Справа № 2-а-844/11

П О С Т А Н О В А

іменем України

07 квітня 2011 року

Суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Бондар Я.М., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровській області про зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі Дніпропетровській області про зобов’язання здійснити перерахунок та виплатити надбавку до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 09.07.2007 року.

Строк звернення до суду із даним позовом позивачу поновлено.

Відповідачем подано письмові заперечення проти позову. Відповідач просив відмовити у задоволенні позову  на тих підставах, що у 2006 році на час встановлення відповідної надбавки до пенсії за ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», КМУ України не було визначено порядку  обчислення, нарахування та механізму її  виплати. Згодом дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»було зупинено Законом України  «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року статті 6 та 11 вказаного Закону  визнані такими, що не відповідають Конституції України. Проте, тим же законом у ст. 7  передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, здійснюється за рахунок Державного бюджету України, але і після прийняття рішення Конституційного суду України залишилось неврегульованим питання відповідних бюджетних асигнувань –видатки на ці витрати не були передбачені Державним бюджетом на 2007 рік. В решті позовних вимог також просила відмовити за відсутності правового підґрунтя.

Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню за таких підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року та є особою, на яку поширюється дія абзацу 1 статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№2195-ІУ від 18 листопада 2004 року, та має статус «дитини війни», що підтверджується копією паспорту та пенсійного посвідчення, що долучені до матеріалів справи.

Згідно з частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003, №1058-ГУ мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Суд вважає за необхідне прийняти у своїх висновках поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки саме це правове визначення застосовується виключно в діях відповідача під час визначення пенсій громадянам та їх призначення.

Положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Доводи представника відповідача стосовно того, що відповідно до вимог ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком як розрахункова величина застосовується лише до правовідносин, що регулюються цим законом, і до такої категорії громадян як «діти війни»не застосовується, а згідно ст. 7 Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій «дітей війни»здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, і Пенсійний фонд України не повинен нести відповідальність за позовами вказаної категорії громадян - є хибними та спростовані вищенаведеними висновками.

Слід звернути увагу, що реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням бюджетних коштів, котра базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги.

Так, у справі "Кечко проти України" Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. Суди не повинні приймати до уваги обставини, коли з набуттям чинності певним законом, його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше. І тому до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права.

Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України №107-VI «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»текст статті 6 Закону України №2195-ІУ викладено в наступній редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

Відповідно до частини 4 статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Підстави для підвищення пенсії за період з січня по 22 травня 2008 року - були відсутні, оскільки позивачу пенсія виплачувалася у збільшеному розмірі у січні - березні 2008 року на 47 грн., щомісячно (10% від 470 грн. - прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність), а в квітні на 48,10 грн., тому позовні вимоги за цей період - не підлягають задоволенню.

Проте, Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008          рік»N 107-УІ від 28 грудня 2007 року щодо викладення положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№2195-ІУ в новій редакції.

Таким чином, відновлено дію ст. 6 Закону України №2195-ІУ.

Стаття 58 ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2008 рік затверджений у наступному розмірі з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня - 498 грн.

Таким чином, відповідач повинен був провести підвищення пенсії у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону починаючи з 22 травня 2008 року.

Таким чином, суд вважає, що відповідач починаючи з 22 травня 2008 року неправомірно застосовував п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року, якою встановлено, що «дітям війни»(крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії виплачується підвищення у розмірах : з 22 травня -48,1 гри., з 01 липня - 48,2 грн., з 01 жовтня - 49,8 грн., бо ці положення суперечать Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та рішенню Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року.

Вищенаведені висновки свідчать, що відповідач діяв не у спосіб передбачений чинним законодавством на певний період часу, рішення Конституційного суду не виконував, що стало причиною звернення позивача до суду.

Тому, суд вважає за можливе зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу надбавку до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 31.08.2010 року, в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період позивачу у меншому розмірі ніж передбачено зазначеними нормами закону або не виплачена.

Суд не враховує посилання відповідача на відсутність коштів для забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії позивачу, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на підставу невиконаний своїх зобов'язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та ст. 6 Закону.

Крім того, Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення «Про Пенсійний фонд України»і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»рішення щодо призначення, донарахування перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону покладено па відповідні територіальні управління за місцем проживання позивача.

Судові витрати по справі складають 3 грн.40 коп., які підлягають стягненню із бюджету на користь позивача згідно із ч.1 ст. 94 КАС України.

Відповідно до ст.256 КАС України негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження.

Керуючись ст.ст. 3,6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. ст. 8,19,22,48, 55, 64, 92, 95, 124, 147 Конституції України,  ст.ст. 158 - 183-2, 256 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовільнити.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 підвищення пенсії у розмірі меншому ніж передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року  неправомірними.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та починаючи  з 22 травня 2008 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

Стягнути з місцевого бюджету на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 3,40 грн.

У задоволені решти позовних вимог - відмовити.

Зобов’язати відповідача до негайного виконання даної постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів після отримання її копії до  апеляційного суду через районний суд.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                                                             Бондар Я.М.