Справа № 2а/2570/725/2011
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2011 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Падій В.В.,
при секретарі Кондратенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Голови Правління Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» Оніщенко Лідії Олексіївни до Центрального відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції, начальника Центрального відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Бондарева І. В.,про скасування постанови,-
В С Т А Н О В И В :
28.09.2010 року Голова Правління Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» Оніщенко Лідія Олексіївна (далі – Голова Правління ПАТ «Банк «Демарк» Оніщенко Л.О.) звернулась до суду з адміністративним позовом до начальника Центрального відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Бондарева І.В. про скасування постанови начальника відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Бондарева І.В. від 07.09.2010 року про накладення штрафу в розмірі 340 грн. на Голову Правління ПАТ «Банк «Демарк» Оніщенко Л.О. Свої вимоги мотивує тим, що начальником Центрального відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції 07.09.2010 року винесено постанову про накладення на позивача штрафу в розмірі 340 грн. Вказана постанова була прийнята в зв’язку з невиконанням банком вимог державного виконавця, які полягали у накладенні арешту на кошти фізичної особи-підприємця ОСОБА_4. Листом від 21.08.2010 року, керуючись п. 10.5 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» вищезазначену постанову було повернуто Центральному відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції без виконання. Вказану постанову вважає такою, що підлягає скасуванню, оскільки у відповідності до документів Деснянського та Новозаводського районних судів м. Чернігова, на підставі яких було винесено постанову про арешт коштів боржника від 18.08.2010 року боржником є фізична особа ОСОБА_4, а арешт постановою Центрального відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції накладено на кошти фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, які містяться на рахунку №НОМЕР_1 в «Банку «Демарк». Виносячи постанову про арешт коштів боржника відповідач без посилань на жодний нормативно-правовий акт, ототожнив фізичну особу та фізичну особу-підприємця. Також зазначила, що жодний нормативно-правовий акт прямо не вказує на те, що фізична особа –підприємець повинна відповідати за зобов’язаннями фізичної особи.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.09.2010 року у відкритті провадження у справі було відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2011 року, ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.09.2010 року – скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою суду від 16.03.2011 року було залучено в якості другого відповідача - Центральний відділ Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Відповідачі в судове засідання не з’явилися, про день, час і місце розгляду справи сповіщалися завчасно та належним чином, надіслали заяву про розгляд справи без їх участі та письмові пояснення, згідно яких вважають, що Центральний відділ Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління та його начальник при винесені постанови від 07.09.2010 року про накладення штрафу в розмірі 340 грн. діяв у межах та у спосіб, визначений чинним законодавством.
Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Спірні правовідносини, регулюються нормативно-правовими актами, в редакціях чинних на момент виникнення правовідносин.
У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що 18.08.2010 року старшим державним виконавцем Центрального відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції винесено постанову про арешт коштів фізичної особи – підприємця ОСОБА_4 -при примусовому стягненню платежів при виконанні виконавчого листа №2-4170/09, виданого 25.12.2009 року Деснянським районним судом м. Чернігова та виконавчого листа № 2-3146/09, виданого 12.01.2010 року Новозаводським районним судом м. Чернігова про стягнення з ОСОБА_4 на користь «Банк «Демарк» та держави боргу на загальну суму 47538,78 грн. Арешт накладено на рахунок № НОМЕР_1, котрий належить фізичній особі – підприємцю ОСОБА_4 (а.с. 82).
Згідно ч.3 ст. 55 Закону № 606-XIV копія постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника не пізніше наступного після її винесення дня надсилається боржнику яким може бути оскаржена начальнику відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, або до суду у 10-денний строк.
Як вбачається з матеріалів справи, постанова від 18.08.2010 року була направлена на адресу ПАТ «Банк» Демарк» для виконання, що підтверджується копією супровідного листа № 879/16, наявного в матеріалах справи (а.с.83).
Листом Голови Правління ПАТ «Банк «Демарк» Оніщенко Л.О. від 21.08.2010 року постанова про арешт коштів боржника була повернута до Центрального відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції без виконання. Відмова виконати постанову про арешт коштів мотивована тим, що боржником є фізична особа - ОСОБА_4, а не фізична особа-підприємець - ОСОБА_4, а тому постанова про накладення арешту на рахунки фізичної особи-підприємця - ОСОБА_4 винесена з порушенням п.10.5. Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» (а.с.84).
Постановою начальника Центрального відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції від 07.09.2010 року на Голову Правління Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» Оніщенко Л.О. за відмову від виконання постанови старшого державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції накладено штраф у розмірі 340,00 грн.
Відповідно до ст. 6 Закону України від 21.04.1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (далі – Закон № 606-XIV) вимоги державного виконавця щодо виконання зазначених у статті 3 цього Закону рішень є обов'язковими для усіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно з законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 Закону №606-XIV сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.
Боржником є фізична або юридична особа, яка зобов'язана за рішенням вчинити певні дії (передати майно, виконати інші обов'язки, передбачені рішенням) або утриматися від їх вчинення.
Згідно ч. 2, 4 ст. 50 Закону №606-XIV стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.
За наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 55 Закону № 606-XIV арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах.
Копія постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника не пізніше наступного після її винесення дня надсилається боржнику та відповідно до банків чи інших фінансових установ або органів, зазначених у частині другій цієї статті. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена боржником начальнику відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, або до суду у 10-денний строк.
Пунктом 5.1.3 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України15 грудня 1999 р. №74/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 р. за № 865/4158 визначено, що за наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних установах, на них накладається арешт, про що виноситься постанова державного виконавця
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 69 Закону № 606-XIV зазначені у статтях 67 і 68 цього Закону правила стягнення поширюються і на випадки звернення стягнення на доходи, отримані фізичною особою, яка є суб'єктом підприємницької діяльності.
Виходячи з аналізу вищенаведених норм законодавства, суд приходить до висновку, що при стягненні з боржника сум заборгованості державний виконавець має право накладати арешт на кошти боржника, що знаходяться в установах банку, в разі недостатності коштів, що перебувають у власності боржника – фізичної особи, стягнення може бути звернено на його доходи від підприємницької діяльності. Таким чином, постанова державного виконавця від 18.08.2010 року про арешт коштів фізичної особи - підприємця - ОСОБА_4 винесена на підставі та в межах вимог чинного законодавства.
Частиною 1 ст. 88 Закону № 606-XIV передбачено, що за порушення вимог цього Закону, невиконання законних вимог державного виконавця громадянами чи посадовими особами, втрату або несвоєчасне відправлення виконавчого документа, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, а також неповідомлення боржником про зміну місця роботи (знаходження), якщо ці дії не мають ознак злочину, а також за неявку без поважних причин за викликом державного виконавця на винних осіб за постановою начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, накладається штраф від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у порядку, передбаченому законом.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що начальник Центрального відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції при винесенні постанови про накладення на позивача штрафу від 07.09.2010 року діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
Суд також бере до уваги, що згідно з частиною 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб’єкт владних повноважень довів правомірність свого рішення.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог Голови Правління Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» Оніщенко Лідії Олексіївни до начальника Центрального відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції, Центрального відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції необхідно відмовити за необґрунтованістю
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні позовних вимог Голови Правління Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» Оніщенко Лідії Олексіївни до начальника Центрального відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції, Центрального відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції - відмовити повністю.
Порядок апеляційного оскарження постанови суду, передбачений ст. 185-186 КАС України.
Суддя Падій В.В.