Справа №2-311/2011р.

             Р І Ш Е Н Н Я

           І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

    13 квітня 2011 року                                     Ренійський районний суд Одеської області

               у складі:  головуючого судді - Бошкова  І.Д.,                         

                           за участю:  секретаря - Джанієвій О.А..,

представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2,

представника позивача  ОСОБА_3  - ОСОБА_4,

                   представника відповідача - ОСОБА_5, Абдулаєва Алі Ісраіл огри,                                   

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Рені справу за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_1 до ЗАТ «АКВА»(треті особи –комунальне підприємство «Ренійське бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_7) про визнання договорів купівлі-продажу нерухомості дійсними та про визнання права власності на майно, -

   ВСТАНОВИВ:

Представник відповідача, у судовому засіданні позовні позивача ОСОБА_3 не визнав у повному обсязі, просив суд відмовити у їх задоволенні; позовні вимоги позивача ОСОБА_1 визнав, не заперечував проти їх задоволення.

      Представник, позивача ОСОБА_2, у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд задовольнити позовні вимоги, позивача ОСОБА_1, у повному обсязі. Позивач  ОСОБА_3 у судове засідання не з’явився, надав лист про розгляд справи у його відсутності. Представник, позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4, у судовому засіданні просила перенести розгляд справи і дати їй можливість ознайомитися із матеріалами справи, потім у  судове засідання не з’явилася, надала клопотання про розгляд справи у її відсутності, вказав, що позовні вимоги, позивача ОСОБА_3, підтримує у повному обсязі, наполягає на їх задоволенні, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Третя особа, комунальне підприємство «Ренійське бюро технічної інвентаризації»(далі –КП «РБТІ), у судове засідання не з’явилася, надала лист, в якому просила суд розглянути справу у відсутності її представника. Третя особа, ОСОБА_7, у судове засідання не з’явилася, пояснень будь-яких не надала.  

Судом в ході судового розгляду справи були досліджені наступні докази: копія статуту ЗАТ «Аква», затверджений загальними зборами акціонерів ЗАТ «Аква»протокол № 4 від 30 березня 2005 р.; копія наказу ЗАТ «Аква»№ 19 від 18 лютого 2007 р.; договір купівлі - продажу № 10/10/08 від 10.10.2008 р. між ЗАТ «АКВА»та ОСОБА_3, відповідно до якого продавець ЗАТ «АКВА»в особі голови наглядової ради ОСОБА_7 зобов'язується передати у власність покупця ОСОБА_3 майно яке розташовано за адресами в АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_6, АДРЕСА_7, АДРЕСА_8, АДРЕСА_9; АДРЕСА_10; АДРЕСА_11, а покупець зобов'язаний прийняти майно та оплати продавцю 180 531 (сто вісімдесят тисяч п'ятсот тридцять одну) грн. 61 коп.; договір купівлі - продажу № 10/10/08 від 11.10.2008 р. між ЗАТ «АКВА»та ОСОБА_1, відповідно до якого продавець ЗАТ «АКВА»в особі голови наглядової ради ОСОБА_7 зобов'язується передати у власність покупця ОСОБА_1 майно яке розташовано за адресами в АДРЕСА_12; АДРЕСА_13; АДРЕСА_14, а покупець зобов'язаний прийняти майно та оплати продавцю 19 186 ( дев'ятнадцять тисяч сто вісімдесят шість) грн. 00 коп.; копія витягу з особового рахунку ЗАТ «АКВА»за 17.07.2008 р., із якого вбачається, що з розрахункового  рахунку  фермерського   господарства  «Катерина  -   К-І»  17.07.2008 р. на розрахунковий   рахунок   підприємства   ЗАТ   «АКВА»  було   перераховано   20   000 грн.; копії квитанцій до прибуткового касового ордера, із яких вбачається, що на підставі договору купівлі - продажу 10/10/2008, ОСОБА_3 до каси підприємства ЗАТ «АКВА»10.10.2008 р. було внесено 135 531 грн. 61 коп., та 20.10.2008 р. -45 000 грн.; Лист № 253 від 15.10.2008 р. голови правління ЗАТ «АКВА»адресований начальнику Ренійського БТІ з проханням видати витяги з реєстру прав власності на нерухоме майно, яке належить ЗАТ «АКВА»для відчуження будівель, розташованих за адресами: АДРЕСА_12; АДРЕСА_13; АДРЕСА_14, АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_6, АДРЕСА_7, АДРЕСА_8, АДРЕСА_9; АДРЕСА_10; АДРЕСА_11; лист - відповідь від 15.10.2008 р. № 40 начальника КП «Ренійське БТІ», в якому вказується на неможливість видати витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, яке належить ЗАТ «АКВА»у зв'язку з відсутністю печаті; ухвала Ренійського районного суду від 10.11.2008 р. про забезпечення позову, відповідно до якої був накладений арешт на майно, що належить ЗАТ «АКВА», та знаходиться за адресами: АДРЕСА_12; АДРЕСА_13; АДРЕСА_14,  АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_6, АДРЕСА_7, АДРЕСА_8, АДРЕСА_9; АДРЕСА_10; АДРЕСА_11; постанова про арешт боржника та оголошення заборони на його відчуження від 12.11.2008 р. з додатком, відповідно до якої був накладений арешт на майно, що належить ЗАТ «АКВА», та знаходиться за адресами: АДРЕСА_12; АДРЕСА_13; АДРЕСА_14, АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_6, АДРЕСА_7, АДРЕСА_8, АДРЕСА_9; АДРЕСА_10; АДРЕСА_11; постанова про закінчення виконавчого провадження від 14.11.2008 р.; запит Ренійського районного суду від 18.11.2008 р. за № 1315 адресований завідуючий Ренійської районної державної нотаріальної контори з проханням надати інформацію про накладення арешту на будівлі які розташовані за адресами: АДРЕСА_12; АДРЕСА_13; АДРЕСА_14, АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_6, АДРЕСА_7, АДРЕСА_8, АДРЕСА_9; АДРЕСА_10; АДРЕСА_11; лист - відповідь від 18.11.2008 р. за № 564 на запит суду, із якої вбачається, що згідно постанови від 12.11.2008р. про арешт майна та оголошення заборони його відчуження на будівлі які розташовані за адресами: АДРЕСА_12; АДРЕСА_13; АДРЕСА_14, АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_6, АДРЕСА_7, АДРЕСА_8, АДРЕСА_9; АДРЕСА_10: АДРЕСА_11 було накладено арешт; запит Ренійського районного суду від 24.11.2008 р. за № 1325 адресований завідуючий Ренійської районної державної нотаріальної контори з проханням надати інформацію про наявності в Єдиному реєстрі заборони на відчуження майна, яке належить ЗАТ«АКВА»; лист - відповідь від 24.11.2008 р. за № 575 на запит суду, із якого вбачається, що згідно постанови від 12.11.2008 р. Ренійською районною державною нотаріальною конторою було накладено заборону на відчуження об'єктів нерухомого майна яке належить ЗАТ «АКВА»; клопотання від представника позивача, ОСОБА_2 за № 2009 від 15 березня 2011 р.; заява від представника відповідача, голови правління ЗАТ «Аква»Шевченко М.І. за № 2008 від 15 березня 2011 р.; заява від ОСОБА_5 за № 1514 від 28 лютого 2011 р. про ознайомлення з документами справи № 2-821/2010 р.; клопотання представника позивача, ОСОБА_4 за № 1586 від 01 березня 2011 р.; пояснення до позову від представника позивача, ОСОБА_4 за № 1587 від 01 березня 2011 р.; копія довіреності від 07 лютого 2011 р., зареєстровану в реєстрі за № 14; клопотання представника відповідача, голови правління ЗАТ «Аква», Шевченко М.І. за № 679 від 31 січня 2011 р.; заява від позивача, ОСОБА_3 за № 1060 від 14 лютого 2011 р. про перенесення судового розгляду справи; лист від ЗАТ «Аква»за № 9858 від 21 грудня 2010 р. про перенесення судового розгляду справи; лист від КП «Ренійське БТІ»за № 505 від 25 січня 2011 р. про розгляд справи за відсутності представника КП «Ренійське БТІ»; заява від ОСОБА_3 за № 9828 від 20 грудня 2010 р. про розгляд справи за відсутності позивача, ОСОБА_3; довіреність серії ВМТ № 376906 від 11 травня 2010 р.; заява від представника позивача, ОСОБА_2 за № 9913 від 22 грудня 2010 р. про перенесення судового розгляду справи; довіреність ЗАТ «Аква»від 17 листопада 2010 р.; факс від представника позивача, ОСОБА_4 за № 1487 від 25 лютого 2011 р.; заява від позивачів, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 від 22 жовтня 2008 р. про забезпечення позову; копія додатку до постанови від 12 листопада 2008 р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ЗАТ «Аква»; лист від ОСОБА_1 від 20 листопада 2008 р.; довіреність ЗАТ «Аква»вих..№ 158 від 05 травня 2008 р.; копія паспорту громадянина України –ОСОБА_11 серії НОМЕР_1 вид.26 березня 1996 р. Київським РВ УМВС України в Одеській області; копія картки фізичної особи –платника податків, ОСОБА_11, вид.06 березня 2007 р.; заява від ОСОБА_1 від 05 січня 2009 р. про видачу копії рішення суду; лист від ЗАТ «Аква»за № 1003 від 19 лютого 2009 р. про видачу копії рішення суду; пояснення до позову за № 2961 від 11 квітня 2011 р.; копія протоколу № 9 загальних зборів акціонерів ЗАТ «Аква»від 11 серпня 2008 р.; квитанції про сплату держмита та ІТЗ розгляду справи.  

Судом в ході судового розгляду справи було встановлено, що позивачі звернулись до суду з позовом до ЗАТ «АКВА»про визнання права власності на майно та визнання договорів купівлі - продажу дійсними. Свої позовні вимоги позивачі обґрунтовують тим, що згідно з договорами купівлі-продажу від 10.10.2008 р. та 11.10.2008 р., вони набули у власність майно: 1) ОСОБА_1 будівлі, розташовані за адресами, в: АДРЕСА_12; АДРЕСА_13; АДРЕСА_14;  2) ОСОБА_3, будівлі, які розташовані за адресами, в: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_6, АДРЕСА_7, АДРЕСА_8, АДРЕСА_9; АДРЕСА_10; АДРЕСА_11. Свої обов'язки, відповідно до договорів купівлі - продажу позивачі виконали шляхом перерахування грошей на рахунок ЗАТ «АКВА», а саме: ОСОБА_1 17.07.2008 р. з розрахункового рахунку фермерського господарства «Катерина - К-І», головою якого вона була на час укладення договору і є зараз, перерахувала 20 000 грн. на розрахунковий рахунок підприємства ЗАТ «АКВА»; а ОСОБА_3 до каси підприємства ЗАТ «АКВА»10.10.2008 р. вніс 135 531 грн. 61 коп. та 20.10.2008 р. вніс 45 000 грн. Однак ЗАТ «АКВА», в свою чергу, не виконало своїх обов'язків по договору, а саме, не надало правовстановлюючих документів на придбане позивачами майно.

01 березня 2011 року від представника позивача ОСОБА_4 в інтересах позивача ОСОБА_3 до суду надійшло пояснення до позову за № 1587. Відповідно до цього пояснення, представник позивача, вказує, що у п.11.12.6 Статуту ЗАТ «АКВА»у редакції, затвердженій загальними зборами від 07.02.2003 року (зареєстрованого Ренійською райдержадміністрацією 19.02.2003 року) повноваження щодо узгодження правочинів, на суму, що перевищує 30 000 грн. віднесено до компетенції не спостережної ради, як це зазначає відповідач в своєму клопотанні № 679 від 31.01.2011р., а до компетенції голови спостережної ради. Оспорюванні правочини були підписані паном ОСОБА_7, який за посадою зазначається як голова наглядової (спостережної) ради. Отже, маючи повноваження, надані останньому відповідно до п.11.12.5 «прийняття рішення щодо відчуження майна товариства»закріпленого у Статуті ЗАТ "АКВА" у редакції, затвердженій загальними зборами від 07.02.2003 року (зареєстрованого Ренійською райдержадміністрацією 19.02.2003 року). Відповідно до п.11.12.6 Статуту «узгоджує правочини, укладені головою правління на суму, що перевищує 30 000 грн.», пан ОСОБА_7, який за своїми посадовими обов'язками є Головою спостережної ради прийняв рішення про відчуження належного на праві власності майна ЗАТ "АКВА", про що і підписав договори купівлі-продажу від 10.10.2008 р. та 11.10.2008 р. відносно позивачів, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 Варто зазначити, що нормами чинного законодавства та статутними документами не регламентований порядок «узгодження»правочинів, отже, таке узгодження могло бути виражено будь-яким способом: окремим процесуальним документом, резолюцією, листом, протоколом, інше. У даному випадку необхідне «узгодження»компетентної особи (голови спостережної ради) було отримано у вигляді власноруч підписаного правочину. Представник позивача ОСОБА_4 також надала пояснення до позову № 2961 від 11.04.2011р., в яких вона вказує, що у ОСОБА_7 були повноваження і він мав право підписувати договорі купівлі-продажу. Від відповідача, в особі Шевченко М.І., надійшла до суду заява за № 2008 від 15 березня 2011 року, в якій вин пояснив наступне:

1. Ніяких узгоджень по підписанню Договору 10/10/08 від 10.10.2008 р. з головою спостережної ради він не проводив. Договір був підписаний ОСОБА_7 одноособово, що є порушенням, як Статуту ЗАТ «Аква»так і чинного законодавства;

2. Висновок про пасивне ухилення від посвідчення оспорюваного правочину з боку ЗАТ «Аква», що був зроблений ОСОБА_4 в своєму поясненні, він вважає таким що є надуманий та не обґрунтований. В ч.2ст.220 ЦК України немає ніяких посилок на «пасивне небажання
вчинити дію»як достатньої підстави для визнання судом договору дійсним. Разом з тим в
нормі вживається такий термін як «ухилення»під яким слід розуміти вольовий акт суб'єкта.
Вважаю, що таке явище як бажання чи небажання, тобто внутрішнє ставище суб'єкта до події,
ніяким чином не може бути ототожнено з вольовим актом. Разом з тим не надано жодних
підтверджень спроб ОСОБА_3 отримати вказані документи. Для витребування документів
ОСОБА_3 до ЗАТ «Аква»не з'являвся. На підставі вищезазначених пояснень, представник, позивача ОСОБА_3, на частині позовних вимог про визнання договору купівлі-продажу № 10/10/08 від 10.10.2008 р., укладеного між ЗАТ «АКВА»та ОСОБА_3 дійсним, та визнання права власності на вказане у цьому договорі майно, наполягає та просить суд його задовольнити.

Представник, позивача ОСОБА_1, вказав, що позивач повністю виконала умови договору, перерахувала на рахунок відповідача необхідну суму грошей з рахунку своєї (позивача) фірми, тому він вважає, що обов’язки, взяти на себе позивачем ОСОБА_1, виконані в повному обсязі, тому він просить суд задовольнити позовні вимоги позивача ОСОБА_1 в повному обсязі: визнати договір купівлі-продажу № 11/10/2008 від 11.10.2008 р. дійсним та визнати право власності за позивачем ОСОБА_1 на нерухоме майно, згідно цього договору.

23 березня 2011 р. до суду від представника відповідача, ОСОБА_5, надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого, він вважає, що позивна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у частині вимог ОСОБА_3 не підлягає задоволенню, оскільки договір купівлі-продажу № 10/10/08, що був підписаний Головою Спостережної ради, не може бути визнаний дійсним з наступних підстав. Згідно ст.658 Цивільного кодексу України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Власником зазначених товарів є ЗАТ «Аква», яке діє на підставі Статуту та Установчого договору (п 1.1. Статуту). Згідно ст.98 України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Відповідно до ст.11.22 та 11.24 Статуту ЗАТ «Аква»виконавчим органом акціонерного товариства є Правління, роботою якого керує Голова Правління. Відповідно до ст. 11.24.6 Голова Правління представляє Товариство у відношеннях з іншими юридичними та фізичними особами в Україні та за її межами, укладає правочини (договори, угоди) від імені Товариства без узгодження із Головою Спостережної, але на суму, яка не перевищує 30 000,00 (тридцять тисяч) грн. 00 копійок, видає доручення, керує діяльністю Товариства, розпоряджається майном та коштами Товариства у межах повноважень, наданих йому Спостережною радою. Згідно ст. 11.12.6. Голова Спостережної ради узгоджує правочини, укладені Головою Правління, на суму, що перевищує 30 000,00 (тридцять тисяч) грн. 00 копійок. Тобто, згідно Статуту ЗАТ «Аква», правочини, як менше 30 000грн. так і більше власноруч укладаються обраним загальними зборами акціонерів Головою Правління, але в одному разі без узгодження із Головою Спостережної ради, а в іншому після нього. Крім того, згідно ст.657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку   (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Відповідно до вимог ст.203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Оскаржувані договори укладені у простій письмовій формі, а не посвідчені нотаріально, що є порушенням вищенаведених правових норм. Згідно ст.220 ЦК України, на яку посилається представник позивача у своєму поясненні до позову, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається. Однак в даному випадку обов'язковою умовою для визнання правочину дійсним є факт ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення угоди. В позивній заяві відсутні докази такого ухилення з боку ЗАТ «Аква», а отже немає підстав для задоволення позову на підставі ст. 220 ЦК України.

01 квітня 2011 р. до суду від представника відповідача, ОСОБА_5, також надійшло доповнення до відзиву на позовну заяву за № 2614, у якому він вказує: «у зв’язку із посиланням представника позивача-2 на ст.220 ЦК України, як на достатню підставу для визнання нотаріально не посвідчених договорів дійсними, вважає необхідним зазначити, що ст.13 постанови № 9 Верховного Суду України від 06 листопада 2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»дає наступне роз’яснення відносно недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину: «з підстав  недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину нікчемними є тільки правочини, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню. Вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма частини другої статті 220 ЦК не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін. При розгляді таких справ суди повинні з'ясувати, чи підлягає правочин обов'язковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину. У зв'язку з недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених статтями 218 та 220 ЦК. Інші вимоги щодо визнання договорів дійсними, в тому числі заявлені в зустрічному позові у справах про визнання договорів недійсними, не відповідають можливим способам захисту цивільних прав та інтересів. Такі позови не підлягають задоволенню.» У зв'язку із тим фактом, що договір купівлі-продажу підлягає і нотаріальному посвідченню і державній реєстрації, представник відповідача,  просить суд застосувати роз'яснення Постанови № 9 Верховного суду України від «6»листопада 2009 року та відмовити Позивачу-2 у задоволені позову. Представник відповідача також пояснив, що відповідач ні яким чином не ухилявся від нотаріального посвідчення договорів, не перешкоджав цьому посвідченню, тому він вважає і просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача ОСОБА_1 і не заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1

За заявою позивачів про забезпечення позову, Ренійським районним судом була винесена ухвала про забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно, що належить ЗАТ «АКВА»та яке находиться за адресами: АДРЕСА_14 а; АДРЕСА_13; АДРЕСА_14, АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_6, АДРЕСА_7, АДРЕСА_8, АДРЕСА_9; АДРЕСА_10; АДРЕСА_11.

           Між сторонами по справі виникли відносини про право власності.

       Вивчивши матеріали справи, вислухавши думку сторін, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачів не обґрунтовані і не підлягають задоволенню, оскільки їх доводи не знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні з наступних підстав.

       Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»№ 9 від 06.11.2009р. п. № 13 «з підстав недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину нікчемними є тільки правочини, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню. Вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма частини другої статті 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК пов'язується з державною реєстрацією,  тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін. При розгляді таких справ суди повинні з'ясувати, чи підлягає правочин обов'язковому нотаріальному посвідченню,  чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину. У зв'язку з  недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених статтями 218 та 220 ЦК України. Інші вимоги щодо визнання договорів дійсними, в тому числі заявлені в зустрічному позові у справах про визнання договорів недійсними, не відповідають можливим способам захисту цивільних прав та інтересів. Такі позови не підлягають задоволенню.»

         Згідно ч.4ст.203 ЦК України «правочин має вчинятися у формі, встановлений законом».

     Згідно ч.1ст.210 ЦК України «правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації».

Згідно ч.1ст.220 ЦК України «у разі недодержання сторонами вимоги закону про  нотаріальне посвідчення договору такій договір є нікчемним». Відповідно до ч.2 вищевказаної статті «якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається».

     Згідно ч.3ст.640 ЦК України «договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення, або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації –з моменту державної реєстрації».

        Згідно ст.657 ЦК України «договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається  у письмовій форм і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації».

Суд звертає увагу на те, що згідно листа № 253 від 15.10.2008р. керівник правління ЗАТ «АКВА»Шевченко М.І. звертався до КП «РБТІ»із проханням надати витяги із реєстрів прав власності на нерухоме майно, яке належить ЗАТ «АКВА», для відчуження. Суд звертає увагу на те, що в цьому листі вказаний перечень всього нерухомого майна: і того, що відповідач зобов’язався передати у власність, як ОСОБА_3, так і ОСОБА_1 Суд також звертає увагу на те, що цей лист датований: 15 жовтня 2008 року та підписаний самим Керівником ЗАТ «АКВА»М.І.Шевченко (а не головою спостережної ради ОСОБА_7) і підписаний вин після підписання договорів із позивачами: 10.10.2008р. та 11.10.2008р. Тобто відповідач ніяким чином не ухилявся від нотаріального посвідчення обох договорів. На це звернення, листом № 40 від 15.10.2008р., керівник КП «РБТІ»Гродецька З.М. відповідає, що у них не має можливості це зробити із-за відсутності печатки. Тобто, відповідач ЗАО «АКВА»не ухилявся від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу № 10/10/2008, укладеного 10.10.2008 р. між ЗАТ «АКВА»та ОСОБА_3 і договору купівлі-продажу № 11/10/2008, укладеного 11.10.2008 р. між ЗАТ «АКВА»та ОСОБА_1 Згідно ч.2ст.220 ЦК України суд може визнати договір дійсним, якщо: перша умова –«якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору»(що і відбулося –є договорі між позивачами і відповідачем), і друга умова –«але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення»(ця умова не існує –відповідач не ухилявся від нотаріального посвідчення, а навпаки: дав запит до КП «РБТІ»з проханням надати витяги із реєстрів прав власності на нерухоме майно, яке належить ЗАТ «АКВА», для відчуження). Тобто, друга умова ч.2ст.220 ЦК України не виконана (не має ухилення однієї із сторін), тому суд не може визнати такі договорі дійсними. Це пряма норма закону. Також суд звертає увагу на те, що відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»№ 9 від 06.11.2009р. п. № 13, реєстрація договорів купівлі-продажу не втрачена тому, що на теперішній час КП «РБТІ»працює, і сторони можуть скористуватися своїми правами і отримати необхідні документи в КП «РБТІ», з метою нотаріального посвідчення угод (договорів) між собою.

Суд звертає увагу на те, що при вирішенні цивільно-правового спору, суд першої інстанції повинен брати до уваги напрацьовану практику (рекомендації) Верховного Суду України, які є пріоритетними для всіх судів, з метою єдиного, правильного застосування норм діючого законодавства.

Суд звертає увагу на те, що в де яких документах відповідач вказаний як: ЗАО «АКВА», а в деяких як: ЗАТ «АКВА», або як:  ЗАТ «Аква»і вважає, що не принципово і ніяким чином не може вплинути на правильне, справедливе ухвалення рішення по цій справі.

          Керуючись ст.ст.3,10,11,60,212-215,294 ЦПК України, ст.ст.16,203,210,220,386,640,657 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»№ 9 від 06.11.2009р., суд –

                                                                   В И Р І Ш И В:

      1. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ЗАТ «АКВА»(треті особи –комунальне підприємство «Ренійське бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_7)  про визнання договору купівлі-продажу № 10/10/2008 від 10.10.2008 р. між ЗАТ «АКВА»та ОСОБА_3 дійсним та визнання права власності, згідно цього договору, за ОСОБА_3 на нерухоме майно, яке ЗАТ «АКВА»зобов'язується передати у власність ОСОБА_3 і яке розташовано за адресами: 1) АДРЕСА_1; 2) АДРЕСА_2; 3) АДРЕСА_3; 4) АДРЕСА_4; 5) АДРЕСА_5; 6) АДРЕСА_6; 7) АДРЕСА_7; 8) АДРЕСА_8; 9) АДРЕСА_9; 10) АДРЕСА_10; 11) АДРЕСА_11, за 180 531 (сто вісімдесят тисяч п'ятсот тридцять одну) грн. 61 коп., на підставі квитанцій до  прибуткового  касового ордеру  про внесення 10.10.2008 р. та  20.10.2008 р. на  підставі  договору  купівлі-продажу  № 10/10/2008 до каси підприємства ЗАТ «АКВА»135 531  грн. 61 коп. та  45 000  грн.,  відповідно,  -  відмовити.

      2.   У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ЗАТ «АКВА»(треті особи –комунальне підприємство «Ренійське бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_7)  про визнання договору купівлі-продажу № 11/10/2008 від 11.10.2008 р. між ЗАТ «АКВА»та ОСОБА_1 дійсним та визнання права власності, згідно цього договору, за ОСОБА_1 на нерухоме майно, яке ЗАТ «АКВА»зобов'язується передати у власність ОСОБА_1 і яке розташовано за адресами: 1) АДРЕСА_12; 2) АДРЕСА_13; 3) АДРЕСА_14, на підставі витягу з особового рахунку ЗАТ «АКВА»за 17.07.2008 р., із якого вбачається, що з розрахункового рахунку фермерського господарства «Катерина - К-І»17.07.2008 р. на розрахунковий рахунок підприємства ЗАТ «АКВА»було перераховано 20 000 грн. –відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі  подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Строк оскарження рішення в апеляційний суд Одеської області через Ренійський районний суд Одеської області - 10 днів з дня проголошення рішення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

             Суддя:                       (підпис)                     І.Д. Бошков

          Копія вірна: суддя                                         І.Д. Бошков

               Секретар:

Рішення не набрало законної сили.

                                Суддя:                                                    І.Д. Бошков