АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-1550 2006 р. Головуючий по 1 інстанції
Категорія із земельних - Коваль А.Б.
правовідносин
Доповідач в апеляційній Інстанції - Ювшин В.І.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" серпня 2006 р Судова палата в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Ювшина В.І.
суддів Бородійчук В.Г., Корнієнко Н.В.
при секретарі Пономаренко Ю.І.
з участю відповідача ОСОБА_1
позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси ОСОБА_1 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 06 червня 2006 р. по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та Родниківської сільської ради про визнання права на частину земельної ділянки та скасування рішень Родниківської сільської ради, -
встановила:
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 та Родниківської сільської ради про визнання права на частину земельної ділянки та скасування рішень Родниківської сільської ради, посилаючись на те, що з 1998 року являється власником 1/2 частини житлового будинку та відповідної частини господарських споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1. Власником іншої частини житлового будинку та господарських споруд являється ОСОБА_1. Відповідно до чинного законодавства вона має право на частину земельної ділянки, відповідно до частки її в будинковолодіння. Але ОСОБА_1 користується земельною ділянкою розміром 0,3168 га, а вона лише 0,23 га. При її зверненні до Родниківської сільської ради по питанню визначення розмірів та меж земельних ділянок співвласників будинковолодіння, її звернення залишено без задоволення. Крім того, рішенням Родниківської сільської ради НОМЕР_1 за ОСОБА_1 закріплено в постійне земле користування 0,34 га землі, а рішенням сільської ради НОМЕР_2 передано ОСОБА_1 в приватну власність земельну ділянку в розмірі 0,3168 га та видано державний акт на право власності на землю. Просила суд визнати за нею право землекористування на земельну ділянку, що пропорційно відповідає її частці в будинковолодіння вАДРЕСА_1, та скасувати рішення Родниківської сільської ради про виділення ОСОБА_1 в постійне користування земельну ділянку та про передачу її у власність. Також просила суд визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_1
Рішенням Уманського міськрайонного суду від 06 червня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право землекористування пропорційно її частці у будинковолодінні та скасовані рішення Родниківської сільської ради про виділення їй земельної ділянки у власність та постійно користування та скасовано державний акт на право приватної власності на землю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Уманського міськрайонного суду від 6 червня 2006 року скасувати, так як суд першої інстанції невірно встановив фактичні обставини справи та постановив судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Рішенням народного суду Уманського району від 15 грудня 1969 року проведено реальний розподіл будинковолодіння між подружжямОСОБА_3. та ОСОБА_4. в с. Родниківка, Уманського району в рівних долях, визнавши за кожним право власності на 50 % будинковолодіння. Відповідно до даного рішення суду за кожною частиною будинковолодіння сільською радою було відкрито по господарський номер та виділено кожному по 0,15 га землі. В 1972 році ОСОБА_4 як працівнику даного господарства було виділено в користування 0,35 га землі. В 1985 роціОСОБА_4. помер і спадщину після його смерті успадкувала його сестра ОСОБА_5 та за нею залишено в землекористуванні 0,36 га землі. За іншим співвласником з 1990 року рахувалось 0,23 га землі. 03 жовтня 1995 року ОСОБА_5 подарувала належну її 1/2 частину жилого будинку своїй дочці - ОСОБА_1 і рішенням Родниківської сільської ради НОМЕР_3 новому власнику ОСОБА_1 виділено в постійне користування земельну ділянку розміром 0,34 га, якою користувався попередній власник.
Інша частина будинковолодіння згідно договору Дарування від 25.03.1994 року подарована ОСОБА_6, та за даною частиною будинку рахувалось 0,23 га землі.
Таким чином, колегією суддів достовірно встановлено, що станом на 1991 рік співвласники будинковолодіння поАДРЕСА_1 мали у користуванні земельні ділянки відповідно до записів в по господарських книгах 0,36 га та 0,23 га.
Відповідно до ч. 2 ст. З та ч. 2 ст. 5 Постанови ВР УРСР від 18 грудня 1990 року «Про порядок введення в дію Земельного кодексу Української РСР» визначено, що до земельних правовідносин, які виникають до 15 березня 1991 року Земельний кодекс Української РСР застосовується до тих прав і обов'язків, які виникають після введення Кодексу в дію. Громадяни, підприємства . установи, організацій, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення в дію Кодексу, зберігають свої права на користування до оформлення ними у встановленому порядку прав власності на землю або землекористування . Тому рішення Родниківської сільської ради НОМЕР_1 про виділення в постійне користування ОСОБА_1 земельної ділянки розміром 0,34 га обгрунтоване на законі, а вимоги позивачки ОСОБА_2 не обгрунтовані на законі і в позові їй необхідно відмовити.
Але суд першої інстанції неповно з'ясувавши обставини справи, що мають значення та неправильно застосувавши норми матеріального права, постановив неправильне рішення, яке підлягає до скасування з ухваленням нового рішення, яким ОСОБА_2 необхідно відмовити в позові.
Керуючись ст.ст. 303, 307. 309, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Уманського міськрайонного суду від 06 червня 2006 року, - задоволити.
Рішення Уманського міськрайонного суду від 06 червня 2006 року скасувати.
Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні її позовних вимог.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно після його проголошення, але може бути оскаржено до суду касаційної інстанції на протязі двох місяців, починаючи з дня його проголошення.