Справа №2-220/2007 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

29 травня 2007 року Терновский районний суд м. Кривого Рогу в складі:

головуючого судді - Тарасенко О.В.

при секретарі      - Ковалєвській Л.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ВАТ "Криворізький залізорудний комбінат" та Відділення

виконавчої   дирекції   Фонду   соціального   страхування   від   нещасливих   випадків   на

виробництві і професійних захворюваннях України в м. Кривому Розі,

УСТАНОВИВ:

16 грудня 2003 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ВАТ "КЗРК" та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасливих випадків на виробництві і професійних захворюваннях України в м. Кривому Розі про відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я при виконанні трудових обов'язків.

В обґрунтування своїх вимог указав, що працював гірником очисного забою на шахті «Першотравнева-1» Виробничого об'єднання по видобутку залізних руд підземним способом «Кривбассруда», правонаступником якого є ВАТ «КЗРК». Висновком ЛТЕК від 22 квітня 1991 року йому встановлене професійне захворювання - і стійка втрата професійної працездатності в розмірі 60%. При наступних повторних оглядах ступінь утрати професійної працездатності змінилася і висновком МСЭК від 19 травня 2003 йому встановлена стійка втрата професійної працездатності в розмірі 25% безстроково. Наказом від 28 серпня 1992 року № 388 ВАТ «КЗРК» визначив йому середньомісячний заробіток за січень - квітень 1992 року за професією гірника очисного вибою в сумі 9022,29 крб. Однак у наступному ВО "Кривбассруда" не застосувало ряд коефіцієнтів перерахунку відшкодування шкоди. Так з 01.07.1992 р. не був застосований коефіцієнт 1,25 згідно спільної постанови адміністрації і профкому ВО «Кривбасруда» № 14\12 від 16.07.1992 р. З 01 липня 1994 року тарифні ставки по підприємству були підвищені в 2,0 рази відповідно до наказу ПО «Кривбасруда» від 10 серпня 1994 року № 121, однак розмір відшкодування збитку потерпілим на виробництві перерахований не був. З 01 січня 1996р. тарифні ставки по підприємству були підвищені в 2,5 рази відповідно до спільної постанови адміністрації і профспілок від 21 січня 1996р. № 1/6, однак розмір відшкодування збитку був перерахований лише в 1,25 рази. З 01 червня 1997р. тарифні ставки були підвищені в 1,25 рази відповідно до спільної постанови адміністрації і профспілок від 21 травня 1997р. № 3/91/06, однак розмір відшкодування шкоди відкоректований не був. Неправильне нарахування сум відшкодування шкоди ВАТ «КЖРК» спричинило недоплату щомісячних страхових виплат Фондом соціального страхування, у зв'язку з чим позивач просив стягнути з останнього недоплату за період з 01 квітня 2001 року до 01 грудня 2003 року в розмірі 9662,21 грн., а також стягувати по 351,99 грн. щомісяця, починаючи з 01 грудня 2003 року.

У липні 2004 року позивач уточнив свої вимоги і просив стягнути з Фонду соціального страхування заборгованість по щомісячних страхових виплатах за період з 01 квітня 2001р. до 01 липня 2004р. у розмірі 8861,51 грн., а також стягувати по 311,91 грн. щомісяця, починаючи з 01 липня 2004р.

В жовтні 2006 року позивач знову уточнив позовні вимоги і просить стягнути на його користь з ВАТ "КЗРК" недоплати по втраченому заробітку за період з 01.02.1995 року по 01.08.1998 року в сумі 10749,28 грн., компенсації по втраченому заробітку 3587,88 грн., а

 

2

всього одноразово 14337,16 грн., з Фонду соціального страхування заборгованість по щомісячних страхових виплатах за період з 01 квітня 2001р. до 01 вересня 2006 р. у розмірі 17220,46 грн., компенсації по втраченому заробітку 3811,89 грн., а також стягувати по 464,59 грн. щомісяця, починаючи з 01 вересня 2006 р.

Представник відповідача - ВАТ „Криворізький залізорудний комбінат" за дорученням у судовому засіданні позов не визнала, суду пояснила, що комбінат застосував всі необхідні коефіцієнти відповідно до норм Галузевих угод між Міністерством промисловості, добровільними об'єднаннями і ЦК профспілки металургів і гірників на 1996 рік і наступні роки. У зв'язку з цим, представник відповідача просить відмовити позивачу в позові до свого підприємства у повному обсязі.

Представник відповідача - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Кривому Розі за дорученням у судовому засіданні позов не визнала, пояснила, що особову справу позивача було передано Фонду з 01.04.2001 р. і на момент передачі справи вже була встановлена сума страхових виплат. Застосовуючи, в подальшому всі необхідні коефіцієнти, Фонд соцстрахування виплачував позивачу належні йому суми вчасно й у повному обсязі. Первісна суму страхових виплат позивачу була призначена ВАТ «КЗРК». У наступному страхові суми корегувалися вчасно і із застосуванням правильних коефіцієнтів, ВАТ «КЗРК» усі коефіцієнти застосовані вірно на той момент - на підставі спільних постанов адміністрації і профкому підприємства. Представник відповідача вважає правильним також незастосування коефіцієнта 1,25 з 01 червня 1997 року. Крім того, представник відповідача вважає, що всі коефіцієнти були застосовані відповідно до норм Галузевих угод між Міністерством промисловості, добровільними об'єднаннями і ЦК профспілки металургів і гірників на 1996 рік і наступні роки. У зв'язку з цим, представник відповідача просить відмовити позивачу в позові у повному обсязі.

Представник третьої особи - управління „Кривбасгідрозахист" в судове засідання не з'явився будучи повідомленим про місце і час слухання справи в установленому законом порядку.

Вислухавши позивача, представників сторін, вивчивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

При розгляді справи судом встановлено, що позивач працював гірничим очисного забою шахти «Першотравнева-1» виробничого об'єднання «Кривбасруда» (зараз ВАТ «КЗРК») - а.с.6, і йому внаслідок ушкодження здоров'я в результаті професійного захворювання була встановлена висновком МСЕК від 22.04.1991 р. втрата працездатності 60%. При переогляді, висновком МСЕК від 05.04.1991 р. встановлено 60% втрати профпрацездатності, з 01.5.1997 р. - 50%, з 01.05.1999 р. - 40%, з 01.05.2001 р. - 30%, з 01.05.2003 р. - 25% - безстроково, а.с.5. Наказом від 28 серпня 1992 року № 388 ВАТ «КЗРК» визначив йому середньомісячний заробіток за січень - квітень 1992 року за професією гірника очисного вибою в сумі 9022,29 крб.

Суд вважає, що позивач отримує значно занижену суму втраченого заробітку, так як у свій час «Кривбасруда» застосовувала не всі коефіцієнти підвищення тарифних ставок на суму втраченого заробітку. Незастосування всіх коефіцієнтів порушує вимоги п.28 Правил відшкодування шкоди..., затверджених Постановою КМУ за №472 від 23.06.1993 року.

ВАТ „КЗРК" не застосував наступні коефіцієнти:

Так., з 01 липня 1992 року тарифні ставки на ВО «Кривбассруда» були збільшені в 1,25 рази відповідно до спільної постанови адміністрації і профспілкового комітету ВО «Кривбассруда» (надалі - СПАП) № 14/12 від 16 липня 1992 року , у зв'язку з чим розмір відшкодування шкоди необхідно було збільшити в 1,25 рази, що складе: 9022,29 крб. : 100000 : 100% х 1,25 = 0,04511 грн.

З 01 листопада 1992 року тарифні ставки на підприємстві були збільшені в 2,55 рази відповідно до постанови Кабінету Міністрів України (надалі - КМУ) №676 від 03 грудня 1992 року, у зв'язку з чим розмір відшкодування шкоди необхідно було збільшити в 2,55 рази, що складе: 0,04511 грн.    х 2,55 = 0,1150305 грн.

 

3

З 01 січня 1993 року тарифні ставки на підприємстві збільшилися в 1,33 рази відповідно до постанови КМУ № 46 від 26 січня 1993 року і листу ВО «Кривбассруда» №53-10/07 від 02 лютого 1993 року . У зв'язку з цим розмір відшкодування шкоди позивачу складе: 0,1150305 грн. х 1,33 = 0,1529905 грн.

З 01 березня 1993 року тарифні ставки на підприємстві збільшені в 1,5 рази відповідно до постанови КМУ № 102 від 15 лютого 1993 року і СПАП №3/3 від 17 березня 1993 року . У зв'язку з цим розмір відшкодування шкоди позивачу складе: 0,1529905 грн х 1,5 = 0,2294857 грн.

З 01 червня 1993 року тарифні ставки на підприємстві збільшені в 2,0 рази відповідно до постанови КМУ № 392 від 02 червня 1993 року і СПАП №13/9 від 01 липня 1993 року . У зв'язку з цим розмір відшкодування шкоди позивачу складе: 0,2294857 грн. х 2,0 = 0,4589714 грн.

З 01 вересня 1993 року тарифні ставки на підприємстві збільшені в 2,8986 рази відповідно до постанови КМУ № 671 від 30 серпня 1993 року і СПАП №17/12/42 від 28 вересня 1993 року . У зв'язку з цим розмір відшкодування шкоди позивачу складе: 0,4589714 грн. х 2,8986= 1,3303745 грн.

З 01 листопада 1993 року тарифні ставки на підприємстві збільшені в 2,1 рази згідно СПАП №21/16/45 від ЗО жовтня 1993 року . У зв'язку з цим розмір відшкодування шкоди позивачу складе: 1,3303745 грн. х 2,1 = 2,7937864 грн.

3 01 грудня 1993 року тарифні ставки на підприємстві збільшені в 3,0 рази відповідно до постанови КМУ № 974 від 02 грудня 1993 року і СПАП №24/19/48 від 24 грудня 1993 року . У зв'язку з цим розмір відшкодування шкоди позивачу складе: 2,7937864 грн. х 3,0 = 8,3813592 грн.

З 01 липня 1994 року тарифні ставки на підприємстві збільшені в 2,0 рази згідно постанови КМУ № 449 від 20 жовтня 1994 року і наказу № 121 від 10 серпня 1994 року. Але постанова КМУ № 449 від 02.12.1993 року носить рекомендательний характер і збільшення тарифів та посадових окладів проведено підприємством , виходячи з фінансових можливостей , без збільшення фонду оплати праці за рахунок перегляду структури заробітної плати, тому даний коефіцієнт не підлягає застосуванню. У зв'язку з цим розмір заробітку у відшкодування збитку позивачу залишиться незмінним - 8,38 грн.

З 01 жовтня 1994 року тарифні ставки на підприємстві збільшені в 2,0 рази відповідно до постанови КМУ №720 від 20 жовтня 1994 року і наказу ВО «Кривбассруда» № 153 від 02 листопада 1994 року У зв'язку з цим розмір відшкодування шкоди позивачу складе: 8,38 грн. х 2,0 = 16,76 грн.

З 01 лютого 1995 року тарифні ставки на підприємстві збільшені в 3,0 рази відповідно до постанови КМУ № 102 від 20 жовтня 1994 року і СПАП № 2/24/7 від 27 лютого 1995 року. У зв'язку з цим розмір відшкодування шкоди позивачу складе: 16,76 грн. х 3,0 = 50,28 грн.

З 01 січня 1996 року тарифні ставки на підприємстві збільшені в 2,5 рази згідно СПАП №1/6 від 26 січня 1996 року, однак розмір відшкодування шкоди позивачу збільшений лише в 1,25 рази . Це суперечить законодавству, оскільки статтею 5 Закону України «Про колективні договори і угоди» заборонено включати в колективні договори і угоди умови, що погіршують положення працівників відповідно до чинного законодавства і такі запроваджені умови вважати недійсними. У зв'язку з цим з 01 січня 1996 року розмір відшкодування шкоди позивачу складе: 50,28 грн. х 2,5 = 125,72 грн.

З цих же підстав судом зроблено висновок про необхідність застосування коефіцієнта 1,25 для перерахунку сум відшкодування шкоди з 01 червня 1997 року, оскільки тарифні ставки й оклади на підприємстві були збільшені в 1,25 рази згідно СПАП №3/91/06 від 21 травня 1997 року, а розмір відшкодування шкоди потерпілому відповідачем не переглядався . У зв'язку з цим з 01 червня 1997 року розмір відшкодування шкоди позивачу складе: 125,72 грн. х 1,25 = 157,15 грн.

З 01 січня 1998 року тарифні ставки на підприємстві збільшені в 1,3 рази відповідно до СПАП № 1/6 від 29 січня 1996 року. У зв'язку з цим розмір відшкодування шкоди позивачу   складе:   157,15   грн.   х   1,3   =   204,30   грн.   Згідно   довідки   ВАТ   "КЗРК"

 

4

середньомісячна заробітна плата по професії гірника очисного забою по ВО "Кривбассруда" на момент підвищення тарифних ставок за повний робочий місяць відповідно до п.28 "Правил відшкодування ..." в січні 1998 року складала 349,23 грн. (а.с.195), таким чином розмір втраченого заробітку позивача у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності перебільшує середньомісячного заробітку відповідного працівника ( 204,30 грн. втраченого заробітку : 40 % х 100 = 510,73 грн.). Тому, сума щомісячних виплат по відшкодуванні шкоди повинна залишитись 157,15 грн.

Доводи представників відповідача і третьої особи про необхідність застосування з 01 січня 1996 року коефіцієнта фактичного зростання заробітної плати, що складає 1,25, про не застосування коефіцієнта 1,25 з 01 червня 1997 року необгрунтовані, оскільки згідно п. 28 абз.5 «Правил відшкодування власником підприємства, установи, організації чи уповноваженим ними органом шкоди, заподіяної працівнику ушкодженням здоров'я, зв'язаним з виконанням ним трудових обов'язків», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року № 472 (надалі - «Правила відшкодування шкоди...»), що діяли на той момент, розмір відшкодування шкоди перераховується у випадку кожного підвищення тарифних ставок (посадових окладів) на підприємстві. Перерахунок провадиться шляхом множення розміру відшкодування шкоди на фактичні коефіцієнти підвищення тарифних ставок (посадових окладів) відповідним працівникам на підприємстві.

Посилання представників відповідача і третіх осіб на норми Галузевих угод між Міністерством промисловості, добровільними об'єднаннями і ЦК профспілки металургів і гірників на 1996 рік і наступні роки не можуть бути прийняті в увагу, тому що в пункті 1.2 Галузевої угоди на 1996р. (і наступні роки) зазначено, що Галузевими угодами встановлюються додаткові мінімальні гарантії понад встановлених чинним законодавством України. Діючі нормативні акти, що забезпечують більші гарантії, чим передбачені Угодою, мають пріоритет перед відповідними положеннями Угоди.

З 01 квітня 2001 року зобов'язання робити щомісячні страхові виплати відшкодування втраченого заробітку потерпілим на виробництві покладені на Фонд соціального страхування, що робив перерахунок сум щомісячних страхових виплат у зв'язку зі збільшенням у попередньому календарному році середньої заробітної плати в галузях національної економіки: з 01 березня 2002 року на коефіцієнт 1,193, з 01 березня 2003 року на коефіцієнт 1,182, а з 01 березня 2004 року - на коефіцієнт 1,152.

Таким чином, Фонд соціального страхування зобов'язаний був робити ОСОБА_1 щомісячні страхові виплати в розмірі:

· з 01 квітня 2001 року по 01 травня 2001 року - 157,15 грн., а виплачено 48,31 грн; недоплата склала 108,84 грн.;

· з 01 травня 2001 року до 01 березня 2002 року - 117,86 грн. у зв'язку зі зменшенням відсотка витрати працездатності до 30 %, тоді як виплати складали 36,23 грн.; за 10 місяців недоплата складає: 117,86 грн. - 36,23 грн. = 81,63 грн. х 10 мес. = 816,30 грн.

· з 01 березня 2002 року до 01 березня 2003 року 117,86 грн. х 1,193 = 140,61 грн. і в перерахунку на 100% втрати працездатності (140,61 грн. : 30% х 100% = 468,70 грн.) і не буде перебільшувати граничну суму з якої справляються внески до Фонду (1600 грн.), тому сума щомісячних страхових виплат повинна складати 140,61 грн., тоді як виплати складали 43,22 грн.; недоплата складає: 140,61 грн. - 43,22 грн. = 97,39 грн. х 12 = 1168,68 грн.;

· з 01 березня 2003 року до 01 травня 2003 року: 140,61грн. х 1,182 = 166,20 грн., і в перерахунку на 100% втрати працездатності (166,20 грн.: 30% х 100% = 554,0 грн.) і не буде перебільшувати граничну суму з якої справляються внески до Фонду (2200 грн. з 01.05.2002 р.), тому сума щомісячних страхових виплат повинна складати 166,20 грн., тоді як виплати складали 51,09 грн.; недоплата складає за 2 місяці: 166,20 грн. - 51,09 грн. = 115,11 грн. х 2 мес. = 230,22 грн.;

У зв'язку зі зменшенням відсотка втрати працездатності до 25 %, виплати з 01.05.2003 р. до 01.03.2004 р. складають 166,20 грн. : 30% х 25% = 138,50 грн., тоді, як виплати склали по 42,58 грн.; недоплата складає за 10 мес: 138,50 грн. - 42,58 мес. = 95,92 грн. х 10 = 959,20 грн.

 

5

· з 01 березня 2004 року по 01 березня 2005 року при застосуванні коефіцієнту 1,152 сума щомісячних виплат буде складати - 138,50 грн. х 1,152 = 159,55 грн., і в перерахунку на 100% втрати працездатності (159,55 грн. : 25% х 100% = 637,44 грн.) і не буде перебільшувати граничну суму з якої справляються внески до Фонду (2660 грн. з 01.07.2003 р.) , тоді як виплати складали 49,05 грн., недоплата за місяць складає 159,55 грн. - 49,05 грн. =   110,50 грн. х 12 міс. =   1326,2 грн.

· з 01 березня 2005 року по 01 березня 2006 року при застосуванні коефіцієнту 1,238 сума щомісячних виплат буде складати - 159,55 грн. х 1,238 = 197,52 грн., і в перерахунку на 100% втрати працездатності (197,52 грн.: 25% х 100% = 790,08) і не буде перебільшувати граничну суму з якої справляються внески до Фонду (4100 грн. з 01.01.2005 р.) , тоді як виплати складали - 60,72 грн., недоплата за місяць складає : 197,52 грн. - 60,72 грн. = 136,80 грн. х 12 міс. =   1641,60 грн.

· з 01 березня 2006 року по 01 вересня 2006 року при застосуванні коефіцієнту 1,203 сума щомісячних виплат буде складати -197,52 грн. х 1,203 = 237,62 грн., і в перерахунку на 100% втрати працездатності (237,62 грн. : 25% х 100% = 950,48 грн.) і не буде перебільшувати граничну суму з якої справляються внески до Фонду (4100 грн. з 01.01.2005 р.), тоді як виплати складали - 73,05 грн., недоплата за місяць складає : 237,62 грн. - 73,05 грн. = 164,57 грн. х 6 міс. = 987,42 грн., а разом підлягають стягненню не донараховані і не виплачені вчасно суми у відшкодування втраченого заробітку за період з 01 квітня 2001 року по 01 вересня 2006 року будуть складати  7238,28 грн.

Вирішуючи питання про позову давність, суд виходить з наступного.

Згідно п. 48 «Правил відшкодування власником підприємства, установи, організації чи уповноваженим ними органом шкоди, заподіяного працівнику ушкодженням здоров'я, зв'язаним з виконанням ним трудових відносин», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №472 від 23.06.1993р., суперечки між потерпілим і власником відносно права на відшкодування шкоди, чи визначення перерахунку його розміру, а також наявності інших умов, від яких залежить розмір відшкодування шкоди, вирішуються в порядку, установленому для розгляду трудових суперечок (гл. Х1У КЗпП України).

Разом з тим , Правила є спеціальним нормативним актом, що регулював відносини по відшкодуванню шкоди , заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я , пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків.

Згідно п.41 "Правил..." , якщо заяву на відшкодування шкоди потерпілий або заінтересовані особи подали через три роки з дня визначення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності, відшкодування шкоди проводиться з дня подання заяви.

Верховний Суд України дав роз'яснення з даного питання у п.22 Постанови Пленуму № 6 від 27.03.1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовом про відшкодування шкоди" , де зазначив , що виплати , призначені, але своєчасно не одержані потерпілим або особою, яка має право на їх одержання, а також вимоги про перерахунок сум щомісячних платежів, раніше призначених судом або роботодавцем, підлягають задоволенню за час , що не перевершує трьох років .

Таким чином, суд вважає за необхідне відмовити в частині позову про стягнення суми недоплат з ВАТ "КЗРК" за період з 01.02.1995 року по 01.08.1998 року в сумі 10749,28 грн., оскільки позивач звернувся до суду з позовом 16.12.2003 року і стягнути на користь позивача з Фонду соціального страхування недоплати за період трирічного терміну позовної давності, а саме з 01.04.2001 року по 01.09.2006 року, що буде складати - 10437,60 грн.

Суд також вважає за необхідне відмовити і в частині позову про стягнення компенсації з ВАТ "КЗРК" та Фонду соціального страхування за порушення строку виплати шкоди в повному обсязі, так як відповідно до Постанов КМУ № 1427 від 20.12.1997 року та № 159 від 21.02.2001 року (із змінами та доповненнями) сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць на індекс споживчих цін. Суми недоплат позивачу нараховані не були, а тому компенсації не підлягають.

 

6

На підставі викладеного, у відповідності зі ст.238 КЗпП України, п.п.23,28,48 «Правил відшкодування власником підприємства, установи, організації чи уповноваженим ними органом шкоди, заподіяної працівнику ушкодженням здоров'я, зв'язаним з виконанням їм трудових відносин», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №472 від 23.06.1993р., керуючись ст.ст.10,11,60,88,169,212-215,п.6 Прикінцевих і Перехідних Положень ЦПК України 2004р., суд -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасливих випадків на виробництві і професійних захворюваннях України в м. Кривому Розі про відшкодування збитку задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасливих випадків на виробництві і професійних захворюваннях України в м. Кривому Розі на користь ОСОБА_1 заборгованість по щомісячних страхових виплатах за період з 01 квітня 2001 року до 01 вересня 2006 року в сумі 7238,28 грн. 28 коп., а також стягувати щомісяця, по 237,62 грн., починаючи з 01 вересня 2006 року до зміни обставин, що спричиняють перерахунок.

В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовити.

Суми стягнуто без урахування податків і обов'язкових платежів.

Судовий збір в сумі 72,38 грн. відповідно до ч.2 ст.88 ЦПК України - компенсувати за рахунок держави.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 1,5 грн.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано всіма учасниками по справі до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Тернівський районний суд м. Кривого Рогу протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.