Справа №  1-331/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

11 квітня 2011 року   Кіровський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого          судді                     Поступайла В.В.,

при секретарі                              Чорнобривець О.Є.,                    

за участю прокурора                    Лебедєвої Р.С.,

підсудних                              ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м.Кіровограда, українця, громадянина України, з середньою технічною освітою, не працюючого, одруженого, на утриманні має малолітню доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

- у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, уродженця м. Кіровограда, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

- у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ :

Підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за попередньою змовою групою осіб, за таких обставин.

16 грудня 2010 року близько 23 год. ОСОБА_1, знаходячись у квартирі АДРЕСА_3, де виконував ремонтні роботи, помітив пластикову кредитну картку банку «Приват Банк»та пін код до неї, належні господарю квартири   ОСОБА_3 Маючи умисел на заволодіння грошима з указаної пластикової банківської картки та скориставшись відсутністю власників квартири, ОСОБА_1 викрав її, після чого повідомив про свої злочинні дії ОСОБА_2, якому запропонував разом вчинити злочин, на що останній дав згоду. У подальшому діючи за попередньою змовою групою осіб 17 грудня 2010 року близько 00 год. 04 хв. ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_2 прибули до банкомату, належного ПАТ КБ «Приват Банк», розташованого по вул. Попова, 9-г у м.Кіровограді, де діючи умисно, з корисливих спонукань та згідно із попередньою домовленістю, ОСОБА_2 зняв з пластикової банківської картки гроші в сумі 450 грн. Крім цього, під час здійснення даної банківської операції з рахунку кредитної картки було знято комісію в сумі 18 грн. за користування послугами кредитної лінії банку «Приват Банк». Після вчиненого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з місця скоєння злочину зникли, розпорядившись викраденими грошима на власний розсуд та спричинивши потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 468 грн.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину у вчиненні злочину визнав повністю та показав суду, що у грудні 2010 року на замовлення з напарником ОСОБА_4 виконував ремонтні роботи у квартирі АДРЕСА_3, належній ОСОБА_3 16 грудня вони закінчили роботу близько 18 год. та пішли по домівках, але прийшовши додому, він помітив, що на об’єкті забув ключі від своєї квартири та вирішив туди повернутися. Прийшовши до квартири ОСОБА_3 та знайшовши свій ключ, він через відчинені двері гардеробу побачив пластикову банківську картку та пін-код до неї, належні господарям квартири, та вирішив її забрати. Після цього зателефонував своєму товаришеві ОСОБА_2, розповів про скоєне та запропонував останньому зняти з картки гроші, на що ОСОБА_2 погодився. Близько 00 год. 17 грудня 2010 року вони вдвох прийшли до банкомату біля супермаркету «АТБ»по вул. Попова у м.Кіровограді, він продиктував ОСОБА_2 пін-код та останній зняв з картки 450 грн. Після чого вони зайшли до нічного магазину, купили цигарки та слабоалкогольні напої, випили та розійшлись по домівках. Решту грошей він залишив собі та витратив на власні потреби. Повністю визнає суму викраденого, відшкодував потерпілому завдану шкоду, щиро кається у вчиненому.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину у вчиненні злочину визнав повністю та показав суду, що 16 грудня 2010 року близько 23 год. йому на мобільний телефон зателефонував його товариш ОСОБА_1, який сказав, що знаходиться на об’єкті та попросив прийти до нього, на що він погодився. Прийшовши за вказаною ОСОБА_1 адресою по АДРЕСА_3, яку на даний час він чітко не пам’ятає, товариш повідомив йому, що заволодів пластиковою банківською карткою господарів квартири та запропонував зняти з неї гроші, але оскільки в банкоматі може бути прихована камера, за записом якої власники картки можуть його упізнати, запропонував гроші зняти йому, на що він погодився. Прийшовши до банкомату біля супермаркету «АТБ» по вул. Попова у м.Кіровограді, ОСОБА_1 продиктував йому пін-код картки та він зняв з картки 450 грн. Після чого вони зайшли до нічного магазину, купили цигарки та слабоалкогольні напої. Гроші, які лишилися, ОСОБА_1 залишив собі. Повністю визнає суму викраденого, відшкодував потерпілому завдану шкоду, щиро кається у вчиненому.

Підсудним ОСОБА_1, ОСОБА_2 та іншим учасникам процесу роз’яснені та зрозумілі суть обвинувачення та обставини справи. Як пояснили ОСОБА_1 та        ОСОБА_2, в суді вони давали покази правдиво та добровільно, оскільки повністю визнають вину у вчиненому злочині, щиро розкаюються. У зв’язку з цим після роз’яснення всім учасникам процесу наслідків, передбачених ч.3 ст.299 КПК України, та за їх згодою при дослідженні доказів у справі суд обмежився допитами підсудних ОСОБА_1 та         ОСОБА_2, так як немає жодного сумніву в добросовісності та істинності їхніх позицій.

Таким чином, обвинувачення, пред’явлене підсудним, визнається судом доведеним, воно ніким не оспорюється.

У зв’язку з цим суд, розглядаючи справу в межах пред’явленого обвинувачення, кваліфікує дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч.2 ст.185 КК України, оскільки вони вчинили таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд згідно з вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винних, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, характер та ступінь участі кожного з підсудних у вчиненні злочину.

Так, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили умисний закінчений корисливий злочин, віднесений до категорії середньої тяжкості, заподіяні потерпілому майнові збитки відшкодували у повному обсязі.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за місцем проживання характеризуються позитивно, офіційно не працювали, осудні, на обліках в лікарня не перебували, ОСОБА_1 одружений та має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, ОСОБА_2 не одружений, раніше підсудні до кримінальної відповідальності не притягувалися.

Обставинами, які пом’якшують покарання кожного з підсудних, суд визнає їх щире каяття та добровільне відшкодування завданих потерпілому збитків, а підсудного ОСОБА_1 також наявність на утриманні малолітньої дитини.

Обставин, які обтяжують покарання підсудних, судом не встановлено.

Із врахуванням всіх обставин справи та осіб підсудних ОСОБА_1 і ОСОБА_2 суд вважає за необхідне призначити кожному з них покарання у межах санкції ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі. Однак враховуючи те, що підсудні раніше не притягувалися до кримінальної відповідальності, щиро розкаялися у вчиненому, відшкодували потерпілому ОСОБА_3 завдані збитки та останній не наполягає на їх суворому покаранні, суд приходить до висновку про можливість їх виправлення без відбування покарання і вважає за можливе, застосувавши ст.75 КК України, звільнити підсудних від відбування покарання з випробуванням з встановленням протягом іспитового строку обов’язків, передбачених ст.76 КК України.

Цивільний позов по справі потерпілим ОСОБА_3 не заявлено у зв’язку з повним відшкодуванням йому матеріальної та моральної шкоди підсудними.

Судові витрати по кримінальній справі відсутні.

Відповідно до ст.81 КПК України речовий доказ по справі –кредитна пластикова картка банку «Приват Банк»№НОМЕР_1, передана на зберігання потерпілому ОСОБА_3, підлягає залишенню йому як власникові.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.321-324 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнати винними у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та призначити кожному покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі ст.75 КК України засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням, встановивши кожному іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Згідно зі ст.76 КК України протягом іспитового строку покласти на засуджених           ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обов’язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання.

Міру запобіжного заходу засудженим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.

Речовий доказ –кредитну пластикову картку банку «Приват Банк»№НОМЕР_1 - залишити потерпілому ОСОБА_3

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Кіровський районний суд м. Кіровограда.

Суддя   Кіровського

районного суду

м.Кіровограда В. В. Поступайло