Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа  № 2-а-976/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

9 березня 2011  року

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області  в складі

головуючого –судді  Гриб М.В.,

при секретарі  Непокупній Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миргороді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Сумського взводу ДПС Кондратенко Романа Олександровича  про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення ,-                                                                                                                                                                               

в с т а н о в и в :

В лютому  2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з цим позовом, посилаючись на порушення відповідачем його прав в частині не обгрунтованого притягнення до адміністративної відповідальності та накладення стягнення у виді штрафу.

При розгляді даної справи по суті позивач заявлений позов підтримав, просив задовольнити його, пояснивши, що відповідачем відносно нього винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за перевищення дозволеної швидкості руху.  В обґрунтування своїх позовних вимог зазначав, що 06.02.2011 року, в денний час, він керував автомобілем OPEL COMBO, днз. НОМЕР_1 і рухався  в населеному пункті с.Сула із швидкістю не більше 80 км/год. В цей час він був зупинений інспектором ДАІ, відповідачем по справі, який склав протокол про вчинення правопорушення, передбаченого ст.. 122 ч.1 КУпАП   за порушення п. 12.9 (б), 12.4 ПДР, зазначаючи, що він рухався із швидкістю 103 км/год, тобто перевищив дозволену в населеному пункті швидкість на 43 км.. На підставі згаданого протоколу інспектором була винесена постанова, якою позивач  на підставі ст.. 122 ч.1 КУпАП   підданий адміністративному стягненню  у вигляді штрафу в сумі 255 грн.

Постанову вважає незаконною, оскільки допускає, що швидкість, яку зафіксував прилад, належала іншому автомобілю. Після складення протоколу інспектор не надав йому документа про проходження перевірки та державної метрологічної атестації вимірювального приладу, яким було зафіксовано перевищення швидкості руху. Дозволену в населеному пункті швидкість він не перевищував більше ніж на 20 км/год  і вимірювання швидкості проводилося приладом без його закріплення   в  стаціонарному режимі.

Відповідач, інспектор ДПС Сумського взводу ДПС Кондратенко Р.О. в судове засідання не з»явився, про причини своєї неявки суду не повідомив, із клопотаннями про відкладення слухання справи до суду не звертався, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази по справі, надані позивачем, вивчивши матеріали, на підставі яких ОСОБА_1 був підданий адміністративному стягненню, проаналізувавши всі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що у задоволенні заявленого позову слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.   

Згідно зі ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством.

При розгляді справи судом позивач не заперечував факту керування автомобілем OPEL COMBO, днз. НОМЕР_1  в час та в  населеному пункті, с. Сула, зазначених в протоколі, швидкість руху в якому обмежена до 60 км/год.

06.02.2011 року  інспектором ДПС, Кондратенком Р.О., відповідачем по справі, було складено адміністративний протокол  по ст.. 122 ч.1 КУпАП   у відношенні позивача по справі, зазначивши в ньому , що  ОСОБА_1 в порушення п.п. 12.9 (б), 12.4 ПДР України, рухаючись із швидкістю 103 км/год, перевищив дозволену швидкість на 43 км/год, що зафіксовано приладом Tru Cam №000747. (а.с.4).

ОСОБА_1, будучи ознайомленим із правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, в  своїх власноручних письмових поясненнях до згаданого протоколу, не заперечував обставин вчиненого ним правопорушення, допущеної ним швидкості руху і будь-яких  клопотань, в тому числі і щодо відповідності  встановленим стандартам вимірювального приладу та умов вимірювання  його швидкості,  не заявляв,  а отже визнавав свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.. 122 ч.1 КУпАП  (а.с.4).

 Дії працівників підрозділів ДПС при порушенні учасником дорожнього руху вимог ПДР визначені у п.16 Інструкції від 27.03.2009р. N 111, за приписами п. 16.6 якої за всіма виявленими порушеннями ПДР складаються протоколи про адміністративні правопорушення.     

Таким чином, вищенаведене  дозволяє дійти висновку про те, що при несенні служби і виявленні адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, інспектор  ДПС Кондратенко Р.О.  припинив адміністративне правопорушення та склав протокол про адміністративне правопорушення.   

На підставі вказаного протоколу інспектором ДПС Сумського взводу ДПС Кондратенком Р.О. 06.02.2011 року  було винесено постанову серії ВМ1 №020174, якою  за вказане правопорушення на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн.

Згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП встановлено, що перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на 20 км/год- тягнуть за собою накладення штрафу від 15 до 25 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності  до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.       

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.        

Аналіз норм чинного законодавства та матеріалів справи вказує на те, що позивач дійсно порушив вимоги п.12.9(б), 12.4  Правил дорожнього руху, що підтверджується наявним в матеріалах справи протоколом від  06.02.2011  року   про адміністративне правопорушення серії ВМІ №145355 , а оскаржувана постанова серії ВМ1 №020174 від 06.02.2011  року в справі про адміністративне правопорушення винесена з додержанням норм чинного законодавства, а саме ст.ст. 251, 254, 280, 283 КУпАП.   Визначене   ОСОБА_1 стягнення є мінімальним, накладено компетентною особою, в межах її повноважень та в межах санкції ч. 1 ст. 121  КУпАП .

Посилання позивача ОСОБА_1 на те, що йому не було представлено документів про проходження перевірки та державної метрологічної атестації вимірювального приладу, яким було зафіксовано перевищення швидкості його руху, а також на те, що інспектором було порушено порядок застосування вимірювального приладу, суд не може прийняти до уваги, як підставу для задоволення його позову, оскільки сам позивач на момент складення протоколу, безпосередньо після фіксації швидкості його руху, не заперечував  вчинення ним перевищення дозволеної швидкості більш як на 20 км/год (а.с.4), а отже вказані посилання не спростовують його вини у вчиненні правопорушення.  Більше того, позивач не надав суду будь-яких доказів про пред»явлення ним згаданих вимог до працівника ДПС до моменту притягнення його до адміністративної відповідальності.

Суд на підставі вищевказаних встановлених фактів прийшов до висновку, що підстави для задоволення позову відсутні,  подання  ОСОБА_1  даного адміністративного позову до суду суд розцінює лише як намагання позивача    уникнути від адміністративної відповідальності та сплати встановленого штрафу на користь держави, а також ту обставину, що в ході розгляду справи по суті   порушень з боку відповідача –інспектора  ДПС  Сумського взводу ДПС Кондратенко Р.О.  судом виявлено не було.   

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.11, 17, 19, 69, 70, 71, 76, 100, 122,158-163,171-2 КАС України, ст. ст. 7, 268, 280, 283, 284, 287, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення,  п. 12.9 (б), п.12.4 Правил Дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, суд,-                                                                                                  

П О С Т А Н О В И В:

       В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора ДПС Сумського взводу ДПС Кондратенко Романа Олександровича  про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення  –відмовити.   

     Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.   

Суддя           М. В. Гриб