Категорія №14
ПОСТАНОВА
Іменем України
22 березня 2011 року Справа № 2а-2083/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Ковальової Т.І.
секретаря судового засідання Скрипкіної А.О.
за участю представників сторін:
від позивача - не прибув
від відповідача - Жданова А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом державного підприємства «Антрацит» до Управління пенсійного фонду України в місті Антрацит Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій, -
ВСТАНОВИВ:
10 березня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов державного підприємства «Антрацит» до Управління пенсійного фонду України в місті Антрацит Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.
Начальником управління Пенсійного фонду України у м. Антрацит Саліта Г.В. до відокремленого підрозділу «Шахта «Партизанська» державного підприємства «Антрацит» було застосовано штрафні санкції, на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України від 09.07.2003 р. № 1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі Закон № 1058) за Рішенням № 103 від 16.02.2011 року нарахована сума штрафу в розмірі 15229,36 грн. та пеня у розмірі 4492,66 грн. за період з 29.11.2010 року до 27.01.2011 р.
Згідно з Законом № 1058 цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків "роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Прийнявши рішення всупереч вимогам Закону № 1058 Управління Пенсійного фонду в м. Антрацит Луганської області порушило встановлені положення діючого законодавства та перевищило свої повноваження щодо накладення штрафних санкцій.
Просив суд визнати протиправним та скасувати Рішення управління Пенсійного фонду України у м. Антрацит № 103 від 16.02.2011 року «Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду» до відокремленого підрозділу «Шахта «Партизанська» державного підприємства «Антрацит» на суму 19722,02 грн.
У судове засідання представник позивача не з’явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.
У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив відмовити за необґрунтованістю.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судом встановлено, що начальником управління Пенсійного фонду України у м. Антрацит Саліта Г.В. до відокремленого підрозділу «Шахта «Партизанська» державного підприємства «Антрацит» було застосовано штрафні санкції, на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України від 09.07.2003 р. № 1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі Закон № 1058) за Рішенням № 103 від 16.02.2011 року нарахована сума штрафу в розмірі 15229,36 грн. та пеня у розмірі 4492,66 грн. за період з 29.11.2010 року до 27.01.2011 року (а.с. 6).
Згідно з Законом № 1058 цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків "роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
В рішенні №103 від 16.02.2011 року про застосування штрафних санкцій до відокремленого підрозділу «Шахта «Партизанська» державного підприємства «Антрацит» застосовуються на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Однак, відповідно до розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-УІ від 08.07.2010 року було внесено зміни до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме частину першу - дев'яту ст. 106 Закону № 1058 було виключено. Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-УІ від 08.07.2010 року набрав чинності з 01.01.2011 року, тобто, з 01.01.2011 року Закон № 1058 не передбачає застосування органами Пенсійного фонду фінансових санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду.
Як вбачається з вищенаведеного, прийнявши рішення всупереч вимогам Закону № 1058 Управління Пенсійного фонду в м. Антрацит Луганської області порушило встановлені положення діючого законодавства та перевищило свої повноваження щодо накладення штрафних санкцій.
Відповідно до п. 2 Положення про Пенсійний фонд України (Затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 р. № 121/2001) Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та Законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України та цим Положенням. Згідно із ст. 19 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії (ч. З ст. 8 Конституції України) правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Врахувавши вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
З урахуванням частини 3 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 08 вересня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов державного підприємства «Антрацит» до Управління пенсійного фонду України в місті Антрацит Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати Рішення управління Пенсійного фонду України у м. Антрацит № 103 від 16.02.2011 року «Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду»до відокремленого підрозділу «Шахта «Партизанська»державного підприємства «Антрацит»на суму 19722,02 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь державного підприємства “Антрацит” судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3,40 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 28 березня 2011 року.
СуддяТ.І. Ковальова