Головуючий у 1 інстанції - Маркова Т.Г.
Суддя-доповідач - Попов В.В.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2011 року справа №2а-2906/10/1226
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Попова В.В.
суддів Лях О.П. , Шишова О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Свердловську Луганської області на постанову Свердловського міського суду Луганської області від 29 листопада 2010 року у справі № 2а-2906/2010 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Свердловську Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Свердловську Луганської області про перерахунок пенсії згідно ст.ст. 40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Постановою постанову Свердловського міського суду Луганської області прийнятої в порядку скороченого провадження від 29 листопада 2010 року у справі № 2а-2906/2010, позовні вимоги задоволені, а саме:
визнані неправомірними дії посадових осіб Управління Пенсійного Фонду України в м.Свердловську Луганської області щодо застосування показника заробітної плати в середньому на одну особу по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до Закону, враховується для обчислення пенсії за 2007 рік та порядку перерахунку пенсії ОСОБА_2;
зобов’язано Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області здійснити з 01.06.2010 р. перерахунок пенсії за віком ОСОБА_2 із застосування показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний 2009 рік у розмірі 1650.43 грн., та провести виплату недоплаченої суми пенсії.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційну скаргу мотивує порушенням судом першої інстанції приписів ст. 40, ч. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права приходить до наступного.
Згідно ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Позивач на час спірних правовідносин був працюючим пенсіонером та звернувся з заявою до відповідача про перерахунок пенсії за віком та відповідач зробив перерахунок пенсії, з яким позивач не погодився.
Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” регулюються відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Перерахунок пенсій у зв’язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України та страхового стажу регулюється частиною 4 статті 42 вищевказаного закону, та передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш, як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсій. Перерахунок пенсій здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону.
Така редакція існує після визнання неконституційними змін, внесених підпунктом “б”підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-6 визнаних такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.
Скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Аналіз відновленої (діючої) норми абзацу 3 частини 3 статті 42 Закону 1058 доводить, що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Тобто, правила частини першої статті 40 при перерахунку пенсії, застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід).
Колегія суддів зазначає, що обчислення включає в себе призначення та перерахунок пенсії, разом з цим це не є тотожні поняття, вони мають різний правовий зміст та правове навантаження, при цьому формула обчислення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії (призначення та перерахунку) визначається частиною 2 статті 40 Закону України 1058, з тією тільки різницею, що середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення визначається один раз при призначенні пенсії, і в подальшому використовується як постійна величина для пенсіонера, на відміну від інших показників, а саме суми коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць та кількості місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Такими законами є Закон України “Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 року № 1788-12 та Закон України “Про загальнообов’язкове пенсійне страхування”№ 1058 від 9 липня 2003 року.
Крім того, керуючись положеннями принципу законності закріпленого в статті 9 КАС України, приписи постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року не можуть застосовуватись до спірних відносин.
З урахуванням зазначеного, підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії - відсутні.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що в свою чергу є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 24, 89, 94, 184, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Свердловську Луганської області – задовольнити.
Постанову Свердловського міського суду Луганської області від 29 листопада 2010 року у справі № 2а-2906/2010 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Свердловську Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії – скасувати.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Свердловську Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії – відмовити у повному обсязі.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: В.В. Попов
Судді : О.П. Лях
О.О. Шишов