справа № 2а-9965/10/0670
категорія 12.2
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2011 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Ракаловича В.М. ,
суддів Черноліхова С.В.
Романченка Є.Ю.
розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_2 до Державного казначейства України, Державної судової адміністрації України про стягнення недоотриманої заробітної плати,-
встановив:
В грудні 2010 року ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної судової адміністрації України, Державного казначейства України та Житомирського апеляційного господарського суду про стягнення недоотриманої заробітної плати в розмірі 28809,08 грн.. В обґрунтування позову позивачка посилається на те, що працюючи суддею Житомирського апеляційного господарського суду недоотримала заробітну плату за період з 01.07.2010р. по 31.10.2010 року в розмірі 28809,08 грн. Просила стягнути з відповідачів недоотриману заробітну плату за липень - жовтень 2010 року з компенсацією за затримку її виплати та зобов'язати Державне казначейство України провести видатки з Державного бюджету для проведення вказаних виплат. В спірний період часу кошти на оплату праці суддів виділялись відповідачами у меншому, ніж належало розмірі, відповідно до визнаного судом протиправним пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України "Про оплату праці суддів" №865 від 03.09.2005 року, яким було встановлено, що розміри посадових окладів суддів, передбачених цією постановою, встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 гривні і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати їх перерахунок не провадиться.
В подальшому ОСОБА_2 уточнила позовні вимоги, просила визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України та Державного казначейства України щодо непогашення заборгованості перед нею по заробітній платі, стягнути з Державної судової адміністрації України недоотриману заробітну плату за липень-жовтень 2010 року та компенсацію за затримку її виплати у сумі 28809,08 грн. Крім того просила зобов'язати Державне казначейство України провести видатки з Державного бюджету Державній судовій адміністрації України в розмірі 28809,08грн. для виплати їй заборгованості. Від позову до Житомирського апеляційного господарського суду відмовилась. Суд прийняв відмову від позову в частині вимог до Житомирського апеляційного господарського суду і ухвалою суду від 21 лютого 2011 року закрив провадження в цій частині.
Позивачка в судове засідання не прибула, про час та місце судового засідання повідомлена вчасно та належним чином. В адресованій суду заяві просила справу розглядати без її участі.
Представник Державної судової адміністрації України в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений вчасно та належним чином. Про причини неприбуття до суду не повідомив.
Представник Державного казначейства України в запереченнях на позов просив справу розглядати без його участі та відмовити в задоволенні позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України суд розглядає справу у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачка у 2010 році працювала суддею Житомирського апеляційного господарського суду і відповідно до Конституції України та Закону України "Про статус суддів" мала право на належне матеріальне та соціальне забезпечення.
03 вересня 2005 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №865 "Про оплату праці судів", якою було затверджено схеми посадових окладів керівників та суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, Апеляційного суду України, апеляційних та місцевих судів згідно з додатками 1-6. Посадові оклади, передбачені цією постановою, встановлювались виходячи з кількості розмірів мінімальної заробітної плати.
31 грудня 2005 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1310, якою доповнив постанову №865 від 03.09.2005 року пунктом 4-1 такого змісту: "Установити, що розміри посадових окладів, передбачених цією постановою, встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати - 332 грн. і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати їх перерахунок не проводиться".
В спірний період часу кошти на оплату праці суддів виділялись відповідачами з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів №1310, відповідно їм нараховувалась і заробітна плата за місцем роботи.
Проте прийняття зазначених змін до постанови Кабінету Міністрів №865 було протиправним, що встановлено постановою Печерського районного суду м. Києва від 19 березня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_3 до держави Україна, Кабінету Міністрів України, Державного казначейства України, Державної судової адміністрації України. Постановою суду пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України №864 від 03 вересня 2005 року визнаний протиправним і скасований. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 3 грудня 2007 року постанова суду першої інстанції по вказаній справі залишена без змін. Ці судові рішення залишені без змін судом касаційної інстанції.
Отже, відповідно до ст.72 КАС України, протиправність пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України №1310 від 3 вересня 2005 року не потребує доказування.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" були встановлені розміри мінімальної заробітної плати: з 1 липня 2010 року - 888 гривень, з 1 жовтня 2010 року - 907 гривень на місяць.
Заробітна плата позивачці нараховувалась у липні - жовтні 2010 року з розрахунку посадових окладів, кратних мінімальній заробітній платі в розмірі 332 грн., тому вона недоотримала заробітну плату в зазначених в позовній заяві розмірах. Розмір заборгованості за період з 01 липня 2010 року по 31 жовтня 2010 року становить по заробітній платі 28591,81 грн., по компенсації втрати частини грошових доходів за несвоєчасну виплату заробітної плати 217,27 грн., а всього 28809,08 грн., що підтверджується висновком аудитора (а.с. 5-8), який відповідачі не оспорили, тобто фактично його визнали.
Відповідно до ст. ст. 142, 146 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2009 р. №14 "Про затвердження Положення про Державну судову адміністрацію України", Державна судова адміністрація є головним розпорядником бюджетних асигнувань, щодо фінансового забезпечення діяльності всіх судів загальної юрисдикції, а Державне казначейство України, відповідно до ст.48 Бюджетного Кодексу України та п. 1 ч. 4 Положення про Державне казначейство України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. №1232, здійснює розрахунко-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів, тому вони є належними відповідачами по справі.
Незважаючи на визнання пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України №865 від 03 вересня 2005 року протиправним і його скасування, Державна судова адміністрація України не вживала заходів до погашення заборгованості перед позивачкою, що утворилась, не перераховувала відповідні кошти суду за місцем її роботи.
Враховуючи викладене, суд вважає, що недоотриману заробітну плату позивачці слід стягнути з Державної судової адміністрації України і зобов’язати Державне казначейство України провести відповідні видатки з Державного бюджету України .
Керуючись ст. ст. 126, 130 Конституції України, Законом України "Про судоустрій і статус суддів", ст. ст. 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Позов задовольнити .
Визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України, Державного казначейства України щодо непогашення заборгованості перед суддею Пасічник Світланою Сергіївною по заробітній платі.
Стягнути з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_2 з 01 липня 2010 року по 31 жовтня 2010 року 28591,81 грн. недоотриманої заробітної плати та 217,27 грн. компенсації втрати частини грошових доходів за несвоєчасну виплату заробітної плати, а всього 28809,08 грн.
Зобов"язати Державне казначейство України провести видатки з Державного бюджету, передбачені Державній судовій адміністрації України в розмірі 28809,08 грн. для виплати заборгованості ОСОБА_2.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: В.М. Ракалович
судді С.В. Черноліхов
Є.Ю. Романченко
Повний текст постанови виготовлено: 25 лютого 2011 р.