Справа № 2-572\09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2009 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого Петришин Н.М.,

при секретарі Тікіній І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Гоголівської сільської ради Броварського району Київської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування, -

встановив:

У грудні 2008 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 3вернулися до суду із позовом до Гоголівської сільської ради Броварського району Київської області про визнання права власності в порядку спадкування на домоволодіння АДРЕСА_1, посилаючись на те, що після смерті їх батька ОСОБА_5, відкрилась спадщина на зазначене домоволодіння, на яке відсутні правовстановлюючі документи, через що і змушені звернутись до суду із вказаним позовом. На день смерті батька і до цього часу ОСОБА_2 проживає у спірному будинку. Крім нього спадкоємцем за законом є ОСОБА_1 Дружина ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Спадкодавець заповіту не залишив.

У судовому засіданні позивачі позов підтримали. ОСОБА_3, яка була залучена в якості відповідача в судовому засіданні, позов визнала. Від відповідача Гоголівської сільської ради Броварського району Київської області надійшла заява про визнання позову та розгляд справи у відсутності представника сільської ради.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини. З матеріалів справи вбачається, що 21 травня 2006 року помер ОСОБА_5 (а. с. 15).

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на належне йому майно, зокрема домоволодіння АДРЕСА_1

Оскільки заповіту спадкодавцем за життя не було складено, що підтверджується Витягом із Спадкового реєстру (заповіти \ спадкові договори) № 6903000 від 17.10.2006 року, то спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 є - ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Із спадкової справи № 955 до майна померлого 21 травня 2006 року ОСОБА_5 вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1, як спадкоємці першої черги за законом, 17.10.2006 року звернулися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, в якій просять видати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно рішення виконавчого комітету Гоголівської сільської ради Броварського району Київської області від 31.07.1993 року ОСОБА_5 надано право на оформлення права власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 та доручити Броварському БТІ видати свідоцтво про право власності на вказаний будинок. Спадкодавцем не було використано право на отримання свідоцтва про право власності на будинок у зв’язку з відсутністю коштів. Тому правовстановлюючі документи на домоволодіння відсутні.

Довідкою № 251 від 19.03.2008 року Гоголівської сільської ради Київської області підтверджується те, що згідно з записом у господарській книзі за 2006-2010 роки, особовий рахунок НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 головою господарства з 1966 року значиться ОСОБА_5

Довідкою № 253 від 19.03. 2008 року Гоголівської сільської ради підтверджуються пояснення позивача ОСОБА_2 про те, що на день смерті ОСОБА_5 разом з ним проживав та був зареєстрований ОСОБА_2

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.

Статтею 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку встановленого Законом, він не заявив відмову від неї.

За змістом ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Підстав незаконності набуття позивачем права власності на домоволодіння АДРЕСА_1 судом не встановлено.

Таким чином, визнання відповідачами пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 328, 1218, 1268 ЦК України та ст. ст. 174, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

 Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності 1/2 житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 123, 2 кв. м. з надвірними будівлями та спорудами, до яких входять: сарай «Б», погріб «Г», вбиральня «В», колодязь «К», огорожа «N».

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 123, 2 кв. м. з надвірними будівлями та спорудами, до яких входять: сарай «Б», погріб «Г», вбиральня «В», колодязь «К», огорожа «N».

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у зазначений вище строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.