справа № 2а-8764/10/0670
категорія 8.2.8
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2011 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Романченка Є.Ю. ,
при секретарі - Длугаш О.В.,
за участю представників сторін:
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Соляріс Агролюкс" до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання недійсним і скасування податкового повідомлення - рішення,-
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Соляріс Агролюкс" звернулося до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у м. Житомирі від 27.08.2010 р. № 0007081702/1. В обґрунтування позову зазначає, що відповідачем неправомірно обґрунтовано оскаржуване рішення тим, що внесення учасниками товариства майнового вкладу до статутного капіталу товариства є операцією купівлі - продажу у зв'язку з чим ТОВ "Соляріс Агролюкс", як податковий агент, повинно було утримати податок з доходів фізичних осіб від вартості майна за його рахунок за відповідно ставкою (15%). Оскільки Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб" передбачає, що операція щодо внесення засновником товариства майнового внеску до статутного фонду не є угодою купівлі - продажу і не підлягає оподаткуванню в розумінні п.1.2 ст. 1, ст. 4 вказаного Закону, а фізична особа - засновник, яка передала майно до статутного фонду, не отримала від цієї операції доход. Враховуючи те, що засновниками підприємства ТОВ "Соляріс Агролюкс" було передано на баланс товариства, в якості власного майнового внеску до статутного капіталу, майно загальною сумою 52500 грн., позивач вважає, що відповідачем неправомірно визначено податковим повідомленням - рішенням від 27.08.2010 року податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 23625 грн., в тому числі: основний платіж 7875 грн., штрафна (фінансова) санкція в розмірі 15750 грн., а тому воно підлягає скасуванню.
В ході судового розгляду справи позивачем було подано позовну заяву (уточнену), в якій зазначено, що за результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення - рішення № 0007081702/1 від 27.08.2010 р. відповідачем були прийняті ідентичні податкові повідомлення - рішення № 0007081702/1 від 27.08.2010 року та № 0007081702/2 від 28.10.2010 року, які теж залишилися без змін, а скарги товариства без задоволення. Враховуючи, що останнім є податкове повідомлення - рішення № 0007081702/2 від 28.10.2010 року ТОВ "Соляріс Агролюкс" просить визнати його протиправним та скасувати.
Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити їх, з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засідання позов не визнала, просила відмовити в його задоволенні, з підстав викладених у письмовому запереченні.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що під час проведеної працівниками державної податкової інспекції у м. Житомирі перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Соляріс Агролюкс" щодо правильності обчислення останнім податку з доходів фізичних осіб виявлено порушення товариством вимог пункту 7.1 статті 7, пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (чинного на час виникнення спірних правовідносин), а саме: у перевіряємому періоді підприємством не утримано податок з доходів фізичних осіб в сумі 7875 грн. з вартості рухомого майна, яке було внесено фізичними особами до статутного фонду.
За результатами перевірки складено акт № 5039/23-1/36004565/0110 від 30 липня 2010 року.
На підставі вказаного акту перевірки та відповідно до пп. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на час виникнення спірних правовідносин), який передбачав, що у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу), державною податкової інспекцією у м. Житомирі 13 серпня 2010 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007081702/0, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Соляріс Агролюкс" визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 7875 грн. та застосовано фінансову санкцію в розмірі 15750 грн.
Не погоджуючись з цим повідомленням - рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Соляріс Агролюкс" оскаржило його в адміністративному порядку. За наслідками розгляду скарги 27 серпня 2010 року державною податковою інспекцією у м. Житомирі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007081702/1, а 28 жовтня 2010 року - № 0007081702/2, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 23625 грн., у тому числі: за основним платежем - 7875 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 15750 грн..
Суд з вищевикладеними висновками податкового органу щодо встановлених порушень позивачем Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) не погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до п.1.2, 1.3 ст.1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон), дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами. Дохід з джерелом його походження з України - будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України.
Згідно зі пп. 3.1.3 п. 3.1 ст. 3 Закону, об'єктом оподаткування резидента є доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті.
Ставка податку, відповідно до п. 7.1 ст. 7 Закону, становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, який визначається з вартості об'єкта рухомого майна (ст. 12 Закону).
Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є для оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України - податковий агент ( пп. "а" п. 17.2 ст. 17 Закону).
Відповідно до пп. 8.1.1, 8.1.2. п. 8.1 ст. 8 Закону, податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону. Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.
Відповідно до п.1.21 ст.1 Закону, інші терміни використовуються у значеннях, визначених законами з питань оподаткування або іншими законами, що не суперечать таким законам та цьому Закону у частині визначення термінів.
Згідно зі п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", корпоративні права - право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах.
Із наданого до суду статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Соляріс Агролюкс" вбачається, що учасниками товариства є фізичні особи – громадяни України, а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5.
Розділ 4 вказаного статуту передбачає, що учасниками товариства є особи, що мають частки в статутному (складеному) його капіталі, які зобов'язані своєчасно вносити вклади у статутний капітал товариства та мають право брати участь у господарській діяльності товариства, в управлінні товариством, в порядку, визначеному статутом, у розподілі прибутку та отримувати частину прибутку (доходу), пропорційно їх часткам в статутному (складеному) капіталі товариства.
Між тим, розділ 10 статуту ТОВ "Соляріс Агролюкс" передбачає, що для забезпечення діяльності товариства за рахунок вкладів створюється його статутний капітал. Розмір статутного капіталу становить 52500, 00 гривень. Учасники до моменту державної реєстрації товариства повинні сплатити не менше ніж 50% суми своїх вкладів.
Так, до моменту державної реєстрації учасник ОСОБА_3 вніс у статутний капітал товариства майно на суму 11 000, 00 грн., а саме: ноутбук 1 шт. вартістю 4500 грн., ПК АМD Athlon 1 шт. вартістю 5000, 00 грн., телефон 1 шт. вартістю 1500 грн..
ОСОБА_5 вніс у статутний капітал товариства майно на суму 11 000, 00 грн., а саме: ПК АМD Athlon 1 шт. вартістю 7200, 00 грн., принтер 1 шт. вартістю 480, 00 грн., сканер 1 шт. вартістю 320 грн., принтер – факс 1 шт. вартістю 1000 грн., телефон мобільний 1 шт. вартістю 1000 грн..
ОСОБА_4 вніс у статутний капітал товариства майно на суму 13 000, 00 грн., а саме: мобільний телефон 1 шт. вартістю 1200 грн., ноутбук 1 шт. вартістю 5400 грн., ПК Pentium 1 шт. вартістю 5000 грн., мобільний телефон 1 шт. вартістю 1500 грн. та мобільний телефон 1 шт. вартістю 200 грн.
Оціночна вартість всього майнового внеску ОСОБА_3 становила 17498, 25 грн., ОСОБА_5 - 17498, 25 грн., ОСОБА_4 - 17503, 50 грн., всього 52500 грн., про що свідчать надані до суду копії протоколів загальних зборів учасників ТОВ "Соляріс Агролюкс" № 1 від 12.06.2008 року та № 4 від 01.10.2008 року.
Таким чином, учасники товариства - фізичні особи внаслідок внесення ними до статутного капіталу ТОВ "Соляріс Агролюкс" вказаного майна отримали корпоративні права у цьому товаристві, а саме: право брати участь у господарській діяльності товариства, в управлінні товариством, у розподілі прибутку та отримувати частину прибутку (доходу). Тобто, учасники мають корпоративне право на отримання прибутку в майбутньому, а не прибуток, як такий, тому вказана операція не є об'єктом оподаткування в розумінні Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (чинного на час виникнення спірних правовідносин).
У свою чергу, операції фізичних осіб з корпоративними правами Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" (чинного на час виникнення спірних правовідносин), розглядаються як операції з інвестиційними активами. При здійсненні фізичними особами операцій з інвестиційними активами (зокрема, корпоративними правами) оподаткуванню підлягає інвестиційний прибуток від таких операцій, який відповідно до пп.9.6.2. п.9.6 ст.9 Закону визначається, як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу. Згідно з нормами вказаного підпункту, операції з внесення платником податку коштів та майна до статутного фонду юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права вважаються придбанням інвестиційного активу. Подальший продаж окремого інвестиційного активу є операцією платника податку з корпоративними правами, а позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу такого окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу і є інвестиційним прибутком, що в силу вимог пп. 4.2.13 п. 4.2 ст.4 Закону є об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб при здійсненні платником податку зазначеної операції.
Отже, об’єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб в період дії Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" були виключно доходи у вигляді інвестиційного прибутку від здійснення платником податку операцій з корпоративними правами, а також дохід у вигляді дивідендів, нарахованих емітентом корпоративних прав.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що внесення, в даному випадку, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до статутного фонду ТОВ "Соляріс Агролюкс" майна об’єкту оподаткування податком з доходів фізичних осіб не містить, а тому податкове повідомлення - рішення від 28.10.10 року № 0007081702/2, яким позивачу визначено податкове зобов"язання з податку з доходів фізичних осіб є протиправним та підлягає скасуванню.
Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що в даному випадку мав місце договір міни, відповідно до якого фізичні особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 передали право власності на рухоме майно товариству з обмеженою відповідальністю "Соляріс Агролюкс" на загальну суму 52500 грн. і придбали статутний капітал товариства з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст.715 Цивільного кодексу України, за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.
Згідно зі ст. 716 Цивільного кодексу України, до договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
За правовою природою внесення фізичною особою до статутного фонду господарського товариства майна в обмін на емітовані такою юридичною особою корпоративні права є придбанням фізичною особою інвестиційного активу, а не договором міни та не договором купівлі-продажу. У зв'язку з чим, посилання податкового органу на порушення позивачем ст.12 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (чинного на час виникнення спірних правовідносин), яка регулює оподаткування операцій з продажу або обміну об'єктів рухомого майна, є безпідставними.
Таким чином, вклад (внесок) фізичної особи у вигляді майна, що знаходиться у власності такої особи до статутного фонду юридичної особи - резидента з придбанням такою фізичною особою права на частку у статутному фонді такої юридичної особи, є витратами, понесеними у зв'язку із придбанням інвестиційного активу, і не є доходом згідно з нормами п.1.2 ст.1 Закону та не відноситься до операцій з купівлі-продажу (міни) майна відповідно до норм статей 11, 12 Закону.
З огляду на викладене, суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 86, 158-163, 186, 254 КАС України, суд
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 28.10.10 року № 0007081702/2.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: Є.Ю. Романченко
Повний текст постанови виготовлено: 09 березня 2011 р.