справа № 2а- 1824 /2011   

                                                          П О С Т А Н О В А   

                                                 І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И   

    14 січня 2011 р. суддя Ленінського районного суду м.Луганська Кравченко Н.О. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська про визнання бездіяльності неправомірною, зобов’язання здійснити нарахування суми щомісячної державної соціальної допомоги,-

                                                        В С Т А Н О В И В :   

     13.12.2010 року позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Луганська про визнання  бездіяльності Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі  м.Луганська щодо не нарахування та невиплати щомісячної соціальної допомоги згідно закону України «Про соціальний захист дітей війни»неправомірною та забов»язання  Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Луганська нарахувати та виплатити  на користь позивачки недоплачену  як дитині  війни щомісячну державну соціальну допомогу з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 р. по час винесення рішення судом.

  В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона має статус «дитини війни»у зв'язку, з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана їй пенсія повинна підвищуватися на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2007-2010 роках позивачці  допомога в таких розмірах  не виплачувалась. Вважає, що нарахування та виплата з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 р. по час винесення рішення судом дітям війни підвищення до пенсії повинно здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».   

             Позивачка до початку судового засідання надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська до початку судового засідання надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в своїх запереченнях посилався на наступне, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік»були внесені зміни до Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік», відповідно до яких: «З метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинити на 2006 рік дію абзацу 7 ст. 5 та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». У 2006 році урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачений ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»припинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № б-рп/2007 були визнані такими, що не відповідають Конституції положення пункту 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким було припинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону Україна «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»(ця стаття передбачала, що в 2007 році підвищення пенсії або щомісячного грошового утримання, яке виплачується замість пенсії, згідно зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виплачується особам, які є інвалідами, окрім тих, на яких розповсюджується дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни). Таким чином, норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»є діючими з 09.07.2007 р. Крім того, ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлено, що мінімальний розмір пенсій за віком, встановлений абзацом 1 ч. 1 цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік»внесені зміни до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». А саме встановлено, що дітям війни до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Разом з тим, рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року прийнято рішення про визнання неконституційними положень ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік». Постановою КМУ від 28.05.2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»призначення надбавки до пенсії особам, що мають правовий статус «дитина війни»врегульовано, що дітям війни до пенсії виплачується підвищення у таких розмірах з 22 травня –48 грн. 10 коп., з 1 липня –48 грн. 20 коп. та з 1 жовтня –49 грн. 80 коп. Згідно ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, встановлено у розмірах, що діяли у грудні 2008 року, розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюється відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Тобто у 2009 році надбавка особам, що мають правовий статус «дитина війни»встановлена на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 р. у розмірах, діючих у грудні 2008 року, а саме –49 грн. 80 коп., що відповідає ч. 2 ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік». Надбавка у розмірі 49,8 грн. передбачена і у 2010 році. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

       Оскільки всі особи, які беруть участь у розгляді справи, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, судовий розгляд справи було здійснено в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог ст. 122 ч.4 КАС України.

   Суд розглянувши адміністративну справу в порядку письмового провадження, дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Луганська про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії як «Дитині війни» підлягають частковому  задоволенню з наступних підстав.

   Відповідно до вимог Закону України "Про соціальний захист дітей війни", який встановлює правовий статус дітей війни і визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки, дитина війни - це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.

  Позивач віднесений до категорії дітей війни, знаходиться на обліку в УПФУ в Ленінському районі м. Луганська та отримує пенсію за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_1.

 Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

    Відповідно до ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

 Дію статті 6 цього Закону України було зупинено на 2006 рік, згідно із Законом України від 20.12.2005 року №3235- IV «Про державний бюджет України на 2006 рік».

   Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом на 2007 рік зупинено, зокрема, дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

      Поряд з цим, 9.07.2007 року Конституційним Судом України у справі №1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення №6-рп/2007, відповідно до якого визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», приписи якого втратили "чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Пунктом 5 наведеного Рішення визначено, що воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

   Також Конституційний Суд України відзначив, що положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.

   Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів.

      Виходячи iз зазначеного за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року діти війни мали право на отримання підвищення до пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком.   

  Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»було внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до яких дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветерани війни мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсій, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»зазначене підвищення проводиться за їх вибором згідно з одним із законів. Згідно Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року №3551-XII учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, ще виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

   Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними, серед іншого, і положення підпункту 2 пункту 41 розділу 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

    Отже, з 22.05.2008 року відновлена дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції до 01.01.2008 року, відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

      28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до пункту 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії,підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня - 48,10 гривень, з 1 липня - 48,20 гривень, з 1 жовтня - 49,80гривень.

  Виходячи iз зазначеного за період з 22.05.2008 по 31.12.2008 року діти війни  також мали право на отримання підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком.   

   У 2009 та 2010 році відповідач також не сплачував позивачу соціальну надбавку  у встановленому законом розмірі.             

    Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум»від 15 липня 1999 року №966-14, а також Закон України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 5 жовтня 2000 року №22017-111, згідно ст.1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

   Частиною 3 статті 4 цього Закону (в редакції Закону №2505-4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.         

  Постановляючи судове рішення у даній справі, суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право, на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.

    Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що зокрема зазначено у рішенні № 8-рп/ 2005 від 11 жовтня по справі №1-21/2005), пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.

     Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік»Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

  У Законі України «Про державний бюджет України 2010 рік»- ці норми не змінені. Зазначена норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

  Тому нарахування та виплата у 2010 році «дітям війни»підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

    Відповідно до ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення встановлено у розмірі, що діяли у грудні 2008 року. Розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму встановлюються відповідними законами України, та нормативно-правовими актами КМ України. Зазначеним Законом будь яких змін до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не внесено, та дія цієї статті не зупинена. У Законі України «Про державний бюджет України 2010 рік»- ці норми не змінені. А тому відповідач повинен проводити нарахування та виплату підвищення до пенсії позивачу у розмірі 30% відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік»та з наступними змінами його розміру.

    При винесенні постанови суд враховує, що положенням статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження.

 Згідно ст. 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом може бути поновлений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.   

    Суд вважає, що позивач з поважних причин пропустив строк звернення до суду, оскільки є особою похилого віку, є юридично необізнаною особою, не знав про діючі правові норми, а тому пропущений строк на звернення до адміністративного суду необхідно поновити.   

    У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірності свого рішення щодо не нарахування позивачці підвищення до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».     Враховуючи, що суд не може перебирати на себе повноваження УПФ щодо перерахунку пенсії та стягнення суми, що підлягає виплаті після донарахування, оскільки  цей спосіб захисту порушених прав позивача не кореспондується з нормами чинного законодавства, суд вважає за необхідне обрати саме той спосіб захисту порушеного права, про який просить позивач, а саме зобов’язати Управління  Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Луганська здійснити нарахування позивачеві відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни, виходячи з розміру, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”,  та провести відповідні виплати за період 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по 31.12.2010 р.  з урахуванням фактично  виплачених  за цей період сум.  

             В іншій частині позов задоволенню не підлягає.   

   На підставі викладеного, керуючись керуючись ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік», Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 року, Рішенням Конституційного Суду України  № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року  ст.ст. 2-15, 17-18, 69-71, 79, 86, 104-107, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

                                                              П О С Т А Н О В И В :   

                Позовні вимоги  ОСОБА_1 - задовольнити частково.

       Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Луганська щодо не нарахування ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії як дитині війни за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31 грудня 2009 року, та з 01.01.2010 року по 31.12.2010 рік , відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції, яка діяла в цей період, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.І ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

    Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Луганська провести нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31 грудня 2009 року, та з 01.01.2010 року  по 31.12.2010 р. відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та з  урахуванням фактично  виплачених  за цей період сум .

                            В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

      Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м.Луганська протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду. Якщо постанову суду було постановлено у письмовому провадженні, чи без виклику особи, яка її оскаржує, або в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду.

Суддя :                                                                                                                                Кравченко Н.О.