1-23/11    

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

24 лютого 2011 року

Оратівський районний суд Вінницької області

у складі головуючого - судді Романчук Р.В.

при секретарі Данилюку В.М.

з участю прокурора Іщука М.Ю.

підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Оратів кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця                          с. Мелешків Гайсинського району Вінницької області, проживаючого по АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, розлученого, який має на утриманні малолітню дитину, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч. 2 ст. 199 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця                         м. Дніпропетровська, проживаючого АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч. 2 ст. 199 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1  09.11.2010 року близько 22 год., перебуваючи в магазині «Оазис», що розташований в смт. Оратів, за попередньою змовою з ОСОБА_2 вчинив замах на збут грошової купюри номіналом 500 гривень України, серійний номер АГ 5021329, 2006 року випуску, яка не відповідає зразкам грошових знаків, що перебувають в офіційному обігу на території України, намагаючись використати її як засіб платежу, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі. Продовжуючи злочинну діяльність, 10.11.2010 року близько 10 год. ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 повторно вчинив замах на збут грошової купюри номіналом 500 гривень України, серійний номер АГ 5021329, 2006 року випуску, яка не відповідає зразкам грошових знаків, що перебувають в офіційному обігу на території України, намагаючись використати її як засіб платежу в продовольчому магазині п/п ОСОБА_4, що розташований по вул. Леніна в смт. Оратів, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

ОСОБА_2  09.11.2010 року близько 22 год., перебуваючи в магазині «Оазис», що розташований в смт. Оратів, за попередньою змовою з ОСОБА_1 вчинив замах на збут грошової купюри номіналом 500 гривень України, серійний номер АГ 5021329, 2006 року випуску, яка не відповідає зразкам грошових знаків, що перебувають в офіційному обігу на території України, намагаючись використати її як засіб платежу, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі. Продовжуючи злочинну діяльність,  10.11.2010 року близько 10 год. ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_1 повторно вчинив замах на збут грошової купюри номіналом 500 гривень України, серійний номер АГ 5021329, 2006 року випуску, яка не відповідає зразкам грошових знаків, що перебувають в офіційному обігу на території України, намагаючись використати її як засіб платежу в продовольчому магазині п/п ОСОБА_4, що розташований по вул. Леніна в смт. Оратів, але злочин не було закінчено з причин, з причин, які не залежали від його волі.

Підсудний ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч. 2 ст. 199 КК України, визнав повністю і суду пояснив, що 08.11.2010 року разом із ОСОБА_5 приїхав в гості в смт. Оратів до свого друга ОСОБА_2 09.11.2010 року біля 22 год. вечора вони із ОСОБА_2 пішли в кафе випити пива. В кафе «Оазис»вони пили пиво та грали в карти. Потім вони захотіли купити сигарет, однак зрозуміли, що у них не вистачає коштів. ОСОБА_2 витягнув із гаманця купюру 500 грн. та сказав, що купюра підроблена. Після цього вони вирішили придбати товар за дану купюру. ОСОБА_2 залишився за столиком, а він взявши купюру пішов в кафе та замовив продавцю пляшку горілки «Холодний яр», пляшку мінеральної води та пачку цигарок. Продавець виставила товар на прилавок після чого він дав їй підроблену купюру номіналом 500 грн. Продавець оглянула дану купюру та пішла з купюрою до інших відвідувачів кафе. Повернувшись, продавець сказала що не візьме дану купюру, оскільки вона підроблена та повернула йому купюру. Він заховав купюру в карман, дав продавцю шість гривень та купив пачку цигарок. Після цього він повернувся до ОСОБА_2 та повідомив йому про те, що продавець гроші не взяла, сказавши, що це фальшивка вищого ґатунку. Наступного дня, 10.11.2010 року біля 10 год. він разом із ОСОБА_2 йшли на автовокзал. Оскільки їм було цікаво чи можна збути дану купюру вони вирішили знову спробувати придбати товар за дану купюру. Коли вони підійшли до магазину, що розташований по вул. Леніна в смт. Оратів, ОСОБА_2 залишився біля магазину, а він, взявши купюру у ОСОБА_2, зайшов в магазин та замовив продавцю пляшку горілки «Холодний яр», пляшку мінеральної води та банку кави, даний товар продавець виложила на прилавок і сказала йому вартість товару. Він повідомив продавцю, що у нього купюра номіналом 500 грн. на що продавець відповіла, що в неї немає здачі. Після цього він вийшов з магазину так і не придбавши товар. Вийшовши з магазину, побачив, що з ОСОБА_2 розмовляють працівники міліції, працівники міліції попросили їх проїхати до Оратівського РВ УМВС, де в нього було вилучено підроблену купюру номіналом 500 грн. Розуміє, що вчинив злочин та щиро розкаюється у вчиненому.

Підсудний ОСОБА_2 у судовому засіданні вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч. 2 ст. 199 КК України, визнав повністю і суду пояснив, що підроблену купюру номіналом 500 грн. він побачив у своєї дівчини ОСОБА_6, яка розповіла йому, що дану купюру з м. Москви привіз її вітчим ОСОБА_7, він взяв дану купюру та зберігав у гаманці як сувенір.  08.11.2010 року до нього приїхали в гості його друзі ОСОБА_1 та ОСОБА_5 09.11.2010 року біля 22 год. вечора вони із ОСОБА_1 пішли в кафе випити пива. В кафе «Оазис»вони пили пиво та грали в карти. Потім вони захотіли купити сигарет, однак зрозуміли, що у них не вистачає коштів. Він витягнув із гаманця купюру 500 грн. , яку взяв у свої дівчини ОСОБА_6 та сказав ОСОБА_1, що купюра підроблена. Після цього вони вирішили придбати товар за дану купюру. Він залишився за столиком, а ОСОБА_1, взявши купюру, пішов в кафе за товаром. Повернувшись, ОСОБА_1 повідомив йому про те, що продавець гроші не взяла, сказавши, що це фальшивка вищого ґатунку. Наступного дня, 10.11.2010 року біля 10 год. він разом із ОСОБА_1 йшли на автовокзал. Оскільки їм було цікаво чи можна збути дану купюру вони вирішили знову спробувати придбати товар за дану купюру. Коли вони підійшли до магазину, що розташований по вул. Леніна в смт. Оратів, він віддав ОСОБА_1 купюру та залишився біля магазину, а ОСОБА_1, взявши купюру, зайшов в магазин за товаром. Через деякий час до нього підійшли працівники міліції, коли з магазину вийшов ОСОБА_1 працівники міліції попросили їх проїхати до Оратівського РВ УМВС, де в ОСОБА_1 було вилучено підроблену купюру номіналом 500 грн. Розуміє, що вчинив злочин та щиро розкаюється у вчиненому.

Крім визнання підсудними своєї вини, їх винність повністю доведена наступними доказами, що повно, всебічно та неупереджено перевірені судом.   

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що підсудний ОСОБА_2 є її співмешканцем. ОСОБА_7 є її вітчимом. Вітчим часто їздить працювати в м. Москву. Приїхавши на початку листопада 2010 року з м. Москви, вітчим привіз купюру номіналом 500 грн. та повідомив їй, що дана купюра підроблена. Дану купюру вона зберігала вдома як сувенір. Про те, що дана купюра підроблена вона розповіла співмешканцю ОСОБА_2 08.11.2010 р. до ОСОБА_2 приїхали в гості його друзі із м. Гайсина Вінницької області, а саме ОСОБА_1 та ОСОБА_5 09.11.2010 року ОСОБА_2 та  ОСОБА_1 вечором пішли в кафе випити пива, а вона залишилася вдома з дитиною. Коли вона наступного дня подивилася в сервант, де зберігалася підроблена купюра, то помітила, що купюри там не було.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що часто їздить працювати в м. Москву. Приїхавши на початку листопада 2010 року з м. Москви, він привіз купюру номіналом 500 грн. та повідомив членам сім’ї, що дана купюра підроблена. Підроблену купюру йому дали в поїзді невідомі особи, коли він повертався додому та міняв російські рублі на гривні. Дану купюру він дав дочці ОСОБА_6 і вона поклала її в сервант. 08.11.2010 р. до співмешканця його дочки ОСОБА_2 приїхали в гості його друзі із м. Гайсина Вінницької області ОСОБА_1 та ОСОБА_5 і вони святкували його день народження, після чого він ліг спати. Йому не відомо хто взяв із серванту підроблену купюру.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила, що працює продавцем у магазині продукти, що розташований по вул. Леніна, 97 в смт. Оратів та належить приватному підприємцю ОСОБА_4 10.11.2010 року близько 10 год. в магазин зайшов невідомий їй молодий чоловік та замовив пляшку горілки «Холодний яр», пляшку мінеральної води та банку кави, даний товар вона виложила на прилавок і сказала покупцю вартість товару. Покупець сказав, що  у нього купюра 500 грн. на що вона йому відповіла, що в неї не буде здачі і чоловік вийшов із магазину.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила, що вона працює продавцем в кафе «Оазис», який належить приватному підприємцю ОСОБА_10 09.11.2010 року біля 22 год. в кафе зайшов невідомий їй молодий чоловік та сказав, що хоче купити пляшку горілки «Холодний яр», пляшку мінеральної води та пачку цигарок. Вона виставила даний товар на прилавок та повідомила покупцю вартість товару після чого чоловік дав їй купюру. Вона пам’ятає, що це була купюра рожевого кольору номіналом 200 грн. Оскільки купюра викликала в неї підозри, то вона пішла до інших відвідувачів кафе та попросила їх подивитися на дану купюру. Один із відвідувачів, імені якого вона не знає, оглянувши купюру, повідомив, що купюра є підробленою. Дану купюру вона повернула покупцеві та сказала, що вона не буде брати купюри, так як вона підроблена. Покупець забрав купюру, потім дав їй 6 грн. та придбав пачку цигарок.

При  огляді місця події 10.11.2010 р., а саме в приміщенні Оратівського РВ УМВС України у Вінницькій області в ОСОБА_1 було виявлено та вилучено грошову купюру номіналом 500 гривень України, серійний номер АГ 5021329, 2006 року випуску, яка не відповідає зразкам грошових знаків, що перебувають в офіційному обігу на території України. (а.с. 5-6).          

Відповідно до висновку експерта НДЕКЦ при УМВС України № 495-П від 18.11.2010 року, грошова купюра номіналом 500 гривень України, серійний номер АГ 5021329, 2006 року випуску, не відповідає зразкам грошових знаків, що перебувають в офіційному обігу на території України. Зображення лицьової та зворотної сторін купюри номіналом 500 гривень  нанесені за допомогою копіювально-множильної техніки, струменевим друком. (а.с.66-69).

Суд не приймає до уваги твердження свідка ОСОБА_9 про те, що купюра за яку підсудний намагався придбати товар була номіналом 200 грн., оскільки даний факт не знайшов свого підтвердження в ході судового розгляду справи. Такі твердження свідка ОСОБА_11 не узгоджуються із встановленими в ході судового слідства даними та суперечать матеріалам справи, які були досліджені в ході судового слідства.

 Відповідно до роз’яснень п. п. 3, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 року №7 «Про практику застосування судами кримінального  законодавства про повторність, сукупність  і рецидив злочинів та їх правові наслідки» повторністю  злочинів визнається  неодночасне  вчинення  однією і тією ж особою двох або більше злочинів, якщо вони, зокрема,  передбачені   тією   самою  статтею  або  частиною  статті Особливої частини КК. Від    повторності    злочинів    необхідно     відрізняти продовжуваний злочин,  який відповідно до частини другої статті 32 КК складається  з  двох  або  більше  тотожних  діянь, об'єднаних  єдиним  злочинним  наміром.  Об'єднання тотожних діянь єдиним злочинним наміром означає,  що до вчинення першого з  низки тотожних  діянь особа усвідомлює,  що для реалізації її злочинного наміру необхідно  вчинити  декілька  таких  діянь,  кожне  з  яких спрямовано  на  реалізацію цього наміру.  Такі діяння не утворюють повторності,  оскільки  кожне  з  них  стає  елементом  одиничного (єдиного) злочину і окремим (самостійним) злочином щодо будь-якого іншого з цих діянь  бути  не  може,  а  при  повторності  тотожних злочинів  кожен  із  них  має  свою  суб'єктивну сторону,  зокрема самостійний умисел,  який виникає щоразу перед вчиненням  окремого злочину.

В судовому засіданні встановлено, що 09.11.2010 року близько 22 год., перебуваючи в магазині «Оазис», що розташований в смт. Оратів, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за попередньою змовою вчинили замах на збут грошової купюри номіналом 500 гривень України, серійний номер АГ 5021329, 2006 року випуску, яка не відповідає зразкам грошових знаків, що перебувають в офіційному обігу на території України намагаючись використати її як засіб платежу, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі. Продовжуючи злочинну діяльність, 10.11.2010 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 близько 10 год. за попередньою змовою повторно вчинили замах на збут грошової купюри номіналом 500 гривень України, серійний номер АГ 5021329, 2006 року випуску, яка не відповідає зразкам грошових знаків, що перебувають в офіційному обігу на території України намагаючись використати її як засіб платежу в продовольчому магазині п/п ОСОБА_4, що розташований по вул. Леніна в смт. Оратів, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі. Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і 09.11.2010 року і 10.11.2010 року свої злочинні дії вчиняли із самостійним умислом, який виникав щоразу перед вчиненням  окремого злочину.

Відповідно до роз’яснень п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1996 року №6 «Про практику розгляду судами кримінальних справ про виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів»виготовлення  з  метою  збуту,  а  також збут підроблених грошей чи  державних  цінних  паперів  належить  кваліфікувати  як вчинені  за  попереднім зговором групою осіб тоді,  коли у злочині брали участь як співвиконавці дві і більше осіб,  котрі попередньо про це домовились,  у тому числі й у разі розподілу між ними ролей (коли виготовлення або  придбання  проводилось  одним,  а  збут  - іншим).

З урахуванням викладеного, суд вважає доведеною вину підсудного ОСОБА_1 у тому, що він вчинив замах на збут підробленої національної валюти України повторно за попередньою змовою групою осіб, але злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі і кваліфікує його дії за ч.2 ст.15, ч. 2 ст. 199 КК України. Суд вважає доведеною вину підсудного ОСОБА_2 у тому, що він вчинив замах на збут підробленої національної валюти України повторно за попередньою змовою групою осіб, але злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі і кваліфікує його дії за ч.2 ст.15, ч. 2 ст. 199 КК України.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким злочином, дані про особу підсудного і обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_1, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, має на утриманні малолітню дитину, раніше не судимий.

Обставинами, які згідно зі ст. 66 КК України пом’якшують покарання, суд вважає активне сприяння розкриттю злочину та щире каяття підсудного.

Обставин, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.

Суд не визнає вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою обставиною, яка обтяжує покарання, оскільки дана обставина передбачена  ч. 2 ст. 199 КК України як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що необхідним і достатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі в межах санкції  ч.2 ст.15, ч. 2 ст. 199 КК України, оскільки застосування більш м’якого покарання не сприятиме виправленню засудженого. Разом з тим, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, обставини вчинення злочину, дані про особу підсудного, зокрема, те, що підсудний раніше не судимий, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, має на утриманні малолітню дитину, суд вважає за можливе застосувати до підсудного ОСОБА_1 положення ст. 75 КК України та звільнити його від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням,  якщо він  протягом установленого судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені судом обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.  

При призначенні покарання ОСОБА_2 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким злочином, дані про особу підсудного і обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_2 характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, раніше не судимий.

Обставинами, які згідно зі ст. 66 КК України пом’якшують покарання, суд вважає активне сприяння розкриттю злочину та щире каяття підсудного.

Обставин, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.

Суд не визнає вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою обставиною, яка обтяжує покарання, оскільки дана обставина передбачена  ч. 2 ст. 199 КК України як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що необхідним і достатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі в межах санкції  ч.2 ст.15, ч. 2 ст. 199 КК України, оскільки застосування більш м’якого покарання не сприятиме виправленню засудженого. Разом з тим, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, обставини вчинення злочину, дані про особу підсудного, зокрема, те, що підсудний раніше не судимий, має постійне місце проживання, характеризується позитивно, суд вважає за можливе застосувати до підсудного ОСОБА_2 положення ст. 75 КК України та звільнити його від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням,  якщо він  протягом установленого судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені судом обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.  

Відповідно до ст.93 КПК України судові витрати покладаються на засуджених.

Судові витрати по справі складають: вартість проведення технічної експертизи документу у справі експертами НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області становить 1 288 грн. 80 коп., які слід стягнути солідарно із засуджених на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили слід залишити підписку про невиїзд.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили слід залишити підписку про невиїзд.

Речовий доказ у справі - грошову купюру номіналом 500 гривень України, серійний номер АГ 5021329, 2006 року випуску, яка не відповідає зразкам грошових знаків, що перебувають в офіційному обігу на території України слід знищити в установленому законом порядку.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, -  

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого   ч.2 ст.15, ч. 2 ст. 199 КК України.

Призначити покарання ОСОБА_1 за ч.2 ст.15, ч. 2 ст. 199 КК України у виді позбавлення волі на строк п’ять років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього відповідно до ст. 76 КК України обов’язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Запобіжний захід щодо засудженого ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.

ОСОБА_2  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч. 2 ст. 199 КК України.

Призначити покарання ОСОБА_2 за ч.2 ст.15, ч. 2 ст. 199 КК України у виді позбавлення волі на строк п’ять років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього відповідно до ст. 76 КК України обов’язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Запобіжний захід щодо засудженого ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області судові витрати по справі за проведення експертизи в розмірі 1 288 грн. 80 коп.

Речовий доказ у справі - грошову купюру номіналом 500 гривень України, серійний номер АГ 5021329, 2006 року випуску, яка не відповідає зразкам грошових знаків, що перебувають в офіційному обігу на території України знищити в установленому законом порядку.

Апеляція на вирок суду може бути подана протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Вінницької області через Оратівський районний суд Вінницької області.          

СУДДЯ