Справа № 22-ц-401/2011
Категорія 5
Головуючий у 1 інстанції Мужик І.І.
Суддя-доповідач Девляшевський В.А.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Девляшевського В.А.
суддів: Васильковського В.М., Проскурніцького П.І.
секретаря Возняк В.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 на рішення Надвірнянського районного суду від 18 липня 2007 року з участю:
представника ОСОБА_2 – ОСОБА_3; представників ОСОБА_4: ОСОБА_5 та ОСОБА_6,
в с т а н о в и л а :
Рішенням Надвірнянського районного суду від 18 липня 2007 року позов ОСОБА_7 до Делятинської селищної ради задоволено. За ОСОБА_7 визнано право власності на самовільно споруджене в 1955-1957 роках будинковолодіння, розташоване в АДРЕСА_1.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов ОСОБА_7, дійшов до висновку про те, що названий будинок споруджено без порушень вимог будівельних, санітарних та протипожежних норм у межах, визначених державним актом про право приватної власності на землю від 05.03.2004 року, на місці старого будинку.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2, яку не було залучено до участі в справі, посилається на те, що судом першої інстанції визнано право власності за позивачем на спірний будинок, як на самовільно споруджений, хоч в дійсності на цей будинок згідно рішення виконкому Делятинської селищної ради №7 від 10.05.1962 року Коломийським МБТІ видано свідоцтво про право приватної власності ОСОБА_8 та ОСОБА_7.
Апелянт зазначає, що після смерті батька ОСОБА_2 – ОСОБА_8 спадщину прийняла її мати – ОСОБА_9. Спадкоємцем ж ОСОБА_9 є ОСОБА_2, яка успадкувала ? частину згаданого будинку. Іншу половину будинку після смерті ОСОБА_7 успадкував згідно заповіту ОСОБА_4. Представник ОСОБА_2 вказує, що надані документальні докази доводять безпідставність позову ОСОБА_7 Вважаючи у зв’язку із наведеним оскаржене рішення незаконним і необґрунтованим, представник ОСОБА_2 просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові ОСОБА_7
Представник Делятинської селищної ради в засідання апеляційного суду не з’явився з невідомих причин, хоч судове повідомлення селищній раді вручено завчасно. Отже, є правові підстави для розгляду даної справи у відсутності представника відповідача.
В засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу з наведених підстав підтримала, зазначивши, що ОСОБА_2 після смерті батьків прийняла спадщину, оскільки проживала і була прописана у спірному будинку.
Представники ОСОБА_4, якого ухвалою апеляційного суду визнано правонаступником після смерті ОСОБА_7, доводи апеляційної скарги заперечили, вважаючи, що суд першої інстанції на законній підставі задовольнив позовні вимоги ОСОБА_7 Вони вважають, що докази прийняття спадщини ОСОБА_2 відсутні. Тому просили рішення в даній справі залишити без змін.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Апеляційним судом з’ясовано, що будинок АДРЕСА_1 не являється самовільно спорудженим. Свідоцтвом, виданим виконкомом Делятинської селищної ради 11.05.1962 року, підтверджено належність на праві приватної власності зазначеного будинку ОСОБА_8 та ОСОБА_7 (копія свідоцтва – а.с.52). На звороті цього свідоцтва є штамп Коломийського міжміського бюро технічної інвентаризації про реєстрацію права власності на згаданий будинок за ОСОБА_8 та ОСОБА_7 Отже, наявна в справі довідка, видана Івано-Франківським ОБТІ 10.01.2007 року про те, що право власності на згаданий будинок не було зареєстровано, не відповідає дійсності.
Пред’явлена апелянтом копія плану будинку, право власності на який зареєстровано у 1962 році за ОСОБА_8 та ОСОБА_7, тотожна плану будинку, виготовленому Івано-Франківським ОБТІ 19.12.2006 року, який ОСОБА_7 подано суду в обґрунтування позову (копії планів – а.с.6; 46). Отже, за ОСОБА_7 визнано право власності саме на той будинок, який був споруджений на законній підставі ним і ОСОБА_8 спільно, і який належав на праві власності їм обом.
ОСОБА_8 – батько ОСОБА_2 Він помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджено свідоцтвом.
З відомостей, внесених в будинкову книгу, вбачається, що ОСОБА_2 проживала з батьком у названому будинку до його смерті і була там прописана (копія будинкової книги долучено до матеріалів даної справи). Зазначені обставини згідно ст.ст.548;549 ЦК України свідчать про прийняття ОСОБА_2 спадщини, яка відкрилась після смерті її батька.
Оскільки ОСОБА_2 не була залучена до участі в даній справі, відомості про правовий режим спірного будинку та наявність осіб, які мають право на нього, не були враховані судом першої інстанції при винесенні рішення по даній справі.
Приймаючи до уваги наведене вище, колегія суддів вважає, що оскаржене рішення не являється законним і обґрунтованим, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, і судом було неправильно застосовано норми матеріального права. Тому рішення в даній справі не може бути залишене в силі. Враховуючи вище викладене, є правові підстави для ухвалення нового рішення.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.218;307;309;313;314;319;324;325 ЦПК України, колегія суддів -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Надвірнянського районного суду від 18 липня 2007року по даній справі скасувати.
Ухвалити нове рішення. Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_7, правонаступником якого є ОСОБА_4, до Делятинської селищної ради про визнання права власності на будинковолодіння АДРЕСА_1
Рішення набирає законної сили після його проголошення, однак може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду кримінальних та цивільних справ на протязі двадцяти днів.
Головуючий В.А. Девляшевський
Судді: В.М. Васильковський
П.І.Проскурніцький