Головуючий у 1 інстанції - Чиркін С.М

Суддя-доповідач - Карпушова О.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2011 року  справа №2а-8181/10/1270           приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Карпушової О.В.

суддів  Василенко Л.А. ,  Гімона М.М.

при секретарі: Барбаш Л.О.,

за участю: представників відповідача – Гарбуз К.А., Кирилової Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Готти» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року в адміністративній справі за позовом Приватного  підприємства «Готти»  до Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську про визнання протиправним та скасування податкового  повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

          Приватне підприємство «Готти» (далі – ПП «Готти») звернулося до суду першої інстанції з позовом до Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську (далі - в Артемівському районі у м. Луганську) про визнання протиправним та скасування податкового  повідомлення-рішення № 0000542300/0 від 15.06.2010 року, яким позивачу, податковим органом донараховано податок на прибуток та фінансові санкції на загальну суму 75186, 40 грн. Посилаючись в позові на те, що перевіряючими безпідставно виключено зі складу валових витрат та відповідно податкового кредиту суми угод, укладених та виконаних Позивачем з постачальниками - ПП «Фірма «Еоліс Стар», ПП «Фірма «Анталема Плюс», ПП «Стройдізайн-Март» та ПП «Фірма «Іліріан», оскільки на думку відповідача, правочини з вищезазначеними  контрагентами є нікчемними у розумінні ст.203 ЦК України.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року у задоволенні позовних вимог ПП «Готти» було відмовлено.

          Суд першої інстанції виходив з того, що на пропозицію суду та на виконання вимог ст. 71 КАС України, позивач не надав для дослідження в судовому засіданні документи, на підтвердження валових витрат, у зв’язку з чим суд погоджується з висновками зробленими відповідачем в акті перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

          Позивачем подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, в якій ПП «Готти» просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року, а позов задовольнити. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу протиправністю проведення самої перевірки. Також, на думку позивача, судом першої інстанції не зазначено з посиланням на будь-які нормативні акти, експертні висновки, судову практику, тощо, які саме показники (часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності) суд вважає реально відповідаючими сутності здійснених господарських операцій. Тобто, ПП «Готти» вважає, що суд фактично застосував припущення без будь якого правового чи економічного обґрунтування, чому господарські операції у даному випадку є фактично неможливими. Крім того, позивач зазначив, що відсутність товарно-транспортних накладних, сертифікатів якості та інших похідних від правочину відчуження ТМЦ не є підставою визнання угод недійсними.       

В судовому засіданні представники відповідача заперечували проти задоволення апеляційної скарги.

Представник позивача за викликом суду не з’явився, про місце, дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.  

          Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши представників відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга Приватного підприємства «Готти» не підлягає задоволенню з наступних підстав.  

Повноваження податкового органу визначені ст. ст. 10, 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», компетенція податкового органу визначена ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

            Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства  визначений та затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року № 327, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року (далі - Порядок 327).

             Згідно з п. 1.2 Порядку № 327 плановою виїзною перевіркою вважається перевірка суб'єкта господарювання щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого суб'єкта господарювання чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

              Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що в період з 26.04.2010 року по 26.05.2010 року на підставі направлення № 275 від 26.04.2010 року уповноваженими особами відповідача була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства  за період з 01.01.2007 року по 31.12.2009 року.

           Отже, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що відповідачем дотриманий порядок проведення перевірки.

Згідно з пунктом 1.3 Порядку № 327, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства – довідка.  

              За наслідками перевірки відповідачем складено акт перевірки № 268/2300/32865110 від 02.06.2010 р., у висновках якого зазначені, у тому числі порушення позивачем  пп. 4.1.1 п. 4.1. ст. 4, п. 1.10 ст. 1, пп. 5.2.1 п. 5.2, п. п. 5.3.9 п. 5.3, п. п. 5.5.1 , п. 5.5. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»  (далі  - Закон № 334), а саме те, що вчинені правочини між ПП «Готти» та контрагентами ПП «Фірма «Анталема Плюс», ПП «Фірма «Еоліс Стар», є нікчемними.

             Згідно з  п.п. «б» п. 4.2.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі  - Закон № 2181, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин), контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

             На підставі акта перевірки № 268 з посиланням на Закон України № 2181 відповідач направив позивачу податкове повідомлення-рішення № 0000542300/0 від 15.06.2010 року, яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток на загальну суму 75186, 40 грн., з яких за основним платежем - 55999 грн., штрафні санкції  - 19187, 40 (а.с.15).

              Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення № 0000542300\0 від 15.06.2010 року в порядку апеляційного узгодження. Рішенням Державної податкової адміністрації в Луганській області № 19646/25-08 від 22.10.2010 року було відмовлено в задоволенні повторної скарги позивача (а.с.7-14).

Отже, в акті перевірки № 268 зазначено про заниження податку на прибуток в сумі 59554 грн. за період 1, 3-й квартали 2009 року та його завищення в сумі 3555 грн. за 4-й квартал 2008 року, 3-й квартал 2009 року (а.с.150-174).  

               Згідно з актом № 268, відповідачем за наслідками планової виїзної перевірки позивача встановлена нікчемність  правочинів, укладених між Позивачем  з ПП «Фірма «Еоліс Стар»,  ПП «Фірма «Анталема Плюс», в яких останні виступали  в якості  постачальників, та  ВАТ «Свердловський завод гірничо-шахтного обладнання», яке виступало в якості покупця.

            Згідно з частинами 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

              Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

             У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.  

Відповідач зазначав, що з урахуванням  актів  перевірок  ПП «Фірма «Анталема Плюс» №709/23/35301307 від 12.05.2010  (а.с.41-53)  та  ПП «Фірма «Еоліс Стар»  №65/23/36006096 від 29.01.2010 р. (а.с. 32-39),  прийшов до висновків  про нікчемність правочинів між ПП «Фірма «Анталема Плюс», ПП «Фірма «Еоліс Стар» та їх контрагентами, у даному випадку Позивачем, оскільки під час проведення перевірок встановлена відсутність у зазначених підприємств необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

            Згідно з актом №65/23/36006096 від 29.01.2010 року, рішенням Господарського суду визнано банкрутом ПП «Фірма «Еоліс Стар», середньооблікова чисельність працівників згідно розрахунку податку 0 осіб,  заробітна плата згідно Декларації з податку на прибуток не нараховувалася, наявність основних фондів згідно додатку «К1» до Декларації з податку на прибуток не обліковуються,  підприємство не є власником транспортних засобів.

             З акта перевірки також, вбачається, що відносно ПП «Фірма «Еоліс Стар» тривало провадження у справі №21/736 про банкрутство відсутнього боржника у порядку ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» №2343 від 14.05.92 та встановлено, що керівні органі банкрута за юридичною адресою були відсутні, документація, печатки, штампи та інші матеріальні активи арбітражному керуючому Клінчеву О.А. не передавались ( а.с. 32-39, 64-67).

            Крім того, з акта перевірки та додатково доданих відповідачем документів щодо повноти і своєчасності відображення в обліку взаєморозрахунків ПП «Готти» (Покупець) з ПП  «Фірма «Анталема Плюс» (Продавець) за період з 01.01.2007 по 31.12.2009  вбачається, що ПП «Фірма «Анталема Плюс» визнана банкрутом на підставі рішення суду,  відомості про зняття з обліку від 22/276 від 22.04.2010, середньооблікова чисельність працівників згідно розрахунку комунального податку 0 осіб, заробітна плата згідно Декларації з податку на прибуток не нараховувалася, основні фонди відсутні, підприємство не є власником транспортних засобів.

             Судом першої інстанції встановлено, що згідно опитувань ВПМ ДПІ у м. Свердловську від 25.03.2010, наданих ОСОБА_5, стосовно його доньки ОСОБА_6, встановлено, що остання (директор ПП «Фірма «Анталема Плюс») зареєстрована за адресою АДРЕСА_1, однак за вказаною адресою не проживає з 2007 року. Ймовірне місце проживання її зі слів батька — м. Москва, Росія.

             Вищезазначене підтверджує висновок відповідача, що ПП «Фірма «Еоліс Стар» та ПП «Фірма «Анталема Плюс» не має трудових ресурсів, які б приймали участь у передачі продукції покупцю та відвантаження її покупцю.

             Відповідачем під час проведення перевірки встановлено відсутність товарно-транспортних витрат від сторонніх організацій та від постачальників. В бухгалтерському та податковому обліку відсутні операції щодо відповідального зберігання ТМЦ.

Крім того, судом першої інстанції встановлено відсутність у ПП «Фірма «Еоліс Стар», ПП «Фірма «Анталема Плюс» працівників, основних фондів, транспортних засобів,  виробничих активів, складських приміщень, що не спростовується матеріалами справи.

           Згідно договору № 74/9-09 від 30.03.2009  позивач в якості «постачальника» зобов’язаний був відвантажити вугілля з ВАТ «Свердловський завод гірничо-шахтного обладнання» (далі договір № 74, а.с.75). За умовами договору № 74 поставка вугілля здійснюється залізничним транспортом.

За даними акта № 268 товарно-матеріальні цінності, отримані від ПП «Фірма «Еоліс Стар» та ПП «Фірма «Анталема Плюс», в подальшому були реалізовані ВАТ «Свердловський завод гірничо-шахтного обладнання».  

            Як свідчать матеріали справи, до перевірки платником податків не надано первинних документів, які б підтверджували отримання ТМЦ від ПП «Фірма «Еоліс Стар» та ПП «Фірма «Анталема Плюс» та їх поставки ВАТ «Свердловський завод гірничо-шахтного обладнання».

В довідці № 832/23/19074691 від 05.07.2010  про результати документальної невиїзної перевірки ВАТ «Свердловський завод гірничо-шахтного обладнання» щодо правових відносин з ПП «Готти» за січень - грудень 2007 р., січень - грудень 2008 р., січень - грудень 2009 р. зазначено, що транспортування товару згідно п. 2.2 наданих до перевірки копій угод, здійснювалося шляхом самовивозу (а.с.55-63).

             Під час проведення перевірки позивачем не було надано документів на підтвердження транспортування вугілля або інших товарно-матеріальних цінностей.

Колегія суддів погоджується із неприйняттям судом першої інстанції, як доказу, товарно-транспортних накладних щодо перевезення вугілля автомобільним транспортом приватним підприємцем ОСОБА_7 за замовленням позивача від вантажовідправника ПП «Фірма «Іліріан» на адресу ВАТ «Свердловський завод гірничо-шахтного обладнання», оскільки зазначені документи не були надані під час перевірки та не узгоджуються з договором № 74.  (т.2 а.с. 2-27).    

Договір перевезення вантажів автомобільним транспортом між ПП ОСОБА_7 та ПП «Готти» був укладений 12 січня 2009 року (т.2 а.с.27), при тому, що згідно свідоцтва про державну реєстрацію ОСОБА_7 як фізична особа - підприємець був зареєстрований  виконавчим комітетом Луганської міської ради лише 30 березня 2009 року, тобто через 2 місяця з моменту складання зазначеного договору (а.с.59).  

             Підприємець ОСОБА_7 відсутній в реєстрі суб’єктів господарювання, з якими позивач перебував у господарських відносинах в період спірних правовідносин (т.2 а.с.41-52), тобто, на момент складання договору він не був приватним підприємцем та фактично не міг укладати угоду.   

Також, в акті перевірки відображено акт приймання-передачі робіт, послуг № ОУ-1 15/01-4 від 15.01.2008 р., згідно якого ПП «Готти» необхідно сплатити ПП «Стройдизайн-Март» відсотки з переуступки боргу в сумі 34417, 00 грн. (ПДВ 6883,40 грн.).

Умовами основного договору № 03  від 01.04.2007  та договору про уступку права вимоги б/н від 02.06.2008 року не передбачено нарахування відсотків з переуступки боргу або винагороди по договору переуступки боргу.

Згідно з актом № 268 додаткові угоди між ПП «Готти» та ПП «Стройдизайн-Март» не укладалися та до перевірки не надавалися.

Судом першої інстанції встановлено, що директором ПП «Готти» підтверджено, що первинні, бухгалтерські та інші документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі, а додаткові (інші) документи, що свідчать про діяльність суб'єкта господарювання (спростовують викладені в акті перевірки факти) за період, що перевіряється відсутні, що засвідчено особистим підписом на обох примірниках акта.  

Проте, дослідивши зазначені документи, відповідач прийшов до висновку про недоведеність позивачем використання у господарській діяльності витрат, пов'язаних зі сплатою відсотків з переуступки боргу у розмірі 34417, 00 грн. (п. 2 розділу 3.1.2 акту № 268, т.1 а.с.159).

Як вбачається з матеріалів справи, на пропозицію суду першої інстанції та на виконання вимог ст. 71 КАС України позивач не надав для дослідження в судовому засіданні зазначені угоди, у зв’язку з чим суд першої інстанції обґрунтовано погодився з висновками, зробленими відповідачем в акті перевірки.

В акті № 268 зазначено, що відповідачем під час проведення перевірки наданих позивачем документів  встановлено укладання між позивачем  та ПП «Фірма «Іліріан» -Постачальником договору № 10 від 01.07.2009  (далі  - договір № 10).  На виконання умов вищезазначеного договору ПП «Фірма «Іліріан» було поставлено на користь ПП «Готти» товари, а саме запчастини, вугілля, будматеріали, металовироби.  

              В ході перевірки встановлено отримання ТМЦ без наявності документів, підтверджуючих транспортування вугільної продукції на суму 203800, 00 грн. (ПДВ 40760, 00 грн.)

             Заборгованість ПП «Готти» за придбані товари станом на 01.01.2007  складає 00 грн., за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2009 р. ПП «Фірма «Іліріан» поставило ТМЦ на загальну суму 3121343, 36 грн. ( в т.ч. ПДВ 520223,89 грн.).

              Витрати по придбанню ТМЦ включені до складу валових витрат по ряд. 04.1 «Витрати на придбання товарів (робіт, послуг) крім визначених у 04.11» Декларації з податку на прибуток підприємства за 3 квартал 2009 року  у сумі 203800, 00 грн.

              Дані операції відображені у аналітичному журналі-ордері по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» та відображені бухгалтерськими проводками : Дт 28 «Товари» Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».

              Встановлено, що ПП «Готти» у листопаді 2009 року було перераховано ПП «Фірма «Іліріан» грошові кошти на загальну суму 57000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ 9500, 00 грн.) згідно платіжного доручення № 173 від 17.11.2009 р. на суму 57000, 00 грн. за отримані металовироби. За  даними бухгалтерського обліку дана операція відображена Дт 311 «Розрахунки з різними дебіторами» Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».

              Згідно наданих до перевірки банківських виписок та касових документів, журналів ордерів по рахункам 311 «Поточні рахунки в національній валюті», 301 «Каса в національній валюті» оплата за отриману вугільну продукцію не здійснювалася.

              Між ПП «Готти» та ПП «Фірма «Іліріан» складено акт взаємозаліку б/н від 30.10.2009 р. на суму 412582,80 грн., зазначена сума підтверджується актами звірки між ПП «Готти» та ПП «Фірма «Іліріан» станом на 30.10.2009 року .

              За даними бухгалтерського обліку дана операція для ПП «Готти» відображена Дт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» Кт 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», для ПП «Фірма «Іліріан» відображена Дт361  «Розрахунки з вітчизняними покупцями» Кт 631  «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».

               В 2009 році укладено договір про уступку права вимоги б/н від 30.06.2009 р., де ПП «Фірма «Атіна-2007» (далі - Первоначальний кредитор) та ПП «Фірма «Іліріан» (далі - Новий кредитор) згідно ст. 512-519 Цивільного кодексу України склали даний договір про уступку права вимоги. За умовами зазначеного договору Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги, яке належить Первісному кредитору та стає кредитор згідно договору №04 від 01.06.2008 р. (далі  - Основний договір), укладений між Первісним кредитором та ПП «Готти» (далі — Боржник).

               Згідно даного договору Новий кредитор отримує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника відповідного виконання всіх зобов'язань за основним договором сум заборгованості в розмірі 6281685, 46 грн. Первісний кредитор повинен передати Новому кредитору всі документи, які підтверджують права, які передаються та інформацію, яка є важливою для їх здійснення за Основним договором в термін до 02.07.2009. Первісний кредитор повинен доповісти Боржнику про уступку права вимоги за даним договором в  термін до 02.07.2009  поштовим зв'язком з повідомленням про вручення копії даного Договору.           Даний договір вступає в дію з моменту підписання та діє до остаточного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним Договором.            Даний договір складено в 3 екземплярах, кожний з яких має однакову юридичну силу.             Станом на 31.12.2009  по ПП «Фірма «Іліріан» обліковується кредиторська заборгованість у сумі 8933446,02 грн.

              В ході перевірки встановлено отримання ТМЦ без наявності документів підтверджуючих транспортування вугільної продукції, як це передбачено умовами договору та інструкцією «Про порядок приймання продукції виробничо-техкічного призначення й товарів народного споживання по кількості», затвердженої постановою від Держарбітражу при СМ СРСР від 15.06.65 №П6 та Інструкції «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення й товарів народного споживання по кількості», затвердженої постановою від Держарбітражу пр. СМ СРСР від 25.04.66 №П 7.

            Відповідачем встановлена відсутність документів, які-б підтверджували перевезення вантажів залізничним транспортом, складених згідно з вимогами «Правил оформлення перевізних документів залізницею» затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року №644 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 р. №866/5087).

               Розрахунки між ПП «Готти» та ПП «Іліріан» не здійснювались та не переглянуті умови договору стосовно продовження строків та форм розрахунків.

             Таким чином, в ході проведення перевірки Позивача,  на підставі наданих документів, відповідачем не виявлені документи за яким відбувався рух товару від продавця (постачальника) до перевізника, до покупця.

               Колегія суддів погоджується з висновком, що з урахуванням реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання,  відсутні необхідні умови для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. Відповідач вірно зазначив про не підтвердження документами зазначених операцій.

          Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

               Відповідно до частини 2 статті 3 зазначеного Закону податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

               З акту № 268 вбачається вручення відповідачем керівнику позивача запиту з проханням надати пояснення та документальне підтвердження стосовно засобу здійснення транспортування вугільної продукції, отриманої від ПП «Фірма «Іліріан» та відсутність відповіді на зазначений запит.

               На підставі викладеного відповідач дійшов висновку щодо недоведеності позивачем, як платником податків, поставки на його адресу вугільної продукції, вартість якої віднесено до складу валових витрат, у зв’язку з чим завищені валові витрати у III кварталі 2009 року на 203800 грн.  

          Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не надав документи на підтвердження валових витрат, у зв’язку з чим, суд погодився з вищевказаним висновком відповідача.

          Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не має.

          Повний текст ухвали виготовлено 05 квітня 2011 року.

          Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

          Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Готти» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року залишити без задоволення.                         

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року в адміністративній справі за позовом Приватного  підприємства «Готти»  до Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську про визнання протиправним та скасування податкового  повідомлення-рішення залишити без змін.   

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів:    О.В. Карпушова Л.А. Василенко М.М. Гімон