Справа № 2-а-602/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2011 року    Суддя   Жидачівського   районного  суду  Львівської  області Сидорак Б.Г., розглянувши  в порядку скороченого провадження в м.Жидачеві справу  за  адміністративним  позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Жидачівському  районі Львівської області про відновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду, визнання  відмови  відповідача у перерахунку пенсії протиправною та  зобов"язання  нарахувати та виплатити недоплачену державну соціальну допомогу, як дитині війни,-

в с т а н о в и в :

29 березня 2011 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до  відповідача управління Пенсійного фонду України в Жидачівському  районі про відновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду, визнання  відмови відповідача у перерахунку пенсії протиправною  та зобов"язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни, мотивуючи свої вимоги тим, що відноситься до категорії „діти війни” та відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Розмір виплаченого їй підвищення до пенсії не відповідає розміру, встановленому цим законом, просить зобов'язати відповідача здійснити відповідні нарахування і виплату їй щомісячного підвищення до пенсії за період часу із  01.01.2007 року по 31.03.2011 року. Ухвалою судді від 30.03.2011 року позов в частині зобов"язання відповідача провести нарахування щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині  війни  за період часу із 01.01.2007 року по 28.09.2010 року залишено без розгляду та відкрито скорочене провадження по справі в межах строку звернення до адміністративного суду - з 29 вересня  2010 року по 29 березня 2011 року. Також  цією ухвалою  відповідачу було запропоновано у десятиденний строк з дня одержання копії ухвали подати через канцелярію суду заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.

Копію ухвали про відкриття скороченого провадження разом з копією позовної заяви і доданими до неї матеріалами відповідач отримав 31.03.2011 року, про те у встановлений ухвалою строк відповідач заперечення проти позову до канцелярії суду не подав.

          Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає  задоволенню з таких підстав.

Позивач має статус «Дитини війни».  Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Згідно ст.7 цього Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.  Відповідно до положень ст.22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України №107-VІ «Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»текст ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” викладено в новій редакції, відповідно до якої розмір підвищення пенсії склав 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.      

Проте, рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22 травня 2008р. визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»щодо викладення положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в новій редакції.  Враховуючи преюдиціальне значення рішення Конституційного Суду України для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статті зазначеного Закону, що визнані неконституційними, суд приходить до висновку про обов'язок відповідача перерахувати та виплатити позивачці підвищення до пенсії у розмірі, встановленому статтею 6 Закону № 2195-IV від 18 листопада 2004 року.

У  2010 році дія статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” не призупинялася, а застосування відповідачем положень Постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року щодо визначення розміру підвищення пенсії є безпідставним, оскільки розмір підвищення пенсії визначений Законом України “Про соціальний захист дітей війни”, який має вищу юридичну силу, ніж постанова КМ України.  

За положеннями чинного законодавства України, розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09 липня 2003 року, іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.    

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення Про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001  і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до ч.2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Згідно абз.1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.  Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обов'язок щодо: призначення пенсії; підготовки документів для її виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій. Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за №8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями  утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням - забезпечення призначення та виплати пенсії. Отже, обов'язок по нарахуванню та виплаті  підвищення  до пенсії, яке передбачено Законом України "Про соціальний захист дітей війни", покладено саме на органи Пенсійного фонду України.  Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% підвищення  до пенсії та поклала виконання цього обов'язку  на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але не було вчинено жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати.   

З матеріалів справи вбачається, що управління будь-яких дій, пов’язаних з перерахунком пенсії позивачу в частині її підвищення відповідно до положень ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” у 2010-2011 роках  не здійснював, а також не проводив виплату. За таких обставин суд вважає, що відповідач припустився бездіяльності щодо своєчасного перерахунку та виплати пенсії в розмірі, передбаченому ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Згідно пп.1,2 ч.1 ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, зобов’язання відповідача вчинити певні дії.   

Суд вважає, за необхідне захистити право позивача в інший спосіб - шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача  щодо виплати їй надбавки до пенсії в розмірі меншому ніж встановлено статтею 6 Закону України" Про соціальний захист дітей війни"- 30% мінімальної пенсії за віком, а також   зобов'язання відповідача виконати певні дії, а саме провести нарахування та відповідні виплати за період часу з 29  вересня 2010 року по 29 березня 2011 року із врахуванням вже виплаченої суми.

     Відповідно до ст. 256 КАС України, постанови суду, яки прийняті в порядку скороченого провадження, підлягають негайному виконанню.

        Керуючись ст.ст. 19, 22 Конституції України, Законами України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та «Про соціальний захист дітей війни», Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року, ст.ст. 99,  158-164, 183-2, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, –

постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати  бездіяльність  управління Пенсійного фонду України у  Жидачівському районі щодо виплати ОСОБА_1 надбавки до пенсії в розмірі меншому ніж встановлено статтею 6 Закону України   "Про соціальний захист дітей війни" - 30% мінімальної пенсії за віком за період з 29 вересня  2010  року по 29 березня  2011 року протиправною.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі нарахувати та виплатити  ОСОБА_1  підвищення до пенсії, отриманої у період з 29 вересня  2010  року по 29 березня  2011 року в розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком, право на яке надане ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» з  урахуванням різниці, яка була виплачена, за цей період.

У задоволені  решти  позовних вимог відмовити.

Допустити негайне виконання постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом  десяти  днів  з  дня   отримання її копії  до  Львівського апеляційного адміністративного суду  через Жидачівськитй районний суд.

        Суддя _________________________________