Справа № 2-961/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"04" лютого 2011 р.

Дарницький районний суд м. Києва  в складі: головуючого

судді                                                                 Ящук Т.І.

при секретарі                                                   Ярошинській І.А.

з участю позивачки                                         ОСОБА_1

представника позивачки                                 ОСОБА_2

третьої особи                                                    ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа –ОСОБА_3 -  про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу квартири, визнання договору купівлі-продажу укладеним за іншою ціною  квартири,-

встановив :

          Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_4 про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу квартири, визнання договору купівлі-продажу укладеним за іншою ціною квартири, посилаючись на наступні обставини.

          22.04.1996 року між сторонами було  досягнуто згоди щодо придбання відповідачкою квартири АДРЕСА_1 та отримано від неї завдаток у сумі 57600000 крб., про що було складено попередній договір.

          Відповідно до  попереднього договору покупець надав згоду придбати вказану квартиру за ціною 3 552 000 000 крб. , що на момент підписання договору складало 18500 доларів США.

          22.05.1996 року  між сторонами  за участю представників брокерської контори був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 Але у  пункті 5 даного договору  зазначено, що продаж квартири вчинено за 300 мільйонів карбованців.

          Оскільки відповідачка повністю розрахувалась за квартиру до підписання договору, а саме –сплатила суму в розмірі 3 мільярди 552 мільйони карбованців , як було зазначено в попередньому договорі, то на вказану обставину позивачка не звернула увагу.

          Про порушення свого права позивачка дізналась лише в березні 2010 року під  час розгляду справи про розподіл майна подружжя.

          Порушенням свого права вважає  наступну обставину : 30.11.2009 року позивачкою була подана до Дарницького районного суду м. Києва позовна заява про поділ майна подружжя, а саме –квартири , придбаної під час  перебування у шлюбі. В даній заяві позивачка просила врахувати, що відсоток вкладених у придбання спірної квартири особистих коштів від продажу власної квартири складає 68 %  від загальної суми. Відповідно відсоток спільних коштів складає 32%.

          Однак колишній чоловік позивачки, скориставшись тим, що в договорі купівлі-продажу  зазначена сума 300 мільйонів карбованців ( оціночна вартість по БТІ), а не дійсна сума, яку позивачка отримала від покупця,  наполягає на тому, що внесок позивачки у придбання спільної квартири складає всього 30 %.

          За офіційним  курсом НБУ станом  на 22.05.1996 року 300 мільйонів крб. дорівнювало 1618 доларів США, однак жодна квартира в м. Києві  ніколи не мала такої низької ціни.

          Тому позивачка просила визнати недійсним пункт 5 договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1  від 22.05.1996 року в частині ціни купівлі-продажу –300 мільйонів карбованців.

          Просила визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 22.05.1996 року укладеним за ціною купівлі-продажу 3 мільярди 552 мільйони карбованців.

          Ухвалою суду від 27.10.2010 року до участі у справі було залучено третю особу –ОСОБА_3

          В судовому засіданні позивачка  ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 підтримали заявлені позовні вимоги та просили позов задовольнити у повному обсязі.

          В дане судове засідання  відповідачка ОСОБА_4 не з’явилась,  подала заяву про розгляд справи в її відсутності та просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на пропуск позивачкою строку позовної давності , оскільки з часу укладення договору пройшло 15 років .    В попередньому судовому засіданні 27.10.2010 року відповідачка ОСОБА_4 визнавала позовні вимоги та заявила про намір укласти мирову угоду, відповідно до якої  квартира АДРЕСА_1 фактично придбана нею  за 3552000000 крб. ( а.с. 21-22)

          Третя особа ОСОБА_3 просив у задоволенні позову відмовити , оскільки  , укладаючи договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, позивачка бачила, який договір підписує, і яка ціна в ньому зазначена. Однак вказана обставина не має на даний період часу  будь-якого значення, оскільки квартира, щодо якої  між ними ведеться спір, була придбана за спільні кошти подружжя.

          Вислухавши  позивачку, її представника, третю особу , свідка, вивчивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

          22.03.1996 року  позивачка ОСОБА_1 уклала договір з  інформаційно-правовим центром «Константа» про надання послуг по продажу квартири АДРЕСА_1, яка продається замовником  за 3705000000 крб., що еквівалентно 19000 доларів США ( а.с 7).

          22.04.1996 року   між сторонами по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було укладено попередній договір про те, що продавець погоджується продати, а покупець купити квартиру за адресою АДРЕСА_1 , ціна якої за згодою сторін складає 3552 000 000 крб., що складає в еквіваленті 18500 доларів США. ( а.с. 6)

          22.05.1996 року між сторонами  ОСОБА_1  як продавцем та ОСОБА_4 як покупцем було укладено договір купівлі-продажу  квартири АДРЕСА_1 Договір  посвідчений та зареєстрований на Київській універсальній біржі 22.05.1996 року за реєстраційним №В 3704/5189

          Відповідно до п.4 , п. 5 договору дійсна вартість квартири складає 275 849 347 крб. Продаж квартири здійснено за 300 000 000 крб.          ( а.с. 5).

          Як вбачається зі  свідоцтва про розірвання шлюбу, виданого Відділом РАГС Дарницького РУЮ у м. Києві 25.12.2009 року, ОСОБА_1 змінила прізвище на «ОСОБА_1»( а.с. 19).

При вирішенні позовних вимог ОСОБА_1  підлягають застосуванню положення Цивільного кодексу України від 1963 року, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин.  Відповідно до ст. 41 ЦК України ( 1963 року), угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов’язків.

Статтею 153 ЦК України ( 1963 р.)  встановлено, що договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній  у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.  Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї із сторін повинно бути досягнуто згоди.

Істотною умовою договору купівлі-продажу є грошова сума (ціна), яку покупець має сплатити продавцеві за переданий товар. Відповідно до ст. 228 ЦК України, продаж майна провадиться за цінами, що встановлюються за погодженням сторін, якщо інше не передбачено законодавчими актами.

          Отже, підписання сторонами договору купівлі-продажу свідчить про узгодження ними ціни, за яку продається квартира, про що  також безпосередньо зазначено в договорі : «з договором ознайомлені, його суть роз’яснена , з умовами згодні, претензій до викладеного не маємо»( а.с. 5, зворот).

          Твердження  позивачки в позовній заяві  на те, що вона при підписанні договору не звернула увагу на зазначену ціну квартири  , оскільки кошти за квартиру в повному обсязі  отримала до підписання договору , суперечать її посиланням на ст. 229 ЦК України (правові наслідки правочину, який вчинено під впливом помилки).

Відповідно  до  ст. 56  ЦК України ( 1963 року)  угода , укладена внаслідок помилки, що має  істотне  значення, може бути визнана недійсною за  позовом  сторони,  яка  діяла  під впливом помилки.          

При цьому помилкою слід розуміти таке неправильне сприйняття стороною суб‘єкта, предмета чи інших істотних умов угоди, що вплинуло на її волевиявлення , за відсутності якого за  обставинами справи можна вважати, що угода не була б укладена.  

          Недійсність угоди  може  бути  підтверджена  будь-якими  з передбачених ст. 57 ЦПК України  засобами доказування, якщо інше не передбачено законом .  Однак ціна та інші істотні умови угоди, укладеної в простій письмовій чи нотаріальній формі,  не  можуть  бути  встановленими  на  підставі показань свідків, крім випадків кримінальнокараних діянь.

          З огляду на викладене, суд  вважає неналежним доказом показання свідка ОСОБА_5 щодо  ціни, за яку позивачка продала квартиру.

          Отже,  належних доказів на підтвердження обставини, що позивачка діяла під впливом помилки, вона не надала.

          Інших підстав для визнання договору частково недійсним – позивачка не зазначила.

          Відповідно до ст. 15  ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

          В судовому засіданні позивачка не надала доказів , що її права порушуються, оспорюються чи не визнаються відповідачкою ОСОБА_4

Крім того , судом встановлено, що заявлений ОСОБА_1  позов  направлений на створення преюдиційного факту на спростування доказів   ОСОБА_3 у спорі про розподіл майна подружжя , який розглядається в іншому провадженні , що суперечить положенням ст.ст. 3, 4 ЦПК України . 

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову  ОСОБА_1  про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу квартири, визнання договору купівлі-продажу укладеним за іншою ціною  квартири.

          На підставі вищевикладеного , ст. 41,  56, 71, 80, 153, 224, 228 Цивільного кодексу України (1963 року), ст. 15, 215, 217, 229, 261 Цивільного кодексу  України , керуючись ст.ст. 3,4, 10, 11, 57, 60, 61 , 88, 209, 213, 215, 218  ЦПК України, суд –

вирішив :

         В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа – ОСОБА_3 -  про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу квартири, визнання договору купівлі-продажу укладеним за іншою ціною  квартири   -  відмовити.

          Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва   шляхом  подання апеляційної скарги через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення  , а у разі оскарження рішення особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення,  -  протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

          Суддя  :  підпис