КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-7749/09/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Ракалович В.М.
Суддя-доповідач: Шелест С.Б.
У Х В А Л А
Іменем України
"05" квітня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуюча суддя: Шелест С.Б.
Судді: Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 16.12.09р. у справі №2а-7749/09/0670 за позовом УПФУ в Лугинському районі Житомирської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Олевському районі Житомирської області про визнання неправомірними дії та зобов’язання вчинити певні дії
В С Т А Н О В И В:
УПФУ у Лугинському районі Житомирської області звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом та уточненнями до нього від 19.11.09р. (а.с. 29-30) про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови у прийнятті до заліку витрат Пенсійного фонду з виплат щомісячної державної адресної допомоги потерпілим, яким призначено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, що підлягає відшкодуванню за період з грудня 2008 року по вересень 2009 року, у тому числі із сумою доставки потерпілим такої щомісячної державної адресної допомоги, а також сум витрат з підвищення до пенсії, що підлягають відшкодуванню за період з квітня по вересень 2009 року; та зобов’язання відповідача вчинити дії щодо прийняття до заліку витрат Пенсійного фонду з виплати щомісячної державної адресної допомоги потерпілим, яким призначено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, що підлягають відшкодуванню за період з грудня 2008 року по вересень 2009 року у сумі 63 322 грн. 97 коп., а також сум витрат з виплати підвищення до пенсії у тому числі із сумою витрат з доставки потерпілим такого підвищення за період з квітня по вересень 2009 року у сумі 787 грн. 38 коп.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 16.12.09р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
На вказану постанову позивачем подано апеляційну скаргу разом із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.09.10р. поновлено строк на оскарження постанови суду.
Відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату Київського апеляційного адміністративного суду від 11.01.11р. №3 здійснено повторний автоматичний розподіл вказаної справи між cуддями та відповідно до протоколу автоматичного розподілу справа призначена судді Шелест С.Б.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що враховуючи, що пенсія по інвалідності та у зв'язку з втратою годувальника відшкодовується за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, то й адресна допомога має відшкодовуватись цим Фондом відповідно до Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Відповідач в порушення даного Порядку не прийняв до заліку та не відшкодовував позивачеві адресну допомогу.
В судове засідання учасники процесу не з’явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи, у зв’язку з чим розгляд апеляційної скарги було проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 197 КАС України.
Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, відповідач, отримавши та перевіривши списки осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та акти щомісячних звірок за період з грудня 2008 року по вересень 2009 року відмовився від прийняття до заліку витрат Пенсійного фонду у зазначений період з сум виплат потерпілим (пенсіонерам) щомісячної державної адресної допомоги та сум витрат з доставки, яким призначено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання такої щомісячної державної адресної допомоги в розмірі 63 322, 97 грн., а також по актах щомісячних звірок за період з квітня по вересень 2009 року відмовився до заліку витрат Пенсійного фонду з виплати підвищення до пенсії та сум витрат доставки такого підвищення у сумі 787, 38 грн., а всього не прийнято до заліку зазначених витрат Пенсійного фонду у розмірі 64 110, 35 грн., про що складені відповідні таблиці розбіжностей.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що чинним законодавством не передбачено порядок, відповідно до якого спір з приводу прийняття до заліку частини витрат Пенсійного фонду міг би вирішуватись між управліннями Пенсійного фонду України та Відділеннями виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань на місцях, оскільки узгодження таких розбіжностей віднесено до компетенції центральних органів відповідних фондів, куди щомісячно повинні надсилатись таблиці розбіжностей.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Так, відповідно до ст. 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення», призначення пенсій і оформлення документів для їх виплат здійснюється органами Пенсійного фонду України. Ця норма стосується і призначення та виплат пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання.
Починаючи з 01 квітня 2001 року, з набранням чинності Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань покладено обов’язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати його або особам, які перебувають на його утриманні пенсії по інвалідності у зв’язку з втратою годувальника.
Відповідно до п. 2 прикінцевих положень Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві», Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 01 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників та такі страхові виплати, соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.
Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
Статтею 21 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» визначено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов’язаний у встановленому законодавством порядку: своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або в разі його смерті, виплачуючи йому особам, які перебували на його утриманні: допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого; щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого; пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсію у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Постановою Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008 року «Про деякі питання пенсійного забезпечення громадян»визначено, що: у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів; у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму; виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.
Механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04 березня 2003 року № 5-4/4.
Відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій. (п.4. Постанови).
Даний перелік є вичерпним і до нього не внесено адресну допомогу до пенсії, яка призначена і виплачена позивачем згідно постанови КМУ від 26.03.2008 року № 265.
Таким чином, дія постанови КМУ від 26.03.2008 року № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» не розповсюджується на відповідача та на правовідносини між органами Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в частині відшкодування витрат з виплати адресної допомоги, оскільки такі додаткові державні гарантії громадянам передбачені лише Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який визначає обов'язки саме органів Пенсійного фонду України.
Викладеним спростовуються доводи апеляційної скарги.
Відповідно до пунктів 5- 7 спільної постанови правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків від 04 березня 2003 року № 5-4/4 - відшкодування основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомоги на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію, а також суми витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій здійснюється на централізованому рівні на підставі даних отриманих від територіальних підрозділів вказаних фондів.
Порядок відшкодування витрат передбачає здійснення відповідних розрахунків та проведення стягнення пенсійних витрат на централізованому рівні, тобто між Фондом соціального страхування від нещасних випадків та Пенсійним фондом України.
Однак, зазначений вище Порядок не врегульовує спірних відносин, які виникли в даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.
Таким чином, у разі незгоди на підписання актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків у судовому порядку мають вирішуватися вимоги про стягнення спірних сум на централізованому рівні.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 19.11.09р. у справі №К-25038/09.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 200, 205, 206 КАС України Київський апеляційний адміністративний суд
У Х В А Л И В:
апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 16.12.09р. у справі №2а-7749/09/0670 залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 16.12.09р. у справі №2а-7749/09/0670- без змін.
Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особами, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуюча суддя Шелест С.Б.
Судді : Глущенко Я.Б.
Пилипенко О.Є.