УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року 22 серпня дня колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Безверхого О.М. суддів- ДемченкаМ.О., ЛантушенкаЮ.Ф., з участю прокурора - Ярощука Ю.А., адвоката - ОСОБА_1. і законного представника неповнолітнього засудженого ОСОБА_2.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_1. на вирок Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 9 червня 2006 року, яким :
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, раніше не судимий, -
засуджений за ч.2 ст. 15, ч. 1 ст. 152 КК України на 3 роки позбавлення волі, за ч. 2 ст. 153 КК України на 3 роки позбавлення волі, за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України остаточно ОСОБА_3. призначено покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки.
Вироком постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_3. на користь потерпілої ОСОБА_4. 160 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та 5000 грн. моральної шкоди. У разі відсутності у неповнолітнього ОСОБА_3. майна, достатнього для відшкодування завданої ним шкоди, обов'язок по її відшкодуванню покласти на батьків ОСОБА_5. та ОСОБА_2.
Питання про долю речових доказів судом вирішено у відповідності з вимогами ст. 81 КПК України.
Згідно з вироком суду ОСОБА_3. визнано винним та засуджено за вчинення злочинів при слідуючих обставинах:
Неповнолітній ОСОБА_3. 30 липня 2005 року близько 2 години ночі, знаходячись в АДРЕСА_1, напав на громадянку ОСОБА_4. і застосовуючи фізичну силу намагався зґвалтувати її, не довівши свій злочинний намір до кінця, оскільки потерпіла вчинила опір, ОСОБА_3., наносячи удари руками по різних частинах тіла, задовольнив свою статеву пристрасть з потерпілою неприродним способом. Крім того, продовжуючи наносити удари руками по різних частинах тіла потерпілої, він заволодів її мобільним телефоном „ Сіменс СТ65" у чохлі із стартовим пакетом.
У поданій апеляції на вирок суду адвокат ОСОБА_1., зазначає, що в частині засудження ОСОБА_3. за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 152, ч. 3 ст. 153 КК України вирок є необгрунтованим, при цьому вказує, що суд допустив неповноту судового слідства, оскільки не усунув невідповідності в доказах, брав до уваги суперечливі пояснення свідків та потерпілої і не приймав до уваги пояснення обвинуваченого, а тому просить суд скасувати вирок і закрити справу в даній частині, а щодо засудження ОСОБА_3. за ст. 186 ч. 2КК України, вважає вирок занадто суворим і просить суд застосувати ст. 69 КК України - призначивши йому покарання нижче від найнижчої межі. Крім того, адвокат ОСОБА_1., просить суд змінити вирок в
Справа №11- 607 Головуючий у першій інстанції Васянович В.М.
Категорія ч. 2 ст. 186 КК України Доповідач - Безверхий О.М.
частині цивільного позову, стягнувши з ОСОБА_3. на користь потерпілої ОСОБА_4. в рахунок відшкодування моральної шкоди 2 500 грн.
Вислухавши доповідь судді, думку прокурора Ярощука Ю.А. про залишення вироку суду без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи вказаної апеляції, адвоката ОСОБА_1, який прохав задовольнити його апеляцію, законного представника неповнолітнього засудженого - ОСОБА_2. на підтримку даної апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню.
Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_3. у скоєнні злочинних діянь за вищеописаних обставин підтверджуються перевіреними в судовому засіданні й наведеними у вироку доказами і є обґрунтованими, незважаючи на не визнання ним самим своєї провини у статевих злочинах.
Так, у показах потерпілої ОСОБА_4. містяться фактичні дані, які стверджують про вчинення щодо неї за викладених обставин замаху на зґвалтування, насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом і відкритого викрадення мобільного телефону незнайомим хлопцем, прикмети якого вона описала працівникам міліції.
З показань свідків ОСОБА_6 іОСОБА_7. вбачається, що вночі до них прибігла ОСОБА_4., яка була в нижній білизні й дуже схвильована та розповіла про напад на неї якимось хлопцем, який вихопив у неї сумку з мобільним телефоном.
З показань свідка ОСОБА_8. слідує, що за описаними ОСОБА_4. прикметами він повідомив про перебування до пригоди увечері на дискотеці ОСОБА_3, який був одягнутий у спортивному костюмі.
З показів свідків ОСОБА_9. і ОСОБА_10 видно, що вони у складі оперативної групи займались первісною перевіркою заяви ОСОБА_4. й від неї дізналися, що хлопець, який вчинив щодо неї статеві злочини та пограбування, імовірно був ОСОБА_3.
З протоколу добровільної видачі вбачається, що матір'ю ОСОБА_3. був виданий працівникам міліції мобільний телефон „Сіменс СТ 65", який за її поясненнями син приніс вночі додому.
Також обставини вчинених ОСОБА_3. злочинів підтверджуються висновком судово -медичної експертизи про наявність тілесних ушкоджень у потерпілої ОСОБА_4., протоколами вилучення у неї пошкодженої одежі та її огляду, а також іншими викладеними у вироку доказами.
Також суд мотивовано спростував доводи ОСОБА_3. щодо невизнання ним скоєння статевих злочинів.
За встановлених обставин справи суд вірно кваліфікував злочинні дії ОСОБА_3. за ст. ст. 15 ч. 2, 152 ч. 1; 153 ч. 2, 186 ч. 2 КК України, а при вирішенні питання про призначення йому покарання відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості скоєних злочинів, дані про його особу, а також усі обставини, які пом'якшують покарання.
Доводи апеляції адвоката ОСОБА_1. про неправильність засудження ОСОБА_3. за вказані статеві злочини колегія суддів знаходить непереконливими, вважаючи, що обвинувальні висновки в цьому суді першої інстанції ґрунтуються на достатній сукупності належно перевірених й оцінених доказів у справі.
Також не вбачається підстав щодо пом'якшення покарання ОСОБА_3. за скоєні злочини.
Разом з тим при вирішенні у кримінальній справі цивільних позовів суд припустив порушення закону.
Зокрема, на порушення вимог ст. 51 КПК України суд не виніс постанови про притягнення батьків неповнолітнього підсудного як цивільних відповідачів з роз'ясненням їм процесуальних прав. До того ж батько ОСОБА_5. навіть не був присутній в судовому засіданні, а матір ОСОБА_2. з приводу відшкодування завданої шкоди її сином теж не допитувались.
Отже, батьки неповнолітнього підсудного були позбавлені фактичної можливості здійснювати права цивільних позивачів і такими учасниками процесу не були визнані в установленому порядку.
Крім того, зі змісту ст. 1179 ЦК України слідує, що завдана неповнолітньою особою шкода відшкодовується його батьками в частці, якої не вистачає, або в Повному обсязі, якщо вони не доведують, що її було завдано не з їхньої вини, й такий обов'язок батьків щодо відшкодування
шкоди припиняється після досягнення заподіювачем шкоди повноліття. Але й ці вимоги закону судом не були враховані.
Тому вирок суду в частині вирішення цивільних позовів в порядку часткового задоволення апеляції адвоката ОСОБА_1. підлягає скасуванню.
Виходячи з викладеного та керуючись ст. ст. 362, 365, 366, 373, 377 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію адвоката ОСОБА_1. задовольнити частково.
Вирок Глухівського міськрайонного суду від 9 червня 2006 року відносно засудженого ОСОБА_3 в частині вирішення цивільних позовів про стягнення з нього та його батьків ОСОБА_5. і ОСОБА_2. на користь ОСОБА_4. 160 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 5000 грн. - моральної шкоди - скасувати, а справу в цій частині направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства в той же суд в іншому складі суду.
В решті частині вирок суду залишити без зміни.
Головуючий:
Судді: