Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 квітня 2011 р. справа № 2а/0570/3268/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Зінченка О.В.
при секретарі Важинській Т.В.
з участю:
представника позивача: Веремєєвої Т.В.,
відповідача: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Амвросіївського районного центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення суми незаконно отриманих коштів у розмірі 3225,71 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Амвросіївський районний центр зайнятості – робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення суми незаконно отриманих коштів у розмірі 3225,71 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що ОСОБА_2 перебувала на обліку в центрі зайнятості як безробітна та отримувала допомогу по безробіттю з 12.05.2005 року по 21.07.2005 року, а також з 29.12.2009 року по 30.03.2010 року, але як встановлено при проведенні розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, що відповідач з 30.05.2000 року зареєстрована фізичною особою-підприємцем. Просив стягнути з ОСОБА_2 суму незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття за період з 12.05.2005 року по 21.07.2005 року та з 29.12.2009 року по 30.03.2010 року у розмірі 3225,71 грн.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 28 «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року №803-XII та відповідно до п.п. 1,3,4 ст. 22, п.1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», п.2.1 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №307 від 20.11.2000р. ОСОБА_2 перебувала на обліку в центрі зайнятості як безробітна та отримувала допомогу по безробіттю з 12.05.2005 року по 21.07.2005 року, а також з 29.12.2009 року по 30.03.2010 року.
Зокрема, відповідачем 12.05.2005 року та 29.12.2009 року позивачу подавались заяви про надання статусу безробітної, згідно якої відповідач зазначив, що на момент ії подачі не зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності.
За період перебування на обліку в центрі зайнятості ОСОБА_2 отримала допомогу по безробіттю у сумі 3225,71 грн.
Амвросіївський районний центром зайнятості при перевірці обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до вимог Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” встановлено, що ОСОБА_2 з 30.05.2000 року зареєстрована як фізична особа-підприємець, що підтверджується архівною випискою Амвросіївської районної державної адміністрації від 07.02.2010 року № 19/1 (а.с. 5).
Відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року №803-XII (далі – Закон) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
Частина 2 статті 36 Закону покладає на застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні, обов’язок своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Підпунктом 1 п. 5.5 “Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності”, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №307 від 20.11.2000р. передбачено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою діяльністю або іншою діяльністю, пов’язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб’єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт за цивільно-правовими угодами).
Відповідач до Амвросіївського районного центру зайнятості відомості про те, що зареєстрована суб’єктом підприємницької діяльності не надав, протягом перебування на обліку як безробітний про те, що зареєстрований суб’єктом підприємницької діяльності не повідомив.
Частиною 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов’язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання послуг.
Статтею 39 вказаного Закону визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.
Приймаючи до уваги, що відповідач позивачу не подав відомості про обставини, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Амвросіївського районного центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення суми незаконно отриманих коштів виплачених як матеріальне забезпечення на випадок безробіття у розмірі 3225,71 грн., підлягають задоволенню у повному обсязі.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
З огляду на наведене, керуючись статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Амвросіївського районного центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманих коштів на випадок безробіття у розмірі 3225,71 грн., задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 на користь Амвросіївського районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття незаконно отримані кошти на випадок безробіття у розмірі 3225 (три тисячі двісті двадцять п’ять) грн. 71 коп.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 01 квітня 2011 року в присутності сторін.
Повний текст постанови складений 04 квітня 2011 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Зінченко О.В.