Справа № 2-832/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"04" березня 2011 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого

судді                                                             Ящук Т.І.

при секретарі                                               Жиленко Ю.Г.   

з участю позивача                                       ОСОБА_1

представника позивача                               ОСОБА_4

представників відповідачів                        ОСОБА_3., Совенко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Головного управління юстиції у м. Києві, треті особи –Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна , Садове товариство «Дружба»Дарницького району м. Києва –про  визнання дій нотаріусів неправомірними , визнання недійсними   та скасування заповіту і свідоцтва про право на спадщину за заповітом , -

встановив:

          Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2  та Головного управління юстиції у м. Києві про визнання дій нотаріусів неправомірними , визнання недійсними заповіту та свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посилаючись на наступні обставини.

          13.03.2008 року  державний нотаріус Восьмої Київської державної нотаріальної контори на підставі заповіту , посвідченого нотаріусом  Десятої Київської державної нотаріальної контори 09.07.2004 року, видав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ім’я ОСОБА_2  Спадкове майно після померлої ОСОБА_6 складається з земельної ділянки, розміром 0,0524 га, яка надана для ведення садівництва та знаходиться у АДРЕСА_1

          Позивач вважає, що посвідчення заповіту та видача свідоцтва про право на спадщину за заповітом відбулись з порушенням законодавства, тому підлягають визнанню недійсними.

          На зазначеній земельній ділянці в 1981 році було побудоване нерухоме майно, яке увійшло до складу спадщини за законом після  померлої ОСОБА_6

          20.03.2009 року державним нотаріусом Восьмої Київської державної нотаріальної контори було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на ім’я ОСОБА_1 на спадкове майно -  1/2 частину садового будинку  з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою АДРЕСА_1

          Відповідно до ч. 2 ст. 1225 ЦК України, до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності  або право користування  земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

          В силу  вказаної норми до позивача  як спадкоємця будинку перейшло право власності на 1/2 частину земельної ділянки, на якій розташований садовий будинок.

          Виходячи із системного аналізу чинного законодавства ( зокрема, ст. 377, 1225 ЦК України, ст. 120 ЗК України) відчужити ( продати, подарувати, заповісти тощо) земельну ділянку без садового будинку неможливо. В даному випадку відповідно до ст. 186 ЦК України садовий будинок є головною річчю, а земельна ділянка –її приналежністю.  Проте, вся земельна ділянка заповідана  ОСОБА_2 та належить їй на праві власності.

          Державний нотаріус Десятої Київської державної нотаріальної контори під час посвідчення заповіту 09.07.2004 року не витребував довідки про відсутність на земельній ділянці будь-якого нерухомого майна, посвідчив заповіт, чим порушив земельні права спадкоємців за законом на садовий будинок.

          Державний нотаріус Восьмої Київської державної нотаріальної контори під час видачі  свідоцтва  про право на спадщину за заповітом 13.03.2008 року не перевірив склад спадкового майна, не пересвідчився, що до складу  спадкового майна входить садовий будинок та неправомірно видав  свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку.

          Тому позивач просить :  визнати незаконними дії державного нотаріуса Десятої Київської державної нотаріальної контори Вороніної С.А.  по посвідченню заповіту від 09.07.2004 року і зареєстрованого в реєстрі за №1у-386 ;

          -   визнати недійсним і скасувати заповіт ОСОБА_6 від 09.07.2004 року ;

          - визнати незаконними дії державного нотаріуса Восьмої Київської державної нотаріальної контори Буренко О.М. при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13.03.2008 року і зареєстрованого в реєстрі за № 4-258 ;

          - визнати недійсним і скасувати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 13.03.2008 року ОСОБА_2 на спадкове майно –земельну ділянку, розміром 0,0524 га, яка надана для ведення садівництва та розташована в АДРЕСА_1

          В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача  ОСОБА_4 підтримали заявлені позовні вимоги та просили їх задовольнити в повному обсязі. Позивач вказав на те, що  садовий будинок був збудований його батьками в 1981 році. На той час законодавство не вимагало введення  садового будинку в експлуатацію та його реєстрацію в БТІ, тому будинок належав на праві власності ОСОБА_6  спочатку як користувачу, а потім –власнику земельної ділянки в садовому товаристві. Отже, при наявності на земельній ділянці садового будинку, ОСОБА_6 не мала права заповідати окремо земельну ділянку.

          Представник відповідачки ОСОБА_2 –ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, оскільки на момент смерті ОСОБА_6 садовий будинок не був зареєстрований за нею на праві власності.

          Представник  відповідача –Головного управління юстиції у м. Києві  Совенко В.В. позовні вимоги не визнала та просила в задоволенні позову відмовити , оскільки жодних порушень з боку нотаріусів допущено не було.

          Представник третьої особи –Київського міського БТІ в судове засідання не з’явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, заперечень на позов не надав.

          Представник третьої особи -  Садового товариства «Дружба»про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заперечення на позов, в яких просив у задоволенні позову відмовити, справу розглянути у відсутності представника третьої особи.

          Вислухавши  позивача, представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

          09.07.2004 року  державним нотаріусом Десятої Київської державної нотаріальної контори Вороніною С.А. за реєстровим № 1у- 836  було посвідчено заповіт ОСОБА_6 , яка  заповідала  належну їй на праві власності земельну ділянку, площею 0,0524 га, яка знаходиться на території садівничого товариства «Дружба»м. АДРЕСА_1  - ОСОБА_2 (а.с. 6).

          Статтею 1233 ЦК України встановлено, що заповітом є особисте розпорядження особи на випадок своєї смерті.

          Відповідно до ст. 1236 ЦК України, заповідач має право охопити заповітом права та обов’язки, які належать йому на момент складення заповіту, а також ті права та обов’язки, які можуть належати йому у майбутньому.           

          Як вбачається із заповіту ОСОБА_6, він складений з дотриманням вимог ст. 1248 ЦК України та п. 157 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України»: заповіт виготовлено за допомогою загальноприйнятих технічних засобів і підписано у двох примірниках, текст заповіту прочитаний ОСОБА_6 вголос та  підписаний нею.

          Вимоги до посвідчення заповітів викладені у розділі 17 Інструкції   «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої  наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 03.03.2004 року.  Пунктами 160-161 Інструкції нотаріуса, який посвідчує заповіт, зобов’язано перевіряти ,  чи не містить заповіт розпоряджень,
що суперечать чинному законодавству.    Умова, визначена  у  заповіті,   є   нікчемною,   якщо вона суперечить закону або моральним засадам суспільства.  Заповіт  має  бути складений  так,  щоб   розпорядження заповідача   не   викликало  незрозумілостей  чи  суперечок  після  відкриття спадщини.

          Як вбачається зі змісту заповіту ОСОБА_6 , він  не суперечить чинному законодавству. Право ОСОБА_6 заповідати земельну ділянку передбачене ст. 317, 319,  1236 ЦК України.

          Твердження позивача про те, що державний  нотаріус під час посвідчення заповіту не витребував довідку про відсутність на земельній ділянці будь-якого нерухомого майна,  чим порушив права спадкоємців, - є безпідставними.

          Розділом 17 Інструкції  такого обов’язку нотаріуса при посвідченні заповіту не передбачено . Навпаки, статтею 56 Закону України «Про нотаріат» та  пунктом 159 Інструкції встановлено , що при  посвідченні  заповіту від заповідача не вимагається подання  доказів,  які  підтверджують  його  право  на  майно,  що заповідається.

Частиною 4 ст. 1236 ЦК України передбачено , що чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.

          ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6 померла.

          До Восьмої Київської державної нотаріальної контори у встановлений законом  шестимісячний строк із заявами про прийняття спадщини звернулися діти померлої ОСОБА_1 та ОСОБА_2. На підставі поданих заяв  державним нотаріусом було заведено спадкову справу № 299 щодо майна померлої ОСОБА_6

          04.11.2007 року  позивач ОСОБА_1 подав заяву до Восьмої Київської державної нотаріальної контори, в якій зазначив перелік майна, що залишилось після смерті його матері, а саме :

          - легковий автомобіль ВАЗ «21071», 1984 року випуску, який  ОСОБА_6 заповідала ОСОБА_1  заповітом від 19.11.2004 року ;

          - квартира АДРЕСА_2 яку померла заповідала ОСОБА_2 заповітом від 19.11.2004 року ;

          -  земельної ділянки АДРЕСА_1,  яку померла також заповідала ОСОБА_2 заповітом від 09.07.2004 року ( а.с. 63).

          Пунктом 214 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України»встановлено , що нотаріус  при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом  шляхом витребування відповідних доказів перевіряє: факт смерті  спадкодавця,  наявність  заповіту,  наявність  та чинність спадкового   договору,  час  і  місце  відкриття  спадщини,  склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво; перевіряє коло осіб, які  мають  право  на  обов'язкову  частку  в  спадщині.

          Про наявність іншого майна  у померлої ОСОБА_1 у заяві від 04.11.2007 року  нотаріуса  не повідомляв.

          Відповідно до ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва  про право на спадщину на нерухоме майно

          Відповідно до ст. 216 Інструкції , видача свідоцтва про право на  спадщину  на  майно,  яке підлягає   реєстрації,   провадиться   нотаріусом   після  подання правовстановлювальних  документів  про  належність   цього   майна  спадкодавцеві.

          Відповідно до державного акту  на право власності на землю, виданого ОСОБА_6  16.11.2000 року , їй на  підставі Рішення Київської міської ради  від 27.04.2000 року  передана у приватну власність земельна ділянка, площею 0,0524 га у АДРЕСА_1 ( а.с. 137).

          13.03.2008 року державним нотаріусом Восьмої Київської державної нотаріальної контори було видано свідоцтво про право на спадщину на заповітом ОСОБА_2, яке зареєстроване в реєстрі № 4-258. Спадкове майно, на яке видано свідоцтво, складається з земельної ділянки, розміром 0,0524 га, яка надана для ведення садівництва та розташована на території АДРЕСА_1

          На підставі вказаного свідоцтва  ОСОБА_2  Головним управлінням земельних ресурсів КМДА  24.10.2008 року було видано державний акт  про право власності на земельну ділянку  ( а.с. 136).

          20.03.2009 року ОСОБА_1 звернувся до Восьмої Київської державної нотаріальної контори  із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на садовий будинок з надвірними будівлями та спорудами та надав свідоцтво про право власності  від 13.02.2009 року на садовий будинок АДРЕСА_1 та довідку –характеристику, яка надана для оформлення спадщини на вказаний садовий будинок, а також технічний паспорт на садовий будинок.

          20.03.2009 року ОСОБА_1  державним нотаріусом Буренко О.М. було видано свідоцтво про право  на спадщину за законом на 1/2 частину спадкового майна, яке складається із садового будинку АДРЕСА_1 ( а.с. 8).   Свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину садового будинку не видано.

          При цьому суд звертає увагу, що право власності на садовий будинок за померлою було зареєстроване в Київському міському БТІ  - 26.02.2009 року ( а.с. 140).

          Враховуючи вищевикладене, вбачається, що будь-яких порушень норм книги шостої  Цивільного кодексу України  щодо спадкування, Закону України «Про нотаріат», Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України»державним нотаріусом Десятої Київської державної нотаріальної контори Вороніною С.А. при посвідченні заповіту ОСОБА_6  та державним нотаріусом Восьмої Київської державної нотаріальної контори Буренко О.М. при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом –не допущено.

Тому в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1  про визнання дій вказаних нотаріусів незаконними -  необхідно відмовити.

          Відповідно до ст. 1257 ЦК України, заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

          Свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом ( ст. 1301 ЦК України).

          Отже, вищевикладені обставини, на які посилається позивач  , не є підставою для визнання недійсними заповіту  та свідоцтва про право на спадщину за заповітом , тому в задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити, оскільки його вимоги є безпідставними та необґрунтованими.

          Докази,  на які посилались сторони в судовому засіданні щодо моменту виникнення права власності у спадкодавця на садовий будинок, самовільності його забудови –не мають правового значення для вирішення даного спору.  

          На підставі викладеного, ст. 186, 377, 1225, 1233, 1234, 1236, 1248,1257, 1297, 1301 ЦК України, ст. 120 ЗК України, Закону України «Про нотаріат», Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», керуючись ст. 10,11, 57, 60 , 61 , 209, 212 - 215, 218  ЦПК України , суд ,-

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Головного управління юстиції у м. Києві, треті особи –Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна , Садове товариство «Дружба»Дарницького району м. Києва –про  визнання дій нотаріусів неправомірними , визнання недійсними   та скасування заповіту і свідоцтва про право на спадщину за заповітом  - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва   шляхом  подання апеляційної скарги через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення  , а у разі оскарження рішення особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення,  -  протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано .  У  разі  подання апеляційної  скарги  рішення,  якщо  його  не  скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя :     підпис