Справа №2-340/11

    РІШЕННЯ

       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2011 року.

Червоногвардійський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі           Головуючого судді                                        Заставенко М.О.

          При секретарі                                                  Франчук С.О.

          За участю Представника позивача                    ОСОБА_1

          За участю Представника відповідача                    Овсянкіної В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Макіївці цивільну справу за позовом   ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК»в особі Макіївського відділення №1 про стягнення коштів, -

                                                      ВСТАНОВИВ:

          Позивач звернувся до суду з позовом до Відповідача про стягнення коштів, мотивуючи свої вимоги тим, що 01 грудня 2009 року між ним та ПАТ «РОДОВІД БАНК»був укладений договір про строковий банківський вклад №ДРГ.243.ДВ+12-801/12-2009 . Відповідно до п.1.1. Договору він передав, а Відповідач прийняв на депозитний рахунок, грошові кошти у сумі 50000 гривень на умовах Договору. Відповідно до п.2.2. Договору процентна ставка за користування Внеском протягом строку Внеску складала 24% річних. Відповідно до п.2.5. Договору нарахування процентів на вклад починається з дня, наступного за днем надходження вкладу у Банк, і закінчується в той день, який передує його поверненню Вкладникові або списанню з рахунку з інших підстав. Таким чином, 03.12.2010 року Відповідач мав би повернути йому відповідну суму Внеску разом з сумою нарахованих за користування ним процентів. Однак, суму Внеску разом з сумою нарахованих за користування ним процентів Банк не повернув та не сплатив, чим порушив умови Договору та норми діючого законодавства. Він направляв Відповідачу лист від 06.12.2010 року про повернення суми Внеску разом з сумою нарахованих за користування ним процентів, однак Банк не вчинив жодних дій. Просить стягнути з Відповідача 62620 гривень, з яких 50000 гривень –сума основного боргу, 12000 гривень –нараховані відсотки, 500 і 120 гривень –сума пені.

          Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав частково в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 50000 гривень, а позов в частині стягнення нарахованих відсотків у розмірі 12000 гривень, пені у розмірі 500 і 120 гривень та стягнення ІТО у розмірі 120 гривень просив залишити без розгляду.

Представник відповідача  у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що вважають позовні вимоги необґрунтованими з наступних підстав.

01 грудня 2009 року між ОСОБА_3 та Банком був укладений Договір про строковий банківський вклад «Довіра+»за №ДРГ.243.ДВ+12-801/12-2009, згідно з умовами якого Банк прийняв від Вкладника на строковий депозитний рахунок 01.12.2009 року грошову суму в загальному обсязі 50000 гривень строком на 12 місяців та 2 дні, тобто до 03 грудня 2010 року, а також зобов’язався сплачувати проценти за вкладом у розмірі 24% річних. У зв’язку з погіршенням в 2009 році фінансового стану Банку та відповідно до вимог ст..75 Закону України «Про банки та банківську діяльність»Національним Банком України в ПАТ «РОДОВІД БАНК»була призначена з 16.03.2009 року тимчасова адміністрація. Постановою Національного банку України №546 від 14.12.2010 року тимчасову адміністрацію в ПАТ «РОДОВІД БАНК»продовжено до 15.03.2011 року. Таким чином, з моменту введення до Банку тимчасової адміністрації повноваження органів управління здійснює тимчасовий адміністратор, який є представником Національного банку України. Банк робить все можливе для подолання фінансової кризи і виконання своїх обов’язків за Депозитним договором перед Позивачем. В підтвердження цього свідчить Довідка за депозитною угодою від 18.02.2011 року, з якої вбачається, що Вкладником було отримано суму нарахованих відсотків за депозитним договором у розмірі 11967,13 гривень, тому позовна вимога стосовно стягнення відсотків за депозитним договором у розмірі 12000 гривень не підлягає задоволенню. Оскільки Банк не має заборгованості перед ОСОБА_3 за відсотками по депозитному договору у розмірі 12000 гривень, тому позовна вимога стосовно стягнення пені у розмірі 1% також не може бути задоволена. Вимога Позивача в частині стягнення з Банку суми пені у розмірі 500 гривень не підлягає задоволенню з  наступних підстав. Згідно з п.5.2. депозитного договору у разі порушення Банком строку повернення вкладу, Банк сплачує на вимогу Вкладника пеню у розмірі 0,1% від суми Вкладу за кожний день прострочки, але не більше 1% від суми Вкладу. Оскільки у вимозі ОСОБА_3 про повернення суми вкладу та нарахованих відсотків не йдеться мова стосовно сплати йому суми пені відповідно до п.5.2. депозитного договору, вимога стосовно стягнення з Банку пені у розмірі 500 гривень є безпідставною.

          Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню за такими підставами.  

          У судовому засіданні було встановлено та сторонами не заперечувалось, що між сторонами 01 грудня 2009 року був укладений Договір про строковий банківський вклад «Довіра+»за №ДРГ.243.ДВ+12-801/12-2009 (далі - Договір), згідно з умовами якого Банк прийняв від ОСОБА_3 на строковий депозитний рахунок 01.12.2009 року грошову суму в загальному обсязі 50000 гривень строком на 12 місяців та 2 дні, тобто до 03 грудня 2010 року, а також зобов’язався сплачувати проценти за вкладом у розмірі 24% річних. Відповідно до п.2.2. Договору процентна ставка за користування Внеском протягом строку Внеску складала 24% річних. Відповідно до п.2.5. Договору нарахування процентів на вклад починається з дня, наступного за днем надходження вкладу у Банк, і закінчується в той день, який передує його поверненню Вкладникові або списанню з рахунку з інших підстав.

          Згідно платіжного документа про банківську операцію від 01.12.2009 року на рахунок АТ «РОДОВІД БАНК»зараховано 50000 гривень на депозитний рахунок №НОМЕР_1 згідно договору №ДРГ.243.ДВ+12-801/12-2009 від 01.12.2009 року (а.с.9)

          Згідно заяви від 06.12.2010 року ОСОБА_3 звернувся до АТ «РОДОВІД БАНК»з проханням видати вклад у розмірі 50000 гривень та відсотки в строк, обумовлений договором (а.с.10).

          Згідно довідки за депозитною угодою №151.8-11-б/1070 від 18.02.2011 року за період з 01.12.2009 року по 03.02.2011 року ОСОБА_3  було отримано відсотків на суму 11967,13 гривень, з яких: 4931,51 гривень готівкою через касу Макіївського відділення №1 АТ «РОДОВІД БАНК», а 7035,62 гривень безготівковим перерахуванням на картковий рахунок ОСОБА_3

Станом на 18.02.2011 року залишки коштів на рахунках Позивача становить: 50000 гривень на депозитному рахунку, 65,75 гривень на рахунку нарахованих відсотків, 80,83 гривень на рахунку нарахованих відсотків. (а.с.30)

          Застосовуючи норми процесуального та матеріального права суд виходить з наступного:

          Згідно ст.47 Закону України «Про банки та банківську діяльність»банки мають право приймати вклади (депозити) від юридичних та фізичних осіб.

          Згідно ст.55 Закону України «Про банки та банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами між клієнтом та банком. Банк зобов’язаний докладати максимальних зусиль для уникнення конфлікту інтересів клієнту банку.

          Згідно ст.56 Закону України «Про Національний банк»від 20.05.1999 року за №679-ХІУ, Національний банк України видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов’язковими для органів державної влади  і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб. Нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкції, положень правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку. Вони не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам, і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно з законом пом’якшують або скасовують відповідальність. Нормативно-правові акти Нацбанку підлягають обов’язковій державній реєстрації в Мінюсті і набирають чинності відповідно до законодавства.

          Згідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно ст.1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу або на умовах повернення вкладу після закінчення терміну, встановленого договором. Тобто, належним виконанням зобов’язання з боку Відповідача є повернення Вкладу, відсотків та пені за порушення строку повернення вкладу у строки, в розмірі та валюті, як це було визначено договором.

          Посилання Відповідача на постанови Правління НБУ «Про призначення тимчасової адміністрації у ПАТ «РОДОВІД БАНК», не заслуговують на увагу, оскільки вказані постанови до Міністерства юстиції України не надходили і не проходили реєстрацію, тому носять рекомендаційний характер.

          Що стосується посилань Відповідача щодо вимог ст.ст.58,85 Закону України «Про банки та банківську діяльність», то суд приходить до висновку про їх необґрунтованість, так як Цивільний Кодекс України після Конституції України є другим по юридичній силі актом, який стосується спірних відносин, відповідно до ч.2 ст.4 ЦК України.

          З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що з Відповідача на користь Позивача слід стягнути суму Вкладу у розмірі 50000 гривень.

          Позовні вимоги в частині стягнення належних Позивачу сум через касу банка без зарахування на поточний рахунок задоволенню не підлягають, оскільки п.1.6. Договору визначено, що повернення Вкладу та виплата процентів Вкладнику здійснюється Банком в порядку, визначеному чинним законодавством України, включаючи нормативно-правові акти Національного банка України.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, у зв'язку зі звільненням позивача від сплати су дового збору, він підлягає стягненню з відповідача на користь держави у розмірі 500 грн.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 61, 84, 88, 131, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст.525, 526, 1060 ЦК України, ст.ст.2, 47, 55, 75, 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність», ст.ст.56, 61, 63 Закону України «Про Національний банк», суд, -

                                                 ВИРІШИВ:

          Позов ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК»в особі Макіївського відділення №1 про стягнення коштів  задовольнити частково.  

          Стягнути з Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК»в особі Макіївського відділення №1 на користь ОСОБА_3 вклад, який знаходиться на депозитному рахунку №НОМЕР_1, у сумі 50000 (п’ятдесят тисяч) гривень.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК»в особі Макіївського відділення №1 на користь держави судовий збір в розмірі 500  (п’ятсот) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

          СУДДЯ: