Київський районний суд м. Полтави

                                                    Справа №2-5/10р.

                                                  Р І Ш Е Н Н Я

                                            І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

16 лютого 2011 року Київський районний суд м.Полтави в складі:

          Головуючого судді –Турченко Т.В.

          При секретарі          -  Бойченко Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визначення порядку користування земельною ділянкою, зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 про визначення розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності на житлові будинки, про визначення порядку користування житловими будинками, про визначення порядку користування земельною ділянкою із виділом частки в натурі, позовну заяву ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинного будівництва, позовну заяву ОСОБА_3 до Полтавської територіальної громади в особі Полтавської міської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_8 про визнання права власності на самочинні побудови, позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_8, виконавчого комітету Київської районної в місті Полтаві ради про визнання права власності на самочинно збудовані будівлі, позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_5, Територіальної громади міста Полтави в особі виконавчого комітету Полтавської міської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_4 про визнання права власності на 17/50 частин домоволодіння, про визначення порядку користування земельною ділянкою, -

                                               В С Т А Н О В И В :

          20 березня 2006 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визначення порядку користування земельною ділянкою. Свій позов обгрунтовував тим, що згідно договору дарування від 04.07.2005 року, укладеного між ним та ОСОБА_12, він є власником ? частини будинковолодіння, що знаходиться у АДРЕСА_1. Даний факт підтверджується Витягом із Державного реєстру про право власності від 04.07.2005 року №7674826. Співвласниками іншої частини вищевказаного будинковолодіння в рівних долях є ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4. Даний будинок розміщений на земельній ділянці розміром 1889, 57 кв.м, яка перебуває у спільному користуванні всіх співвласників будинковолодіння. Між ним та відповідачами порядок користування земельною ділянкою не визначений і зробити цього немає можливості, у зв»язку з тим, що один із співвласників вже тривалий час відсутній і місце його перебування невідоме. Вважає, що існує можливість виділення в окреме будинковолодіння частини домоволодіння та облаштування окремого входу. Вищезгадані обставини є причиною того, що він не може ні приватизувати свою частину земельної ділянки, ні виділити належну йому частину будинковолодіння в окреме будинковолодіння, хоча є технічна можливість, Тому він змушений звернутися до суду для вирішення даного питання. Просив суд винести рішення, яким визначити порядок користуавння земельною ділянкою між ним та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

          25 грудня 2006 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з заявою про зміну позовних вимог до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4. В заяві про зміну позовних вимог зазначав, що в зв»язку з тим, що під час розгляду даної цивільної справи йому стали відомі нові обставини та керуючись ст.31 ЦПК України, він змінює свої позовні вимоги. Згідно договору дарування від 30.06.2005 року, він на праві приватної спільної часткової власності є власником ? частини будинковолодіння та відповідних господарських прибудов, що знаходяться по АДРЕСА_1. Право власності на вказані об»єкти підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим КП ПБТІ «Інвентаризатор»від 04.07.2005 року. Співвласниками іншої частини будинковолодіння в різних долях є відповідачі по даній справі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 Даний будинок розміщений на земельній ділянці розміром 1889,57 кв.м, яка знаходиться у спільному користуванні всіх співвласників цього будинковолодіння. Згідно рішення Товариського суду при ЖРЕР Київського району м.Полтави від 10.07.1974 року та  додаткової угоди, укладеної між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про розподіл частини земельної ділянки, між користувачами було встановлено певний порядок користування спільною земельною ділянкою, із визначенням на ній часток кожного та залишенням решти території в спільному користуванні всіх. З вказаних документів вбачається, що у зв»язку з відчуженням своєї частки ОСОБА_5, між ним та ОСОБА_2 досягнуто згоди проте, що виділена їм частка земельної ділянки 656 кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_1, належить їм в рівних частках згідно угоди, а отже 328 кв.м кожному. Решта                                   подвір»я так і залишена у спільному користуванні всіх співвласників домоволодіння. Вважає, що він, як учасник спільної часткової власності на земельну ділянку поАДРЕСА_1, має право на виділ своєї частки у цій земельній ділянці в натурі з виділенням наступного: 328 кв.м згідно розподілу, відображеного в попередніх угодах між співвласниками будинковолодіння поАДРЕСА_1 та ? з частини подвір»я, що знаходиться в спільному користуванні всіх співвласників. Позивач в заяві зазначав, що необхідність виділення його частки в натурі викликана тим, що на сьогодняшній день існує можливість виділення належної йому частини будинковолодіння в окреме будинковолодіння з влаштуванням окремого входу, а також реалізації ним гарантованого Конституцією України правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки. Здійснення права спільної часткової власності за згодою всіх співвласників створює йому ряд незручностей при отриманні дозвільної документації та укладенні цивільно-правових угод, що позбавляє його права вільно розпоряджатися своєю власністю та вільно господарювати на ній. Просив суд прийняти дану заяву про збільшення позовних вимог до розгляду. Винести рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю та визначити розмір належнорї йому частки зі складу земельної ділянки, що знаходиться по АДРЕСА_1 з виділенням її в натурі.

          13 липня 2007 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з заявою про зміну та доповнення позовних вимог до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4. В заяві зазначав, що в провадженні Київського районного суду м.Полтави знаходиться цивільна справа за його позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визначення порядку користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1. Ознайомившись з висновками проведеної судової землевпорядної експертизи та враховуючи певні обставини даної справи, керуючись ст.31 ЦПК України він доповнює свої позовні вимоги. Рішення Товариського суду при ЖРЕР Київського району м.Полтави від 10.07.1974 року, як і додаткова угода, укладена між землекористувачами –відповідачкою ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про розподіл частки земельної ділянки та встановлення порядку користування спірною земельною ділянкою, із чітким визначенням на ній часток кожного з них, ніким за всі ці роки не оспорювалося. Відтак рішення Товариського суду та угода є чинними, так як ніким не відмінені, не змінені, не скасовані та не визнані нечинними. За цим розподілом та у відповідності до ст.88 ЗК України, ст.358 ЦК України, він як набувач права власності на належну раніше ОСОБА_5 частку у будинковолодінні АДРЕСА_1, має право на виділ своєї частки у цій земельній ділянці в натурі з врахуванням наступного: 328 кв.м згідно розподілу, відображеного в попередніх угодах між співвласниками будинковолодіння по АДРЕСА_1 в м.Полтава; ? з частини подвір»я, що знаходиться у спільному користуванні всіх співвласників. Вважає, що такий виділ його частки є можливим, оскільке це відображено у висновках експерта. Згідно з висновками експертизи, проведення реального розподілу земельної ділянки спільного будинковолодіння є можливим за кількома варіантами. Його влаштовує Варіант №3, оскільки дає йому можливість виділити належні йому на праві власності будівлі, а також земельну ділянку на якій вони розташовані та яка припадає на його долю у спільному дворі, в окрему одиницю, тобто у домоволодіння (садибу), з присвоєнням їй окремого будинкового номеру, адреси та з усіма іншими пов»язаними з цим правовими наслідками. Просив суд визначити розмір належної йому частки зі складу земельної ділянки, що знаходиться по АДРЕСА_1. Виділити в його користування, закріпивши за ним в натурі, земельну ділянку загальною площею 472, 375 кв.м, визначену землевпорядною експертизою, варіант №3 та виділити її разом із належними йому на праві власності будівлями у окрему одиницю –домоволодіння (садибу).

          18 липня 2007 року позивачка ОСОБА_2 звернулась в суд з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 про визначення розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності на житлові будинки, про визначення порядку користування житловими будинками, про визначення порядку користування земельною ділянкою з виділом частки в натурі. Свій зустрічний позов обгрунтовувала тим, що на підставі рішення нарсуда 2 ділянки Київського району м.Полтави від 10.08.1945 року було визнано право власності на житловий будинок по провулку Січевий, 7 в м.Полтаві (зараз АДРЕСА_1) за її матір»ю, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_8, за кожним по ? частині домоволодіння. ОСОБА_8 зник безвісті в 1943 році, а тому згідно рішення №866 виконавчого комітету Полтавської міської ради депутатів трудящих від 13.06.1951 року, її матір, ОСОБА_14, була призначена опікуном на ? частину домоволодіння по АДРЕСА_2, яка належала її брату. ОСОБА_16 в 1974 році продала свою частину домоволодіння відповідачу ОСОБА_3. ОСОБА_15 в 1996 році подарувала свою частину домоволодіння відповідачу ОСОБА_4. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати, ОСОБА_17. Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.01.1974 року належну їй ? частину домоволодіння успадкували: чоловік ОСОБА_18, син ОСОБА_5, дочка ОСОБА_2, в рівних частках, тобто по 1/12 частині кожний. Після смерті батька, ОСОБА_18 ІНФОРМАЦІЯ_2, вона та її брат, ОСОБА_5, успадкували частку батька, що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 05.12.1983 року. Таким чином, розмір їх з братом часток у праві спільної власності на домоволодіння повинен був скласти по 1/8 частині кожному. На підставі свідоцтва НОМЕР_1 про право власності, виданого Головним управлінням з питань житлово-комунального обслуговування населення від 23.12.2003 року за ОСОБА_5 було визнано право власності на 29/50 частин домоволодіння по АДРЕСА_1. На даний час вона користується квартирою №2 в житловому будинку літ.А-1, яка складається з тамбура площею 3,8 кв.м, веранди площею 8,0 кв.м, кімнати жилою площею 13,20 кв.м, кладової площею 1,8 кв.м, кухні площею 10,10 кв.м та бажає визначити за собою такий порядок користування рішенням суду. Квартирою №1, яка складається з веранди площею 4,8 кв.м, кухні площею 7,10 кв.м, кімнати площею 11,7 кв.м, кладовою площею 2,0 кв.м, передпокою площею 3,2 кв.м користується ОСОБА_3. Квартирою №3, яка складається з веранди площею 7,3 кв.м, кухні площею 6,8 кв.м, кімнати площею 10,6 кв.м, кладової площею 2,0 кв.м користується ОСОБА_4. Житловим будинком літера «Б-1»користується ОСОБА_1. В позові зазначала, що бажає визначити порядок користування земельною ділянкою з виділом її частки в натурі. З варіантом визначення порядку користування земельною ділянкою експертом ОСОБА_19 по висновку №120-06 судово-технічної експертизи від 09.10.2006 року не згодна, так як ці варіанти визначені без врахування порядку користування між співвласниками домоволодіння, який склався з кінця сімеднсятих років минулого століття. В основу експертизи було покладено рішення Товариського суду при  ЖЄЕ №6 Київського району м.Полтави від 10.07.1974 року, де співвласникам ОСОБА_20, ОСОБА_15 виділялося в індивідуальне користування по 328 кв.м. землі, а ОСОБА_18, ОСОБА_5, ОСОБА_2 656 кв.м землі, в спільному користуванні було залишено двір площею 541 кв.м. Але потім порядок користування земельною ділянкою суттєво змінився. Насамперед, помінялися співвласники. Двір умовно поділився на дві половини, вони ОСОБА_2 переобладнали  вхід в будинок літера А-1 з протилежної сторони і почали користуватися квартирою №2 в будинку А-1 і будинком Б-1, який був самочинно збудований батьками. Друга половина двору залишилася в користуванні відповідачів ОСОБА_3 і ОСОБА_4 Розмір двору спільного користування значно зменшився. Кожний із співвласників мав в особистому користуванні частини земельної ділянки, які були обмежені парканами. Фактичне користування земельною ділянкою, яке склалося, відображене у висновку №99-07 додаткової судово-технічної експертизи експерта ОСОБА_19 від 25.05.2007 року. Але є одне зауваження –доріжка, що веде до її вбиральні і зафарбована в жовтий колір, не є земельною ділянкою спільного користування, а весь час знаходилась в її користуванні. Не зазначено експертом, де знаходиться земелекористування співвласника ОСОБА_5. Вважає, що землекористування ОСОБА_5 було визначено згідно порядку користування, що склався до продажу ним своєї частини будинку, а тому з цієї землі повинна виділятися частка ОСОБА_5 Житловий будинок Б-1 з господарськими будівлями ОСОБА_1 отримав у дар згідно договору дарування від 30.06.2005 року, розмір земельної ділянки, що повинна перейти у його користування не визначався. Вважає безпідставними претензії ОСОБА_1 на земельну ділянку, що перебуває в її особистому користуванні, чим намагається порушити її права. Варіанти виділу частки земельної ділянки ОСОБА_1 згідно експертизи №120-06 від 09.10.2006 року значно порушують її права, так як межа, яка проходить між житловим будинком А-1 і будинком Б-1, гаражем розділяє прохід до її земельної ділянки і таким чином значно звужує його, що буде заважати вільному проходу і проїзду, а також порушує протипожежні і санітарні норми. Вважає, що необхідно провести повторну експертизу для визначення інших можливих варіантів порядку користування земельною ділянкою і можливості виділа часток співвласників в натурі. Просила суд визначити розмір часток у праві спільної часткової власності співвласників домоволодіння по АДРЕСА_1. Виділити в її користування квартиру №2 в житловому будинку літера «А-1»по АДРЕСА_1, що складається з тамбуру площею 3,8 кв.м, веранди площею 8,0 кв.м, кімнати площею 13,20 кв.м, кладової площею 1,8 кв.м, кухні площею 10,10 кв.м. Встановити порядок користування земельною ділянкою згідно фактичного порядку користування, який склався між співвласниками по АДРЕСА_1, визначити розмір належної їй земельної ділянки і виділити її в натурі.

          17 грудня 2007 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинного будівництва. Свій позов обгрунтовував тим, що у відповідності до записів, що містяться у технічному паспорті, виданому КП ПБТІ «Інвентаризатор»12.10.2001 року співвласникам домоволодіння по АДРЕСА_1 в різних долях значаться ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_1. Земельна ділянка площею 1854 кв.м виділена для обслуговування вказаного домоволодіння знаходиться у спільному користуванні всіх співвласників. Рішенням Товариського суду при ЖРЕР Київського району м.Полтави від 10.07.1974 року встановлено розподіл користування даною земельною ділянкою між тодішніми власниками ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_18, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 таким чином: а) в індивідуальне користування ОСОБА_16 328 кв.м; б) в індивідуальне користування ОСОБА_15 328 кв.м; в) ОСОБА_18, ОСОБА_5, ОСОБА_2 656 кв.м зафарбованим блакитним (328 кв.м) та жовтим кольором (328 кв.м) відповідно до належності до будівель; г) 541 кв.м залишено в спільне користування для всіх співвласників. Означена в пункті «в»площа в подальшому перейшла в користування ОСОБА_5 та ОСОБА_2, як спадкоємцям ОСОБА_18 На підставі договору дарування від 04.07.2005 року, укладеного між ним та ОСОБА_12, яка в свою чергу придбала дану частину будинковолодіння у ОСОБА_5 згідно договору купівлі-продажу від 28.05.2004 року, він є власником ? частини будинковолодіння, що знаходиться в м.Полтаві по АДРЕСА_1. Даний факт підтверджується Витягом із державного реєстру про право власності від 04.07.2005 року №7674826. На даний час всупереч порядку користування, встановленому рішенням Товариського суду при ЖРЕР Київського району м.Полтави від 10.07.1974 року на території земельної ділянки, що виділена в його користування, як правонаступнику ОСОБА_5, ОСОБА_2 самовільно до квартири №2 будинку літера «А-1»побудовано добудову, яка складається з сіней позначених літерою а-1 і тамбуру позначеного літерою а-2, відповідно до запису в технічному паспорті житлового будинку інвентаризаціний номер 1645, реєстраційний номер 32-30. Вказане будівництво здійснено без згоди на те інших співвласників земельної ділянки. Відповідачкою вказана добудова здійснена без відповідних дозволів органів виконавчої влади, без погодження належним чином проектно-технічної документації та без дозволу інспекції ДАБК. Вважає, що  незаконними діями відповідачка чинить йому перешкоди у користуванні виділеної йому земельної ділянки, тим самим порушуючи його законні права та інтереси. Просив суд винести рішення, яким зобов»язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою наданою йому, а саме –знести самочинне будівництво у вигляді сіней і тамбурур (позначені літерами а-1 та а-2) будинку «А-1»самостійно або за її рахунок.

          12 травня 2008 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з заявою до відповідачки ОСОБА_2 про зміну та доповнення позовних вимог. В заяві зазначав, що рішенням Товариського суду при ЖРЕР Київського району м.Полтави від 10.07.1974 року встановлено розподіл користування даною земельною ділянкою між тодішніми власниками ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_18, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 таким чином: а) в індивідуальне користування ОСОБА_16 328 кв.м, б) в індивідуальне користування ОСОБА_15 328 кв.м, в) в індивідуальне користування ОСОБА_18, ОСОБА_5, ОСОБА_2 656 кв.м, г) 541 кв.м залишено в спільне користування для всіх співвласників. На даний час, всупереч порядку користування, встановленого рішенням Товариського суду при ЖРЕР Київського району м.Полтави від 10.07.1974 року на території земельної ділянки, що виділена в спільне користування для всіх співвласників між будинками «А-1»та «Б-1»самовільно встановлено огорожу і хвіртку. Встановлення огорожі здійснено без згоди на те інших співвласників земельної ділянки. Вказана огорожа чинить йому перешкоди у користуванні спільною земельною ділянкою, тим самим порушує його законні права та інтереси, що підтверджується додатком №3 додаткової комплексної судової інженерно-технічної експертизи №733/734. Просив суд винести рішення, яким його змінені та уточнені позовні вимоги задовольнити повністю. Визнати огорожу й хвіртку встановлені між будинком «А-1»та будинком «Б-1»незаконною і винести рішення про їх демонтування. Винести рішення, яким зобов»язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, яка надана йому, ОСОБА_1, а саме: знести самочинне будівництво у вигляді сіней і тамбуру (позначені літерами а-1 та а-2) будинку «А-1»самостійно, або за її рахунок.

          30 травня 2008 року позивач ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до відповідачів Полтавської територіальної громади в особі Полтавської міської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_8 про визнання права власності на самочинні побудови. Свій позов обгрунтовував тим, що згідно з договором купівлі-продажу від 20.02.1974 року він є власником ? частки домоволодіння, розташованого в місті Полтаві по АДРЕСА_1. ОСОБА_5 належить 2/25 частки зазначеного домоволодіння, ОСОБА_1 ? частка, ОСОБА_21 ? частка, ОСОБА_8 ? частка, ОСОБА_2 1/8 частка. В позові вказував, що коли він придбавав ? частку вказаного домоволодіння, попередній власник передав йому у власність два сараї під літерами «М»та «М-1»(згідно з технічним паспортом). Нещодавно він дізнався, що вказані сараї є самочинно побудованими. На даний час згідно з актом обстеження від 05.05.2008 року, який затверджено начальником КП «Містобудування та кадастру»немає принципових заперечень проти надання йому дозволу на реєстрацію сараїв «М»розміром 3,0 х 5,5 м, «М-1»розміром 1,69 х 2,24 м. Просив суд визнати за ним право власності на самочинно збудовані сарай «М»розміром 3,0 х 5,5 м та сарай «М-1»розміром 1,69 х 2,24 м, розташовані у місті Полтаві по АДРЕСА_1.

          23 квітня 2010 року позивач ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_8, виконавчого комітету Київської районної в місті Полтаві ради про визнання права власності на самочинно збудовані будівлі. Свій позов обгрунтовувала тим, що згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.01.1974 року вона успадкувала після смерті своєї матері, ОСОБА_17, 1/12 частину домоволодіння по АДРЕСА_1, а згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом від 05.12.1983 року вона успадкувала після батька, ОСОБА_18, 1/24 частину домоволодіння. Таким чином, частка домоволодіння по АДРЕСА_1, яка зареєстрована за нею в бюро технічної інвентаризації, складає 1/8 частину. Іншими співвласниками домоволодіння є відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_8 Зазначала, що в її користуванні знаходиться квартира №2 в житловому будинку літера «А-1», яка складається з сіней а2 площею 3,8 кв.м, сіней а1 у складі сіней (5) площею 8,0 кв.м, кімнати жилої площею 13,20 кв.м, кладової площею 1,8 кв.м, кухні площею 10,10 кв.м, сарай літера Н розміром 3,0 х 2,99 м, сарай літера Н-1 розміром 2,26 х 2,60 м. Із них значаться, як самочинно побудовані сіни а2 площею 3,8 кв.м, сіни а1 площею 8,0 кв.м 1974 року забудови, сарай літера Н розміром 3,0 х 2,99 м, сарай літера Н-1 розміром 2,26 х 2,60 м 1973 року забудови. Ці будівлі збудовані майже 40 років тому і знаходились в її користуванні. На протязі цього часу жодний із співвласників не пред»являв їй претензій щодо них. Лише в 2008 році відповідач ОСОБА_1 пред»явив позов про усунення перешкод в користуванні та знесенні сіней а2 і а1, але виходячи виключно із неприязнених відносин. Згідно висновку додаткової комплексної судової інженерно-технічної експертизи Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.Бокаріуса №733/734 від 30.01.2008 року влаштована прибудова до квартири №2 тамбур площею 3,8 кв.м, веранда площею 8,0 кв.м, також сараї Н, Н-1 відповідають державним будівельним нормам ДБН 360-92. Згідно Акту обстеження від 21.11.2008 року КП «Містобудування та кадастр»Управління з питань містобудування та архітектури»немає принципових заперечень проти надання дозволу на реєстрацію сіней а2 площею 3,8 кв.м, сіней а1 площею 8,0 кв.м, сараю літера Н розміром 3,0 х 2,99 м, сараю літера Н-1 розміром 2,26 х 2,60 м. Співвласники ОСОБА_3, ОСОБА_5 не заперечували проти узаконення самочинних будівель. Вважає, що вищевказані самочинно збудовані будівлі не порушують права інших співвласників, не порушують державні будівельні норми, отже, їх можливо узаконити та визнати право власності на ці об»єкти нерухомого майна. Визнати за нею право власності на сіни а2 площею 3,8 кв.м, сіни а1 площею 8,0 кв.м, сарай літера Н розміром 3,0 х 2,99 м, сарай літера Н-1 розміром 2,26 х 2,60 м, які розташовані в місті Полтава по АДРЕСА_1. Зобов»язати КП ПБТІ «Інвентаризатор»зареєструвати за нею право власності на сіни а2 площею 3,8 кв.м, сіни а1 площею 8,0 кв.м, сарай літера Н розміром 3,0 х 2,99 м, сарай літера Н-1 розміром 2,26 х 2,60 м, які розташовані в місті Полтава по АДРЕСА_1.

          11 травня 2010 року позивачі ОСОБА_11, ОСОБА_10 звернулись в суд з позовною заявою про уточнення та доповнення позовних вимог до відповідачів ОСОБА_5 світлани Володимирівни, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Полтавської територіальної громади в особі Полтавської міської ради про визнання права власності на ? частину домоволодіння з самочинними побудовами в порядку спадкування. Свій позов обгрунтовували тим, що 23.11.2008 року помер ОСОБА_3. Спадкоємцями за законом першої черги є вони, його доньки, ОСОБА_11 та ОСОБА_10. Відповідно до договору купівлі-продажу від 20.02.1974 року ОСОБА_3 належить ? частина домоволодіння, розташованого в м.Полтаві по АДРЕСА_1. В користуванні ОСОБА_3 знаходиться квартира №1 в будинку «А-1»відповідно до технічного паспорту від 25.04.2006 року, яка складається з: кухня 1-2 площею 7,1 кв.м, кімната 1-3 площею 11,7 кв.м, сіни 1 площею 4,8 кв.м, сіни 2 площею 3,2 кв.м, кладова 3 площею 2,0 кв.м. Загальна площа квартири №1 складає 28,8 кв.м. ОСОБА_3 також користувався сараями «М»та «М1», які були самовільно побудовані на земельній ділянці, на якій розташоване вищевказане домоволодіння. На даний час згідно з Актом обстеження від 05.05.2008 року, затвердженого начальником КП «Містобудування та кадастру», немає принципових заперечень проти надання дозволу на реєстрацію сараїв «М»розміром 3,0 х 5,5 м та «М1»розміром 1,69 х 2,24 м. Відповідно до листа виконавчого комітету Київської районної в місті Полтаві ради від 14.05.2008 року немає заперечень проти узаконення вищевказаних сараїв в судовому порядку. Самочинно побудовані сараї знаходяться на земельній ділянці, якою попередня власниця ОСОБА_16 та їх батько користувалися на протязі багатьох років та їх знаходження не порушують права відповідачів –співвласників домоволодіння АДРЕСА_1. Вважають, що вони є єдиними спадкоємцями за законом першої черги, які прнийняли спадщину, тому за ними в порядку спадкування суд може визнати право на частку нерухомого майна, яка належала їх батьку та самочинно побудовані сараї, які знаходяться по АДРЕСА_1. Інвентаризаційна вартість ? частини домоволодіння складає 13053 грн. відповідно до технічного паспорту від 25.04.2006 року. Просили суд визнати за ОСОБА_11 та ОСОБА_10 в рівних частках право власності на ? частину жилого будинку «А-1», яка складається з квартири №1, а саме: кухня 1-2 площею 7,1 кв.м, кімната 1-3 площею 11,7 кв.м, сіни 1 площею 4,8 кв.м, сіни 2 площею 3,2 кв.м, кладова 3 площею 2,0 кв.м, загальною площею 28,8 кв.м з відповідною часткою господарських будівель, самочинних сараїв «М»розміром 3,0 х 5,5 м та «М1»розміром 1,69 х 2,24 м, які знаходяться по АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_3

          26 серпня 2010 року позивачі ОСОБА_11, ОСОБА_10 звернулись в суд з заявою до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Полтавської територіальної громади в особі Полтавської міської ради про уточнення позовних вимог. Відповідно до висновку №83-10 від 12.07.2010 року додаткової судово-технічної експертизи пропонується варіант розподілу будівель між співвласниками домоволодіння без урахування частки, виділеної ОСОБА_1, згідно з яким ідеальна частка у ОСОБА_3 (ОСОБА_11, ОСОБА_10) складає 11/25 часток. Вони згодні з визначеним у вказаному експертному висновку порядком користування земельною ділянкою, відповідно до якого їм виділяється у користування земельна ділянка площею 433 кв.м (на плані зафарбовано в зелений колір). Просили суд визнати за ОСОБА_11 та ОСОБА_10 в рівних частках право власності на 11/25 частину жилого будинку «А-1», яка складається з квартири №1, а саме: кухня 1-2 площею 7,1 кв.м, кімната 1-3 площею 11,7 кв.м, сіни 1 площею 4,8 кв.м, сіни 2 площею 3,2 кв.м, кладова 3 площею 2,0 кв.м, загальною площею 28,8 кв.м, сарай «В», навіс «В1», вбиральня «О», сарай «Г», самочинні сараї «М»розміром 3,0 х 5,5 кв.м та «М1»розміром 1,69 х 2,24 кв.м, ? частину огорожі №1, ? частину трубопроводу №2, які знаходяться по АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_3

          02 грудня 2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з заявою до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8 про зміну та доповнення позовних вимог. Свою заяву обгрунтовував тим, що найперше рішення Товариського суду при ЖРЕР Київського району м.Полтави від 10.07.1974 року, як і додаткова угода, укладена між землекористувачами –відповідачкою ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про розподіл частки земельної ділянки та встановлення порядку користування спірною земельною ділянкою, із чітким визначенням на ній часток кожного з них, ніким за всі ці роки не оспорювалось. Відтак рішення та угода є чинними, оскільки ніким не відмінені, не змінені, не скасовані та не визнані нечинними. За цим розподілом та у відповідності до ст.88 ЗК України, ст.358 ЦК України, він як набувач права власності на належну раніше ОСОБА_5 частку у будинковолодінні АДРЕСА_1, має право на виділ своєї частки у цій земельній ділянці в натурі з відповідно до порядку користування, який склався на сьогодняшній день. Вважає, що такий виділ його частки є можливим, що і відображено у висновках експерта. Згідно з висновками експертизи, проведення реального розподілу земельної ділянки спільного будинковолодіння є можливим за кількома варіантами. В зв»язку з досягнутою згодою з ОСОБА_2 щодо встановлення порядку користування частинами земельної ділянки по АДРЕСА_1, просив суд визнати за ним право власності на частину земельної ділянки по АДРЕСА_1 згідно з планом-ескізом відповідно до фактичного користування та виділити її разом із належними йому на праві власності будівлями в окрему одиницю –домоволодіння (садибу). Просив суд винести рішення, яким його змінені та уточнені позовні вимоги задовольнити повністю. Виділити в його користування, закріпивши за ним в натурі земельну ділянку згідно з порядком користування, який склався на даний час і відображений на плані-ескізі, виділити її разом із належними йому на праві власності будівлями в окрему одиницю –домоволодіння (садибу).

          04 січня 2011 року позивачі ОСОБА_11, ОСОБА_10 звернулись в суд з позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Полтавської територіальної громади в особі Полтавської міської ради про уточнення позовних вимог. В позовній заяві зазначали, що відповідно до висновку №83-10 від 12.07.2010 року додаткової судово-технічної експертизи пропонується варіант розподілу будівель між співвласниками домоволодіння без урахування частки, виділеної ОСОБА_1, згідно з якими ідеальною часткою у ОСОБА_3 (ОСОБА_11, ОСОБА_10) складає 11/25 частки. Вони згодні з визначеним у вказаному експертному висновку порядком користування земельною ділянкою, відповідно до якого їм виділяється в користування земельна ділянка площею 433 кв.м (на плані зафарбовано в зелений колір). Просили суд визнати за ОСОБА_11 та ОСОБА_10 в рівних частках право власності на 11/25 частину жилого будинку «А-1», яка складається з квартири №1, а саме: кухня 1-2 площею 7,1 кв.м, кімната 1-3 площею 11,7 кв.м, сіни 1 площею 4,8 кв.м, сіни 2 площею 3,2 кв.м, кладова 3 площею 2,0 кв.м, загальною площею 28,8 кв.м, сарай «В», навіс «В1», вбиральня «О», сарай «Г», самочинні сараї «М»розміром 3,0 х 5,5 кв.м та «М1»розміром 1,69 х 2,24 кв.м, сарай «в»площею 4,0 кв.м,  ? частину огорожі №1, ? частину трубопроводу №2, які знаходяться по АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_3.      

          14 лютого 2011 року позивач ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до відповідачів ОСОБА_5, Територіальної громади міста Полтави в особі виконавчого комітету Полтавської міської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_4 про визнання права власності на 17/50 частин домоволодіння, про визначення порядку користування земельною ділянкою. В позові зазначала, що згідно висновку №83-10 від 12.07.2010 року додаткової судово-технічної експертизи (експерт ОСОБА_22) та додаткової експертизи за висновком №221-10 від 16.12.2010 року пропонується варіант визначення порядку користування житловими і господарськими приміщеннями і порядку користування земельною ділянкою між співвласниками домоволодіння, без врахування частки виділеної ОСОБА_1, згідно з яким їй, ОСОБА_2, ОСОБА_8 виділяється 17/50 частин домоволодіння, а саме: в житловому будинку «А-1»приміщення квартири №2: тамбур 4 площею 3,8 кв.м, сіни 5 площею 8,0 кв.м, кімнату 2-3 площею 13,20 кв.м, кладову 2-4 площею 1,8 кв.м, кухню 2-5 площею 10,10 кв.м; сарай літера «Н», сарай літера «Н1», ?  частини огорожі №1, ? частини трубопроводу №2 та в користування виділяється земельна ділянка площею 353 кв.м. Вона згодна з варіантом визначення порядку користування домоволодінням і земельною ділянкою, але не може погодитися з кількістю співвласників на ту частину, яка знаходиться у її користуванні. Після смерті батька ОСОБА_18, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2, між нею і братом ОСОБА_5 фактично було поділено спадкове майно. Вона погодилась на те, щоб брат узаконив самовільно збудований батьками житловий будинок літера «Б-1»на свою користь, а в її володінні залишається частина житлового будинку літера «А-1». ОСОБА_5 узаконив самовільно збудований будинок «Б-1»і 28.05.2004 року продав його разом з господарськими будівлями ОСОБА_12, до якої перейшла в користування і частина земельної ділянки, якою користувався ОСОБА_5 Отже, ОСОБА_5 продав свою частину домоволодіння і не має права ще на будь-яку частку в ньому. Сам ОСОБА_5 неодноразово в ході судового розгляду справи підтвердив цю обставину. Плутанина з визначенням розміру часток, яка сталася на момент продажу ОСОБА_5 своєї частини домоволодіння, без участі інших співвласників, призвела до того, що за ним формально продовжує рахуватися 2/25 частини домоволодіння. З моменту продажу своєї частини домоволодіння ОСОБА_5 не проживає по АДРЕСА_1, не користується домоволодінням і земельною ділянкою. Вказаною частиною користується лише вона. Вважає, що ОСОБА_5 без достатніх підстав був включений в коло співвласників на її частку домоволодіння. Включення ОСОБА_5 в співвласники на її 17/50 частину домоволодіння, вважає, порушує її права власника, перешкоджає в повній мірі користуванню і розпорядженню своїм майном. Щодо іншого співвласника ОСОБА_8, то він також формально визначений як співвласник. ОСОБА_8 не повернувся до міста Полтави з Великої Вітчизняної Війни. Рішенням нарсуда 2 дільниці Київського району м.Полтави від 10.08.1945 року було визнане право на жилий будинок по АДРЕСА_2 (зараз АДРЕСА_1) на ? частину за її матер»ю, ОСОБА_14 і на ? частину за її рідним братом ОСОБА_8. Вже на той час в рішенні суду було зазначено, що ОСОБА_8 відсутній і його частина домоволодіння передана на зберігання сестрі, ОСОБА_14. Рішенням №866 від 13.06.1951 року виконавчого комітету Полтавської міської ради депутатів трудящих ОСОБА_14 була призначена опікуном на ? частину домоволодіння ОСОБА_8 до з»ясування його місцязнаходження. До цього часу ОСОБА_23 не об»явився, хоча з дня закінчення війни минуло 65 років. Отже, з 1945 року і по день смерті ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_1 частка домоволодіння ОСОБА_8 перебувала в користуванні її матері, а після її смерті і до цього часу в її користуванні. Таким чином, вона користується часткою ОСОБА_8 46 років. Фактично вона весь час утримувала частину будинку, робила ремонти, поліпшення якості і зручностей. Завдяки їй квартира №2 зберіглася на даний час у такому вигляді. Вона за свої кошти добудувала до квартири №2 сіни 5 площею 8,0 кв.м, тамбур 4 площею 3,8 кв.м, збудувала сарай «Н»розміром 3,0 х 2,99 м, сарай «Н1»розміром 2,26 х 2,60 м. Ці приміщення і будівлі не можуть належати ні ОСОБА_5, ні ОСОБА_8 Вважає, що її мати, вона сама користувалися майном ОСОБА_8 на протязі 65 років. За цей час ні він, ні будь-які інші особи, не заявляли претензій щодо повернення майна. Вважає, що набула права на майно ОСОБА_8 Вважає, що за нею повинно бути визнано право власності на 17/50 частин домоволодіння по АДРЕСА_1 та в її користування повинна виділитися земельна ділянка площею 353 кв.м. Просила суд визнати за нею право власності на 17/50 частин домоволодіння в м.Полтаві по АДРЕСА_1, яке складається в житловому будинку літера «А-1»з приміщень квартири №2: тамбуру 4 площею 3,8 кв.м, сіней 5 площею 8,0 кв.м, кімнати 2-3 площею 13,20 кв.м, кладової 2-4 площею 1,8 кв.м, кухні 2-5 площею 10,10 кв.м; сараю літера «Н», сараю літера «Н1», ? частини огорожі №1, ? частини трубопроводу №2, виділити в її користування земельну ділянку площею 353 кв.м (в експертному висновку №83-10 від 12.07.2010 року зафарбовано в червоний колір), в спільне користування їй, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_4 виділити земельну ділянку площею 246 кв.м (на плані зафарбовано в жовтий колір).

          16 лютого 2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з заявою до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про зміну та доповнення до позовних вимог. Свою заяву обгрунтовував тим, що найперше рішення Товариського суду при ЖРЕР Київського району м.Полтави від 10.07.1974 року, як і додаткова угода, укладена між землекористувачами –відповідачкою ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про розподіл частки земельної ділянки та встановлення порядку користування спірною земельною ділянкою, із чітким визначенням на ній часток кожного з них, ніким за всі ці роки не оспорювалось. Відтак рішення та угода є чинними, оскільки ніким не відмінені, не змінені, не скасовані та не визнані нечинними. За цим розподілом та у відповідності до ст.88 ЗК України, ст.358 ЦК України, він як набувач права власності на належну раніше ОСОБА_5 частку у будинковолодінні АДРЕСА_1, має право на виділ своєї частки у цій земельній ділянці в натурі з відповідно до порядку користування, який склався на сьогодняшній день. Вважає, що такий виділ його частки є можливим, що і відображено у висновках експерта. Згідно з висновками експертизи, проведення реального розподілу земельної ділянки спільного будинковолодіння є можливим за кількома варіантами. В зв»язку з досягнутою згодою з ОСОБА_2 щодо встановлення порядку користування частинами земельної ділянки по АДРЕСА_1, просив суд визнати за ним право власності на частину земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 473 кв.м (на плані зафарбовано в синій колір), в тому числі під житловим будинком літера «Б-1», гараж літера «б», сараєм літера «З», вбиральнею літера «Р»згідно з висновком №221-10 експертного будівельно-технічного дослідження від 16.12.2010 року відповідно до фактичного користування та виділити її в окрему одиницю –домоволодіння (садибу). Просив суд визнати за ним право власності на частину земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 473 кв.м (на плані зафарбовано в синій колір), в тому числі під житловим будинком літера «Б-1», гаражем літера «б», сараєм літера «З», вбиральнею літера «Р»згідно з висновком №221-10 експертного будівельно-технічного дослідження від 16.12.2010 року відповідно до фактичного користування та виділити її в окрему одиницю –домоволодіння (садибу).

          В судовому засіданні ОСОБА_1 просив суд задовольнити його позовні вимоги, викладені в заяві від 16.02.2011 року. Не заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_11, ОСОБА_10

          Відповідач ОСОБА_2 просила суд задовольнити позовні вимоги, викладені в додатковій позовній заяві від 14.02.2011 року. Не заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_11, ОСОБА_10

          Відповідач ОСОБА_11, ОСОБА_10 просили суд задовольнити позовні вимоги, викладені в позовній заяві від 04.01.2011 року. Не заперечують проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2

          Відповідач ОСОБА_5 не заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_11, ОСОБА_10

          Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з»явився, про причини своєї неявки суду не повідомив.

          Відповідач ОСОБА_8 в судове засідання не з»явився, про причини своєї неявки суду не повідомив.

          Ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 19.06.2007 року до участі у справі в якості третіх осіб було залучено виконавчий комітет Київської районної в місті Полтаві ради, Управління земельних ресурсів та земельного кадастру виконавчого комітету Полтавської міської ради, Полтавську міську раду, КП ПБТІ «Інвентаризатор».

          Представник виконавчого комітету Київської районної в місті Полтаві ради ОСОБА_24 в судове засідання не з»явився, але надав суду клопотання, в якому просив слухати справу у його відсутності. При винесенні рішення покладаються на розсуд суду.

          Представник ПП ПБТІ «Інвентаризатор»Махиня М.В. в судове засідання не з»явилась, але надала суду клопотання, в якому просила слухати справу у її відсутності.

          Представник Управління земельних ресурсів та земельного кадастру виконавчого комітету Полтавської міської ради в судове засідання не з»явилась, але надала суду лист, в якому просила слухати справу у їх відсутності.

          Представник Полтавської міської ради в судове засідання не з»явився, хоча був належним чином повідомлений про час, день та місце слухання справи. Про що в матеріалах справи є розписка про вручення судової повістки.

          Представник Другої Полтавської державної нотаріальної контори в судове засідання не з»явилась, але надала суду лист, в якому просила слухати справу у її відсутність. При винесенні рішення покладаються на розсуд суду.

          Ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 19.08.2010 року до участі у справі в якості третьої особи було залучено Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області.

          Представник Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області в судове засідання не з»явилась, але надала суду заяву, в якій просить слухати справу у її відсутності, за наявними у справі матеріалами та відповідно до вимог чинного законодавства.

          Суд вважає можливим слухати справу у відсутності відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_8, представника Полтавської міської ради, третіх осіб представника виконавчого комітету Київської районної в місті Полтаві ради Батрака Є.П., представника ПП ПБТІ «Інвентаризатор»Махині М.В., представника Управління земельних ресурсів та земельного кадастру виконавчого комітету Полтавської міської ради, представника Другої Полтавської державної нотаріальної контори та представника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області.

          Суд, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_11, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_11 підлягають задоволенню.

          Судом встановлено, що згідно рішення народного суду 2 дільниці Київського района м.Полтави від 10.08.1945 року було визнано право власності на майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_26, яке складалось з будинку по АДРЕСА_2 за ОСОБА_14 на ? частини будинку, за ОСОБА_27 на ? частину будинку та за ОСОБА_8 на ? частину будинку з того будинку, на який ввелась у володіння дружина загинувшего на фронті ОСОБА_28, оскільки ОСОБА_8 на даний час був відсутній, його частина будинку до його повернення була передана на зберігання його сестрі ОСОБА_14.

          Рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради депутатів трудящих №866 від 13.06.1951 року «Розгляд заяви громадянки ОСОБА_17 про призначення її опікуном на ? частку будинку по АДРЕСА_2»(а.с.16, том 1) було задоволено клопотання громадянки ОСОБА_17 призначити її опікуном на ? частину будинковолодіння по АДРЕСА_2, яке належить її братові до вияснення місця знаходження її брата.

          08 липня 1964 року померла ОСОБА_17 (а.с.91, том 1). Після її смерті відкрилась спадщина на ? частку жилого будинку з відповідною часткою надвірних будівель, що знаходиться в м.Полтаві по АДРЕСА_1 (бувший АДРЕСА_2).

          На підставі Свідоцтва про на спадщину за законом від 29 січня 1974 року після смерті ОСОБА_17 єдиними спадкоємцями були її чоловік ОСОБА_18, дочка ОСОБА_2, син ОСОБА_5 (а.с.18, том 1).

          20 лютого 1974 року між ОСОБА_29 та ОСОБА_3 був укладено договір купівлі-продажу (а.с.13-14, том 1), згідно якого ОСОБА_29 продала, а ОСОБА_3 купив ? частку жилого будинку з відповідною часткою надвірних будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1 та складається в цілому з жилого будинку літера «А-1»з загальною жилою площею 35,50 кв.м та надвірних будівель.

10 липня 1974 року рішенням Товариського суду при ЖЕК №6 Київського района м.Полтави (а.с.15, том 1) було проведено розподіл земельної ділянки між співвласниками ОСОБА_16, ОСОБА_27, ОСОБА_18, ОСОБА_2, ОСОБА_5. Розподіл земельної ділянки був здійснений на підставі Варіанта №1, схеми 2 техніка інвентарбюро міста Полтави. Під загальний двір було виділено земельну ділянку площею 541 кв.м, що на схемі 2 позначено білим кольором. В індивідуальне користування співвласників було виділено: а) ОСОБА_16 земельну ділянку під садом площею 328 кв.м, що на схемі 2 позначено розовим кольором; б) ОСОБА_27 виділено земельну ділянку під садом площею 328 кв.м, що на схемі 2 позначено розовим кольором; в) ОСОБА_18, ОСОБА_2, ОСОБА_5 виділено земельну ділянку під садом площею 656 кв.м, що на схемі 2 позначено блакитним кольором (328 кв.м) і жовтим кольором (328 кв.м).

          ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_18. Після його смерті відкрилась спадщина на 1/12 частку жилого будинку з відповідною часткою надвірних будівель, що знаходиться в м.Полтаві по АДРЕСА_1, що складається в цілому з: жилого будинку літера «А-1», загальною жилою площею 35,5 кв.м, сараїв літера «В», «Г», «Д», уборної літера «К», «И», «О», огорожі літера «№1», що належало померлому ОСОБА_18.

          На підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 05.12.1983 року після смерті ОСОБА_18 єдиними спадкоємцями в рівних частках були син ОСОБА_5 та дочка ОСОБА_2 (а.с.17, том 1) .

          На підставі Свідоцтва про право на спадщину Полтавське міжміське бюро технічної інвентаризації 13 грудня 1983 року видало ОСОБА_5 та ОСОБА_2 Реєстраційне посвідчення проте, що жилий будинок, розташований в місті Полтаві по АДРЕСА_1 в 1/12 частині зареєстровані за ОСОБА_5 та ОСОБА_2.

          Рішенням виконавчого комітету Київської районної в місті Полтаві ради від 09.12.2003 року №612 «Про зміну ідеальних часток між співвласниками по АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_1, АДРЕСА_5, АДРЕСА_6»(а.с.59, том 2) було оформлено право особистої власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 на співвласників у таких розмірах: 1) ОСОБА_5 29/50 частки; 2) ОСОБА_2 3/50 частки; 3) ОСОБА_8 3/25 частки; 4) ОСОБА_3 3/25 частки; 5) ОСОБА_4 3/25 частки.

          23 грудня 2003 року ОСОБА_5 було видано Головним управлінням з питань житлово-комунального обслуговування населення Свідоцтво НОМЕР_1 від 23.12.2003 року, відповідно до якого 29/50 частин домоволодіння АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить ОСОБА_5 (а.с.19, том 1). В цілому складається з двох житлових будинків, службових будівель та споруд. Свідоцтво видане на підставі рішення виконавчого комітету Київської районної у місті Полтаві ради від 09.12.2003 року за №612.

27 березня 2004 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 було укладено угоду про розподіл частки земельної ділянки (656 кв.м), що знаходиться за адресою: м.Полтава, АДРЕСА_1 (а.с.54, том 1), затверджену головою комітету мікрорайону Юрівка Моховим В.В. Згідно даної угоди та рішення Товариського суду при ЖЕК №6 Київського району м.Полтави від 10 липня 1974 року земельна ділянка площею 656 кв.м належить ОСОБА_2 та ОСОБА_5 в рівних частках. В зв»язку з відчуженням своєї частки ОСОБА_5, яка включає: жилий будинок «Б-1», гараж «б», сарай «З», ОСОБА_5 та ОСОБА_2 свою частку (656 кв.м) земельної ділянки за двосторонньою згодою розподілили, як зазначено на схемі.

          28 травня 2004 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_12 було укладено договір купівлі-продажу (а.с.34, том 1), згідно якого ОСОБА_5 передав, а ОСОБА_12 прийняла у власність ? частку будинковолодіння, що знаходиться за адресою: м.Полтава, АДРЕСА_1, розташованого на земельній ділянці площею 1854 кв.м та складається в цілому з: житлового будинку літера «А-1»дерев»яного, обкладеного цеглою, загальною жилою площею 35,50 кв.м, житлового будинку літера «Б-1»з шлакобетону загальною жилою площею 24,30 кв.м, гаражу «б», сараїв «в», «Г», «Д», «З», навісу «в1», вбиральні «И», «О», огорожі «№1», водогін дворовий «№2». При цьому по заяві власника відчуджується та переходить у власність ОСОБА_12: жилий будинок «Б-1»жилою площею 24,30 кв.м, гараж «б», сарай «З».

          30 червня 2005 року між ОСОБА_12 та ОСОБА_1 було укладено договір дарування (а.с.4, 35, том 1), згідно якого ОСОБА_12 подарувала, а ОСОБА_1 прийняв у дар ? частину домоволодіння з відповідними надвірними побудовами, що знаходиться в місті Полтаві, АДРЕСА_1, розташованого на земельній ділянці площею 1854 кв.м. В цілому домоволодіння з надвірними побудовами складається з: жилого будинку літера «А-1»дерев»яного, обкладеного цеглою, житловою площею 35,5 кв.м, загальною площею 80,6 кв.м, жилого будинку літера «Б-1»з шлакобетону житловою площею 24,3 кв.м, загальною площею 44,0 кв.м, гаражу «б», сараїв «В», «Г», «Д», «З», навісу «в1», вбиральні «И», «О», «Р», в спільному користуванні: огорожа «№1», водогін «№2». При цьому згідно попереднього правовстановлюючого документа відчуджується та надходить у власність ОСОБА_1: жилий будинок «Б-1», гараж «б», сарай «З», вбиральня «Р».

          Згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 04.07.2005 року за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної спільної часткової власності на ? частину домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с.5, том 1).

          Технічний паспорт від 25.04.2006 року (а.с.82-87, том 2) на домоволодіння АДРЕСА_1 оформлено на ОСОБА_5 2/25 частки; оформлено на ОСОБА_1 ? частка; оформлено на ОСОБА_4 ? частки; оформлено на ОСОБА_2 1/24+1/12 частки; оформлено на ОСОБА_3 ? частки; оформлено на ОСОБА_8 ? частки.

          ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 (а.с.25, том 2).

          Ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 01.12.2008 року провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визначення порядку користування земельною ділянкою, зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 про визначення розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності на житлові будинки, про визначення порядку користування житловими будинками, про визначення порядку користування земельною ділянкою із виділом частки в натурі було зупинено до залучення до участі у справі правонаступника відповідача, який вибув із процесу в зв»язку зі смертю.

          Друга Полтавська державна нотаріальна контора своїм листом від 19.04.2010 року за №421/01-24 (а.с.69, том 2) повідомила суд, що після померлого 23.11.2008 року ОСОБА_3, в нотаріальній конторі наявна спадкова справа №968 за 2008 рік. В спадковій справі є заяви про прийняття спадщини згідно закону від дочки ОСОБА_11, що проживає за адресою: АДРЕСА_8; про прийняття спадщини згідно закону від дочки ОСОБА_10, що проживає за адресою: АДРЕСА_9. Про видачу свідоцтва про право на спадщину згідно закону на ім»я дочок померлого –ОСОБА_11, що проживає за адресою: АДРЕСА_8 та ОСОБА_10, що проживає за адресою: АДРЕСА_9.

          Ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 02.04.2010 року відновлено провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визначення порядку користування земельною ділянкою, зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 про визначення розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності на житлові будинки, про визначення порядку користування житловими будинками, про визначення порядку користування земельною ділянкою із виділом частки в натурі.  

Згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 20.07.2009 року (а.с.54-55, том 2) за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної спільної часткової власності на ? частину домоволодіння АДРЕСА_1; за ОСОБА_3 зареєстровано право приватної спільної часткової власності на 1/4 частину домоволодіння АДРЕСА_1; за ОСОБА_8 зареєстровано право приватної спільної часткової власності на 1/4 частину домоволодіння АДРЕСА_1; за ОСОБА_2 зареєстровано право приватної спільної часткової власності на 1/12 частину домоволодіння АДРЕСА_1; за ОСОБА_2 зареєстровано право приватної спільної часткової власності на 1/24 частину домоволодіння АДРЕСА_1; за ОСОБА_5 зареєстровано право приватної спільної часткової власності на 2/25 частини домоволодіння АДРЕСА_1.

В зв»язку з тим, що сторони по справі не дійшли згоди щодо розподілу та користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1, вони були змушені звернутись в суд за захистом своїх прав. Судом для визначення порядку користування земельною ділянкою по вищевказаній справі неодноразово призначались судово-технічні експертизи.

Ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 11.07.2006 року по справі було призначено судово-технічну експертизу (а.с.52, том 1).

Експертом ОСОБА_19 по ухвалі суду було проведено судово-технічну експертизу і надано Висновок №120-06 від 09.10.2006 року (а.с.56-63).

Ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 30.01.2007 року по справі було призначено додаткову судово-технічну експертизу (а.с.114-115, том 1).

Експертом ОСОБА_19 по ухвалі суду було проведено додаткову судово-технічну експертизу і надано Висновок №99-07 від 25.05.2007 року (а.с.118-124).

Ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 07.09.2007 року по справі було призначено повторну судово-технічну експертизу (а.с.176-177, том 1).

Експертом Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.Засл. професора М.С.Бокаріуса Полтавське відділення ОСОБА_33 по ухвалі суду було проведено додаткову комплексну судову інженерно-технічну експертизу №733/734 від 30.01.2008 року (а.с.182-193, том 1).

Ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 06.05.2008 року по справі було призначено повторну судово-технічну експертизу (а.с.238-239, том 1). Дана експертиза не була проведена, оскільки відповідачка ОСОБА_2 не провела оплату за проведення повторної судово-технічної експертизи. Дана експертиза була знята з виробництва, а матеріали справи повернені до суду без виконання.

Ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 18.05.2010 року по справі було призначено додаткову судово-технічну експертизу (а.с.102-103, том 2).

Експертом ОСОБА_19 по ухвалі суду було проведено додаткову судово-технічну експертизу і надано Висновок №83-10 від 12.07.2010 року (а.с.108-121). Крім того, експертом ОСОБА_19 було проведено дослідження та надано суду Висновок №221-10 від 16.12.2010 року експертного будівельно-технічного дослідження земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1.

За час знаходження справи в суді, проведення неодноразових судово-технічних експертиз, сторони по справі дійшли згоди щодо розподілу та користування земельною ділянкою, яка розташована по АДРЕСА_1.

          Відповідно до частини 2 статті 323 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред”явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Частиною 1 статті 86 ЗК України передбачено, що земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність). Суб”єктами права спільної власності на землю можуть бути громадяни та юридичні особи.

Статтею 88 ЗК України встановлено, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди –у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки –вимагати відповідної компенсації. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки. Учасник спільної часткової власності відповідно до розміру своєї частки має право на доходи від використання спільної земельної ділянки, відповідає перед третіми особами за зобов”язаннями, пов”язаними із спільною земельною ділянкою, і повинен брати участь у сплаті податків, зборів і платежів, а також у витратах по утриманню і зберіганню спільної земельної ділянки.

Частиною 1 статті 120 ЗК України визначено, що при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування –на підставі договору оренди.

Суд приходить до висновку про необхідність виділити ОСОБА_1 в користування земельну ділянку площею 473 кв.м (на плані зафарбовано в синій колір), в тому числі під житловим будинком літера «Б-1», гаражом літера «б», сараєм літера «З», вбиральнею літера «Р», що розташовані за адресою: м.Полтава, АДРЕСА_1 згідно з Висновком №221-10 експертного будівельно-технічного дослідження від 16.12.2010 року.

Виділити житловий будинок літера «Б-1», гараж літера «б», сарай літера «З», вбиральню літера «Р», що розташовані за адресою: м.Полтава, АДРЕСА_1, які знаходяться у власності ОСОБА_1 в окрему одиницю з присвоєням нової адреси.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_8 є власником  ? частини будинку АДРЕСА_1. Але з 1945 року місце його перебування невідоме. За всі ці роки по місцю свого проживання він не з»являвся, місце його знаходження невідоме. Рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради депутатів трудящих №866 від 13.06.1951 року «Розгляд заяви громадянки ОСОБА_17 про призначення її опікуном на ? частку будинку по АДРЕСА_2»(а.с.16, том 1) було задоволено клопотання громадянки ОСОБА_17 призначити її опікуном на ? частину будинковолодіння по АДРЕСА_2, яке належить її братові до вияснення місця знаходження її брата. Після смерті своєї матері ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка була опікуном ? частини домоволодіння АДРЕСА_1, що належала ОСОБА_8, ОСОБА_2 відкрито, добросовісно володіла, користувалася належною йому часткою.  Тому суд вважає за необхідне припинити право власності ОСОБА_8 на ? частину домоволодіння АДРЕСА_1, оскільки протягом 65 років вищевказаною часткою спочатку користувалась ОСОБА_17, а потім її донька ОСОБА_2.

Частиною 1 статті 344 ЦК України передбачено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном –протягом п»яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Пунктом 11 частини 1 статті 346 ЦК України встановлено, що право власності припиняється у разі припинення юридичної особи чи смерті власника.

Судом встановлено, що 2/25 частки в домоволодінні АДРЕСА_1 належить ОСОБА_5. 16 лютого 2011 року відповідач ОСОБА_5 звернувся в суд з заявою про визнання права власності на частку домоволодіння по АДРЕСА_1 за його сестрою ОСОБА_2. Від своє частки відмовився на користь ОСОБА_2. Згоден з її позовом від 15.02.2011 року, просив суд визнати за ОСОБА_2 право на одноосібне володіння часткою, що раніше належала їм по праву спадщини.

Пунктом 2 частини 1 статті 346 ЦК України встановлено, що право власності припиняється у разі відмови власника від права власності. За таких обставин, суд вважає можливим припинити право власності на 2/25 частини домоволодіння по АДРЕСА_1 за ОСОБА_5. Визнати право власності на 2/25 частини домоволодіння по АДРЕСА_1 за ОСОБА_2.

Судом встановлено, що в користуванні ОСОБА_2 знаходиться квартира №2 в житловому будинку літера «А-1», яка складається з сіней а2 площею 3,8 кв.м, сіней а1 у складі сіней (5) площею 8,0 кв.м, кімнати жилої площею 13,20 кв.м, кладової площею 1,8 кв.м, кухні площею 10,10 кв.м, сарай літера Н розміром 3,0 х 2,99 м, сарай літера Н-1 розміром 2,26 х 2,60 м. Із них значаться, як самочинно побудовані сіни а2 площею 3,8 кв.м, сіни а1 площею 8,0 кв.м 1974 року забудови, сарай літера Н розміром 3,0 х 2,99 м, сарай літера Н-1 розміром 2,26 х 2,60 м 1973 року забудови. Ці будівлі збудовані майже 40 років тому і знаходились в її користуванні.

Згідно висновку додаткової комплексної судової інженерно-технічної експертизи Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.Бокаріуса №733/734 від 30.01.2008 року  (а.с.182-193, том 1) влаштована прибудова до квартири №2 тамбур площею 3,8 кв.м, веранда площею 8,0 кв.м, також сараї Н, Н-1 відповідають державним будівельним нормам ДБН 360-92.

Відповідно до Акту обстеження від 21.11.2008 року КП «Містобудування та кадастр»Управління з питань містобудування та архітектури»немає принципових заперечень проти надання дозволу на реєстрацію сіней а2 площею 3,8 кв.м, сіней а1 площею 8,0 кв.м, сараю літера Н розміром 3,0 х 2,99 м, сараю літера Н-1 розміром 2,26 х 2,60 м. Співвласники ОСОБА_3, ОСОБА_5 не заперечували проти узаконення самочинних будівель.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 в цій частині підлягають задоволенню. Визнати за ОСОБА_2 право власності на сіни а2 площею 3,8 кв.м, сіни а1 площею 8,0 кв.м, сарай літера Н розміром 3,0 х 2,99 м, сарай літера Н-1 розміром 2,26 х 2,60 м, які розташовані в місті Полтава по АДРЕСА_1. Зобов»язати КП ПБТІ «Інвентаризатор»зареєструвати за ОСОБА_2 право власності на сіни а2 площею 3,8 кв.м, сіни а1 площею 8,0 кв.м, сарай літера Н розміром 3,0 х 2,99 м, сарай літера Н-1 розміром 2,26 х 2,60 м, які розташовані в місті Полтава по АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 17/50 частин домоволодіння АДРЕСА_1, яке складається в житловому будинку літера «А-1»з приміщень квартири №2: сіни а2 4 площею 3,8 кв.м, сіней а1 5 площею 8,0 кв.м, кімнати 2-3 площею 13,20 кв.м, кладової 2-4 площею 1,8 кв.м, кухні 2-5 площею 10,10 кв.м, сараю літера «Н», сараю літера «Н1», ? частини огорожі №1, ? частини трубопроводу №2.

Виділити в користування ОСОБА_2 земельну ділянку площею 353 кв.м (на плані зафарбовано в червоний колір, додаток №2, варіант встановлення порядку користування земельною ділянкою), в тому числі під частиною житлового будинку літера «А-1»з добудовами, сараями «Н», «Н1»згідно з Висновком №83-10 додаткової судово-технічної експертизи від 12.07.2010 року.

В судовому засіданні встановлено, що згідно з договором купівлі-продажу від 20.02.1974 року ОСОБА_3 є власником ? частки домоволодіння, розташованого в місті Полтаві по АДРЕСА_1. Коли позивач придбавав ? частку вказаного домоволодіння, попередній власник передав йому у власність два сараї під літерами «М»та «М-1»(згідно з технічним паспортом). Вказані сараї є самочинно побудованими. На даний час згідно з актом обстеження від 05.05.2008 року, який затверджено начальником КП «Містобудування та кадастру»немає принципових заперечень проти надання дозволу на реєстрацію сараїв «М» розміром 3,0 х 5,5 м, «М-1»розміром 1,69 х 2,24 м.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_11 та ОСОБА_10 підлягають задоволенню. Необхідно визнати за ОСОБА_11 та ОСОБА_10 право власності на самочинно збудовані сарай «М»розміром 3,0 х 5,5 м та сарай «М-1»розміром 1,69 х 2,24 м, розташовані у місті Полтаві по АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_11 та ОСОБА_10 в рівних частках право власності на 11/25 частину жилого будинку «А-1», яка складається з квартири №1, а саме: кухня 1-2 площею 7,1 кв.м, кімната 1-3 площею 11,7 кв.м, сіни 1 площею 4,8 кв.м, сіни 2 площею 3,2 кв.м, кладова 3 площею 2,0 кв.м, загальною площею 28,8 кв.м, сарай «В», навіс «В1», вбиральня «О», сарай «Г», самочинні сараї «М»розміром 3,0 х 5,5 кв.м та «М1»розміром 1,69 х 2,24 кв.м, сарай «в»площею 4,0 кв.м,  ? частину огорожі №1, ? частину трубопроводу №2, які знаходяться по АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_3.      

Виділити в користування ОСОБА_11, ОСОБА_10 земельну ділянку площею 433 кв.м (на плані зафарбрвано в зелений колір), в тому числі під частиною житлового будинку літера «А-1», сараями літера «В, в, в1, М, М1, Г», вбиральнею літера «Г»згідно з Висновком №83-10 додаткової судово-технічної експертизи від 12.07.2010 року.

Виділити в користування ОСОБА_21 земельну ділянку площею 385 кв.м (на плані зафарбовано в сірий колір), в тому числі під частиною житлового будинку літера «А-1»згідно з Висновком №83-10 додаткової судово-технічної експертизи від 12.07.2010 року.

В спільне користування ОСОБА_2, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_4 виділити земельну ділянку площею 246 кв.м (на плані зафарбовано в жовтий колір), що розташована за адресою: м.Полтава, АДРЕСА_1 згідно з Висновком №83-10 додаткової судово-технічної експертизи від 12.07.2010 року.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.ст.323, 344, 346, 376, 392 ЦК України, ст.ст.86, 88, 120 ЗК України, ст.ст.4-14, 213-215 ЦПК України, суд, -

                                               В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Виділити ОСОБА_1 в користування земельну ділянку площею 473 кв.м (на плані зафарбовано в синій колір), в тому числі під житловим будинком літера «Б-1», гаражом літера «б», сараєм літера «З», вбиральнею літера «Р», що розташовані за адресою: м.Полтава, АДРЕСА_1 згідно з Висновком №221-10 експертного будівельно-технічного дослідження від 16.12.2010 року.

Виділити житловий будинок літера «Б-1», гараж літера «б», сарай літера «З», вбиральню літера «Р», що розташовані за адресою: м.Полтава, АДРЕСА_1, які знаходяться у власності ОСОБА_1 в окрему одиницю з присвоєням нової адреси.

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на сіни а2 площею 3,8 кв.м, сіни а1 площею 8,0 кв.м, сарай літера Н розміром 3,0 х 2,99 м, сарай літера Н-1 розміром 2,26 х 2,60 м, які розташовані в місті Полтава по АДРЕСА_1.

Зобов»язати ПП ПБТІ «Інвентаризатор»зареєструвати за ОСОБА_2 право власності на сіни а2 площею 3,8 кв.м, сіни а1 площею 8,0 кв.м, сарай літера Н розміром 3,0 х 2,99 м, сарай літера Н-1 розміром 2,26 х 2,60 м, які розташовані в місті Полтава по АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 17/50 частин домоволодіння АДРЕСА_1, яке складається в житловому будинку літера «А-1»з приміщень квартири №2: сіни а2 площею 3,8 кв.м, сіни а1 площею 8,0 кв.м, кімнати 2-3 площею 13,20 кв.м, кладової 2-4 площею 1,8 кв.м, кухні 2-5 площею 10,10 кв.м, сараю літера «Н», сараю літера «Н1», ? частини огорожі №1, ? частини трубопроводу №2.

Виділити в користування ОСОБА_2 земельну ділянку площею 353 кв.м (на плані зафарбовано в червоний колір, додаток №2, варіант встановлення порядку користування земельною ділянкою), в тому числі під частиною житлового будинку літера «А-1»з добудовами, сараями «Н», «Н1»згідно з Висновком №83-10 додаткової судово-технічної експертизи від 12.07.2010 року.

Позовні вимоги ОСОБА_11 та ОСОБА_10 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_11 та ОСОБА_10 право власності на самочинно збудовані сарай «М»розміром 3,0 х 5,5 м та сарай «М-1»розміром 1,69 х 2,24 м, розташовані у місті Полтаві по АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_11 та ОСОБА_10 в рівних частках право власності на 11/25 частину жилого будинку «А-1», яка складається з квартири №1, а саме: кухня 1-2 площею 7,1 кв.м, кімната 1-3 площею 11,7 кв.м, сіни 1 площею 4,8 кв.м, сіни 2 площею 3,2 кв.м, кладова 3 площею 2,0 кв.м, загальною площею 28,8 кв.м, сарай «В», навіс «В1», вбиральня «О», сарай «Г», самочинні сараї «М»розміром 3,0 х 5,5 кв.м та «М1»розміром 1,69 х 2,24 кв.м, сарай «в»площею 4,0 кв.м,  ? частину огорожі №1, ? частину трубопроводу №2, які знаходяться по АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_3.      

Виділити в користування ОСОБА_11, ОСОБА_10 земельну ділянку площею 433 кв.м (на плані зафарбрвано в зелений колір), в тому числі під частиною житлового будинку літера «А-1», сараями літера «В, в, в1, М, М1, Г», вбиральнею літера «Г»згідно з Висновком №83-10 додаткової судово-технічної експертизи від 12.07.2010 року.

Виділити в користування ОСОБА_21 земельну ділянку площею 385 кв.м (на плані зафарбовано в сірий колір), в тому числі під частиною житлового будинку літера «А-1»згідно з Висновком №83-10 додаткової судово-технічної експертизи від 12.07.2010 року.

В спільне користування ОСОБА_2, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_4 виділити земельну ділянку площею 246 кв.м (на плані зафарбовано в жовтий колір), що розташована за адресою: м.Полтава, АДРЕСА_1 згідно з Висновком №83-10 додаткової судово-технічної експертизи від 12.07.2010 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий                                                                                                           Т.В.Турченко