Справа № 2-а-3077/11

                                                             ПОСТАНОВА

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2011 року

Суддя Борщівського районного суду Тернопільської області Зушман Г.І. розглянувши в порядку скороченого провадження в приміщенні Борщівського районного суду Тернопільської області в місті Борщеві адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Борщівському районі Тернопільської області про визнання дій неправомірними та стягнення невиплаченої щомісячної допомоги дітям війни, -           

  В С Т А Н О В И В:

28.03.2011 року позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача УПФ України в Борщівському районі Тернопільської області, в якому просить поновити строк звернення до суду, визнати відмову відповідача щодо виплати їй щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком протиправною, зобов’язати УПФ України в Борщівському районі нарахувати та стягнути на її користь суму невиплаченої щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни в період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 25 березня  2011 року  а також нараховувати  та виплачувати вказану допомогу з дня пред»явлення позову довічно, судові витрати покласти на відповідача, вказуючи, що відповідно до ст.ст.1,6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»їй, як особі, яка набула статусу «Дитина війни», повинна виплачуватися щомісячна державна соціальна допомога в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, однак, така допомога її виплачується не в повному обсязі, а на її звернення з цього приводу відповідач повідомленням від 10 березня 2011 року відповів відмовою. Позивачка також вказує, що вона зверталася в 2009 році в Борщівський районний суд з аналогічним позовом.

Відповідач 12.04.2011 року подав письмове заперечення на позов, у якому зазначив, що законодавством України не визначено, за рахунок яких коштів і джерел слід проводити такі виплати. Крім того, залишається невизначеним порядок обчислення підвищення до пенсії дітям війни та його розмір, оскільки  на спірні правовідносини приписи ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»не поширюються, так як  наведене у цій правовій нормі визначення мінімальної пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених за цим Законом.

Постанову Борщівського районного суду від 23.06.2009року у справі № 2-а-1301/09за позовом ОСОБА_1 та ін.  до управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі про визнання дій неправомірними, стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії та зобов’язання вчинити дії, постановою апеляційного адміністративного  суду Львівської області  від 17 лютого 2011 року у справі № 59608/09/9104 скасовано, позовні вимоги задоволено частково, визнано дії управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 та ін. підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період  з 01 червня 2008 року  по 31 грудня 2008 року  протиправними. Зобов”язано  управління  Пенсійного фонду України в Борщівському районі провести перерахунок та виплату  ОСОБА_1 та ін. підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період  з 01 червня 2008 року по 31 грудня 2008 року  з врахуванням  виплачених сум.

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Згідно пп.2 п.41 розділу 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року №107-У1 статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»викладено в новій редакції, згідно якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту) до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни –10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 пп.2 п.41 розділу 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнано неконституційним.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058-1У. А тому  посилання відповідача на те, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 статті 28 зазначеного Закону застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом безпідставні, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

З огляду на наведене позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити частково  і визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови позивачу  в нарахуванні та виплаті підвищення до пенсії та зобов’язати відповідача  нараховувати та виплачувати їй підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та з урахуванням виплачених сум з 01.01.2009 року до виникнення обставин, з якими закон пов»язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин.   

Судові витрати по справі, понесені позивачкою, слід розподілити відповідно до ст.94 КАС України.

На підставі ст.ст. 8, 19, 22, 46, 92, 152  Конституції України, рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, ст.ст.1,6,7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІУ «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», керуючись  ст.ст.   2,6,7,11, 17,71, 159-162, 183-2 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі Тернопільської області щодо відмови ОСОБА_1 в нарахуванні та виплаті з 01.01.2009 року підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі Тернопільської області  нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та з урахуванням виплачених сум починаючи з 01.01.2009 року до виникнення обставин, з якими закон пов»язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин.

Стягнути з державного бюджету в користь позивачки ОСОБА_1 3(три) гривні 40коп.сплаченого нею судового збору.

Відповідач зобов»язаний виконати постанову негайно.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Постанову може бути оскаржено до Львівського апеляційного  адміністративного суду через Борщівський районний суд протягом десяти днів з дня отримання її копії.

          Головуючий: підпис

З оригіналом згідно.

Суддя Борщівського районного суду                                                                         Зушман Г.І.