Справа № 2-а-845/11

ПОСТАНОВА

іменем України

"14" лютого 2011 р. Суддя  Глобинського районного суду Полтавської області Левицька Т.В., розглянувши в порядку скороченого провадження  справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Глобинському районі про поновлення пропущеного строку, визнання бездіяльності протиправною та зобов»язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Глобинському районі про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, посилаючись те, що вона  належить до соціальної категорії «Дитина війни»і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.2006 року їй повинна виплачуватися щомісячна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. У 2010 році вона звернулася до УПФ в Глобинському районі з проханням нарахувати і виплатити їй грошові кошти за період, починаючи з 01.01.2006 року, однак в задоволенні вимог їй було відмовлено. Позивач прохає поновити пропущений строк звернення до суду, визнати бездіяльність відповідача протиправною та стягнути з відповідача на її користь невиплачені підвищення до пенсії, починаючи за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня  2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року,  з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 31жовтня 2010 року.

Відповідач заперечень до позову не надав.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають   задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянкою України, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Глобинському районі та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус «Дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням №НОМЕР_1 виданим 02.10.1995 року Управлінням Пенсійного фонду в Глобинському районі.

             У жовтні 2010 р. ОСОБА_1 звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області  із заявою про підвищення пенсії на підставі Закону України «Про соціальний захист дітей війни», проте, як витікає з повідомлення Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі від 12.11.2010 року, їй в підвищенні пенсії на 30 % було відмовлено.

Суд вважає відмову Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області у підвищенні пенсії ОСОБА_1 неправомірною,  оскільки позивач є пенсіонером, пенсія призначена і виплачується  Управлінням Пенсійного фонду в Глобинському районі і вона має право користуватися пільгами відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, у жінок - 20 років страхового стажу, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно ст. 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” від 18.11.2004  № 2195-IV, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Законом України  від 19 грудня 2006 року “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, зокрема п. 12 ст. 71 знову було зупинено дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” та ст. 111 цього Закону установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Однак Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані неконституційними положення п. 12 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” щодо зупинення дії на 2007 рік ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Тобто з часу прийняття цього рішення у позивача відновилося право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.    

Законом  України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»та Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» дію ст. 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не зупинено.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у  спосіб, що передбачені Конституцією України.

Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до ч. 2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Наведене свідчить про те, що відповідач повинен був здійснювати нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії після винесення Конституційним судом рішень  №  6–рп/2007 від 09.07.2007 року та № 10–рп/2008 від 22.05.2008 року.

  Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов’язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.

За змістом ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом України “Про соціальний захист дітей війни” реалізовано конституційне  право на соціальний захист громадян, які мають статус “дитини війни”, серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.

            Головним розпорядником коштів для виплати до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»є Пенсійний фонд України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач у встановлений КАС України строк письмових заперечень на позовну заяву не надав.

Щодо пропущення позивачем строку для  звернення  до суду з позовом, то суд приходить до слідуючого.

Відповідно до ст. 99 КАС України адміністративний позов  може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Відповідно до ст. 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом може бути поновлений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Враховуючи, що строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 пропущено з поважної причини, а саме, в зв’язку з систематичними змінами в законодавстві, похилим віком позивача, поганим станом його здоров’я, суд вважає, що є підстави для поновлення строку.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 17, 18, 71, 86, 99, 102, 162, 183-2 КАС України, ст. 22, 46, 113 Конституції України, ст.ст. 1, 5, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", Законом України " Про внесення змін до  Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких Законів України”, ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007  від 9.07.2007р. та № 10–рп/2008 від 22.05.2008 р.,    

П О С  Т  А  Н  О  В  И   В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі про визнання бездіяльності протиправною та зобов»язання вчинити певні дії, задовольнити.

Поновити пропущений строк звернення до суду.

Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі  протиправною та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та провести відповідні виплати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня  2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року,  з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 31 жовтня 2010 року відповідно до ст.6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни, з урахуванням фактично виплачених сум.  

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Глобинський  районний суд Полтавської області, шляхом подання апеляційної скарги в 10-ти денний строк з моменту отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою,  яка її подає,  до суду апеляційної інстанції.   Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.           

          Суддя                                                                                Т. В. Левицька