Справа № 1-219/11

В И Р О К  

іменем України

«30»березня 2011 року                                                                              м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі:

головуючого –судді                                         Косик Л.Г.,

при секретарі                                                   Яблонській І.К.,     

за участю прокурора                                        Смітюха В.Є.,

захисника –адвоката                                         ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого

у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 186 ч. 1,  186 ч. 2 КК України, -

встановив:

ОСОБА_2 05.10.2010 року, приблизно о 01 годині 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в квартирі АДРЕСА_1, відкрито викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_3.

Так, ОСОБА_2 05.10.2010 року, приблизно о 01 годині, після розлиття алкогольних напоїв, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, прийшов по місцю свого мешкання в двохкімнатну кв. АДРЕСА_1, де в одній кімнаті мешкає його мати ОСОБА_3, а в іншій - проживає він з бабусею ОСОБА_4 та дідом ОСОБА_5. Знаходячись в квартирі, ОСОБА_2 вирішив скоїти крадіжку чужого майна, яке належить його матері ОСОБА_3.

З метою виконання свого злочинного умислу, ОСОБА_2 05.10.2010 року, приблизно о 01 годині 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, продовжуючи знаходитись по місцю свого проживання, скориставшись відсутністю матері ОСОБА_3 за місцем мешкання і тим, що за його діями ніхто не спостерігає, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, таємно викрав чуже майно, яке належить його матері ОСОБА_3, а саме кольоровий телевізор «Самсунг», моделі КС - 213453 ГК, ціною 1050 гривень, завдавши потерпілій матеріальну шкоду. З викраденим телевізором, ОСОБА_2 став виходити з приміщення квартири, однак в цей час в коридорі квартири зустрів свою бабусю ОСОБА_4, яка зрозумівши, що ОСОБА_2 заволодів телевізором і намагається винести його з квартири, стала вимагати залишити телевізор на місці. Однак, ОСОБА_2 усвідомлюючи те, що його викрили в скоєнні даного злочину, з метою утримання викраденого ним чужого майна і доведення свого злочинного умислу до кінця, з викраденим телевізором з місця вчинення злочину втік.

Крім цього, ОСОБА_2 05.10.2010 року, приблизно о 03 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в квартирі АДРЕСА_1, повторно, відкрито викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_4.

Так, ОСОБА_2 05.10.2010 року, приблизно о 03 годині, після вживання спиртних напоїв, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння прийшов за місцем свого мешкання, в кв. АДРЕСА_1. Знаходячись по місцю свого мешкання, ОСОБА_2 вирішив повторно, скоїти крадіжку чужого майна, яке належить його бабусі ОСОБА_4.

З метою виконання свого злочинного умислу, ОСОБА_2 05.10.2010 року, приблизно о 03 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, продовжуючи знаходитись по місцю свого проживання, зайшов до кімнати в якій знаходились його дід ОСОБА_5 та бабуся ОСОБА_4 і в присутності останніх, з метою обернення на свого користь та особистого збагачення, повторно відкрито викрав чуже майно, яке належить його бабусі ОСОБА_4., а саме кольоровий телевізор RT 2ІСС25», ціною 771 гривня, завдавши потерпілій матеріальну шкоду. З відкрито викраденим чужим майном, ОСОБА_2 направився до виходу з приміщення даної квартири.

В цей час ОСОБА_4 розуміючи, що ОСОБА_2 відкрито викрав її телевізор », стала вимагати від ОСОБА_2 залишити телевізор на місці. Однак ОСОБА_2, усвідомлюючи те, що його викрили в скоєнні даного злочину, з метою утримання відкрито викраденого ним чужого майна і доведення свого злочинного умислу до кінця, з викраденим телевізором з місця вчинення злочину втік.

Крім цього, ОСОБА_2 05.10.2010 року, приблизно о 04 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в квартирі АДРЕСА_1, повторно, відкрито викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_4.

Так, ОСОБА_2 05.10.2010 року, приблизно о 04 годині, після розпиття спиртних напоїв, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння прийшов за місцем свого мешкання, в кв. АДРЕСА_1. Знаходячись по місцю свого мешкання, ОСОБА_2 вирішив повторно, скоїти крадіжку чужого майна, яке належить його бабусі ОСОБА_4.

З метою виконання свого злочинного умислу, ОСОБА_2 05.10.2010 року, приблизно о 04 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, продовжуючи знаходитись по місцю свого проживання, зайшов до кімнати квартири в якій знаходились його дід ОСОБА_5 та бабуся ОСОБА_4 1 в присутності останніх, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, повторно відкрито викрав чуже майно, яке належить його бабусі ОСОБА_4., а саме пилосос «Самсунг»CS 21Z45ZGQ, ціною 300 гривень, завдавши потерпілій матеріальну шкоду. З відкрито викраденим чужим майном, ОСОБА_2 направився до виходу з приміщення даної квартири.

В цей час ОСОБА_4 розуміючи, що ОСОБА_2 відкрито викрав її пилосос «Самсунг», стала вимагати від ОСОБА_2 залишити пилосос на місці. Однак ОСОБА_2 усвідомлюючи те, що його викрили в скоєнні даного злочину, з метою утримання відкрито викраденого ним чужого майна і доведення свого злочинного умислу до кінця, з викраденим пилососом з місця вчинення злочину втік. В подальшому ОСОБА_2 викрадений ним пилосос продав, а гроші отримані з продажу вказаного пилососу витратив на свої потреби.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2, свою вину у вчиненому злочині при обставинах, викладених в обвинувальному висновку визнав повністю і щиросердечно розкаявся та пояснив, що він 04.10.2010 року з обіду до пізнього вечора вживав спиртні напої разом зі своїм знайомим ОСОБА_6 05.10.2010 року приблизно о 01 годині у нього скінчились гроші, однак вони ще хотіли продовжити вживати спиртні напої. Так, він, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, запропонував ОСОБА_6 піти до нього додому, де він може взяти свій телевізор, який в подальшому вони можуть продати, за що отримати певні гроші для того щоб продовжити вживати спиртні напої. Про те, що він збирається викрасти вказаний телевізор у своєї матері, він ОСОБА_6 не розповідав. На його пропозицію ОСОБА_6 погодився та вони разом з ним направились за місцем його мешкання. 05.10.2010 року приблизно в 01 годині ЗО хвилин вони увійшли до його квартири АДРЕСА_1, де продовжили розпивати спиртне. В цей час матері в квартирі не було, була бабуся та дідусь. Бабуся, почувши, що він увійшов в квартиру, вийшла до них та попросила ОСОБА_6 піти з квартири, оскільки вже досить пізній час. На прохання бабусі вони не відреагували. Буквально через декілька хвилин він разом з Боровковим увійшов до кімнати його матері та він взяв телевізор «Самсунг», після чого став виходити з квартири. Коли він намагався викрасти даний телевізор, то це побачила його бабуся Соловйова З.І., яка стала кричати на нього та наполягати на тому, щоб він поставив телевізор назад, однак він не реагував на її прохання. Так, вийшовши з квартири, він разом з ОСОБА_6 направився на вулицю, щоб десь продати вказану річ. З цією метою вони прийшли до одного їхнього знайомого, як пізніше йому стало відомо ОСОБА_7 Прийшовши до ОСОБА_7, останній відмовився купити у них даний телевізор, оскільки здогадався, що він крадений. В свою чергу ОСОБА_7 забрав у них вказаний телевізор та залишив його у себе в квартирі. У зв'язку з викладеним їм не вдалося продати вказаний телевізор. Оскільки їм потрібні було терміново гроші на придбання спиртного, то він знову повідомив ОСОБА_6, що у нього вдома є ще один телевізор, який він може продати, однак потрібно знову повертатись додому, щоб його забрати, при цьому він попросив ОСОБА_6 допомогти йому в цьому. На його пропозицію ОСОБА_6 погодився та разом з ним прослідував до квартири. Так, 05.10.2010 року, приблизно в 03 години, він разом з ОСОБА_6 зайшов до квартири, в якій він проживає, де на нього чекала його бабуся. Знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, він увійшов в кімнату бабусі та викрав у неї її телевізор ». В той час коли він намагався його винести, то до нього стала кричати бабуся та просити, що він цього не робив, однак, не придавши значення проханням бабусі, наперекір її волі, він вийшов з квартири. Заволодівши вказаним телевізором, вони направились з ОСОБА_6 по вулиці, щоб продати викрадений ним телевізор. В зв'язку з тим, що вони знаходились в стані алкогольного сп'яніння тому декілька разів опускали на землю телевізор, в результаті чого він розбився. Телевізор в пошкодженому стані ніхто не хотів купувати. В зв'язку з цим вони викинули вказаний телевізор на одному із смітників, який знаходиться поруч з магазином «Сільпо», розташованим по вул. А.Булаховського в м. Києві. Після цього він знову вирішив піти за місцем свого мешкання, де викрасти ще щось з побутової техніки, яку можна було б продати. Так, на виконання свого злочинного умислу, він прослідував за місцем мешкання, де в присутності своєї бабусі знову викрав її майно, а саме пилосос «Самсунг». Після цього він разом з ОСОБА_6, заволодівши вказаним пилососом, вийшли на вулицю та стали шукати куди продати пилосос. Так, зустрівши раніше незнайомого чоловіка, вони продали йому викрадений пилосос за 80 гривень.

Враховуючи те, що підсудний ОСОБА_2 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства злочину при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, погодився із кількість та вартістю відкрито викраденого майна,та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі підсудний, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз’яснивши їм положення ч. 3 ст. 299 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 299, ст. 301-1 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.   

Враховуючи викладене, суд допитавши підсудного та дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особу підсудного, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена повністю. Дії ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, кваліфіковані вірно. Дії ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, вчинене повторно також кваліфіковані вірно.

При призначенні підсудному ОСОБА_2 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, які відповідно до вимог ст. 12 КК України, відносяться до злочинів середньої тяжкості (ст. 186 ч. 1 КК України) та до тяжких злочинів (ст. 186 ч. 2 КК України), обставини вчинення злочину, дані про особу підсудного, який осудний, виявляє зловживання алкоголем, алкоголізмом не страждає –про що свідчить висновок судової психолого-психіатричної та наркологічної експертизи (а.с. 97-99), раніше не судимий, раніше неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, в тому числі за вчинення насильства в сім’ї, не працює, будь-якою суспільно-корисною працею не займається, за місцем реєстрації та проживання характеризується позитивно, згідно з даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, на обліку у лікаря-психіатра перебуває з приводу хронічного нервово-психічного захворювання обставину, що пом’якшує покарання - щире каяття та обставину, що обтяжує покарання – вчинення злочину особою, яка перебувала у стані алкогольного сп’яніння.   

Враховуючи вказане, суд вважає, що виправлення винного можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому покарання за ч. 1, 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією зазначеної статті, із врахуванням вимог ст. 70 КК України.  

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 залишити без розгляду згідно ст.291 ч.1 КПК України, оскільки потерпіла не з’явилася в судове засідання і не підтримала свої позовні вимоги.

 Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 81 КПК України.    

 На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 186,  ч. 2 ст. 186 КК України, призначивши покарання:

-          за ч. 1 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки;

-          за ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців.   

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців.  

Початок строку відбуття покарання з урахуванням заліку досудового ув’язнення засудженому ОСОБА_2 обчислювати з 16.03.2011 року.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 залишити без розгляду згідно ст.291 ч.1 КПК України, оскільки потерпіла не з’явилася в судове засідання і не підтримала свої позовні вимоги.

Речові докази по справі:  

-          телевізор «Самсунг», який передано на зберігання потерпілій ОСОБА_3 (а.с. 76), - залишити останній за належністю;

-          ксерокопію бланку доставки телевізора «LG» та ксерокопію гарантійного талону на пилосос «Самсунг», що зберігаються при матеріалах кримінальної справи (а.с. 70-71), - зберігати при матеріалах справи.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 залишити у виді взяття під варту та утримання в Київському СІЗО № 13 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим –в той же строк з моменту отримання ним копії вироку.   

Суддя:                                                                                 Л.Г. Косик