Справа № 2-а-1017/11

ПОСТАНОВА

іменем України

"16" лютого 2011 р. Суддя  Глобинського районного суду Полтавської області Левицька Т.В., розглянувши в порядку скороченого провадження  справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Глобинському районі про поновлення пропущеного строку, визнання бездіяльності протиправною та зобов»язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Глобинському районі про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, посилаючись те, що він  належить до соціальної категорії «Дитина війни»і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.2006 року йому повинна виплачуватися щомісячна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. У 2010 році він звернувся до УПФ в Глобинському районі з проханням нарахувати і виплатити йому грошові кошти за період, починаючи з 01.01.2006 року, однак в задоволенні вимог йому було відмовлено. Позивач прохає поновити пропущений строк звернення до суду, визнати бездіяльність відповідача протиправною та стягнути з відповідача на його користь невиплачені підвищення до пенсії, за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року,  з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року.

Відповідач заперечень до позову не надав.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають   задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Глобинському районі та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус «Дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням, виданим 8.02.2002 року Управлінням Пенсійного фонду в Автозаводському  районі м. Кременчука.

Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, у жінок - 20 років страхового стажу, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно ст. 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” від 18.11.2004  № 2195-IV, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, який набрав чинності 01.01.2008 року, було внесено зміни до статей 5, 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Зокрема, згідно п. п. 2 п. 41 розділу ІІ Закону України  “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” викладено в такій редакції: “Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України (“ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Проте Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 41 розділу ІІ Закону України  “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, яке втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення України, крім того, у якому було вказано на його преюдиціальність при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв’язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта. Оскільки дія ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в редакції, яка передбачає виплату дітям війни підвищення у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком була відновлена з 22.05.2008 року, але позивачу  у 2008 році підвищення до пенсії виплачувалось у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то суд приходить до висновку про  задоволення позовних вимог про зобов’язання відповідача провести нарахування позивачу підвищення пенсії як дитині війни у розмірі, визначеному відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", за врахуванням сум, виплачених відповідачем у 2008 році.  

Законом  України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»та Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» дію ст. 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не зупинено.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у  спосіб, що передбачені Конституцією України.

Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до ч. 2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Наведене свідчить про те, що відповідач повинен був здійснювати нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії після винесення Конституційним судом рішень  №  6–рп/2007 від 09.07.2007 року та № 10–рп/2008 від 22.05.2008 року.

  Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов’язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.

За змістом ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом України “Про соціальний захист дітей війни” реалізовано конституційне  право на соціальний захист громадян, які мають статус “дитини війни”, серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.

            Головним розпорядником коштів для виплати до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»є Пенсійний фонд України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач у встановлений КАС України строк письмових заперечень на позовну заяву не надав.

Щодо пропущення позивачем строку для  звернення  до суду з позовом, то суд приходить до слідуючого.

Відповідно до ст. 99 КАС України адміністративний позов  може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Відповідно до ст. 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом може бути поновлений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Враховуючи, що строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 пропущено з поважної причини, а саме, в зв’язку з систематичними змінами в законодавстві, похилим віком позивача, поганим станом його здоров’я, суд вважає, що є підстави для поновлення строку.

Згідно п.1, п. 2 ч. 1 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, зобов’язання відповідача вчинити певні дії.     

Таким чином суд вважає, що порушення права позивача на отримання доплати до пенсії у розмірі, передбаченому законом, може бути поновлено шляхом визнання  протиправною бездіяльності управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі та  зобов'язання відповідача виконати певні дії, а саме, провести нарахування та відповідні виплати.   

Виходячи зі змісту позову, сформульованих позивачем позовних вимог та для захисту прав позивача, суд вважає необхідним визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Глобинському районі Полтавської області в частині не нарахування та невиплати ОСОБА_1  підвищення до пенсії як дитині війни, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року,  з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року та зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Глобинському районі Полтавської області нарахувати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року,  з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року  по 31 грудня 2010 року.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 17, 18, 71, 86, 99, 102, 162, 183-2 КАС України, ст. 22, 46, 113 Конституції України, ст.ст. 1, 5, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", Законом України " Про внесення змін до  Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких Законів України”, ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007  від 9.07.2007р. та № 10–рп/2008 від 22.05.2008 р.,  –  

П О С  Т  А  Н  О  В  И   В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі про визнання бездіяльності протиправною та зобов»язання вчинити певні дії, задовольнити.

Поновити пропущений строк звернення до суду.

Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі  протиправною та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та провести відповідні виплати за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року,  з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року, з урахуванням фактично виплачених сум.  

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Глобинський  районний суд Полтавської області, шляхом подання апеляційної скарги в 10-ти денний строк з моменту отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою,  яка її подає,  до суду апеляційної інстанції.   Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.           

          Суддя                                                                                Т. В. Левицька