Справа № 1-8/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2011 року                                                                                           м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого  судді                          Васильєвої Т.Ю.,

при секретарі                                    Манюк Л.В.,

з участю прокурора                          Гантімурової Н.В.,

та адвоката:                                  ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці кримінальну справу про обвинувачення –

          ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вінниці, мешканця АДРЕСА_2,  українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, працював у ПП ОСОБА_3 водієм, раніше судимого, а саме: 16.06.1999 року Замостянським районним судом м. Вінниці по ч. 2 ст. 140, ч. З ст. 140 КК України в редакції 1960 року до 4 років позбавлення волі; 21.02.2006 року Замостянським районним судом м. Вінниці по ч. З ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі, умовно-достроково звільнений 26.02.2008 року за постановою Вінницького районного суду з невідбутим строком покарання 10 місяців 19 днів,  

у вчиненні  злочинів, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 289  КК України, -

встановив:

ОСОБА_2, маючи умисел на незаконне заволодіння чужим транспортним засобом, ввівши в оману щодо дійсності своїх намірів ОСОБА_4, зловживаючи його довірою, шахрайським шляхом під приводом укладення договору оренди автомобіля, заволодів 31.05.2005 року автомобілем «ВАЗ 21013», д.н. НОМЕР_1, 1984 року випуску, блакитного кольору вартістю 12 000 гривень, який належить ОСОБА_4, отримавши на своє ім'я довіреність на право керування даним автомобілем та свідоцтво про реєстрацію даного транспортного засобу, після чого реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, з метою незаконного збагачення та користуючись довірою власника автомобіля, самовільно розпорядився даним автомобілем на власний розсуд, продавши його на ринку «Сатурн»в м. Вінниця ОСОБА_5, чим завдав потерпілому ОСОБА_4 матеріальної шкоди на суму 12 000 гривень.

Крім цього, ОСОБА_2 близько 00.30 години 20.12.2005 року, маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном, з метою незаконного збагачення, знаходячись біля квартири АДРЕСА_1, шляхом зловживання довірою ОСОБА_6, заволодів його мобільним телефоном «Сіменс А 65»вартістю 430 гривень, після чого розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому матеріальної шкоди на вищевказану суму.

Крім цього, ОСОБА_2 за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, в період часу з 03.00 до 04.00 години 06.01.2006 року, знаходячись біля будинку АДРЕСА_3, маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном, з метою незаконного збагачення, шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_7 заволоділи її майном, а саме: мобільним телефоном «Нокіа 3120»вартістю 490 гривень, сережками з жовтого металу вартістю 260 гривень, каблучкою з жовтого металу вартістю 220 гривень, після чого викраденим розпорядилися на власний розсуд, чим спричинили потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 970 гривень.

Крім цього, ОСОБА_2 06.09.2008 року приблизно о 21 годині по АДРЕСА_2, під час сварки з ОСОБА_8 завдав йому удар кулаком руки в область голови, який від отриманого удару впав на асфальтове покриття потиличною ділянкою, після чого ОСОБА_2 взяв його за голову та декілька разів вдарив нею об асфальтове покриття, чим спричинив ОСОБА_8, згідно висновку судово-медичної експертизи № 918/1 від 13.10.2008 року, тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми у вигляді крововиливів в м'які покрови голови відповідно лобно-скронево-тім'яній ділянці справа, потиличній ділянці справа та лобно-тім'яній ділянці зліва; геморагічної інфільтрації правого скроневого м'яза; лінійних переломів кісток склепіння та основи черепа, епідуральної гематоми справа відповідно скронево-тім'яно-потиличній ділянці об'ємом до 30 мл; субдуральної гематоми справа відповідно скронево-тім'яно-потиличній ділянці об'ємом до 120 мл: субдуральної гематоми зліва; тотального субарахноїдального крововиливу; забою мозку в скроневій ділянці правої півкулі. Смерть ОСОБА_8 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 о 9.50 годині внаслідок отриманої вище вказаної черепно-мозкової травми, яка ускладнилась набряком, набуханням та здавленням головного мозку, має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечного для життя в момент заподіяння та стоїть в причинному зв'язку зі смертю.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в інкримінованих злочинах визнав повністю, розкаявся у вчиненому та пояснив, що дійсно вчинив зазначені злочини за умов та при обставинах, викладених в обвинувальних висновках, а саме, що він дійсно весною 2005 року маючи в користуванні автомобіль ОСОБА_4, який надав йому даний автомобіль для таксування, а відповідно для цього передав йому документи на автомобіль та доручення на право керування автомобілем, без згоди та відома ОСОБА_4 продав даний автомобіль іншому чоловіку, якого зустрів на ринку «Сатурн»в м. Вінниця, оскільки таксування йому не приносило великих доходів, отриманими коштами розпорядився на власний розсуд. Також дійсно пам’ятає, що в кінці 2005 року попросив у ОСОБА_6 його телефон, щоб подзвонити знайомому, але вирішив ним заволодіти та телефон не повернув, натомість продав його невідомому таксисту. Також пам’ятає, що 06.01.2006 року вночі, в кафе, де він відпочивав із своїм знайомим на ім’я ОСОБА_9, познайомився з хлопцем на ім’я ОСОБА_10 та дівчиною на ім’я ОСОБА_7, з якими потім всі разом поїхали до ОСОБА_9 додому. Там, перебуваючи на вулиці, він, за змовою із ОСОБА_10 на заволодіння майном ОСОБА_7, сказав їй зняти прикраси та віддати їх ОСОБА_10, на що вона погодилась, телефон, з яким раніше він вийшов на вулицю, він також дав ОСОБА_10. Після цього він став ніби бити ОСОБА_10, тому ОСОБА_7 злякалася та втекла, а її речі, які залишилася в них, мав реалізувати ОСОБА_10, проте після цього він його не бачив, оскільки був заарештований. Всіх деталей цих злочинів він не пам’ятає, оскільки пройшло багато часу. Крім цього він дійсно 06.09.2008 року наніс тілесні ушкодження чоловікові кулаком правої руки в обличчя в області щелепи, а коли чоловік впав на землю та вдарився об асфальтове покриття, вдарив його ще декілька раз головою об асфальт. В судовому засіданні підсудний також пояснив, що щиро жалкує про вчинене, просить вибачення в потерпілого ОСОБА_11, за те, що позбавив його батька. Після заподіяння тілесних ушкоджень допомагав потерпілому купувати ліки для батька, але після затримання вже не мав джерела доходів та можливості продовжувати допомагати матеріально потерпілому.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_11 пояснив, що є сином ОСОБА_8, про вчинення злочину відносно батька дізнався по телефону та відразу приїхав на місце події, батько ще був живий, але у важкому стані, коли він запитав у присутніх, хто завдав батьку тілесних ушкоджень, сам підсудний ОСОБА_2 сказав йому, що це зробив він, після чого в них виникла сутичка, яку розборонили, а батька забрала швидка в лікарню. Коли батько ще був живий ОСОБА_2 приходив в лікарню та за рецептами лікарів купував ліки батьку. Цивільний позов просить суд не розглядати, оскільки він ще не визначився із сумою заподіяної шкоди.

Право звернутися з позовом в цивільному порядку в будь-який час потерпілому роз’яснено.   

Враховуючи думку учасників судового процесу, а також повне визнання вини підсудним, суд визнав недоцільним досліджувати інші докази по справі, якими підтверджується вина підсудного, а саме, свідчення потерпілих ОСОБА_11, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 (а.с.21 Т.1, а.с.21-23, 38-39, 77, 83  Т.2); покази свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_26, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_5, ОСОБА_25 (а.с.25, 28, 29, 31, 32, 33, 34-35, 36, 60, 61, 181-182, 185-186, 187-188, 189-190, 206-207 Т.1, а.с.26, 36 Т.2); протокол огляду місця події від 07.09.2008 р. (а.с. 5 Т.1); протокол усної заяви ОСОБА_11 від 07.09.2008 р. (а.с. 4 Т.1); протоколи відтворення обстановки і обставин події від 17.09.2008 р. (а.с.51, 55-56 Т.1); висновок судово-медичної експертизи №918/1 від 13.10.2008 р. (а.с.78-81 Т.1); протоколи впізнання від 11.06.2009 р., 17.06.2009 р. (а.с.199, 202 Т.1); протокол виявлення та вилучення від 02.11.2005 р. (а.с. 34 Т.2); протокол огляду речового доказу від 03.11.2005 р. (а.с.40 Т.2); протокол пред`явлення фотознімків для впізнання від 08.11.2005 р. та довідку до нього (а.с. 44-45 Т.2); довідку приватного нотаріуса № 140 від 03.11.2005 р. (а.с. 47 Т.2).

Так, фактичні обставини по справі ніким не оспорюються, а підсудний правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності його позиції немає. При цьому у відповідності ст. 299 КПК України підсудному роз'яснено, що в такому випадку він буде позбавлений можливості оспорювати дані фактичні обставини в апеляційному порядку.

На досудовому слідстві дії ОСОБА_2 по епізоду 06.09.2008 року вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 121  КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, по епізоду 20.12.2005 року за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, вчинене повторно, по епізоду 06.01.2006 року за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, по епізоду 31.05.2005 року за ч. 2 ст. 289  КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.

При призначенні виду та розміру покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчинених злочинів підсудним, що відповідно до ст.12 КК України вони віднесені до тяжких  злочинів та злочину середньої тяжкості, особу винного, а саме, що ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має неповнолітню дитину 2002 року народження, позитивно характеризується за також за місцем роботи, а також за місцем попереднього відбуття покарання, при цьому вчинив злочин під час невідбутої частини покарання, будучи звільненим умовно-достроково.

Обставинами, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання підсудного по ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 190 КК України, суд встановив щире каяття та активне сприяння в розкритті злочину, по ч. 2 ст. 121 КК України –щире каяття та часткове відшкодування матеріальної шкоди потерпілому.

Обставини, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання підсудного по ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 190 КК України судом не встановлені, по ч. 2 ст. 121 КК України – суд встановив рецидив злочинів, зазначена в обвинувальному висновку як обтяжуюча обставина по даному злочину, а саме вчинення злочину відносно особи похилого віку, не може бути застосована до даного злочину, оскільки злочин було вчинено 2008 року відносно ОСОБА_8, 1950 р.н., а отже останній на час вчинення злочину ще не досяг пенсійного віку.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на наявність пом’якшуючих та обтяжуючої обставин, відомостей, які характеризують особу підсудного, тяжкість вчинених ним злочинів, а також наявність сукупності злочинів та сукупності вироків, кількість злочинів, що входять до сукупності та тяжкість їх наслідків, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_2 можливе виключно за умови ізоляції від суспільства і йому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкцій статтей обвинувачення. При цьому, оскільки декілька злочинів вчинені до постановлення іншого вироку відносно підсудного, а саме вироку Замостянського районного суду м. Вінниці від 21.02.2006 року, при призначенні покарання за сукупністю даних злочинів слід спочатку застосувати положення ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, а після цього – ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань, та остаточно призначити покарання –за правилами ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком.  

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_6 залишити без розгляду, згідно ст. 291 КПК України, оскільки потерпілі не з’являлися в судові засідання на виклики суду. Цивільний позов ОСОБА_11 залишити без розгляду за заявою потерпілого в судовому засіданні.

Речовий доказ: автомобіль «ВАЗ 21013», д.н. НОМЕР_1, переданий на зберігання власнику ОСОБА_4, залишити у його власності.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

Засудив:

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 289  КК України та  призначити покарання:

за ч. 2 ст. 289 КК України –5 років позбавлення волі без конфіскації майна;

за ч. 2 ст. 190 КК України –2 роки позбавлення волі,

при цьому на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання за сукупністю даних злочинів визначити у вигляді позбавлення волі строком 5 років без конфіскації майна; з урахуванням вироку Замостянського районного суду м. Вінниці від 21.02.2006 року на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточне покарання за сукупністю злочинів визначити у вигляді позбавлення волі строком 5 років 6 місяців без конфіскації майна;

за ч. 2 ст. 121 КК України –8 років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Замостянського районного суду м. Вінниці від 21.02.2006 року та остаточне покарання призначити у вигляді позбавлення волі строком 8 років 3 місяці без конфіскації майна з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі.  

Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в закону силу залишити попередній –тримання під вартою.

Строк відбування покарання рахувати з моменту затримання –13.09.2008 року.

Цивільні позови ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_6,  ОСОБА_11 залишити без розгляду. Роз’яснити потерпілим право звернутися з позовом до ОСОБА_2 в цивільному порядку.

Речовий доказ: автомобіль «ВАЗ 21013», д.н. НОМЕР_1, переданий на зберігання ОСОБА_4, залишити у його власності.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення в суді, а засудженим, який перебуває під вартою –з моменту одержання копії вироку.

Суддя: підпис

Копія вірна

Суддя:

Секретар: