Справа № 2а/1570/287/2011
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2011 року
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого –судді Бжассо Н.В.
при секретарі Марінгос І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Міністерства праці та соціальної політики України в особі Березівського районного центру зайнятості Одеського обласного центру зайнятості Державного центру зайнятості до ОСОБА_1 про повернення коштів
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшов адміністративний позов Міністерства праці та соціальної політики України в особі Березівського районного центру зайнятості Одеського обласного центру зайнятості Державного центру зайнятості до ОСОБА_1, за результатами якого позивач просить стягнути з відповідача на користь Березівського районного центру зайнятості 4 876, 20 грн., що складає суму коштів, витрачених на виплату допомоги по безробіттю, одержаної за період з 08.12.2008 року по 15.05.2009 року та за період з 24.12.2009 року по 25.05.2010 року під час перебування останнього на обліку як безробітного, обґрунтовуючи позовні вимоги при цьому наступними доводами.
Як зазначає позивач, відповідач ОСОБА_1 звертався до Березівського районного центру зайнятості з питань працевлаштування 01.12.2008 року та 17.12.2009 року.
08.12.2008 року та 24.12.2009 р. відповідач подав заяви про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, з зазначенням в відомостях про відсутність реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності.
За заявою від 08.12.2008 р. Наказом № НТ081208 від 08.12.2008 року відповідачу ОСОБА_1 було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю з 08.12.2008 р. по 02.12.2009 р.
За заявою від 24.12.2009 р. Наказом № НТ091224 від 24.12.2009 року відповідачу ОСОБА_1 було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю з 24.12.2009 р. по 13.07.2010 року.
Наказом від 18.05.2009 р. № НТ090518 була припинена виплата допомоги по безробіттю з 15.05.2009 року у зв’язку з працевлаштуванням відповідача який мав статус безробітного.
Наказом від 26.05.2010 р. № НТ 100526 також була припинена виплата відповідачу допомоги по безробіттю у зв’язку з працевлаштуванням останнього.
Наказами № НТ099518 від 18.05.2009 р., № НТ100526 від 26.05.2010 р. відповідача ОСОБА_1 було знято з обліку громадян, які шукають роботу відповідно до абзацу 2 пп.1 п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних.
За період з 08.12.2008 р. по 15.05.2009 р. та за період з 24.12.2009 р. по 25.05.2010 р. відповідачу була нарахована та виплачена допомога по безробіттю в сумі 4 876 грн. 20 коп.
12.08.2010 року до центру зайнятості надійшли результати виконання SQL - запиту щодо виявлення осіб, які на день надання статусу безробітного не припинили приватну підприємницьку діяльність або в період статусу її зареєстрували, відповідно до яких відповідач ОСОБА_1 отримував виплати в районному центрі зайнятості перебуваючи на обліку як суб’єкт підприємницької діяльності з 29.03.2004 року.
Як зазначає позивач, оскільки до Єдиного державного реєстру не було внесено запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця, на період з 08.12.2008 р. по 15.05.2009 р. та за період з 24.12.2009 р. по 25.05.2010 р. відповідач ОСОБА_1 не мав права на допомогу по безробіттю в сумі 4 876 грн. 20 коп. тому отримав її незаконно.
24.09.2010 року по Березівському районному центру зайнятості було видано наказ № 42/01 від 24.09.2010 року про стягнення з відповідача ОСОБА_1 суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю, яке було вручено відповідачу особисто під підпис 01.10.2010 року та запропоновано добровільно сплатити вищевказану суму протягом 15 календарних днів з моменту отримання повідомлення про відшкодування отриманої суми допомоги.
У встановлені строки сума допомоги по безробіттю відповідачем ОСОБА_1 сплачена не була, у зв’язку з чим Березівський райцентр зайнятості звернувся до суду з позовом, який в судовому засіданні представник позивача підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 до суду з’явився, заявлені позовні вимоги визнав у повному обсязі, суду пояснив, що він дійсно зареєстрований як фізична особа суб’єкт підприємницької діяльності, 21.06.2007 року він звертався до державного реєстратора Березовської районної державної адміністрації Одеської області з заявою про припинення підприємницької діяльності, але процедуру припинення до кінця не довів, державна реєстрація припинення підприємницької діяльності здійснена не була, у зв’язку з чим під час отримання статусу безробітного він дійсно мав статус ФОП.
Разом з тим, відповідач просить надати йому розстрочку у сплаті заборгованості, встановивши спосіб, строк та порядок виконання рішення суду під час розгляду справи, при цьому обґрунтовуючи своє клопотання тяжким матеріальним становищем та об’єктивною неможливістю здійснити виплату визнаної ним суми одноразово.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Як встановлено в ході розгляду справи 29.03.2004 року відповідач по справі ОСОБА_1 був зареєстрований Березовською районною державною адміністрацією як фізична особа –підприємець.
21.06.2007 року ОСОБА_1 звернувся до Державного реєстратору Березовською РДА з заявою про припинення підприємницької діяльності.
Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців № 7018958 від 16.09.2010 р. 21.06.2007 року за № 25290050001001512 було зареєстровано рішення фізичної особи –підприємця про припинення підприємницької діяльності.
08.12.2008 року та 24.12.2009 р. відповідач подав заяви про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, з зазначенням в відомостях про відсутність реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності.
Наказом № НТ081208 від 08.12.2008 року відповідачу ОСОБА_1 було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю з 08.12.2008 р. по 02.12.2009 р.
Наказом № НТ091224 від 24.12.2009 року відповідачу ОСОБА_1 було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю з 24.12.2009 р. по 13.07.2010 року.
Відповідно до положень п.9. ст. 47 Закону України № 755-IV від 15.05.203 року «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»- для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням фізична особа - підприємець або уповноважена нею особа не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації подає державному реєстратору особисто (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням;свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця; довідку відповідного органу державної податкової служби про відсутність заборгованості по податках, зборах (обов'язкових платежах); довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості.
Згідно п. 15 ст. 47 Закону України № 755-IV від 15.05.203 року - за відсутності підстав для залишення документів, які передбачені частиною тринадцятою цієї статті, без розгляду, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення
підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем.
Судом встановлено, що дії визначені п. 9 ст. 47 Закону України № 755-IV від 15.05.203 року відповідач ОСОБА_1 не здійснив у зв’язку з чим державна реєстрація припинення його підприємницької діяльності проведена не була.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
Згідно до положень п. б ч.3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення»підприємці відносяться до зайнятого населення.
Відповідно до ч.2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»№ 1533-ІІІ від 02.03.2000 року застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм
забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до ч.3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»№ 1533-ІІІ від 02.03.2000 року - сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Кореспондуючу норму містить п. 6.14 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України № 307 від 20.11.2000 р. «Про затвердження Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності»- якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.
З урахуванням викладеного суддя приходить до висновку, що у період часу з 08.12.2008 р. по 02.12.2009 р. та з 24.12.2009 р. по 13.07.2010 р. ОСОБА_1 отримував допомогу по безробіттю безпідставно, оскільки в зазначений період мав статус суб’єкта підприємницької діяльності та відносився до зайнятого населення, що виключало підстави виплати та отримання допомоги по безробіттю.
Згідно ст. 19 Конституції України –органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Березівський районний центр зайнятості відповідно до п.2 ст. 12 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», є робочим органом виконавчої дирекції Фонду, у зв’язку з чим виступає органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
На підставі зазначених норм, з урахуванням встановлених фактів суддя приходить до висновку, що Березівський районний центр зайнятості діяв на підставі та у спосіб, передбачений Конституцією України та законами України, у межах наданих йому повноважень, у зв’язку з чим заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відносно клопотання відповідача щодо встановлення способу, строку та порядку виконання рішення, суд відповідно ч.1 ст. 257 КАС України вважає можливим його задовольнити виходячи з матеріального становища відповідача та необхідності забезпечення своєчасного повернення до державного бюджету коштів неправомірно сплачених у вигляді допомоги по безробіттю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164, 257 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Міністерства праці та соціальної політики України в особі Березівського районного центру зайнятості Одеського обласного центру зайнятості Державного центру зайнятості до ОСОБА_1 про повернення коштів –задовольнити у повному обсязі.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Березівського районного центру зайнятості Одеської області 4 876, 20 грн. (чотири тисячі вісімсот сімдесят шість грн. 20 коп.) з наступним перерахуванням на рахунок 37179300900134 ГУДКУ в Одеській області МФО 828011, код 22498466, що складає суму коштів, витрачених на виплату допомоги по безробіттю, одержаної за період з 08.12.2008 р. по 15.05.2009 р. та за період з 24.12.2009 р. по 25.05.2010 р. під час перебування на обліку як безробітного.
Встановити спосіб, строк та порядок виконання рішення суду, а саме проводити стягнення зі ОСОБА_1 протягом 12 місяців, рівними частками в розмірі 406, 35 грн. щомісячно з набрання рішенням законної сили.
Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлений 18 березня 2011 року.
Суддя Н.В. Бжассо