АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

07  квітня  2011   року                                                            м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

          головуючого                                                  Міцней  В.  Ф.  

         суддів: Височанської Н.К., Ружила О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області про визнання відмови у проведенні перерахунку та виплати підвищення до пенсії протиправною, зобов’язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за 2006-2008 роки, за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області (далі –УПФУ в Кіцманському районі) на постанову Кіцманського районного суду Чернівецької області від 23 листопада 2009 року, -

встановила:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до УПФУ в Кіцманському районі про визнання відмови у проведенні перерахунку та виплати підвищення до пенсії протиправною, зобов’язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за 2006-2008 роки.

Вказувала на те, що вона є дитиною війни і відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Проте відповідач виплатив їй це підвищення у меншому розмірі.

Вона звернулася до відповідача із заявою про здійснення перерахунку і виплати вказаного підвищення до пенсії, проте їй відмовлено в цьому.

Посилаючись на ці обставини, просила визнати відмову УПФУ в Кіцманському районі у проведенні перерахунку і виплати їй підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком протиправною та зобов’язати відповідача нарахувати і виплатити їй вказане підвищення до пенсії за 2006-2008 роки в сумі 3891 грн.90 коп.

Постановою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 23 листопада 2009 року позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправною відмову УПФУ в Кіцманському районі щодо нарахування ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за періоди з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року; зобов’язано УПФУ в Кіцманському районі здійснити перерахунок і виплату позивачці підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” за періоди з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року з урахуванням проведених виплат.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі УПФУ в Кіцманському районі просить скасувати постанову суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачці у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права.  

           Вважає, що після ухвалення Конституційним Судом України рішення № 10-рп/2008 питання обчислення розміру мінімальної пенсії за віком не було законодавчо врегульовано, тому ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” фактично втратила чинність і питання виплати дітям війни підвищення до пенсії з цього часу регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” (далі - Постанова КМУ №530 від 28 травня 2005 року).

На думку апелянта, положення ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” не можуть бути застосовані при обчисленні підвищення до пенсії дітям війни відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Окрім того, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом України „Про соціальний захист дітей війни”, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного Фонду України.

У зв’язку з цим, на думку апелянта, правових підстав для виплати позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком немає.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивачка є дитиною війни.

Відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” (в редакції Закону від 18 листопада 2004 року №2195-ІV) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

На 2007 рік дія ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” була зупинена п.12 ст.71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік”, однак рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року положення цього пункту визнані неконституційними.

Пунктом 41 розділу ІІ „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України „Про державний бюджет на 2008 рік” ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” було викладено в новій редакції, у відповідності до якої дітям війни (крім тих, на які поширюється дія  Закону  України  „Про  статус  ветеранів  війни,  гарантії  їх  соціального захисту”) до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 положення розділу ІІ „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України „Про державний бюджет на 2008 рік” визнані неконституційними.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або окремі їх положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру підвищення до пенсії позивачці застосуванню підлягає ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” (в редакції Закону від 18 листопада 2004 року №2195-ІV), а не Постанова Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Мінімальний розмір пенсії за віком визначається за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого цією нормою мінімального розміру пенсії за віком.

За таких обставин судом першої інстанції обґрунтовано визнано протиправною відмову відповідача щодо нарахування позивачці підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та зобов’язано його провести перерахунок і виплату вказаної соціальної допомоги.

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для виплати дітям війни підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком є безпідставними, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору. Проблеми надання бюджетних коштів УПФУ для виконання покладених на нього обов’язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судом не розглядалися.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляції не дають підстав для її скасування.

          Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України , колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області залишити без задоволення, а постанову Кіцманського районного суду Чернівецької області від 23 листопада 2009 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

          Головуючий /підпис/

          Судді:  /підписи/                                                           З оригіналом згідно: