Справа №  1-41/11

В И Р О К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

          11 квітня 2011  р.  Середино- Будський районний  суд Сумської області в складі:

         головуючої  -  судді -  Дубінчиної  Т.М.

         при  секретарі         -  Денишенко О.О.

         з  участю  прокурора –Камчатного О.П.

розглянувши  у  відкритому   судовому  засіданні  у  м.С-Буді  кримінальну  справу  за обвинуваченням:                

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Середина-Буда Сумської області українець, гр-н України, освіта повна загальна середня,   не жонатого, ніде   не працює , мешканця  АДРЕСА_1 раніше  судимого :

1. 06.07 1994  р. за  ст. 81  ч.2, 81  ч.3, 140  ч.2, 17, 215-3 ч.2, 42 КК  України до 2  років  позбавлення  волі.

2. 15.10.1996 р. за  ст.81  ч.3, 45  КК України до  3  років  позбавлення  волі  умовно з  іспитовим  строком 3  роки .

3. 17.09.1999 р. за  ст.140 ч.3, 81  ч.3, 89  ч.1, 140  ч.2, 42, 43 КК  України  до

   4  років позбавлення  волі.

4.  23.07.2010 р. за  ч.3  ст.15, ч.2  ст.201 КК  України - штраф  7000 грн,-     

у  скоєнні  злочину,  передбаченого ч.3  ст. 185 КК  України,-

                                  в с т а н о в и в:

Підсудний ОСОБА_1 таємно  викрав  чуже  майно  з проникненням  у  житло.

         27.02.2011  року приблизно о 23 год.30 хвилин  підсудний  ОСОБА_1, з метою скоєння крадіжки майна, прийшов до   дому,  розташованому  в  АДРЕСА_2  що  належить гр-ці ОСОБА_2  і  в  якому на  той  час  ніхто  не  проживав.

Вибивши  скло  у  вікні дому,  ОСОБА_1 проник в  дім, оглянув  його  і  знайшовши у  підвалі  під  підлогою картоплю, вирішив  її  викрасти. Знайшовши  у  домі  три  порожніх   мішки,  набрав  в  один  мішок  велику  картоплю і  залишивши  її  в  домі  ОСОБА_2, пішов  шукати  покупця.

    Знайшовши  покупця,  наступного  дня  28.02.2011  року приблизно о  20  годині, проникнувши  у  дім  ОСОБА_2  через  раніше  вибите  ним  скло, ОСОБА_1. викрав напередодні   набраний  ним  мішок  з  картоплею  і  продав  мешканцю с.Голубівка ОСОБА_3 за  100 грн.

   Після  цього, ОСОБА_1 продовжуючи  свої  злочинні  наміри, знаючи  про  те,  що  у  домі  

ОСОБА_2 залишились  ще два  порожніх  мішки  та  картопля, в  цей  же  день  28.02. 2001  року

знову  через  вибите  ним  скло  проник  у  дім  ОСОБА_2, де  набрав  у  2 порожні  мішки картоплю з  метою  продажу її  ОСОБА_3, якому  запропонував  після  продажу  мішка  картоплі  купити  в  нього  ще  картоплю.

   Наступного  дня , 01.04.2011  року приблизно  о  19  годині  підсудний  ОСОБА_1,  продовжуючи  свої  злочинні  наміри, знову  з  метою  крадіжки  картоплі,  проник  через  вибите  ним раніше  скло  у  дім  ОСОБА_2, де через  вибите  скло витяг  на  вулицю і  переніс  до  дороги, що  проходить  по  вул.с.Голубівка  С-Будського  р-ну  Сумської  області два  мішки  з  картоплею.  

  Після  цього,  ОСОБА_1  пішов  додому і  покликав  свою  співмешканку ОСОБА_4 на  допомогу, щоб  вона  йому  допомогла  перенести  мішки  з  картоплею, при  цьому  сказавши  їй,  що  картоплю  йому  передали  його  знайомі  з  с.Ромашкове С-Будського  р-ну  Сумської  області. Погодовшись  на прохання  ОСОБА_1,  ОСОБА_2  і  ОСОБА_1 вдвох  віднесли  2  мішки  картоплі додому  до  ОСОБА_3в.  і  продали йому її  за  200 грн.

   Всього,  таким  чином,  ОСОБА_1 викрав  з  дому  ОСОБА_2 103  кг.  великої  картоплі,  вартістю 4  грн. за  1  кг. на  загальну  суму 412  грн., яка  у  подальшому  була  вилучена з  дому  ОСОБА_3  і  повернута  потерпілій.

   Підсудний  ОСОБА_1 свою  вину у  пред’явленому  обвинуваченні  визнав повністю  згідно  фабули    обвинувачення, згоден  на  розгляд  справи  по  спрощеному  варіанту,  суду  пояснив, ,   що  він  дійсно , 27.02.2011  року  з  метою  крадіжки  , проник  у  дім  ОСОБА_2, де  знайшов   картоплю,  набрав  її  у  порожні  лантухи  , і за  2  рази 28.02.2011  р.  та 01.03.2011 року виніс  її з  дому  і    продав  3  мішки  крупної  картоплі  гр-ну  ОСОБА_3  за  300 грн. Викрадена  картопля  була  повернута  потерпілій.

             Дії  підсудного  ОСОБА_1 суд  кваліфікує  за ч.3  ст.185  КК   України як  таємне  викрадення  чужого  майна з  проникненням  у житло.

  Обговорюючи  питання  про  міру  покарання  для  підсудного ОСОБА_1  суд  враховує  ступінь  тяжкості  вчиненого  злочину,  особу  винного,  який задовільно   характеризується за  місцем  проживання  і    обставини, що  пом’якшують  та  обтяжують   покарання.       Обставини,  що пом’якшують  покарання –ОСОБА_1  визнав  вину  повністю,у   скоєному  розкаявся., викрадене  повернуте  потерпілій.

          Враховуючі скоєне підсудним, його особу, всі вище перелічені обставини, суд вважає, що  до  нього  можливо застосувати положення ст.75 КК України. При  цьому  суд  враховує,  що  підсудний  повністю свою  вину  визнав  ,у  скоєному  розкаявся, збитки  відшкоджені, вартість  викраденого.

       На підставі вищевикладеного, керуючись ст,.ст.323,324 КПК України,суд-

                                               Засудив:

          Визнати  винним   ОСОБА_1  у скоєні злочину, передба ченого ч.3 ст. 185  КК України і призначити йому покарання у вигляді 3 ( трьох) років  6  (  шести  ) місяців  позбавлення волі.

      На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від  призначеного по карання,  якщо він протягом  2  ( двох) років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов"язки, передбачені ст.76 КК України, а саме:  1) не виїзджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально- виконавчої системи,    2) повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи.  3) періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально- виконавчої системи.       

      Контроль за поведінкою засудженого  ОСОБА_1 покласти на  органи виконання покарань за місцем проживання засудженого. Запобіжний захід  ОСОБА_1  залишити  попередній  -  підписку  про  невиїзд.

        Вирок  може  бути  оскаржений  до Сумського  апеляційного  суду  через  С-Будський  райсуд  протягом  15  діб  з  моменту  його  проголошення  всіма  учасниками процессу.,

Суддя  С-Будського  райсуду                                      Т.М.  Дубінчина.