Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 березня 2011 р. справа № 2а/0570/2553/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 13.00
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Михайлик А.С.
при секретарі Гончар О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у м. Торезі
до Державного підприємства «Торезантрацит»
про стягнення заборгованості в сумі 452 973,46 грн.
за участю:
від позивача: Мочкаєв Ю.І. (за дов. б/н від 07.02.2011 р.)
від відповідача: Бережний Р.В. (за дов. № 1-04/01-8 від 05.01.2011р.)
Державна податкова інспекція у м. Торезі звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державного підприємства «Торезантрацит» про стягнення заборгованості зі сплати податку на землю в сумі 452 973,46 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що станом на 08 лютого 2011 року за відповідачем через несплату останнім самостійно узгодженого податкового зобов’язання з податку на землю обліковується податковий борг в сумі 452 973,46 грн. Позивач зазначав, що прийняті ним заходи, направлені на погашення наявної суми боргу відповідача не призвели до позитивних результатів, що стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про стягнення з відповідача наявної суми боргу.
Посилаючись на порушення відповідачем вимог статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» та пункту 16.1.4. статті 16 Податкового кодексу України, якими на платників податків покладений обов’язок щодо своєчасної та повної сплати податків та зборів у встановлені законом терміни, приписи пункту 5. 1. статті 5 Закону України «Про порядок погашення заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами», позивач просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості з податку на землю в сумі 452 973,46 грн.
Представник позивача в судовому засіданні в повному обсязі підтримав заявлені в позовній заяві вимоги та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні надав до суду заяву про визнання заявлених позивачем позовних вимог про стягнення заборгованості з податку на землю у сумі 452 973,46 гривень у повному обсязі та просив встановити спосіб виконання судового рішення у вигляді розстрочення на 120 (сто двадцять) місяців, здійснюючи стягнення з квітня 2011 року по березень 2021 року, шляхом щомісячних перерахувань по 3775,00 гривень.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд –
ВСТАНОВИВ:
Відповідач – Державне підприємство «Торезантрацит» зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 32366906, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, копія якого наявна в матеріалах справи (арк. справи 16). Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків № 887/29-014-1 від 28.10.2008 року, відповідач як платник податків перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Торезі (арк. справи 20).
Станом на 20 лютого 2011 року за інформацією зворотного боку облікової картки відповідача з податку на землю за позивачем обліковується недоїмка у сумі 452 973,46 гривень.
Обов’язок платника податків щодо здійснення своєчасної сплати суми податкових зобов’язань встановлений пунктом 16.1.4. статті 16 Податкового кодексу України.
Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, порядок оскарження дій органів стягнення визначені Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв до 01 січня 2011 року та главою 9 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року. Згідно змісту зазначених нормативно-правових актів, стягненню з платника податків підлягає наявна в платника сума податкового боргу.
З огляду на те, що податковий борг відповідача виник до набрання чинності Податковим кодексом України, факт наявності податкового боргу в відповідача суд встановлює за приписами законодавства, що було чинним на момент виникнення податкового боргу.
Відповідно до пунктів 1.2, 1.3. ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковим зобов'язанням є зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. Податковим боргом (недоїмкою) є зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Згідно пункту 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 5.1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Згідно частини 1 статті 17 Закону України «Про плату за землю» податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Наявними в матеріалах справи документами підтверджено здійснення позивачем самостійного узгодження зобов’язань з податку на землю за звітні податкові періоди 2008 – 2010 роки шляхом надання до податкового органу податкових розрахунків, а саме:
31 січня 2008 року відповідачем був наданий до Державної податкової інспекції у м. Торезі податковий розрахунок земельного податку № 1681 за звітний податковий період 2008 рік (Пелагіївська селищна рада) (арк. справи 8), яким були узгоджені податкові зобов’язання зі сплати земельного податку за звітний податковий період квітень, червень та серпень 2008 року у розмірі 14898,09 гривень. У зв’язку із здійсненням відповідачем часткової сплати визначених податкових зобов’язань за цим розрахунком за зазначений звітний податковий період у розмірі 785,07 гривень, сума податкових зобов’язань за квітень, червень та серпень 2008 року складає 14113,02 гривень.
30 січня 2009 року відповідачем був наданий до Державної податкової інспекції у м. Торезі податковий розрахунок земельного податку № 955 за звітний податковий період 2009 рік (Пелагіївська селищна рада) (арк. справи 9), яким було визначено суму податкових зобов’язань за грудень 2009 року в сумі 5720,74 грн. 01 квітня 2009 року відповідачем був наданий до Державної податкової інспекції у м. Торезі уточнюючий податковий розрахунок земельного податку № 2683 за звітний податковий період 2009 рік (арк. справи 10), яким було збільшено суму податку за грудень 2009 року на суму 5753,33 грн. У зв’язку із здійсненням відповідачем часткової сплати визначених податкових зобов’язань за цими розрахунками за звітний податковий період грудень 2009 року у розмірі 5720,73 гривень, сума податкових зобов’язань складає 5753,34 гривень.
30 січня 2009 року відповідачем був наданий до Державної податкової інспекції у м. Торезі податковий розрахунок земельного податку № 954 за звітний податковий період 2009 рік (Розсипнянська селищна рада) (арк. справи 12), яким було визначено суму податку за грудень 2009 року в сумі 1346,97 грн. 28 липня 2009 року відповідачем був наданий до Державної податкової інспекції у м. Торезі уточнюючий податковий розрахунок земельного податку № 11457 за звітний податковий період 2009 рік (арк. справи 13), яким було уточнено суму податку за грудень 2009 року на суму 158,78 грн., відповідно до якого сплаті за звітний податковий період грудень 2009 року підлягає сума 1505,75 грн.
29 січня 2010 року відповідачем був наданий до Державної податкової інспекції у м. Торезі податковий розрахунок земельного податку № 792 за звітний податковий період 2010 рік (Розсипнянська селищна рада) (арк. справи 14), яким було визначено суму податку за звітний податковий період січень – травень та жовтень – грудень 2010 року в сумі 11162,69 грн.
29 січня 2010 року відповідачем був наданий до Державної податкової інспекції у м. Торезі податковий розрахунок земельного податку № 795 за звітний податковий період 2010 рік (Пелагіївська селищна рада) (арк. справи 11), яким було визначено суму податку за звітний податковий період січень – травень та жовтень – листопад 2010 року в сумі 42594,51 грн.
29 січня 2010 року відповідачем був наданий до Державної податкової інспекції у м. Торезі податковий розрахунок земельного податку № 796 за звітний податковий період 2010 рік (м. Торез) (арк. справи 7), яким було визначено суму податку за звітний податковий період квітень – листопад 2010 року в сумі 606115,60 грн. У зв’язку із здійсненням відповідачем часткової сплати визначених податкових зобов’язань за цим розрахунком за цей звітний період у розмірі 228271,45 гривень, сума податкових зобов’язань, що підлягає сплаті складає 377 844,15 гривень.
Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону N 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Підпунктом 6.2.1. пункту 6.2. статті 6 зазначеного Закону передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Відповідно до підпункту "а" підпункту 6.2.3 пункту 6.2. статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.
Відповідно до підпункту "б" підпункту 6.2.3 пункту 6.2. статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» друга податкова вимога направляється не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
04 червня 2003 року позивачем було сформовано першу податкову вимогу № 1/72, яка отримана відповідачем 06.06.2003 року, що підтверджується корінцем податкової вимоги, копія якого наявна в матеріалах справи (арк. справи18), 06 липня 2003 року сформовано другу податкову вимогу № 2/80, яка отримана відповідачем 08.07.2003 року, що підтверджується корінцем податкової вимоги, копія якого наявна в матеріалах справи (арк. справи 19).
Отже, податкові вимоги вручені відповідачу ще у 2003 році, з цього періоду відповідач постійно мав несплачену податкову заборгованість, у зв’язку з чим вказані податкові вимоги не втратили своєї юридичної сили.
Наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що вжиті податковим органом заходи направлені на погашення податкового боргу відповідача не призвели до погашення суми податкового боргу.
Згідно статті 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Тобто, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків суми самостійно визначеного зобов’язання з орендної плати за землю, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні».
Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву.
Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу
Частиною 3, 4 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує чиїх-небудь прав, свобод або інтересів, що є підставою для прийняття судом визнання позову та можливості прийняття постанови про задоволення заявлених позивачем вимог.
Представник відповідача під час судового засідання надав до суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Торезі про стягнення заборгованості з податку на землю у розмірі 452 973,46 гривень визнавав у повному обсязі та просив встановити спосіб виконання судового рішення у вигляді розстрочення на 120 (сто двадцять) місяців, здійснюючи стягнення з квітня 2011 року, шляхом щомісячних перерахувань по 3775,00 гривень до повного погашення у зв’язку із важким фінансовим становищем підприємства. Посилається на те, що у підприємства є обставини, які ускладнюють виконання постанови, а саме: збитковість підприємства відповідно до результатів діяльності підприємства за 2010 рік; наявність кредиторської заборгованості у тому числі перед бюджетом; виконання договірних зобов’язань по отриманим кредитам. Таким чином, позивач з метою належного виконання рішення суду просить розстрочити виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду в адміністративній справі № 2а/0570/2553/2011.
Як встановлено у судовому засіданні, представник відповідача просить розстрочити виконання постанови суду строком на 120 місяців з причин важкого фінансового становища підприємства, недостатності коштів на рахунку підприємства для погашення податкового боргу, наявністю дебіторської заборгованості.
Як вбачається з балансу підприємства станом на 31 грудня 2010 року відповідно до рядку 160 дебіторська заборгованість підприємства складає 14 956 тис. грн., в той час як поточні зобов’язання підприємства складають 223 239 тис. грн.
Відповідно до звіту про фінансові результати за 2010 рік збитки підприємства склали 71 382 тис. грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.
З огляду на зазначене, суд вважає заяву обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню.
Згідно приписів частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
З огляду на зазначене, на підставі положень Закону України «Про плату за землю», Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України «Про систему оподаткування» та керуючись ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 112, 136, 158 – 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Торезі до Державного підприємства «Торезантрацит» про стягнення заборгованості з податку на землю в сумі 452 973,46 гривень задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Торезантрацит» (код ЄДРПОУ 32366906, адреса: 86600, Донецька область, м. Торез, вул. Енгельса, 88) заборгованість з податку на землю у розмірі 452 973,46 гривень (чотириста п’ятдесят дві тисячі дев’ятсот сімдесят три гривні 46 копійок):
- 377 844,15 гривень (триста сімдесят сім тисяч вісімсот сорок чотири гривні 15 копійок) код платежу 13050100 отримувач місцевий бюджет, банк отримувач ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016, ОКПО 34687305, р/р 33218811700084;
- 62 460,87 гривень (шістдесят дві тисячі чотириста шістдесят гривень 87 копійок) код платежу 13050101 отримувач місцевий бюджет, банк отримувач ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016, ОКПО 34687305, р/р 33218811700084;
- 12 688,44 гривень (дванадцять тисяч шістсот вісімдесят вісім гривень 44 копійки) код платежу 13050102 отримувач місцевий бюджет, банк отримувач ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016, ОКПО 34687305, р/р 33218811700084.
Розстрочити виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2011 року в адміністративній справі за позовом Державної податкової інспекції у м. Торезі до Державного підприємства «Торезантрацит» про стягнення заборгованості з податку на землю у розмірі 452 973,46 гривень (чотириста п’ятдесят дві тисячі дев’ятсот сімдесят три гривні 46 копійок) строком на 120 місяців починаючи з квітня 2011 року по лютий 2021 року по 3775,00 гривень (три тисячі сімсот сімдесят п’ять гривень 00 копійок) на місяць, у березні 2021 року – 3748,46 гривень (три тисячі сімсот сорок вісім гривень 46 копійок).
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови в присутності представників позивача та відповідача.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 21 березня 2011 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Михайлик А.С.