Справа  № 2-а-1897/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

(скорочене провадження)

12.03.2011 року Cуддя Пролетарського районного суду м. Донецька Лебеденко С.В. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Пролетарському районі м. Донецька «про визнання неправомірною бездіяльності державного органу та зобов’язання зробити нарахування до пенсії», -

ВСТАНОВИВ:

14.02.2011 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, вказавши, що він за своїм соціальним статусом відноситься до категорії громадян, які є «дітьми війни», та має право згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни»на доплату до пенсії щомісячно у розмірі 30%  від розміру мінімальної пенсії за віком. Право на вказану доплату підтверджено Рішеннями Конституційного суду України від 09.07.07 року та від 22.05.08 року. Оскільки УПФУ у Пролетарському районі м. Донецька відмовляє йому у виплаті вказаних надбавок, просив суд визнати такі дії відповідача незаконними та зобов’язати його провести нарахування щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком з січня 2010 року по 31.12.2011 року.

Представник відповідача надав до суду заперечення проти позову, згідно яких позов не визнав у зв’язку з тим, що згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Діюче пенсійне законодавство передбачає застосування мінімального розміру пенсії за віком для визначення розмірів пенсій, призначених згідно із законом про «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та не може застосовуватись для визначення розміру надбавки дітям війни. Крім того, ст. 73 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»забороняє використання коштів Пенсійного Фонду України на цілі, не передбачені цим Законом.

Суддя, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини справи, за наявності  достатніх підстав, вважає, що позов підлягає повному задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 9, 46, 152 Конституції України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік», Законом України «Про державний бюджет України на 2011 рік», рішеннями Конституційного Суду України  від 09.07.07 року № 6-рп та від 22.05.08 року № 10-рп, ст.ст. 2, 11, 17, 18, 69, 94, 122, 158-163, 186 Кодексу Адміністративного Судочинства України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Пролетарському  районі м. Донецька «про визнання неправомірною бездіяльності державного органу та зобов’язання зробити нарахування до пенсії»– задовольнити повністю.

Визнати дії  Управління Пенсійного Фонду України у Пролетарському районі м. Донецька в частині не нарахування щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1 у розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»незаконними.

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України у Пролетарському районі м. Донецька провести нарахування щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1 у розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням фактично здійснених виплат.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.

Постанова може бути оскаржена до Донецького Апеляційного Адміністративного суду через Пролетарський районний суд м. Донецька. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається у письмовій формі протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Суддя:                                                                 С.В. Лебеденко