АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-1687/2006 р Головуючий по першій інстанції
Категорія: відшкодування шкоди Шамова Т.В.
Доповідач в апеляційній Інстанції: Ювшин В.І.
РІШЕННЯ
іменем України
28 серпня 2006 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Ювшина В.І.
суддів Корнієнко Н.В., Бородійчук В.Г.
при секретарі Пономаренко Ю.І..
з участю адвоката розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу відділу освіти і науки Чорнобаївської райдержадміністрації на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, відділу освіти і науки Чорнобаївської райдержадміністрації про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
встановила:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 та відділу освіти і науки Чорнобаївської райдержадміністрації про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок загибелі батька при дорожно-транспортній пригоді, посилаючись на те, що 19 жовтня 2005 року автомобілем ВАЗ під керуванням водія ОСОБА_2 на перехресті вул.. Красіна та Шевченка в м. Черкаси було здійснено наїзд на пішохода ОСОБА_3, який перетинав проїзжу частини дороги. Внаслідок ДТП її батько ОСОБА_3 отримав тілесні пошкодження від яких помер. Власником автомобіля явля'ється відділ освіти і науки Чорнобаївської райдержадміністрації. Кримінальна справа по факту ДТП була закрита внаслідок відсутності в діях водія складу злочину, але власник джерела підвищеної небезпеки повинен нести матеріальну відповідальність. В зв'зку з трагічною смертю батька вона понесла матеріальні витрати на поховання батька, а також її причинено і моральну шкоду. Просила суд стягнути з відповідача ОСОБА_2. на її користь 3098 гривень 60 коп. та моральну шкоду в розмірі 4000 гривень, а з відділу освіти і науки Чорнобаївської райдержадміністрації моральну шкоду в сумі 1000 гривень.
Рішенням Придніпровського районного суду від 22 червня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з відділу освіти і науки Чорнобаївської райдержадміністрації на користь ОСОБА_1 3098 гривень 60 коп. матеріальної шкоди та 3000 гривень моральної шкоди.
В апеляційних скаргах відділ освіти і науки Чорнобаївської райдержадміністрації та їх представник ОСОБА_4 просять скасувати рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 червня 2006 року, вважаючи що дане рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачці в позові.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
19 жовтня 2005 року під час дорожно-транспортної пригоди був травмований пішохід ОСОБА_3, який являється батьком позивачки. Від отриманих травм при ДТП ОСОБА_3 помер. ОСОБА_3 був травмований автомобілем ВАЗ під керуванням водія ОСОБА_2, а належав автомобіль на праві власності відділу освіти та науки Чорнобаївської райдержадмшістрації. Кримінальна справа відносно водія ОСОБА_2 закрита за відсутністю в його діях складу злочину.
Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Власником автомобіля ВАЗ являється відділ освіти та науки Чорнобаївської райдержадміністрації, який і повинен відповідати за завдану шкоду, так як відповідно до ч.5 ст.1187 ЦК України ними не доведено, що шкода була завдана внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Згідно п.2 ч.2 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права і яка полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Ст..1187 ЦК України визначено протиправність дій власника джерела підвищеної небезпеки, а тому власник джерела підвищеної небезпеки повинен нести і відповідальність за причинену моральну шкоду в межах розумності та справедливості.
Відповідно до ст.. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Але суд першої інстанції вийшов за межі заявлених позивачкою позовних вимог до відповідача відділу освіти і науки Чорнобаївської райдержадміністрації і стягнув з них матеріальну шкоду в розмірі 3098 гривень 98 коп., чого не просила позивачка та стягнув моральну шкоду в розмірі 3000 гривень, тоді як позивачка просила стягнути з них 1000 гривень моральної шкоди, а тому рішення суду першої інстанції повинно бути приведено у відповідність до позовних вимог ОСОБА_1.
Так як суд першої інстанції постановив судове рішення з порушенням норм процесуального права, то рішення суду першої інстанції підлягає до зміни, з постановленням нового рішення, яким резолютивна частина судового рішення повинна бути приведена у відповідність до позовних вимог ОСОБА_1. Позивачка ОСОБА_1 рішення суду не оскаржувала і тому воно перевірено лише в межах апеляційної скарги. Керуючись ст..ст.303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційні скарги відділу освіти і науки Чорнобаївської райдержадміністрації та ОСОБА_4 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 червня 2006 року задоволити частково. Рішення Придніпровського районного суду від 22 червня 2006 року змінити, виключивши з резолютивної частини судового рішення вказівку про стягнення з відділу науки і освіти Чорнобаївської райдержадміністрації на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 3098 гривень 60 коп. та зменшивши відповідно до позовних вимог ОСОБА_1 розмір стягнутої на її користь моральної шкоди з 3000 гривень на одну тисячу гривень. В решті рішення Придніпровського районного суду від 22 червня 2006 року залишити без змін.
Рішення набирає чинності негайно після його проголошення, але може бути оскаржена до суду касаційної інстанції на протязі двох місяців, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.