13.04.2011 Справа № 2-2912/11

                                                                                                                                        Справа №2-2912/2011 року

У  Х  В  А  Л  А

        07 квітня 2011 року                                                                                                        м. Київ

        Суддя Оболонського районного суду м. Києва Андрейчук Т.В., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та усунення перешкод у спілкуванні та участі у вихованні дитини, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та усунення перешкод у спілкуванні та участі у вихованні дитини.

Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.3 Цивільного процесуального кодексу України кожен має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

        Вимоги до форми та змісту позовної заяви встановлені ст.119 ЦПК України.

        Відповідно до ч.2, ч.3, ч.5 та ч.6 ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити ім’я (найменування) позивача і відповідача, а також ім’я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв’язку, якщо такий відомий, зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

        Однак ОСОБА_1 вимоги, передбачені вказаними законодавчими нормами, не виконані. Так, позивач, просячи суд зобов’язати відповідача припинити перешкоджати йому  виховувати сина, свої вимоги жодним чином не обгрунтував, не зазначив докази на підтвердження наявності цих обставин. При цьому, у позовній заяві відсутні посилання на висновки органу опіки і піклування, якими встановлені подібні факти, а також на документи, які стверджують факти його звернення до відповідних органів та служб з приводу неправмірних дій відповідача.

        Крім того, вимоги позивача про розірвання шлюбу та зобов’язання вчинити дії є неоднорідними, мають різний предмет та підстави, а тому спільний їх розгляд є недоцільним та таким, що ускладнюватиме вирішення справи. Зокрема, обов’язковою є участь у розгляді даної категорії справ органів опіки та піклування. Так, для прискорення розгляду справи про розірвання шлюбу доцільним є виключення з переліку позовних вимог вимоги про усунення перешкод у спілкуванні та участі у вихованні дитини та подання окремого позову з таким предметом.

        Ч.1 ст.121 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених ст.ст.119, 120 Цивільного процесуального кодексу України, або не сплачено судовий збір чи не оплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

        Зважаючи на вищенаведене, керуючись ч.1 ст.121 ЦПК України, суддя, -

                                                              у х в а л и в:

        Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та усунення перешкод у спілкуванні та участі у вихованні дитини залишити без руху та надати позивачу строк на усунення недоліків тривалістю п’ять днів з дня отримання позивачем цієї ухвали.

        У випадку, якщо недоліки позовної заяви у визначений строк не будуть виправлені, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачеві.

        Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                                              Андрейчук Т.В.