справа № 0670/1244/11
категорія 12.3
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 березня 2011 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ракаловича В.М. ,
при секретарі - Шиндарівській В.В.
з участю позивача та представників сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Державної екологічної інспекції в Житомирській області
про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,-
встановив:
В лютому 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом. Просить скасувати наказ відповідача від 11січня 2011 року №13-К про його звільнення, поновити на посаді головного спеціаліста відділу екологічного контролю атмосферного повітря, поверхневих вод та небезпечних хімічних речовин – державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища державної екологічної інспекції Житомирської області та стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування свого позову посилається на те, що наказом відповідача від 11січня 2011 року №13-К він був звільнений з посади головного спеціаліста відділу екологічного контролю атмосферного повітря, поверхневих вод та небезпечних хімічних речовин – державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області відповідно до п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України (за систематичне невиконання службових обов'язків без поважних причин). Вважає, що дисциплінарне стягнення застосовано до нього незаконно, з порушенням строків, передбачених ст.148 КЗпП України. Якщо неналежне виконання ним службових обов'язків і мало місце 18-19 серпня 2010 року, то вже 20 серпня 2010 року відповідачу про це мало бути відомо, однак дисциплінарне стягнення було застосовано до нього лише 11 січня 2011 року. Крім того, позивач зазначав, що письмові пояснення у нього відібрані не були.
У судовому засіданні позивач позов підтримав, просив його задовольнити. Додатково посилався на те, що свої посадові обов"язки виконував належним чином, порушень трудової дисципліни не допускав, 18 серпня 2010 року не приймав участі у перевірці ВАТ "Норинський щебзавод", оскільки лише 19 серпня 2010 року отримав відповідне відрядження.
Представник відповідача проти позову заперечив, пояснив, що звільнення позивача було законним, оскільки він, всупереч наказу інспекції, прибув на перевірку ВАТ "Норинський щебзавод" лише в другій половині дня 19 серпня 2010 року, тоді як інші члени комісії працювали там з 18 серпня 2010 року.
Зазначив, що стягнення застосоване своєчасно, оскільки про неналежне виконання посадових обов'язків позивачем 18-19 серпня 2010 року стало відомо із службової записки першого заступника начальника інспекції 10.01.2011 року під час формування звітності за четвертий квартал 2010 року. На думку представника відповідача, підстави для звільнення позивача з роботи на підставі п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України були, оскільки перед цим (10 січня 2011 року) йому вже оголошувалась догана за інше порушення трудової дисципліни.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з врахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, та пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Як випливає зі змісту ст.30 Закону України "Про державну службу", державна служба припиняється як з підстав, передбачених названим законом, так і із загальних підстав, передбачених КЗпП України.
Встановлено, що наказом №13-К від 11січня 2011 року державного службовця ОСОБА_1 було звільнено з посади головного спеціаліста відділу екологічного контролю атмосферного повітря, поверхневих вод та небезпечних хімічних речовин – державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області за п.3 ст.40 КЗпП України (систематичне невиконання посадових обов'язків без поважних причин).
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для звільнення ОСОБА_1 за п.3 ст. 40 КЗпП України стали наказ про проведення службового розслідування №12-К від 10.01.2011 року та акт службового розслідування від 11.01.2011 року, в ході якого було встановлено, що ОСОБА_1, всупереч наказу інспекції, прибув на перевірку ВАТ «Норинський щебзавод» близько 16 години 19 серпня 2010 року, в той час як комісія працювала на підприємстві з 18 серпня 2010 року, що призвело до неповної перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства підприємства ВАТ "Норинський щебзавод" в частині охорони атмосферного повітря.
Відповідно до п.3 ст.40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Відповідно до п.23 Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів", за передбаченими п.3 ст.40 КЗпП підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково (ст.151 КЗпП), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни у відповідності до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минулого не більше одного року.
Враховуючи викладене, звільнення ОСОБА_1 за п.3 ст. 40 КЗпП України (систематичне невиконання без поважних причин службових обов’язків) не можна визнати законним, оскільки не доведено, що перед порушенням, з яким відповідач пов"язував звільнення, ОСОБА_1 допускав інші порушення, за які притягувався до відповідальності в межах року. Проступок, за який йому оголошена догана 10 січня 2011 року, вчинений у листопаді 2011 року, тому це стягнення в даному випадку правового значення не має.
Крім того, не доведено, що позивач і 18-19 серпня 2010 року порушував трудову дисципліну. Так, із копії посвідчення про відрядження, яку в судовому засіданні надав позивач, вбачається, що у відрядження він направлявся лише 19 серпня 2010 року. Прибувши на Норинський щебзавод 19 серпня 2010 року в другій половині дня, позивач трудову дисципліну також не порушив. Відповідач не довів, що ОСОБА_1 був забезпечений службовим транспортом для поїздки у відрядження, а пересуваючись громадським транспортом, з врахуванням значної відстані до об"єкта перевірки (близько 150 км) і відсутності безпересадочного сполучення, він змушений був перебувати у дорозі, щонайменше, половину робочого дня.
Відповідно до ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Виходячи з визначеного частиною 4 статті105 КАС України вичерпного переліку вимог, що підлягають вирішенню адмінсудом, суд не стягує з відповідача заборгованість, а покладає на нього обов"язок по виплаті позивачеві середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
На підставі викладеного , керуючись Законом України "Про державну службу", КЗпП України, ст.ст.158-163, 256 КАС України, суд,-
постановив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Державної екологічної інспекції в Житомирській області №13-К від 11 січня 2011 року.
Поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу екологічного контролю атмосферного повітря, поверхневих вод та небезпечних хімічних речовин - державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області з 11 січня 2011 року.
Зобов"язати Державну екологічну інспекцію в Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11 січня 2011 року по 10 березня 2011 року.
Постанова в частині поновлення на роботі та виплати середнього заробітку за 1 місяць вимушеного прогулу допускається до негайного виконання.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови
.
Головуючий суддя: В.М. Ракалович
Повний текст постанови виготовлено: 14 березня 2011 р.