Справа №  11-81/2011  

Категорія  ст. 125 ч.2 КК України  

Головуючий у 1 інстанції  Гребик Л.В.  

Суддя-доповідач  Томенчук Б.М.  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2011 року                                              м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області  в складі :

                    головуючого - судді                     Томенчука Б.М.,

                    суддів                                         Гандзюка В.П.,Шкрібляка Ю.Д.,

                              з участю:    засудженого                    ОСОБА_2,

потерпілого                                        ОСОБА_3                              

розглянувши  у відкритому  судовому засіданні  кримінальну справу за апеляцією  потерпілого ОСОБА_3 на вирок Яремчанського  міського суду від 03 грудня 2010  року,-

в с т а н о в и л а:

Вказаним вироком                  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, на утриманні має 1 неповнолітню дитину, раніше не судимого,-

засуджено за ч.2 ст.125 КК України  на 850 грн. штрафу.

Постановлено стягнути із засудженого на користь потерпілого ОСОБА_3 1 000грн. моральної шкоди та 470грн. за надання юридичної допомоги.

Згідно вироку суду ОСОБА_2 визнано винуватим та засуджено за те, що, 06.07.2010р., приблизно о 17 год., під час конфлікту, який виник із-за того, що він, проходячи по земельній ділянці, яка на думку ОСОБА_3, належить мамі останнього, і по якій він забороняв проходити засудженому та іншим сусідам, умисно наніс ОСОБА_3 удари руками та дерев’яною палицею по різних частинах тіла, спричинивши потерпілому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я.

В своїй апеляції  потерпілий   фактично не оспорюючи доведеності вини та кваліфікації дій засудженого, вважає  вирок незаконним та не обґрунтованим в частині призначеного покарання, оскільки суд не дав належної оцінки як обставинам справи, так і

особі засудженого.  Просить вирок суду скасувати за м’якістю призначеного покарання та призначити засудженому покарання у виді обмеження волі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого, який вважає вирок суду законним,  потерпілого, який підтримав подану апеляцію і просить вирок скасувати, та призначити засудженому покарання у виді обмеження волі, перевіривши матеріали справи та обговоривши  доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає до задоволення з таких підстав.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні ним зазначеного у вироку злочину відповідають дослідженим в судовому  засіданні доказам.

Як вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 виникли неприязні стосунки із-за користування земельною ділянкою, про що не заперечив сам засуджений. Про конфлікт, який виник 06.07.2010р. із-за того, що ОСОБА_2 проходив по земельній ділянці яка, на думку ОСОБА_3, належить його мамі, і по якій він забороняв проходити засудженому та іншим сусідам та спричинення останньому тілесних ушкоджень, в судовому засіданні ствердили свідки, безпосередні очевидці події.

Визнаючи ОСОБА_2 винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину, суд дав об’єктивну правову оцінку, як показанням учасників процесу, так і матеріалам справи.

Кваліфікація його неправомірних дій за ст. 125 ч.2 КК України також відповідає  встановленим судом обставинам, оскільки, як вбачається з акту судово-медичного обстеження, у ОСОБА_3 було виявлено легкі тілесні ушкодження, які спричинили короткочасний розлад здоров’я.

Що ж стосується призначеного ОСОБА_2 покарання, то воно відповідає  вимогам ст. 65 КК України, оскільки при вирішенні цього питання судом були враховані всі встановлені обставини, які пом’якшують покарання, зокрема, що він раніше не судимий, позитивно характеризуються, на утриманні має неповнолітню дитину, а також те, що зазначений конфлікт спровокував саме потерпілий.

Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено, тому суд і призначив мінімальне покарання, передбачене  санкцією ч.2 ст.125 КК України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-

у х  в а л и л а:

Апеляцію потерпілого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Яремчанського  міського суду від 03 грудня 2010  року щодо засудженого ОСОБА_2 - без змін.

Судді :                                                                                 Б.М. Томенчук

                                                                                                    В.П.Гандзюк

                                                                                                    Ю.Д.Шкрібляк                                                                                                                                            Згідно з оригіналом

Суддя:                                                                                 Б.М. Томенчук