Справа №: 2-149/11

РІШЕННЯ

Іменем    України

"25" лютого 2011 р.    Олександрійський міськрайонний суд  Кіровоградської області у складі:

головуючого- судді Петушкова С.А.,

при секретарі – Стасенко Ю. С. ,

з участю: представника відповідача – Стадніченко І. В. ,

представника третьої особи – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олександрії цивільну справу за позовом ОСОБА_3, до Комунального підприємства „Олександрія —водоканал", з участю третьої особи без самостійних вимог - ОСОБА_5 про про визнання договору реструктуризації заборгованості недійсним, -

                                                  В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 просить визнати договір реструктуризації заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення №464 від 10.11.2009р. між Комунальним підприємством „Олександрія-водоканал" та ОСОБА_3 — недійсним.

Свої вимоги мотивує наступним.

Вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 з 21.04.1970 року. Вони з чоловіком проживають окремо, чоловік за адресою: АДРЕСА_1, а позивач за адресою: АДРЕСА_2. Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 18.11.2003року позивачеві на праві власності належить 3/5 частини житлового будинку, з надвірними будівлями та земельною ділянкою, який розташований за адресою: АДРЕСА_2

Позивач з 11.02.2004р. проживає у вказаному будинку.

10.11.2009р. позивач була у відповідача Комунальне підприємство „Олександрія-водоканал". Один із працівників надала їй якийсь папір підписатися, що вона і зробила. За відсутності окулярів, вона не бачила, що підписує. Вдома, надівши окуляри, вона зрозуміла, що підписалась за борги свого чоловіка по водопостачанню.

Ніякого відношення до квартири АДРЕСА_1, в якій проживає її чоловік, позивач не має.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних обов’язків. Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Підписаний договір, не відповідав її внутрішній волі, так як їй було невідомо за що вона підписується.

Відповідно до ч. 4 ст.212 ЦК України якщо настанню обставини недобросовісно сприяла сторона, якій це вигідно, обставина вважається такою, що не настала.

Крім того, її чоловік не уповноважував її підписувати за нього якісь документи, про що свідчить відсутність доручення представляти його інтереси відповідно до вимог ст. 237 ЦК України.

Відповідно до ст. 230 ЦК України зазначено, що якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним.

Представник відповідача просить в задоволенні позову відмовити з наступних підстав.

10 листопада 2009 року ОСОБА_3 звернулась до КП «Олександрія-водоканал» про з'ясування стану заборгованості по квартирі АДРЕСА_1, пояснюючи, що за вказаною адресою проживає її син - ОСОБА_4 з сім'єю та має борги за водопостачання та водовідведення, (в т.ч. і за інші комунальні послуги), тому вона з чоловіком ОСОБА_5, вирішили допомогти йому, погашаючи борги за воду та скид стоків. Підтвердженням того, що за адресою АДРЕСА_1 не проживає ОСОБА_5, а проживає їх син ОСОБА_4 є довідка від 14.11.2009 року та акт від 16.11.2009 року складений контролером підприємства з ОСОБА_3 в присутності голови квартального комітету по АДРЕСА_2

Окрім цього, у жовтні 2009 року на вказану адресу прийшов лист від КП «Олександрія-водоканал», в якому був зазначений борг та пропозиція укласти договір реструктуризації. Таким чином, ОСОБА_3 було повідомлено, що борг по квартирі АДРЕСА_1 станом на 01.11.2009 року становить 3075 грн. 29 коп. Також позивачу було роз'яснено, що вказаний договір реструктуризації може укластися з нею, якщо про це знає ОСОБА_5 і бажає його укладенню, оскільки по вказаній вище адресі та на його ім'я відкрито особовий рахунок НОМЕР_1 на що ОСОБА_3 запевнила, що вони обидва бажають реструктуризувати борг чим зможуть допомогти сину по сплаті боргу та поточних платежів за воду та скид стоків.

Факт, того що позивач знала та особисто перевірила стан заборгованості на момент укладення договору реструктуризації підтверджується її частковою оплатою боргу в розмірі 100 грн., що підтверджується квитанцією та заявою - зобов'язанням власноручно нею написаною про сплату заборгованості в розмірі 2 975,29 грн. за два роки. Посилання ОСОБА_3 на відсутність окулярів та те, що вона не бачила що підписує, є безпідставним і нічим не доказаним.

10.11.2009 року ОСОБА_3 був наданий її особистий паспорт, квитанція про часткову сплату боргу в розмірі 100 грн., заповнена нею особисто заява - зобов'язання про сплату 2 975,29 грн. решти боргу, в результаті чого вона вільно, усвідомлюючи значення своїх дій, в добровільному порядку, без будь якого тиску та обману з боку працівників КП «Олександрія-водоканал» уклала Договір № 464 реструктуризації заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення з щомісячним рівномірним погашенням боргу строком на 24 місяці на суму 2975,29 грн., який було укладено, згідно ст. 203 ЦК України.

По-друге, відповідно до вимог, ст. 215 ЦК України підставами недійсності правочину є:

- не додержання вимог вчинення правочину сторонами відповідно до ст. 203 ЦК України;

-  визнання в судовому порядку;

- якщо сторона заперечує дійсності правочину, відповідно і на підставах встановлених законом;

Жодне у перелічених пунктах не відповідає укладеному Договору реструктуризації від 10.11.2009 року № 464 року.

Посилання позивача на ст. 230 ЦК України є безпідставним з огляду на вищевикладене та те, що вона не навела обставину укладення договору реструктуризації обманним шляхом та тиску на неї підприємством, яким чином та на яких підставах, оскільки їй було роз'яснено про наявність боргу , які документи необхідні для укладення договору реструктуризації та порядок його укладення і виконання, адже кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається відповідно до п. 3 ст.10 ЦПК України.

Позивач посилається на ст. 237 ЦК України та те, що її чоловік ОСОБА_5 не уповноважував її підписувати за нього якісь документи. Відповідно до ст.ст. 63,65 СК України, ст. ст. 368, 369 ЦК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності. Як вбачається з копій свідоцтва про одруження від 21.04.1970 р. та паспортних даних ОСОБА_3 та ОСОБА_5 вони обидва зареєстровані 28.07.1988 р. по АДРЕСА_1. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Лише для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, згода другого з подружжя має бути подана письмово та нотаріально засвідчена. Тому, повноваження на укладення договору реструктуризації ОСОБА_3 не є обов'язковою умовою.

Судом вставлено наступне.

Позивач перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 з 21.04.1970 року. Вони з чоловіком проживають окремо, чоловік за адресою: АДРЕСА_1 а позивач за адресою: АДРЕСА_2. Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 18.11.2003року позивачеві на праві власності належить 3/5 частини житлового будинку, з надвірними будівлями та земельною ділянкою, який розташований за адресою: АДРЕСА_2

Позивач з 11.02.2004р. проживає у вказаному будинку, що підтверджується відповідним актом від 16. 12. 2009 року.

10.11.2009р. позивач була у відповідача, де тнею було підписано договір реструктуризації заборгованості по оплаті за послуги відповідача за адресою – кв. АДРЕСА_1.

Дана квартира належить до приватного житлового фонду, таким чином посилання представника відповідача на ст.ст. 63,65 СК України, ст. ст. 368, 369 ЦК України, суд не приймає.

Крім того відповідач звертався з позовом до ОСОБА_5 про стягнення саме реструктуризованої заборгованості.

Згідно із ст. 526 ЦК, 1. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 527 ЦК, 1. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. 2. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Належною стороною у правовідносинах за адресою: АДРЕСА_1 є  ОСОБА_5, а не позивач.

Згідно із ст. 528 ЦК, 1. Виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

Однак, в даному випадку дана обставина не має місця.

Згідно із ст. 215 ЦК, 1. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК.

Згідно із ст. 203 ЦК, 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Однак, в даному випадку, такі наслідки настати не можуть, оскільки позивач є неналежною стороною у правочині. Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню, однак, із підстав, зазначених судом а не позивачем.

Керуючись ст. ст. 202, 203, 215, 526-528 ЦК, ст. ст. 208, 209, 213-215, 218 ЦПК, суд, -

                                                          ВИРІШИВ:

Договір реструктуризації заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення №464 від 10.11.2009р. між Комунальним підприємством „Олександрія-водоканал" та ОСОБА_3 — визнати недійсним.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Кіровоградської області протягом десяти днів після його проголошення, через Олександрійський міськрайоний суд.  

                         Головуючий: