УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" березня 2011 р. справа № 2а-404/10
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Руденко М.А.
суддів: Мірошниченка М.В. Юхименка О.В.
розглянула в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду в Царичанському районі Дніпропетровської області на постанову Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2010 року по справі № 2а-404/10 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду в Царичанському районі Дніпропетровської області про зобов'язання здійснити перерахунок щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни", -
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2010 року позивачка звернулась до Царичанського районного суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просила: визнати неправомірною бездіяльність відповідача по невиконанню з 15.05.2010 року по дату винесення судового рішення включно із врахуванням раніше сплачених сум; зобов’язати відповідача виплатити соціальну допомогу за вказаний період часу.
В обґрунтування своїх вимог позивачка вказала на те, що має статус “дитини війни”, тому користується всіма правами та пільгами, передбаченими Законом України “Про соціальний захист дітей війни ” для цієї категорії осіб, і на підставі ст.6 зазначеного Закону має право на щомісячну доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Постановою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 07.12.2010 року адміністративний позов задоволено частково, а саме: зобов’язано відповідача здійснити нарахування та забезпечити виплату позивачу підвищення пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 18.05.2010 року по 07.12.2010 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням сум, фактично виплачених у вказані періоди.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Апелянт вважає, що вищезазначене рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, посилаючись на відсутність виділених коштів, можливості та підстав для здійснення зазначеного виду доплати.
Заперечень на апеляційну скаргу не надійшло.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення.
Судом встановлено, що позивачка ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до абз.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№2195 від 18 листопада 2004 року (далі –Закон №2195) має статус «дитини війни», а тому згідно зі ст.6 цього Закону має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком (а.с.8).
Згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Отже, позивачка є особою, яка має право на отримання підвищення до пенсії, у розмірах, які визначено Законом, а відтак має право на звернення до суду за захистом порушеного права.
На час розгляду справи Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»не призупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а відтак відповідач був зобов’язаний виплачувати позивачці підвищення до пенсії у розмірах, які визначено ст.6 названого Закону. Проте відповідач будь-яких дій з цього приводу не здійснював.
Відповідно до положень частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
30 липня 2010 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства України. В частину другу статті 99 КАС України внесено зміни, відповідно до яких для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, чинне законодавство встановленими строками, обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Як вбачається з матеріалів справи адміністративний позов, в якому, в тому числі, заявлені вимоги про перерахунок та виплату підвищення до пенсії за 2007, 2008, 2009 та 2010 роки подано до суду 18.11.2010р., тобто після внесення змін до КАС України, яким встановлено строки звернення до суду.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, дослідив докази, дав їм належну оцінку та прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, з урахуванням часу звернення позивачи з позовом до суду (18.11.2010р.) колегія суддів вважає за необхідне постанову Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2010 року по справі № 2а-404/10 залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206 КАС України колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду в Царичанському районі Дніпропетровської області на постанову Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 07.12.2010 року по справі № 2а-404/10 –залишити без задоволення.
Постанову Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 07.12.2010 року по справі № 2а-404/10 –без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та відповідно до ч.10 ст.183-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: М.А. Руденко
Суддя: М.В. Мірошниченко
Суддя: О.В. Юхименко