ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2011 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/1238/11
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді – Довгопол М.В.,
при секретарі – Ворошилові Ю.В.,
за участю:
представника позивача - Кривопляс Н.А.,
представника відповідача - Шульги Н.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МіС" до Кременчуцької об"єднаної державної податкової інспекції Полтавської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В:
14 лютого 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "МіС" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень№ 0007442301/0/3959 від 29.07.2010 року, № 0007442301/1/148 від 03.02.2011 року, якими визначено податкове зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку на загальну суму 9208 грн 13 коп., у тому числі: за основним платежем - 6138 грн 75 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3069 грн 38 коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що за результатами планової виїзної перевірки, оформленої актом від 16.11.2010 року № 6081/23-209/31194504, Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією зроблено висновок про заниження позивачем суми орендної плати за землю за період з квітня 2009 року по грудень 2009 року та за період з січня 2010 року по червень 2010 року у зв'язку із порушенням ст. 21 Закону України «Про оренду землі»і внесенням у зазначені періоди щомісячної орендної плати в розмірі 1 % та 1,7 % від грошової оцінки землі замість 3 %. Позивач не згоден із вказаним висновком, посилаючись на те, що зміна умов договору оренди земельної ділянки щодо розміру орендної плати може здійснюватися лише за взаємною згодою сторін договору оренди, натомість додаткові угоди між орендарем та орендодавцем в частині зміни розміру орендної плати укладені не були, судового розгляду щодо зміни умов договорів оренди землі також не було, тому до укладення та вступу в дію додаткових угод до договорів оренди землі із зміною розміру орендної плати позивач не мав підстав здійснювати виплати орендної плати із застосуванням нових ставок. Зазначав також, що Кременчуцька міська рада як власник і розпорядник земельних ділянок не звертався до Орендаря ТОВ "МіС" з пропозиціями щодо внесення змін до укладеного договору оренди землі щодо перегляду розміру орендної плати..
Крім того, звертав увагу суду на те, що Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція під час проведення перевірки відповідача не мала права представляти інтереси органів місцевого самоврядування, виступати з ініціативою щодо внесення до укладених договорів оренди земельних ділянок змін, а також в односторонньому порядку фактично вносити зміни до таких договорів.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.
У запереченнях посилався на те, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності відповідно до ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування»віднесена до загальнодержавних податків та зборів. Розмір орендної плати визначений ст. 7 Закону України «Про плату за землю», і з 01 січня 2008 року з урахуванням змін, внесених згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 03.06.2008 року № 309-VІ, повинен був складати не менше трикратного розміру земельного податку (3 % від грошової оцінки землі).
Плановою виїзною перевіркою від 16.11.2010 року встановлено, що позивачем по двом договорам оренди земельних ділянок комунальної власності орендна плата у квітні - грудні 2009 року та у січні - червні 2010 року нараховувалася та сплачувалася в розмірі 1 % від грошової оцінки землі, а ще по одному договору оренди земельної ділянки орендна плата у зазначених періодах сплачувалася в розмірі 1,7 %, у зв'язку з чим констатовано заниження податкового зобов'язання зі сплати орендної плати.
За таких обставин Кременчуцькою об'єднаною податковою інспекцією правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007442301/0/3959 від 29.07.2010 року, № 0007442301/1/148 від 03.02.2011 року, якими донараховано позивачу суму податкового зобов'язання з орендної плати за землю в загальному розмірі 9208 грн 13 коп., у тому числі: за основним платежем - 6138 грн 75 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3069 грн 38 коп.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "МіС" (код ЄДРПОУ 31194504) зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради 16.11.2000 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 127893.
Позивач перебуває на обліку як платник податків у Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції.
Товариство з обмеженою відповідальністю "МіС" є орендарем земельних ділянок комунальної власності на підставі, зокрема, укладених із Кременчуцькою міською радою договорів оренди земельних ділянок від 06.11.2002 року (зареєстрований 22.11.2002 року за № 196-А), 19.05.2005 року (зареєстрований 19.07.2005 року за № 040554800115-А), та від 31.10.2007 року (зареєстрований 31.10.2007 року за № 040754800236) .
Позивачем подано до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2009 рік, 2010 рік, в яких позивачем самостійно нараховано орендну плату згідно з договорами оренди земельних ділянок за 2009 рік в розмірі 299 395 грн 18 коп., за 2010 рік –424 246 грн 06 коп.
16 листопада 2010 року Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією проведено відносно позивача планову виїзну перевірку податкових декларацій з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, в ході якої перевірено правильність нарахування та сплати позивачем орендної плати за земельні ділянки згідно податкових декларацій за 2009, 2010 роки та договорів оренди земельних ділянок.
За результатами перевірки складено акт № 6081/23-209/31194504 від 16.11.2010 року, в якому зафіксовано порушення позивачем ст. 21 Закону України «Про оренду землі»із змінами внесеними Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 03.06.2008 року № 309-VІ, внаслідок чого занижено суму орендної плати за землю на загальну суму 6138 грн 75 коп., в тому числі за: період з 01.04.2009 року по 31.12.2009 року в сумі 3598 грн 31 коп., за період з 01.01.2010 року по 30.06.2010 року в сумі 2540 грн 44 коп.
За висновками перевірки вказане порушення виникло у зв'язку з тим, що орендна плата по договорам оренди земельних ділянок від 19.05.2005 року (зареєстрований 19.07.2005 року за № 040554800115-А), та від 31.10.2007 року (зареєстрований 31.10.2007 року за № 040754800236) протягом квітня - грудня 2009 року та січня - червня 2010 року позивачем нараховувалася та сплачувалася в розмірі 1 % від грошової оцінки землі, а по договору оренди земельної ділянки від 06.11.2002 року (зареєстрований 22.11.2002 року за № 196-А) - в розмірі 1, 7 % від грошової оцінки землі, замість встановлених 3 % від грошової оцінки землі.
На підставі акту перевірки № 6081/23-209/31194504 від 16.11.2010 року Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією винесено податкове повідомлення-рішення № 0007442301/0/3959 від 29.07.2010 року, яким ТОВ "МіС" визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати за землю в загальному розмірі 9208 грн 13 коп., у тому числі: за основним платежем - 6138 грн 75 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3069 грн 38 коп.
Податкове повідомлення –рішення № 0007442301/0/3959 від 29.07.2010 року Товариством з обмеженою відповідальністю "МіС" оскаржене до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції.
За наслідками розгляду скарги рішенням Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції від 28.01.2011 року № 2976/10/25-010 податкове повідомлення –рішення № 0007442301/0/3959 від 29.07.2010 року залишилось без змін, винесено податкове повідомлення –рішення № 0007442301/1/148 від 03.02.2011 року, якими позивачу визначено податкове зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку на загальну суму 9208 грн 13 коп., у тому числі: за основним платежем - 6138 грн 75 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3069 грн 38 коп.
Позивач не погодився із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, у зв'язку з чим оскаржив їх до суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням № 0007442301/0/3959 від 29.07.2010 року, № 0007442301/1/148 від 03.02.2011 року, суд виходить з наступного.
Статтею 2 Закону України «Про плату за землю»від 03 липня 1992 року № 2535-ХІІ встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.
Відповідно до п. 8 частини 1 статті 14 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 року № 1251-ХІІ (в редакції, яка діяла з 31.03.2005 року, після внесення змін Законом України від 25.03.2005 року № 2505, та була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) належить до загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів).
Згідно ч. 1 ст. 17 вказаного Закону сплата податків і зборів (обов'язкових платежів) провадиться у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України.
Таким чином, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності відноситься до загальнодержавних податків і зборів, порядок нарахування та сплати якої регламентований положеннями Закону України «Про плату за землю», Закону України «Про оренду землі».
Так, ст. 13 Закону України «Про плату за землю»визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, є договір оренди такої земельної ділянки.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі»від 06.10.1998 року № 161-XIV договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оренду землі»орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Частиною 4 ст. 21 Закону України «Про оренду землі»в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, було передбачено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю", та перевищувати 10 відсотків їх нормативної грошової оцінки.
Разом з тим, підпунктом 4 п. 8 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року № 107-VІ було внесено зміни до ч. 4 ст. 21 Закону України «Про оренду землі»(набрали чинності з 01.01.2008 року), у зв'язку з чим встановлено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю"; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".
Зміни, внесені підпунктом 4 пункту 8 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008.
Проте Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів»від 03.06.2008 року № 309- VI частина 4 ст. 21 Закону України «Про оренду землі»знову була викладена у редакції, яка передбачала аналогічний мінімальний розмір орендної плати –трикратний розмір земельного податку. Відповідно до п. 1 Прикінцевих положень вказаного Закону, цей Закон набирає чинності з дня його опублікування –04.06.2008 року та застосовується з дня втрати чинності відповідними положеннями розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Зазначений Закон неконституційним не визнавався та є чинним на даний час.
З огляду на те, що згідно ст. 7 Закону України «Про плату за землю»ставки земельного податку із земель населених пунктів, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі 1 відсотка від їх грошової оцінки, розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в межах населених пунктів у 2009-2010 роках повинен був складати не менше 3 відсотків від грошової оцінки земель.
Перевіркою позивача встановлено та підтверджено в ході розгляду справи, що договори оренди землі, укладені позивачем з Кременчуцькою міською радою, передбачали наступні розміри:
1) договір оренди земельної ділянки від 06.11.2002 для експлуатації та обслуговування стоянки автомобілів за адресою: вул. Харківська, б.25, м. Кременчук, передбачає орендну плату у грошовій формі в розмірі 1,7% від грошової оцінки землі;
2) договір оренди землі від 19.05.2005 року для експлуатації та обслуговування будівлі оздоровчого комплексу по проїзду 40 - річчя ДАІ, б.3 у м. Кременчуці Полтавської області, передбачає орендну плату у грошовій формі в розмірі 1% від грошової оцінки землі;
3) договір оренди земельної ділянки від 31.10.2007 року для будівництва автоматичної заправної станції підвищеного рівня безпеки на розі вул. Макаренка та пров. К. Лібнехта, м. Кременчук, передбачає орендну плату у грошовій формі в розмірі 1% від грошової оцінки землі.
Таким чином, зміст вказаних договорів в частині визначення розміру орендної плати в розмірі 1 %, 1,7 % від грошової оцінки землі не відповідав вимогам чинного законодавства у 2009 -2010 роках, якими було встановлено мінімальний розмір орендної плати не менше 3 % від грошової оцінки земель.
Разом з тим, судом встановлено та не заперечується позивачем, що зміни до вищезазначених договорів в частині розміру орендної плати у 2009 - 2010 роках не були внесені, і позивач при самостійному нарахуванні орендної плати на 2009 –2010 роки у податкових деклараціях виходив із розміру орендної плати по цим договорам.
Вказані договори від 06.11.2002 року, 19.05.2005 року, 31.10.2007 року після закінчення зазначених в них термінів дії, за відсутності заперечень орендодавця та продовження користування земельними ділянками позивачем, вважалися поновленими на той самий строк і на тих самих умовах, що підтверджено листом Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 19.06.2009 року № 01-19/3472 на запит ТОВ "МіС".
Відповідно до частини 3 статті 33 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 року № 161-XIV (в редакції, яка діяла на момент існування спірних правовідносин) у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.
При цьому посилання позивача на те, що Кременчуцькою міською радою не пропонувалося внесення змін до договорів оренди землі в частині збільшення розміру орендної плати, натомість у листі від 19.06.2009 року № 01-19/3472 було зазначено про нарахування орендної плати на тих же умовах, які були передбачені договорами, не свідчить про відсутність порушень податкового законодавства при нарахуванні позивачем орендної плати за землю, оскільки орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) є податком, розмір якого визначається законом, тому умови договору повинні йому відповідати. Положення договору оренди земельної ділянки, які суперечать відповідному закону, не можуть застосовуватися.
При цьому суд виходить з того, що податкова політика держави головним чином реалізується через систему оподаткування, яка відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 92 Конституції України встановлюється виключно законами України.
У рішенні Конституційного Суду України від 16.02.2010 року № 5-рп/2010 у справі за конституційним зверненням Акціонерного товариства «Страхова компанія «Аванте»щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 1 Закону України «Про систему оподаткування», ст. 15 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», наголошено, що конституційний правовий порядок у сфері оподаткування ґрунтується на положеннях ч. 1 ст. 67, п. 1 ч. 2 ст. 92 Конституції України, згідно із якими кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори, що встановлюються законами України, у порядку і розмірах, передбачених ними.
Статтею 14 Закону України «Про плату за землю»встановлено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про плату за землю»контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.
Статтею 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(чинний на момент проведення перевірки) органам державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, надано право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства платниками податків.
Зважаючи на вищевикладене, Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією правомірно проведена перевірка позивача з питань дотримання ним вимог податкового законодавства.
З огляду на те, що у податкових деклараціях орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2009, 2010 роки, поданих позивачем до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції, позивачем самостійно нараховано орендну плату згідно з договорами оренди земельних ділянок, виходячи із розміру орендної плати в сумі 1% та 1,7 % від грошової оцінки землі, замість встановленого мінімального розміру - 3 % від грошової оцінки землі, перевіркою констатовано факт заниження розміру орендної плати за періоди з квітня 2009 року по грудень 2009 року, та з січня 2010 року по червень 2010 року в загальному розмірі 6138 грн 75 коп. (детальний розрахунок суми заниження орендної плати наявний в акті перевірки № 6081/23-209/31194504 від 16.11.2010 року).
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач у квітні-грудні 2009 року, січні –червні 2010 року в порушення вимог ст. 21 Закону України «Про оренду землі»здійснював нарахування і сплату орендної плати за землі комунальної власності по договорам оренди землі в розмірі 1 %, 1,7 % від грошової оцінки землі, замість встановлених Законом 3 % від грошової оцінки, і висновок перевірки про заниження позивачем у зазначеному періоді суми орендної плати за землю на 6138 грн 75 коп. є законним та обґрунтованим.
Згідно пп. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України № 2181 у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Отже, податкові повідомлення-рішення № 0007442301/0/3959 від 29.11.2010 року, № 0007442301/1/148 від 03.02.2011 року, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати за землю в загальному розмірі 9208 грн 13 коп., у тому числі: за основним платежем - 6138 грн 75 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3069 грн 38 коп., прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення .
Позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 13, 14, 27 Закону України «Про плату за землю», ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування», ст.ст. 13, 21 Закону України «Про оренду землі», статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "МіС" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 11 квітня 2011 року.
Суддя М.В. Довгопол