07.04.2011
Справа №22а-1177/2011 р. Головуючий в І інстанції: Горшков В.М.
Категорія: 10.3.1 Доповідач: Пузанова Л.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2011 року квітня місяця 07 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого: Пузанової Л.В.
Суддів: Фурман Т.Г.
Закарян К.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Херсоні адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -
в с т а н о в и л а:
У грудні 2008 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, зазначаючи, що відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»вона є дитиною війни і має право на відповідні державні соціальні гарантії.
Посилаючись на те, що стаття 6 зазначеного вище Закону дає йому право на щомісячну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яку відповідач йому не нараховує, ОСОБА_2 просила суд, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області щодо неперерахування та невиплаті надбавки «Дітям війни»протиправною, зобов’язати відповідача нарахувати на його користь щомісячну державну соціальну допомогу, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 09.07.2007 року та з 22.05.2008 року, звернути рішення до негайного виконання в частині стягнення всієї суми боргу з виплати надбавки «Дітям війни»та покласти на відповідача судові витрати та витрати на правову допомогу в розмірі 117,00 грн.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2009 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області щодо неперерахування та невиплаті підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Зобов’язано відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та провести відповідні виплати за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року за рахунок коштів Державного бюджету України. В решті позову відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу у розмірі 117,00 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.
Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходили.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість постанови суду в межах, визначених ст. 195 КАС України, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є пенсіонером та має статус дитини війни.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції від 18 листопада 2004 року передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно з п.17 ст.77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»зупинено на 2006 рік.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»виключено п.17 ст.77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», а новою редакцією ст.110 цього Закону встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Кабінетом Міністрів України протягом 2006 року рішення на виконання вимог ст.110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»не приймалися, отже пільги для дітей війни, передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у 2006 році запроваджені не були.
Таким чином, у 2006 році у відповідача не було правових підстав проводити виплати підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно з п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»на 2007 рік зупинено, однак рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року таке зупинення визнано неконституційним.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ст.6 цього Закону викладено у новій редакції, відповідно до якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, що становить 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року зміни, внесені підпунктом 2 п.41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни, визнано такими, що не відповідають Конституції України.
Відповідно до ч. 2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, правильним є висновок суду першої інстанції, що відповідач повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції 2004 року, зважаючи, що жодна із сторін в даному спорі не заявила про застосування наслідків пропущення річного строку звернення до суду.
При цьому суд обґрунтовано застосував ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" при обчисленні надбавки до пенсії, встановленої ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч. 1 зазначеної статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору. Проблеми надання бюджетних коштів Управлінню для виконання покладених на нього обов’язків виходять за межі заявлених вимог. Також не приймаються до уваги доводи апелянта щодо можливого нецільового використання коштів Пенсійного фонду України, оскільки суд не приймав рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування останнього.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195, ч. 1 ст. 197, 198, 200 КАС України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області відхилити.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді: