ч.4 КК України   до покарання за новим  вироком  та до  покарання  за вироком  Липоводолинського   районного   суду Сумської області  від 23.12.2010 року  яким  було  засуджено ОСОБА_4  до двох   років  позбавлення   волі  з випробуванням  з іспитовим   строком  один рік не  можуть  бути  застосовані  принципи  поглинання, часткового чи повного  складання, а тому   кожен  вирок  і  призначене  ним   покарання  виконувати самостійно.

Речові докази: дизельне  паливо  в кількості  85 літрів , металеву  діжку  синього кольору, акумулятор „Веста”, мотоцикл К-750 повернути   власникам;  рожковий  ключ знищити  як такий, що не має ніякої цінності.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь  НДЕКЦ  при УМВС України в Сумській  області,  код ЄДРПОУ 25574892 на рахунок  312562722210011 банк ГУДКУ в Сумській  області  МФО 837013 свідоцтво  пл.  под. 25756800 ІПН 255748918191 по 206 грн. 80 коп. з кожного  за проведення  товарознавчої  експертизи.

Обрати  міру  запобіжного  заходу  ОСОБА_3  до вступу   вироку  в законну  силу у виді  взяття  під варту взявши   його під  варту в залі  судового  засідання і строк  відбування  покарання обраховувати йому  з моменту  затримання  - 06 квітня 2011 року.

Зарахувати  в строк   відбуття   покарання  засудженому ОСОБА_3  відбутий ним   строк покарання  за попереднім  вироком  від 16.12.2010 року з 16.12.2010 рік  по  05.04.2011 рік включно.

Міру  запобіжного заходу засудженому  ОСОБА_4  до вступу   вироку  в законну  силу  залишити   підписку   про невиїзд і строк   відбуття  покарання  обраховувати   йому  з дня   приведення  вироку  до виконання.

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Сумської області через Липоводолинський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а  засудженому  ОСОБА_3 з моменту вручення йому копії вироку

Суддя   О. М. Шульга