Судове рішення #14481495

Головуючий у 1 інстанції - Шинкарьова І.В.

Суддя-доповідач - Блохін А.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2011 року  справа №2а-23542/10/0570           

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Блохіна А.А.

суддів  Міронової Г.М. ,  Юрко І.В.

при секретарі судового засідання Касьяновій  В.М., за участю представника позивача – Колпахчян Г.Й., представників відповідача -  Шендрик К.О., Присяжного С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року у справі № 2а-23542/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Донецько – Кураховскій машинобудівний завод» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька, третя особа без самостійних вимог ТОВ «СК «Екос плюс» про визнання недійсним та скасування податкового – повідомлення рішення,-

                                                          В С Т А Н О В И Л А:

              12 жовтня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Донецько – Кураховскій машинобудівний завод» звернулося до  Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька третя особа без самостійних вимог ТОВ «СК «Екос плюс» про визнання недійсним та скасування податкового – повідомлення рішення.

                Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року у справі № 2а-23542/10/0570 позовні вимоги задоволено частково.           Визнано недійсним податкове – повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька від 09.09.2010 року за №0002242340/0-23682-10/23-313. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

                   Не погодившись з таким судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги, викладені в  апеляційній скарзі.           Представники відповідача, у судовому засіданні, доводи апеляційної скарги підтримали, просили останню задовольнити, проти чого заперечував представник позивача, який вважав постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою.

 Сторони про час, місце та дату судового розгляду були повідомлені належним чином, проте третя особа без самостійних вимог правом бути присутнім на судовому розгляді не скористалось. Директором ТОВ «СК «Екос плюс» надано суду письмова заява у якій просив розглянути справу у відсутності представника товариства,  заперечував проти апеляційної скарги, вважав постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою.

          Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

          Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Донецько-Курахівський машинобудівний завод» є юридичною особою, згідно з свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серія АОО №192972 (т. 1 а.с. 12).

          Державною податковою інспекцією в Київському районі м. Донецька було проведено документальну виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «СК«Екос плюс» за період квітень, травень, червень, липень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2009 року, січень, лютий, березень 2010 року. За наслідками перевірки було складено акт від 06.08.2010 року за  №6103/23-3/35663264 (т.1 а.с. 32).

          У висновках акту зазначено, що перевіркою встановлено, що в порушення п.1.4 ст.1, п.п. 7.4.1 п.7.4 п. 7.4 Закону України «Про податок на додану вартість», занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на 2 276 995 грн., та завищено від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного періоду у розмірі 77029 грн.

          Зазначені у акті перевірки порушення пов’язані з укладанням позивачем нікчемного правочину з  ТОВ «СК«Екос плюс» - угода від 01.03.09 б/н, який не спричинив реального настання правових наслідків.

          На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення – рішення від 09.09.2010 року за № 0002242340/0-23682-10/23-313, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 3415492,50 грн. ( т. 1 а.с. 55).

          Оскільки спірні правовідносини виникли у період 2009 – 2010 років, враховуючи, що з 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, суд відповідно до статті 58 Конституції України застосовує нормативно – правові акти України, які діяли в той період.

          Відповідно до п.п. 1.2. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних  планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, Затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.05 №327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за №925/11205 (далі Порядок), в редакції діючій під час проведення перевірки, позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї із обставин, визначених Законом України "Про державну податкову службу в Україні" та іншими законодавчими актами. Вона здійснюється за місцезнаходженням такого суб'єкта господарювання чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така позапланова виїзна перевірка.

          Пунктом 1.3 Порядку передбачено, що, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

          Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

          Акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства. (п.1.5 Порядку).

          За результатами невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства. (п.1.6 Порядку).

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. (п.1.7 Порядку).

          Колегією суддів встановлено, що відповідач листом від 14.06.2010 року за №15611/10/23-313 просив позивача надати документи, що підтверджують його взаємовідносини з ТОВ «Екос плюс» за період з 01.01.2009 року по 01.04.2010 року на суму ПДВ 1777324,70 грн. (т.2 а.с.21).

          У відповідь позивач, направив лист від 01.07.2010 року за №0107/2010, яким у наданні документів було відмовлено, з огляду на те, що відповідач пропонував надати дуже великий обсяг документів. (т.2 а.с. 22).

          Як зазначено в акті перевірки позивача, перевірку проведено, з відома директора та головного бухгалтера. У пункті 2.9 акту зазначено, що перевірка проведено на підставі: - даних Системи автоматизованого співставлення по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за відповідні періоди; - копій документів по взаємовідносинах з  ТОВ «Екос плюс»; - відповіді Макіївської ОДПІ від 11.06.2010 року за №22643/7/23-311 з актом про неможливість проведення перевірки ТОВ «СК«Екос плюс» та здійснені нікчемні правочини.

          Позивач зазначає, що документів які перелічені в акті перевірки підприємство не направляло, зазначене міститься також у запереченнях до акту перевірки від 01.09.2010 року за №08/01-09, позивачем зазначалось, що документів які перелічені в акті перевірки підприємство не направляло (т.1 а.с. 46).

                  У судовому засіданні суду першої інстанції, представники відповідача пояснили, що інформацію було передано бухгалтером позивача мережею Інтернет, у якості доказу було надано роздруківку з інтернет-сторінки  @mail.ru, де вказано, що від Нестеренко necterenko@hub.donetsk.ua було направлено лист тема якого «ТД «Д-КМЗ» встречка «Екос плюс»». До листа було прикріплено файл, у якому містились таблиці у яких перелічені дати та номери первинних документів, нібито пов’язаних з відносинами з  ТОВ «Екос плюс». (т.3 а.с. 2-9 ).  Саме ці таблиці, було використано відповідачем при складанні акту перевірки. Зазначена обставина знайшла своє підтвердження у суді апеляційної інстанції.

               На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач, зазначаючи що було проведено виїзну позапланову документальну перевірку, на підставі наданих позивачем документів, проводив перевірку в приміщенні податкового органу, жодного документу не досліджував, оскільки підприємством копії документів не надавались, і це було визнано представниками відповідача у судовому засіданні, тобто податковий орган діяв в порушення вимог ст. 19 Конституції, ст. 3, п.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу», Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних  планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства. У зв’язку з чим, судом першої інстанції обґрунтовано не  прийнято заперечення відповідача, що в первинних документах відсутня інформація про конкретні послуги, які надані замовнику, їх вартість одиниця виміру, що позбавляє можливості для висновку про фактичне надання послуг та їх зв'язок з підготовкою, організаційного характеру робіт, ведення виробництва, використання у власній господарській діяльності, оскільки документи відповідачем не вивчались взагалі.

          Стосовно висновків перевірки вказаних в акті  судом першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

          Між позивачем та ТОВ «СК«Екос плюс» було укладено договір поставки (купівлі-продажу) від 01.03.09 без номеру. Предметом договору передбачено передання ТОВ «СК«Екос плюс» у власність позивача  продукцію, а  позивача зобов’язано прийняти продукцію у власність та своєчасно його оплатити (т.1 а.с. 169). Номенклатура, асортимент, кількість та ціна, а також загальна вартість кожної окремої партії товару визначаються та погоджується сторонами при підготовці та підписанні товарних накладених та рахунків – фактур, які будуть підписані представниками сторін та є невід’ємною складовою частиною договору. (п.1.2). Відповідно до  п.4  Договору умови строки поставки товару, а в разі необхідності, перелік вантажовідправників, вантажуотримувачів та виробників зазначаються в додатках до договору. Постачальника зобов’язано повідомляти покупця про проведене відвантаження товару та надавати Покупцю пакет документів. Датою поставки вважається дата календарного штемпелю станції отримувача, вказана на акті або іншому приймально – статочному (товарно – транспортному) документі, накладній. Представником в судовому засіданні зазначено, що ніякі додаткові угоди до договору не укладались.

          Відповідачем, зроблено висновок про нікчемність зазначеного правочину, на підставі акту Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції від 11.06.2010 року за №1762/23-3/34591096 про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ «СК«Екос плюс» з питань підтвердження відомостей отриманих від платника податків Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Донецько-Курахівський машинобудівний завод» за період з 01.09.2009 року по 31.03.2010 року (т.2 а.с. 182).

          З акту Макіївської ОДПІ вбачається, що перевірку провести неможливо оскільки  ТОВ «СК «Екос плюс» не знаходиться за юридичною адресою. Згідно із звітністю основні засоби відсутні, з посиланням на розрахунок комунального податку вказано що кількість працюючих на підприємстві у вересні 2010 року складала 1 чоловік, який враховуючи загальний обсяг задекларованих доходів від реалізації товарів (робіт, послуг) фізично не могла здійснювати такий об’єм роботи. Макіївської ОДПІ було зроблено висновок, що оскільки на ТОВ «Екос плюс» відсутні у достатній кількості трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних потоків, спрямованих на здійснення операцій, надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов’язання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, тому вказана угода має ознаки нікчемності.

          Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності  правочину, а саме:

               1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

                    2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

         3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

                    4) правочин має вчиняться у формі, встановленій законом;

    5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

                  6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

          Статтею  215 Цивільного Кодексу України передбачені підстави недійсності правочину, а саме:

               1) недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу;

               2) недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання  такого правочину  недійсним судом не вимагається.

             Вищезазначені  обставини не знайшли свого підтвердження при розгляді справи з наступних підстав.

          Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

                Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: - назву документа (форми); - дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ; - зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; - посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;  - особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

       На підтвердження виконання умов договору позивачем було надано до суду наступні первинні документи.

          Накладні та рахунки – фактури: від 02.04.09 №46 на суму 1452961,50грн, від 07.04.09 №50 на суму 203860,50грн., від 07.05.09 №68 на суму 220426,08 грн, від 20.05.09 №76 на суму 148086,00 грн., від 20.05.09 №77 на суму 157132,54 грн, від 27.05.09 №81 на суму 207864,00 грн, від 01.06.09 №90 на суму 298914,91 грн, від 02.06.09 №93 на суму 187974.22 грн., від 05.06.09 №97 на суму 42018,00 грн., від 12.06.09 №101 на суму 7352,16 грн., від 12.06.09 №102 на суму 49608,00 грн., від 06.07.09 №Ек-110 на суму 20310,00 грн., від 17.07.09 №Ек-126 на суму 55144,20 грн., від 24.07.09 № Ек-133 на суму 280182,82 грн., від 27.07.09 №Ек-136 на суму 242308, 80 грн., від 28.07.09 №Ек-137 на суму 389079,50 грн., від 29.07.09 №Ек-140 на суму 417196,44 грн., від 30.07.09 №Ек-143 на суму 402594,12 грн., від 31.07.09 №Ек-146 на суму 167748,00 грн., від 31.07.09 №Ек-147 на суму 122625,60 грн., від 01.09.09 №Ек-165 на суму 334917,00 грн., від 11.09.09 №Ек-177 на суму 40776,00 грн., від 18.09.09 №Ек-184 на суму 45770,16 грн., від 19.09.09 №Ек-188 на суму 226854,72 грн., від 21.09.09 №Ек-195 на суму 133390,57 грн., від 24.09.09 №Ек-209 на суму 50874,19 грн., від 25.09.09 №Ек-211 на суму 39362,54 грн., від 01.10.09 №Ек-220 на суму 128327,22 грн., від 07.10.09 №Ек-231 на суму 22720,32 грн., від 08.10.09 №Ек-232 на суму 250543,62 грн., від 13.10.09 №Ек-239 на суму 79440,66 грн., від 14.10.09 №Ек-240 на суму 215375,94 грн., від 16.10.09 №Ек-247 на суму 171102,96 грн., від 19.10.09 №Ек-253  на суму 7761,00 грн., від 22.10.09 №Ек-256 на суму 134438,04 грн., від 26.10.09 №Ек-261 на суму 8335,92 грн., від 27.10.09 №Ек-262 на суму 171102,96 грн., від 28.10.09 №Ек-263 на суму 230821,92 грн., від 29.10.09 №Ек-264 на суму 62400,00 грн., від 02.11.09 №Ек-268 на суму 227178,72 грн.,  від 03.11.09 №Ек-270 на суму 336095 грн., від 05.11.09 №Ек276 на суму 116105,58 грн., від 06.11.09 №Ек-277 на суму 112626,67 грн., від 24.11.09 №Ек-293 на суму 246940,62 грн., від 26.11.09 №Ек-296 на суму 228104,64 грн., від 27.11.09 №Ек-297 на суму 259469,03 грн., від 03.12.09 №Ек-300 на суму 253471,27 грн., від 04.12.09 №Ек-302 на суму 372169,80 грн., від 04.12.09 №Ек-304 на суму 119504,47 грн., від 04.12.09 №Ек-305 на суму 31258,43 грн., від 07.12.09 №Ек-310 на суму 89512,76 грн., від 07.12.09 №Ек-311 на суму 28924,66 грн., від 07.12.09 №Ек-313 на суму 100027,36 грн., від 07.12.09 №Ек-314 на суму 34100,00 грн., від 09.12.09 №Ек-320 на суму 200681,56 грн., від 11.12.09 №Ек-323 на суму 111713,63 грн., від 15.12.09 №Ек-327 на суму 312584,27 грн.,  від 22.12.09 №Ек-339 на суму 201406,91 грн., від 23.12.09 №Ек-340 на суму 181625,32 грн., від 23.12.09 №Ек-341 на суму 21062,16 грн., від 25.12.09 №Ек-343 на суму 205526,21 грн., від 30.12.09 №Ек-362 на суму 68505,76 грн., від 30.12.09 №Ек-363 на суму 85250,26 грн., від 30.12.09 №Ек-364 на суму 241542,38 грн.,  від 30.12.09 №Ек-365 на суму 20315,98 грн., від 04.01.10 №Ек-0000006 на суму 199177,12 грн., від 06.01.10 №Ек-0000012 на суму 277428,49 грн., від 12.01.10 №Ек-0000015 на суму 38296,52 грн., від 14.01.10 №Ек-0000022 на суму 231190,40 грн., від 15.01.10 №Ек0000024 на суму 29918,76 грн., від 15.01.10 №Ек-0000023 на суму 271988,71 грн., від 01.02.10 №Ек-0000044 на суму 428508,44 грн., від 19.02.10 №Ек-0000066 на суму 214267,32 грн., від 01.03.10 №Ек-0000073 на суму 499224,00 грн.. Копії зазначених документів додані до матеріалів справи.

          Платіжні доручення від 03.04.09 №90, від 07.04.09 №96, від 13.04.09 №99, від 13.04.09 №100, від 16.04.09 №101, від 16.04.09 №102, від 17.04.09 №113, від 21.04.09 №114, від 22.04.09 №121, від 22.04.09 №122, від 23.04.09 №129, від 23.04.09 №130, від 24.04.09 №133, від 27.04.09 №141,від 29.04.09 №150, від 06.05.09 №158, від 07.05.09 №161, від 08.05.09 №162, від 20.05.09 №185, від 25.05.09 №198, від 27.05.09 №202, від 27.05.09 №203, від 05.06.09 №212,від 11.06.09 №220, від 16.06.09 №224, від 23.06.09 №249, від 25.06.09 №252, від 30.06.09 №256, Від 02.06.09 №257, від 02.07.09 №260, від 06.07.09 №261, від 07.07.09 №263, від 08.07.09 №264,від 09.07.09 №267,від 14.07.09 №272, від 15.07.09 №273, від 15.07.09 №274, від 27.07.09 №297, від 30.07.09 №301, від 30.07.09 №302, від 03.08.09 №308, від 04.08.09 №314, від 07.08.09 №316, від 17.08.09 №326, від 20.08.09 №347, від 26.08.09 №352, від 27.08.09 №354, від 28.08.09 №356, від 04.09.09 №363,від 09.09.09 №366, від 10.09.09.№368, від 10.09.09 №369, від 14.09.09 №371,від 16.09.09 №374, від 22.09.09 № 385, від 28.09.09 №390, від 29.09.09 №399, від 30.09.09 №404, від 02.10.10 №413, від 05.10.09 №417, від 06.10.09 №420, від 08.10.09 №423, від 12.10.09 №428, від 14.10.09 №431, від 19.10.09 №452, від 21.10.09 №461, від 21.10.09 №466, від 26.10.09 №471, від 27.10 09 №472, від 03.11.09 №484, від 01.11.09 №485, від 11.11.09 №492, від 16.11.09 №496, від 20.11.09 №513, від 23.11.09  №522, від 24.11.09 №523,від 25.11.09 №524, від 25.11.09 №525, від 25.11.09 №526, від 30.11.09 №543, від 01.12.09 №548, від 07.12.09 №554, від 07.12.09 №554, від 08.1209 №557, від 15.12.09 №575, від 16.12.09 №586, від 17.12.09 №593,від 22.12.09 №599, від 23.12.09 №600, від 24.12.09 №602, від 24.12.09 №603, від 25.12.09 №615, від 25.12.09 №616, від 25.12.09 №617, від 25.12.09 №618, від 28.12.09 №625, від 28.12.09 №626, від 29.12.09 №628, від 29.12.09 №629, від 30.12.09 № 632, від 05.01.10 № 2, від 05.01.10 №3, від 06.01.10 №4, від 19.01.10 №21, від 19.01.10 №23, від 19.01.10 №24, від 20.01.10 №26, від 26.01.10 №32, від 26.01.10 №33, від 28.01.10 №45, від 01.02.10 №46, від 01.02.10 №47, від 02.02.10 №49,від 02.02.10 №50, від 02.03.10 №108,від 02.03.10 №109, від 04.03.10 №111, від 11.03.10 №121,від 12.03.10 №122, від 12.03.10 №123, від 15.03.10, від 15.03.10№134 (т.3 а.с. 59-119).

          Вищенаведені акт здачі – прийняття робіт (надання послуг), податкова накладна,  платіжні повідомлення правомірно прийняті судом до уваги як належний доказ, оскільки відповідають вимогам передбачених частиною 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

          Порядок обчислення і сплати податку визначений статтею 7 Закону України від 03.04.1997р.  за № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" ( далі по тексту Закон № 168/97-ВР),  п. 7.1. якого встановлено, що поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

          Згідно п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість”податковий кредит –це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

          Відповідно до п.7.5.1  п.7.5. ст.7 Закону № 168/97-ВР  датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку і оплати товарів (робіт,послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) –в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

          Згідно п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР  не дозволяється включення до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), що  не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

          Таким чином, згідно норм діючого податкового законодавства України можливість віднесення платником до податкового кредиту сум податків залежить лише від їх сплати в звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, та наявності належним чином оформленої податкової накладної.

          Відповідно до пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

          Судом першої інстанції встановлено, що у позивача наявні податкові накладні, що підтверджують його право на формування податкового кредиту за проведеними господарськими операціями, а саме: від 02.04.09 №24802 на суму 1452961,50грн , від 07.04.09 №25802 на суму 203860,50грн, від 07.05.09 №34004 на суму 220426,08 грн, від 07.05.09 №34003 на суму 148086,00 грн., від 20.05.09 №38007 на суму 157132,54 грн, від 27.05.09 №40202 на суму 207864,00 грн, від 01.06.09 №42203 на суму 298914,91 грн., від 02.06.09 №42604 на суму 187974.22 грн., від 05.06.09 №43401 на суму 42018,00 грн., від 12.06.09 №45402 на суму 7352,16 грн., від 12.06.09 № 45502 на суму 49608,00 грн., від 06.07.09 №52505 на суму 20310,00 грн.,  від 17.07.09 № 56008 на суму 55144,20 грн., від 24.07.09 № 58102 на суму 280182,82 грн., від 27.07.09 №58905 на суму 242308, 80 грн., від 28.07.09 №59213 на суму 389079,50 грн., від 29.07.09 №59406 на суму 417196,44 грн., від 30.07.09 №59705 на суму 402594,12 грн., 31.07.09 №60715 на суму 167748,00 грн., від 31.07.09 №60716 на суму 122625,60 грн., від 01.09.09 №70904 на суму 334917,00 грн., від 11.09.09 №73900 на суму 40776,00 грн., від 18.09.09 №76002 на суму 45770,16 грн., від 19.09.09 №76200 на суму 226854,72 грн., від 21.09.09 №77000 на суму 133390,57 грн., від 24.09.09 №77702 на суму 50874,19 грн., від 25.09.09 №78200 на суму 39362,54 грн., від 01.10.09 №80202 на суму 128327,22 грн., від 07.10.09 №82101 на суму 22720,32 грн., від 08.10.09 №82403 на суму 250543,62 грн., від 13.10.09 №83805 на суму 79440,66 грн., від 14.10.09 №84103 на суму 215375,94 грн., від 16.10.09 №84602 на суму 171102,96 грн., від 19.10.09 №85602  на суму 7761,00 грн., від 22.10.09 №86402 на суму 134438,04 грн., від 26.10.09 №87603 на суму 8335,92 грн., від 27.10.09 №88110 на суму 171102,96 грн., від 28.10.09 №88315 на суму 230821,92 грн., від 29.10.09 №88703 на суму 62400,00 грн., від 02.11.09 №90105 на суму 227178,72 грн., від 03.11.09 №90403 на суму 336095 грн., від 05.11.09 №91002 на суму 116105,58 грн., від 06.11.09 №91302 на суму 112626,67 грн., від 24.11.09 № 96708 на суму 246940,62 грн., від 26.11.09 №97702 на суму 228104,64 грн., від 27.11.09 №97507 на суму 259469,03 грн., від 03.12.09 №100105 на суму 253471,27 грн., від 04.12.09 № 100408 на суму 372169,80 грн., від 04.12.09 № 100409 на суму 119504,47 грн., від 04.12.09 № 100410 на суму 31258,43 грн., від 07.12.09 № 101705 на суму 89512,76 грн., від 07.12.09 №101706 на суму 28924,66 грн., від 07.12.09 №101707 на суму 100027,36 грн., від 07.12.09 № 101708 на суму 34100,00 грн., від 09.12.09 №102504 на суму 200681,56 грн., від 11.12.09 №103301 на суму 111713,63 грн., від 15.12.09 №104702 на суму 312584,27 грн., від 22.12.09 №106710 на суму 201406,91 грн., від 23.12.09 №108002 на суму 181625,32 грн., від 23.12.09 № 108003 на суму 21062,16 грн., від 25.12.09 № 108705 на суму 205526,21 грн., від 30.12.09 № 110834 на суму 68505,76 грн., від 30.12.09 № 11835 на суму 85250,26 грн., від 30.12.09 № 110836 на суму 241542,38 грн., від 30.12.09 № 110837 на суму 20315,98 грн., від 04.01.10 № 1402 на суму 199177,12 грн., від 06.01.10 №2201 на суму 277428,49 грн., від 12.01.10 № 4800 на суму 38296,52 грн., від 14.01.10 № 5402 на суму 231190,40 грн., від 15.01.10 № 6000 на суму 29918,76 грн., від 15.01.10 № 6001 на суму 271988,71 грн., від 01.02.10 № 12700 на суму 428508,44 грн., від 19.02.10 № 19823 на суму 214267,32 грн., від 01.03.10 № 23901 на суму 499224,00 грн.. Копії зазначених документів додані до матеріалів справи.

          Згідно з пунктом 10.2 статті 10 Закону платники податку, визначені у підпунктах “а”, “в”, “г”, “д” пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Із наведеного випливає, що неможливість проведення перевірки контрагенту не свідчить про не сплату та не може випливати на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

          Наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України “Про податок на додану вартість” необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

          Отже, аналіз норм Закону України “Про податок на додану вартість” дає підстави зробити висновок, що цим Законом передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку –покупця належно оформленої податкової накладної.

          Крім первинних документів, позивачем надано журнали проводок з квітня 2009 року по березень 2010 року (т.2 а.с.158-173). Роздруківка з книги обліку придбання товарів робіт послуг з 1 квітня 2009 року по 31 березня 2010 року (т.2 а.с. 174).

          Позивачем, також, вказується на те, що товар придбаний у  ТОВ «СК«Екос плюс», було продано ВАТ «Донецьксталь», у підтвердження надано накладні рахунки-фактури та податкові накладні (т.2 а.с. 256-223). Власних складських приміщень позивач не має, але суду надано договор зберігання, від 01.10.08, укладений між ВАТ «Донецько – курахівський машинобудівельний завод» (зберігач) та позивачем (власник), на підставі якого здійснювалось зберігання майна позивача. Термін дії договору до 31.12.2010 року.

          Щодо документів, які підтверджують перевозку товару, позивач пояснив, що перевозку товару не здійснював, товар доставлявся ТОВ «СК«Екос плюс», де у той же день відвантажувався  ВАТ «Донецьксталь». Будь яких доказів, які б спростовували це твердження відповідачем не надано.

При з’ясуванні судом питання, про притягнення посадових осіб платника податків до кримінальної відповідальності у зв’язку зі здійсненням операцій, що визначені таким платником, як підстава для одержання права на податковий кредит, тобто встановлення умислу в діях посадових осіб ТОВ «СК«Екос плюс», відповідач зазначив, що такі справи відсутні.   

          У матеріалах справи є акт Макіївської ОДПІ від 06.04.2010 року за № 2822/23-2/34591096 про результати планової виїзної перевірки своєчасності, достовірності повноти нарахування і сплати податків та зборів, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), додержання валютного законодавства  ТОВ «СК «Екос плюс», за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року (т.1 а.с.96).

          Вказаною перевіркою було охоплено період, у якому було укладено, та виконувались умови договору  від 01.03.2009 року без номеру, якій було визнано відповідачем нікчемним. В акті перевірки будь яких обставин, щодо нікчемності цієї угоди не було встановлено. Крім того, в акті зазначено, що середньосписочна чисельність працівників підприємства у перевіряємому періоді, складала 01.01.2009 року  за штатом-10, за сумісництвом – 1 (перевірено 11), 31.12.2009 року за штатом – 13, за сумісництвом – 5 (перевірено 18). При перевірки особових рахунків працівників порушень не встановлено (т.1 а.с.120).

              Висновки викладені в акті Макіївської ОДПІ від 11.06.2010 року, якій було покладено відповідачем, як підставу для визнання правочину нікчемним, не приймається судом у якості доказу нікчемності правочину, оскільки акт від 11.06.2010 року був складений первіряючими без вивчення первинних документів, і навіть без врахування результатів планової документальної перевірки, результати якої викладені в акті від 06.04.2010 року.

          Відсутність ТОВ «Ск «Екос плюс» 11.06.2010 року за юридичною адресою, також не може бути свідченням нікчемності правочину, оскільки взаємовідносини позивача з цим контрагентом тривали до квітня 2010 року, а ще 06.04.2010 року Макіївська ОДПІ проводила планову документальну перевірку, тобто на час дії договору підприємство діяло та за юридичною адресою знаходилось.

          Позивачем, було надано акт Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції, на обліку якої знаходився позивач, від 10.02.2010 року за №52/23-2/35663264 про результати планової виїзної перевірки позивача, з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 08.08.2008 року по 30.09.2009 року (т.1. а. с. 131). Зазначений акт також не містить відомостей щодо порушень податкового та іншого законодавства позивачем, пов’язаних з договором  від 01.03.2009 року  без номеру.

          Відповідачем не надано доказів неможливості здійснення позивачем зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виконання обумовлених договором робіт, нездійснення ТОВ «Ск «Екос плюс» підприємницької діяльності,  здійснення операцій з товаром який не був отриманий або не міг бути отриманим в обсязі, зазначеному позивачем у документах обліку.

          Висновок відповідача про нікчемність правочину зроблено без використання відповідачем наданих законодавством повноважень, щодо встановлення суб’єктивної сторони намірів сторін, тобто умислу. Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

          Відтак суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що  у цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

          Разом з цим,  не підлягають задоволенню позовні вимоги про скасування спірного податкового повідомлення – рішення, оскільки рішення суб’єкта владних повноважень є скасованим з моменту набрання постановою законної сили, тобто лише на майбутнє.

                 Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті.

               Таким чином, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з’ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для скасування постанови не має.   

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

                 Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька– залишити без задоволення.    

                 Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року у справі № 2а-23542/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Донецько – Кураховскій машинобудівний завод» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька, третя особа без самостійних вимог ТОВ «СК «Екос плюс» про визнання недійсним та скасування податкового — залишити без змін.                 

                   Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

          Головуючий                                                                                         А.А. Блохін

          Судді :                                                                                                                        Г.М. Міронова                                                                                                                                                                      

                                                                                                                 І.В. Юрко

   

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація