Справа №  2-168/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

29.03.2011 року                                                                             м.Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський  районний  суд  Черкаської   області  в  складі:

головуючого - судді Побережної  Н.П.,

при секретарі судового засідання Могильної І В.,

за участю відповідача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3

розглянувши у  відкритому  судовому  засіданні  у  залі суду  м. Корсуні-Шевченківському  цивільну  справу за  позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним суд, -

ВСТАНОВИВ:

10 лютого 2011 року позивач звернувся  в суд з даним позовом і просить прийняти рішення, яким визнати заповіт від 25 листопада 1997 року складений спадкодавцем ОСОБА_5 нікчемним на підставі ч.4 ст. 203, ст.215, 216, 1247, 1257 ЦК України від 16.01.2003 року. 09.03.2011 року позивач подав до суду пояснення, в якому просив визнати заповіт недійсним.

Свій позов позивач мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла його мати ОСОБА_5 та залишила заповіт від 25 листопада 1997 року, яким заповіла житловий будинок з усіма його спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 та інше майно чоловікові ОСОБА_1, а разі його смерті або неприйняття спадщини синам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних долях. Житловий будинок в АДРЕСА_1 належить ОСОБА_5 на праві особистої власності відповідно до свідоцтва від 25.04.1990 року, виданого виконавчим комітетом радою народних депутатів Корсунь –Шевченківського району. Заповіт є недійсним з наступних підстав: прізвище, ім’я та по батькові спадкодавця є ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1,  а в заповіті та у свідоцтві про смерть вказано ОСОБА_5, в заповіті спадкоємцем вказаний ОСОБА_7, а відповідно до актового запису про народження прізвище спадкоємця є ОСОБА_4, заповіт складений в с.Селище Корсунь –Шевченківського району Черкаської області 25.11.1997 року не має реєстраційного номеру, що обов’язковою вимогою до письмової форми документу.

В судове засідання позивач не з’явився, надав заяву про розгляд справи без його участі та направив пояснення, в якому уточнив позовну вимогу щодо визнання заповіту недійсним, позов підтримав повністю та надав суду пояснення аналогічні тим, що викладені в позовній заяві та просив суд ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач та представник відповідача  в судове засідання з’явилися, проти задоволення позову заперечували мотивуючи тим, що заповіт складений в 1997 році і відповідно підставами для визнання його недійсними повинні бути норми Цивільного кодексу від 1963 року. В судове засідання була надана копія та оригінал посвідки про народження №НОМЕР_2  померлої ОСОБА_5., в якій  вказано, що  ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, батько ОСОБА_8, мати ОСОБА_6 та вказали, що заповіт посвідчений секретарем АДРЕСА_2 та зареєстрований за №69 в книзі запису нотаріальних дій 25 листопада 1997 року. 31 березня 2010 року Корсунь – Шевченківською державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа №160  та тому підстав для задоволення позову не вбачають.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача –вважає, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до посвідки про народження  №НОМЕР_2    ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2, про що в книзі записів актів громадянського стану про народження зроблений 06 травня 1938 року зроблений відповідний запис та вказані батьки: батько ОСОБА_8, мати ОСОБА_6

Наданий до суду відділом державної реєстрації актів цивільного стану Липовецького районного управління юстиції  Вінницької області повний витяг з Державного реєстрів актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00008799515 від  03.03.2011 року зазначає, що 06 травня 1938 року Війтовецькою сільською радою Липовецького району вчинено актовий запис №27 про народження ОСОБА_5, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2, батько ОСОБА_8, мати ОСОБА_6.

Відповідно до повного витягу з Державного реєстрів актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00008840056 від  15.03.2011 року наданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Корсунь - Шевченківського районного управління юстиції  Черкаської області 21 липня 1977 року Селищенською сільською радою Корсунь - Шевченківського району вчинено актовий запис №18 про народження ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_5.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 виданого 04.12.2009 року Селищенською сільською радою Корсунь - Шевченківського району померла ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4, про що в Книзі реєстрації смертей 04.12.2009 року зроблений відповідний актовий запис №40, місце смерті с. Селище Корсунь –Шевченківського району Черкаської області.

В судовому засіданні досліджені копії матеріалів спадкової справи №160 від 31.03.2010 року після померлої ОСОБА_5, жительки АДРЕСА_2 зокрема, заява ОСОБА_1 від 31.03.2010 року подана до Корсунь –Шевченківської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті 02.12.2009 року дружини ОСОБА_5 за законом та за заповітом, заява ОСОБА_1 від 04.11.2010 року про видачу свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з надвірними спорудами в АДРЕСА_1, дві земельні ділянки на території АДРЕСА_2 згідно державних актів, витяг зі Спадкового реєстру (заповіти / спадкові договори) №23303624 від 31.03.2010 року про реєстрацію у Спадковому реєстрі за №39960258 заповіту заповідача ОСОБА_5, номер в реєстрі нотаріальних дій 69 дата посвідчення 25.11.1997 року, місце посвідчення Черкаська область, Селищенська сільська рада Корсунь - Шевченківського району, місце зберігання Селищенська сільська рада Корсунь - Шевченківського району, витяг про реєстрацію у  Спадковому реєстрі №23303653 від 31.03.2010 року про реєстрацію спадкової справи за №160 спадкодавець ОСОБА_5, заповіт від 25 листопада 1997 року складений в с. Селище Корсунь –Шевченківського району, нотаріально посвідчений секретарем виконавчого комітету АДРЕСА_2, зареєстрований в книзі запису нотаріальний дій під №69, в якому вказано , що ОСОБА_5 заповідала житловий будинок з усіма спорудами та усе майно ОСОБА_1,а в разі його смерті або неприйняття ним спадщини ОСОБА_3 та ОСОБА_7. Станом на 01.06.2010 року даний заповіт не змінений і не відмінений, про що свідчить відмітка секретаря Селищенської сільської ради, свідоцтво про укладення шлюбу серія НОМЕР_1 між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 09.10.1982 року.

Суд, вислухавши позивача, відповідача, третю особу та дослідивши матеріали справи, вважає що даний позов задоволенню не підлягає, на підставі наступного.

Заповіт, посвідчений 25 листопада 1997 року тому судом враховуються норми  п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року, який набрав чинності з 01.01.2004 року, відповідно до яких положення зазначеного Кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, які виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав та обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Оскільки правовідносини виникли до набрання Кодексом чинності й не мають продовжувального характеру, то суд під час розгляду справи керується положеннями ЦК УРСР 1963 року (далі –ЦК 1963 року).

Відповідно до ст. ст. 534, 541 ЦК 1963 року кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям. Заповіт повинен бути укладений у письмовій формі з зазначенням місця і часу його укладення, підписаний особою заповідачем і нотаріально посвідчений. У населеному пункті, де немає нотаріуса, нотаріальні дії здійснюються посадовими особами виконкомів сільських, селищних рад згідно з п.1 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад народних депутатів (далі - Інструкція), затвердженої наказом Міністерства юстиції від 25.08.1994 року N 22/5.      Заповіт за своєю природою, є односторонньою угодою, що виражає волю заповідача на випадок його смерті і як будь –яка угода може бути визнана недійсною.

Відповідно до ст. 48 ЦК 1963 року недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемляє особисті або майнові права неповнолітніх дітей.

Судом встановлено, що спірний заповіт від 25 листопада 1997 року складений в с. Селище Корсунь –Шевченківського району, нотаріально посвідчений повноважною особою - секретарем виконавчого комітету Селищенської сільської ради Корсунь –Шевченківського району, зареєстрований в книзі запису нотаріальний дій під №69 та підписаний особисто заповідачем. Тобто, повністю дотримані вимоги ст.541 ЦК 1963 року.

Щодо твердження позивача про невідповідність по батькові в заповіті заповідачки ОСОБА_5 свідоцтву про народження, де має бути вказано, на думку позивача,  по батькові ОСОБА_5, то суд ставиться критично, оскільки досліджені в суді посвідка про народження померлої та витягу з Державного реєстрів актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження померлої  №00008799515 від  03.03.2011 року, наданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Липовецького районного управління юстиції  Вінницької області спростовують дане твердження позивача. Суд не вбачає підставою для визнання заповіту недійсним в зв’язку з тим, що у заповіті вказаний спадкоємець ОСОБА_7, а не ОСОБА_4

Відмовляючи в задоволенні позову, суд стягує з позивача судовий збір в сумі 8,50 грн. та витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи 37 грн., оплата яких позивачу була відстрочена.

Керуючись ст.ст.48, 534,541 ЦК  1963 року, п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 57, 58, 59, 60, 88, 158, 212 - 215, ч.1 ст.294 ЦПК України,

суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_1 за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3, місце народження с.Селище Корсунь –Шевченківського району Черкаської області, місце перебування Менська виправна колонія Управління ДДУВП в Чернігівській області (№91) вул. Леніна, 5 смт. Макошине, Менського району Чернігівської області судовий збір в сумі 8,50 грн. на рахунок №31415537700240 код платежу 22090100 одержувач ВДК у Корсунь –Шевченківському районі ЄДРПОУ 22809021 банк одержувача УДК м.Черкаси МФО 854018 символ звітності 631 та витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи 37 грн. на рахунок №31210259700239 код платежу 22050000 одержувач ВДК у Корсунь –Шевченківському районі ЄДРПОУ 22809021 банк одержувача ГУДКУ в Черкаській області МФО 854018.

Рішення  суду набирає законної  сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через Корсунь - Шевченківський районний суд шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення. Особи , які брали участь у справі, але не були присутні на судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлений 31.03.2011 року

Суддя   Н. П. Побережна