Справа  № 2-а-284/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

14 квітня 2011 року  Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в  складі :

          головуючого судді – Бурнусуса О.О.,

          при секретарі – Осадчій В.В.,

          за участю сторін: позивача – ОСОБА_1,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізмаїлі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби Білгород-Дністровського взводу ДАІ ГУМВС України в Одеській області Пантелєєва Олександра Миколайовича, про скасування постанови про адміністративне правопорушення ВН № 324420 від 10.01.2011 року, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора дорожньо-патрульної служби Білгород-Дністровського взводу ДАІ ГУМВС України в Одеській області Пантелєєва Олександра Миколайовича, про скасування постанови про адміністративне правопорушення ВН № 324420 від 10.01.2011 року, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 500 грн.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.

Мотивуючи протиправність постанови, ОСОБА_1 в заяві зазначив, що 10.01.2011 року о 06 год. 45 хв. на 66 км а/д Одеса-Рені він рухався на автомобілі Тойота Авенсіс д/з НОМЕР_1 та був зупинений інспектором дорожньо-патрульної служби Білгород-Дністровського взводу ДАІ ГУМВС України в Одеській області Пантелєєвим Олександром Миколайовичем, який пояснив йому що він здійснив обгін автомобіля на ділянці дороги з обмеженою оглядовістю та перетнув суцільну смугу розмітки, чим порушив п. 14.6 ПДР України. ОСОБА_1 при складанні протоколу про адміністративне правопорушення вину не визнав та вважає, що відповідачем при винесення постанови порушено норми матеріального права, оскільки в його діях відсутній склад правопорушення та його притягнуто до адміністративної відповідальності безпідставно. Вказав, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення інспектором ДАІ не були залучені свідки правопорушення всупереч вимогам по складанню протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідач інспектор дорожньо-патрульної служби Білгород-Дністровського взводу ДАІ ГУМВС України в Одеській області Пантелєєв Олександр Миколайович в судове засідання не з’явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, заяв про відкладення справи або слухання справи за його відсутності не надав, заперечень на позов не надсилав.

Вислухавши позивача, перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.3 КАС України у справах  щодо оскарження  рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ст.9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне та об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, вихованням громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.280 КУпАП  орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне  правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Судом встановлено, що 10.01.2011 року відносно ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ВН1 № 254925 та винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВН № 324420 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.2 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 500 грн.

Відповідно до  постанови про адміністративне правопорушення від 10.01.2011 року серії ВН № 314420, 10.01.2011 року о 06 год. 35 хв. на 66 км а/д Одеса-Рені ОСОБА_1, керуючи автомобілем Тойота Авенсіс д/з НОМЕР_1, здійснив обгін автомобіля на ділянці дороги з обмеженою оглядовістю та перетнув суцільну смугу розмітки, чим порушив п. 14.6 Правил дорожнього руху України, у зв’язку з чим на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 500 грн.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зазначена постанова не відповідає вимогам закону з таких підстав.

Згідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення  є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 14.6г Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р., обгін заборонено у кінці підйому, на мостах, естакадах, шляхопроводах, крутих поворотах та інших ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи в умовах недостатньої видимості.

Так, в порушення вимог ст.256 КУпАП інспектором ДАІ не надано доказів щодо наявності в діях правопорушника складу правопорушення, а саме порушення не зафіксоване свідками, що за наявності неспростовного твердження позивача про відсутність порушення ним ПДР, є підставою вважати постанову по справі про адміністративне правопорушення протиправною, та такою, що підлягає скасуванню. Крім цього, всупереч вимогам частини другої даної статті інспектором також не було долучено до матеріалів справи пояснень правопорушника та заперечень по суті правопорушення, обмежившись стислими запереченнями на бланку самого протоколу.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП України. У ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

На підставі викладеного, враховуючи що відповідач повідомлений належним чином про час і місце слухання справи, проте в судове засідання не з’явився, заперечень на позов та доказів щодо правомірності притягнення правопорушника ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не надав, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 не доведено складу правопорушення передбаченого ст. 122 ч.2 КУпАП, тому позов підлягає задоволенню, а постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року за № 2453-VI, Кодекс адміністративного судочинства України доповнено ст. 171-2, згідно до ч. 2 ст. 171-2 КАС України, рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 71, 106, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 171-2 КАС України, ст.ст.9, 122, 251, 280, 283, 284, 288 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби Білгород-Дністровського взводу ДАІ ГУМВС України в Одеській області Пантелєєва Олександра Миколайовича, про скасування постанови про адміністративне правопорушення ВН № 324420 від 10.01.2011 року – задовольнити.   

Постанову ВН № 324420 від 10.01.2011 року по справі про адміністративне правопорушення, винесеної відносно ОСОБА_1 – скасувати, провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.

Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя:                                                                                О. О. Бурнусус